Рішення

від 28.08.2020 по справі 915/628/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2020 року Справа № 915/628/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.,

представника позивача: Климовича А.В., ордер серія ВЕ№1011250 від 22.05.2020,

представника відповідача: Бондарєва Р.С., довіреність № 6844/0202001-22/02-06/14/19 від 17.12.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Підприємства "Універсал-Юг" Товариства з обмеженою відповідальністю (54003, м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.242В; ідент.код 13850935; адреса представника - адвоката Климович А.В.: 54028, м.Миколаїв, вул.Троїцька, буд.240А/5),

до відповідача: Миколаївської міської ради (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20; ідент.код 26565573),

про : визнання бездіяльності незаконною, зобовязання вчинити дії, визнання договору поновленим,-

в с т а н о в и в:

06.05.2020 Підприємство Універсал-Юг Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської міської ради, в якій просить суд:

1) визнати незаконною бездіяльність Миколаївської міської ради щодо нерозгляду заяви від 10.11.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Універсал-ЮГ про укладення договору про зміни до договору про встановлення особистого строкового сервітуту, який було дозволено укласти рішенням міської ради від 20.12.2012 №23/53, строком на 1 рік з дати прийняття рішення з правом його поновлення на той самий термін протягом 4 років шляхом укладення відповідного договору про зміни до затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Миколаєва та архетипів, для обслуговування групи стаціонарних тимчасових споруд у кількості 5 шт., у тому числі земельна ділянка №1 площею 20 кв.м, земельна ділянка №2 площею 16 кв.м, земельна ділянка №3 площею 16 кв.м, земельна ділянка №4 площею 22 кв.м, земельна ділянка №5 площею 22 кв.м загальною площею 96 кв.м по вул.Космонавтів, 55 ріг пр.Миру, у Інгульському районі;

2) зобов`язати Миколаївську міську раду на найближчому пленарному засіданні сесії, яка відбудеться після набрання рішенням законної сили, розглянути по суті заяву від 10.11.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Універсал-ЮГ про укладення договору про зміни до договору про встановлення особистого строкового сервітуту, який було дозволено укласти рішенням міської ради від 20.12.2012 №23/53, строком на 1 рік з дати прийняття рішення з правом його поновлення на той самий термін протягом 4 років шляхом укладення відповідного договору про зміни до затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Миколаєва та архетипів, для обслуговування групи стаціонарних тимчасових споруд у кількості 5 шт, у тому числі земельна ділянка №1 площею 20 кв.м, земельна ділянка №2 площею 16 кв.м, земельна ділянка №3 площею 16 кв.м, земельна ділянка №4 площею 22 кв.м, земельна ділянка №5 площею 22 кв.м загальною площею 96 кв.м по вул.Космонавтів, 55 ріг пр.Миру, у Інгульському районі.

Також, 07.05.2020 Підприємство Універсал-Юг Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до Господарського суду Миколаївської області з заявою про забезпечення позову шляхом заборони Миколаївській міській раді та її виконавчим органам (в тому числі департаменту внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради) здійснювати будь-які дії для демонтажу стаціонарних тимчасових споруд, які розміщені за адресою: м.Миколаїв, вул.Космонавтів, 55 ріг пр.Миру на підставі договору про встановлення особистого строкового сервітуту №213 від 28.02.2013, укладеного між ТОВ Підприємство Універсал-ЮГ та Миколаївською міською радою до моменту прийняття рішення Миколаївської міської ради щодо розгляду заяви від 10.11.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Універсал-ЮГ про укладення договору про зміни до договору про встановлення особистого строкового сервітуту, який було дозволено укласти рішенням міської ради від 20.12.2012 №23/53, строком на 1 рік з дати прийняття рішення з правом його поновлення на той самий термін протягом 4 років шляхом укладення відповідного договору про зміни до затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Миколаєва та архетипів, для обслуговування групи стаціонарних тимчасових споруд у кількості 5 шт, у тому числі земельна ділянка №1 площею 20 кв.м, земельна ділянка №2 площею 16 кв.м, земельна ділянка №3 площею 16 кв.м, земельна ділянка №4 площею 22 кв.м, земельна ділянка №5 площею 22 кв.м загальною площею 96 кв.м по вул.Космонавтів, 55 ріг пр.Миру, у Інгульському районі.

Ухвалою суду від 08.05.2020 відмовлено Підприємству Універсал-Юг Товариство з обмеженою відповідальністю у задоволені заяви б/н від 07.05.2020 (вхід.№5525/20 від 07.05.2020) про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 08.05.2020 у даній справі відкрито провадження. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено розгляд справи без визначення дати судового засідання у розумний строк, тривалість якого обумовлена запровадженням в Україні карантину через спалах у світі короновірусу "COVID-19".

12.05.2020 Підприємство Універсал-Юг Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до Господарського суду Миколаївської області з заявою про зміну предмету позову, в якій просить суд:

1) визнати незаконною бездіяльність Миколаївської міської ради щодо нерозгляду заяви від 10.11.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Універсал-ЮГ про укладення договору про зміни до договору про встановлення особистого строкового сервітуту, який було дозволено укласти рішенням міської ради від 20.12.2012 №23/53, строком на 1 рік з дати прийняття рішення з правом його поновлення на той самий термін протягом 4 років шляхом укладення відповідного договору про зміни до затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Миколаєва та архетипів, для обслуговування групи стаціонарних тимчасових споруд у кількості 5 шт., у тому числі земельна ділянка №1 площею 20 кв.м, земельна ділянка №2 площею 16 кв.м, земельна ділянка №3 площею 16 кв.м, земельна ділянка №4 площею 22 кв.м, земельна ділянка №5 площею 22 кв.м загальною площею 96 кв.м по вул.Космонавтів, 55 ріг пр.Миру, у Інгульському районі;

2) зобов`язати Миколаївську міську раду на найближчому пленарному засіданні сесії, яка відбудеться після набрання рішенням законної сили, розглянути по суті заяву від 10.11.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Універсал-ЮГ про укладення договору про зміни до договору про встановлення особистого строкового сервітуту, який було дозволено укласти рішенням міської ради від 20.12.2012 №23/53, строком на 1 рік з дати прийняття рішення з правом його поновлення на той самий термін протягом 4 років шляхом укладення відповідного договору про зміни до затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Миколаєва та архетипів, для обслуговування групи стаціонарних тимчасових споруд у кількості 5 шт, у тому числі земельна ділянка №1 площею 20 кв.м, земельна ділянка №2 площею 16 кв.м, земельна ділянка №3 площею 16 кв.м, земельна ділянка №4 площею 22 кв.м, земельна ділянка №5 площею 22 кв.м загальною площею 96 кв.м по вул.Космонавтів, 55 ріг пр.Миру, у Інгульському районі;

3) визнати поновленим Договір про встановлення особистого строкового сервітуту №213 від 28.02.2013 строком на 5 років на тих же умовах, що діяли станом на 28.02.2018.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що між ним, як сервітуарієм, та відповідачем, як власником, 28.02.2013 було укладено договір №213 про встановлення особистого строкового сервітуту, який зареєстровано у книзі реєстрації договорів про встановлення особистого строкового сервітуту, строком дії 1 рік, відносно земельної ділянки площею 96 кв.м по вул.Космонавтів, 55 ріг просп.Миру /Ленінський район/ в інтересах сервітуарія, на право розміщення групи стаціонарних тимчасових споруд у кількості 5 шт для провадження підприємницької діяльності.

Позивач вказує, що строк дії договору складає 1 рік і може бути продовжений після спливу 5 років лише на підставі відповідного рішення Миколаївської міської ради, для чого сервітуарій має звернутися з відповідною заявою не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору. Строк дії договору було продовжено до 28.02.2018 шляхом укладання декількох договорів про зміни до договору №213С/1-14 від 08.04.2014, №213С/2-15 від 03.04.2015, №213С/3-16 від 03.03.2016, №213С/4-17 від 14.06.2017.

Позивач зазначає, що 10.11.2017 він звернувся до відповідача із відповідною заявою про продовження строку дії договору, яка 15.01.2018 була розглянута на засіданні постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології, та прийнято рішення дозволити Підприємству Універсал-Юг Товариству з обмеженою відповідальністю укладання договору про зміни до спірного договору про встановлення особистого строкового сервітуту.

Позивач вказує, що для прийняття рішення міською радою було підготовлено проект рішення Миколаївської міської ради Про продовження договору про встановлення особистого строкового сервітуту для обслуговування групи стаціонарних тимчасових споруд по м.Миколаєву №S-zr-590/1 та розміщено на офіційному сайті Миколаївської міської ради.

Позивач стверджує, що протягом всього строку дії договору він виконував умови договору належним чином, сплачував плату за сервітут (навіть чекаючи додаткову угоду, яку так і не отримав) та розміщував відповідну групу тимчасових стаціонарних споруд, про що також свідчить і продовження його дії шляхом укладення відповідного договору про зміни, і рекомендації структурних підрозділів відповідача продовжити договір сервітуту.

Тобто, на думку позивача, відсутні будь-які підстави для відмови у продовженні строку дії вищевказаного особистого строкового сервітуту для нього, відповідні структурні підрозділи міської ради підготували позитивні висновки, питання погоджене на засіданні постійної комісії ще у січні 2018 року і підготовлено проект відповідного рішення Миколаївської міської ради, проте, станом на день подання позову даний проект рішення №S-zr-590/1 на сесії Миколаївської міської ради не розглянуто, жодного рішення з цього питання (ні про прийняття рішення, ні про його відхилення) не прийнято. Це питання не розглядається уже більше 2 років. Тобто, міська рада не прийняла у розумний строк будь-якого рішення з поставленого питання

Позивач вказує, що він позбавлений можливості планувати господарську діяльність, користуватись своїм майном, очікує можливого незаконного демонтажу своїх тимчасових стаціонарних споруд, а Миколаївська міська рада не дотрималась принципу належного урядування та не запровадила належних внутрішніх процедур, які б дозволили у розумний строк розглянути заяву позивача та прийняти законне і обґрунтоване рішення по суті.

Позивач зазначає, що бездіяльністю міської ради щодо відсутності будь-якого рішення щодо продовження договору сервітуту порушується право позивача на мирне володіння майном, воно позбавлене можливості іншим чином захистити свої права. Міська рада є єдиним суб`єктом, який має право розпорядження землями комунальної власності у м.Миколаєві і може встановити особистий строковий сервітут підприємству, але не розглядає це питання уже більше 2 років і своєю бездіяльністю порушує будь-які розумні строки розгляду питання.

Позивач, посилаючись на положення ст.ст.122, 124 Земельного кодексу України та ст.33 Закону України Про оренду землі , стверджує, що він не припиняв використання земельної ділянки і до цих пір розміщує на ній стаціонарні тимчасові споруди та не отримував від Миколаївської міської ради жодних заперечень щодо такого використання чи продовження договору, а тому договір є поновленим на той же строк на тих же умовах.

Також, 12.05.2020 Підприємство Універсал-Юг ТОВ звернулося до Господарського суду Миколаївської області із заявою про забезпечення позову шляхом заборони Миколаївській міській раді та її виконавчим органам (в тому числі департаменту внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради) здійснювати будь-які дії для демонтажу стаціонарних тимчасових споруд, які розміщені за адресою: м.Миколаїв, вул.Космонавтів, 55 ріг пр.Миру на підставі договору про встановлення особистого строкового сервітуту №213 від 28.02.2013, укладеного між ТОВ Підприємство Універсал-ЮГ та Миколаївською міською радою до моменту прийняття рішення Миколаївської міської ради щодо розгляду заяви від 10.11.2017 ТОВ Підприємство Універсал-ЮГ про укладення договору про зміни до договору про встановлення особистого строкового сервітуту, який було дозволено укласти рішенням міської ради від 20.12.2012 №23/53, строком на 1 рік з дати прийняття рішення з правом його поновлення на той самий термін протягом 4 років шляхом укладення відповідного договору про зміни до затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Миколаєва та архетипів, для обслуговування групи стаціонарних тимчасових споруд у кількості 5 шт, у тому числі земельна ділянка №1 площею 20 кв.м, земельна ділянка №2 площею 16 кв.м, земельна ділянка №3 площею 16 кв.м, земельна ділянка №4 площею 22 кв.м, земельна ділянка №5 площею 22 кв.м загальною площею 96 кв.м по вул.Космонавтів, 55 ріг пр.Миру, у Інгульському районі.

Ухвалою суду від 14.05.2020 задоволено заяву Підприємства Універсал-Юг Товариства з обмеженою відповідальністю б/н від 12.05.2020 (вх. №5839/20 від 12.05.2020) про забезпечення позову. Заборонено Миколаївській міській раді (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20; ідент. код 26565573) та її виконавчим органам (в тому числі Департаменту внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20; ідент. код 41210506) здійснювати будь-які дії для демонтажу стаціонарних тимчасових споруд, які розміщені на земельній ділянці загальною площею 96 кв.м, розташованій за адресою: м.Миколаїв, вул.Космонавтів, 55 ріг пр.Миру у Інгульському районі м.Миколаєва, на підставі договору про встановлення особистого строкового сервітуту №213 від 28.02.2013, укладеного між ТОВ Підприємство Універсал-ЮГ та Миколаївською міською радою.

Відповідач у відзиві за вх.№7760/20 від 26.06.2020, заперечує проти задоволення позову та вказує, що оскільки міською радою не прийнято рішення про продовження дії спірного договору про встановлення особистого строкового сервітуту, а відтак дія договору, відповідно до його умов, припиняється у разі, зокрема, закінчення строку на який його було укладено (28.02.2018), а тому відповідно до положень законодавства та умов спірного договору, правові підстави для користування земельною ділянкою у позивача відсутні.

Також відповідач вказує, що позивачем не здійснювалась плата з 28.02.2018 у зв`язку з відсутністю відповідних додаткових угод щодо продовження строку договору.

Відповідач зазначає, що положення ст.33 Закону України Про оренду землі не поширюються на відносини, пов`язані із земельним сервітутом, оскільки вказаною статтею визначено порядок поновлення саме договору оренди землі, а тому позивачем не обґрунтовано правові підстави вимоги щодо визнання продовженим (поновленим) договору про встановлення особистого строкового сервітуту. Договором та законодавством не передбачено автоматичного продовження строку дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту, а отже вимога щодо визнання продовженим (поновленим) вказаного договору є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

До того ж, відповідач вказує, що суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень не може втручатися у ці повноваження органів та перебирати на себе їх функції.

В зв`язку з введенням пом`якшення обмежувальних заходів, обумовлених запровадженням в Україні карантину через спалах у світі короновірусу "COVID-19", ухвалою суду від 03.07.2020 справу призначено до розгляду на 29.07.2020.

Позивач у відповіді на відзив вх.№9247/20 від 28.07.2020 вказує, що міська рада порушує принцип належного урядування, покладає відповідальність за недотримання своїх внутрішніх процедур на позивача і зобов`язує його демонтувати тимчасові споруди без будь-якого рішення ради з питання поновлення договору, якби міська рада у розумний строк розглянула заяву позивача про поновлення договору особистого строкового сервітуту та прийняла законне рішення про його поновлення або відмову в поновленні, то були б відсутні підстави для звернення до суду з цим позовом.

Позивач вважає правильним застосування до спірних правовідносин положень ст.33 Закону України Про оренду землі , оскільки іншими нормами закону не визначений порядок поновлення договору особистого строкового сервітуту на право користування земельною ділянкою, саме тому позивачем і заявлено вимогу про визнання договору поновленим.

Позивач не погоджується з твердженням відповідача про втручання суду у дискреційні повноваження міської ради шляхом розгляду вимоги про зобов`язання ради розглянути заяви сервітуарія про поновлення договору особистого строкового сервітуту на засіданні сесії, оскільки позивач не заявляє позовну вимогу про прийняття замість міської ради будь-якого рішення судом, а лише просить припинити незаконну бездіяльність та щоб міську раду зобов`язали розглянути заяви сервітуарія. Дискреційні повноваження міської ради полягають у можливості прийняти рішення поновлювати чи відмовити в поновленні договору особистого строкового сервітуту сервітуарію, а позовна вимога сформульована як прохання зобов`язати раду розглянути заяви сервітуарія.

Ухвалою суду від 29.07.2020 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.08.2020.

В ході розгляду справи представники сторін підтримали висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

У судовому засіданні 28.08.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Між Миколаївською міською радою, як власником (відповідач у справі), та Підприємством "Універсал-Юг" Товариством з обмеженою відповідальністю, як сервітуарієм (позивач у справі), 28.02.2013 був укладений договір про встановлення особистого строкового сервітуту, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 28.02.2013 за №213 (далі - Договір) (а.с.13-16).

Відповідно до умов Договору Миколаївська міська рада на підставі рішення від 20.12.2012 за №23/53 встановила особистий строковий сервітут відносно земельної ділянки площею 96 кв.м по вул.Космонавтів, 55 ріг пр.Миру /Ленінський район/ в інтересах сервітуарія, на право розміщення групи стаціонарних тимчасових споруд у кількості 5 шт, у тому числі земельна ділянка №1 площею 20 кв.м, земельна ділянка №2 площею 16 кв.м, земельна ділянка №3 площею 16 кв.м, земельна ділянка №4 площею 22 кв.м, земельна ділянка №5 площею 22 кв.м, для провадження підприємницької діяльності (п.1.1 Договору).

Згідно п.2.1 Договору особистий сервітут встановлюється строком на 1 (один) рік з дати реєстрації цього договору (до 28.02.2014).

Відповідно до умов п.2.2 Договору сервітуарій має переважне право поновлення договору на той же термін протягом 4 років без відповідного рішення міської ради. Для цього сервітуарій зобов`язаний за один місяць до закінчення строку дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту (до 28.01.2014) письмово звернутися до управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради для подовження строку його дії на наступний рік.

У разі відсутності в управлінні земельних ресурсів заперечень від підрозділів міської ради проти подовження строку сервітуту дія договору про встановлення особистого строкового сервітуту подовжується на один рік шляхом укладення додаткової угоди (договору про зміни). При цьому додаткова угода (договір про зміни) набуде чинності після здійснення сервітуарієм плати за наступний рік протягом 10 днів з дати її підписання.

Після закінчення п`яти років з моменту укладання договору про встановлення особистого строкового сервітуту (28.02.2018) підставою для подовження строку дії договору буде відповідне рішення міської ради. У зв`язку з цим сервітуарій зобов`язаний не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору звернутися письмово до міської ради з клопотанням щодо подовження його строку.

У разі порушення строку звернення до управління земельних ресурсів (або до міської ради) з питання подовження (поновлення) цього договору або нездійснення плати у термін, визначений договором, його дія припиняється з дати закінчення строку дії договору, на який його було укладено, наслідком чого буде звільнення земельної ділянки від споруд.

Згідно п.п.3.1-3.3 Договору за встановлення особистого сервітуту сервітуарій сплачує плату у грошовій формі. Річна плата за договором встановлюється у розмірі 10% (десяти) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на якій розміщені тимчасові споруди. Термін і порядок внесення плати: плата за договором вноситься разовим внеском протягом 10-ти днів з дня підписання договору сторонами.

Договір набирає чинності після підписання сторонами, здійснення плати та його реєстрації (п.11.1 Договору).

Вказана земельна ділянка передана за актом приймання-передачі від 28.02.2013 (а.с.17).

В подальшому, між сторонами 08.04.2014 за №213С/1-14, №213С/2-15 від 03.04.2015, №213С/3-16 від 09.03.2016, №213С/4-17 від 14.06.2017 укладались договори про зміни до Договору (а.с.21-24), якими міська рада щоразу подовжувала сервітуарію строк особистого строкового сервітуту відповідно до 28.02.2015, 28.02.2016, 28.02.2017 та 28.02.2018 (п.1.1 Договорів про зміни).

До того ж, договором про зміни №213С/3-16 від 09.03.2016 (а.с.23) частину 1 п.2.2 розділу 2 Договору доповнено наступним: Сервітуарій має переважне право поновлення договору на той же термін протягом 2 років без відповідного рішення міської ради. Для цього сервітуарій зобов`язаний за один місяць до закінчення строку дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту (до 28.01.2017) письмово звернутися до управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради та за наявності позитивного висновку цього управління звернутися до управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради для подовження строку дії договору на наступний рік .

10.11.2017 за вх.№00066/МФ17Д позивач звернувся до міської ради через Миколаївський міський дозвільний центр із заявою про видачу рішення про поновлення права земельного сервітуту (а.с.25,26).

Позивач вказує, що 15.01.2018 вказана заява була розглянута на засіданні постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології, та прийнято рішення дозволити Підприємству Універсал-Юг Товариству з обмеженою відповідальністю укладання договору про зміни до спірного договору про встановлення особистого строкового сервітуту, на підтвердження чого надає копію витягу з протоколу №72 засідання комісії (а.с.27,28).

Позивач також вказує, що для прийняття рішення міською радою було підготовлено проект рішення Миколаївської міської ради Про продовження договору про встановлення особистого строкового сервітуту для обслуговування групи стаціонарних тимчасових споруд по м.Миколаєву №S-ZR-590/1 (а.с.29,30) та його текст розміщено на офіційному сайті Миколаївської міської ради.

Позивач вказує, що станом на день подання позову даний проект рішення №S-ZR-590/1 на сесії Миколаївської міської ради не розглянуто, жодного рішення з цього питання (ні про прийняття рішення, ні про його відхилення) не прийнято.

Позивач зазначає, що він позбавлений можливості планувати господарську діяльність, користуватись своїм майном, очікує можливого незаконного демонтажу своїх тимчасових стаціонарних споруд, а Миколаївська міська рада не дотрималась принципу належного урядування та не запровадила належних внутрішніх процедур, які б дозволили у розумний строк розглянути заяву позивача та прийняти законне і обґрунтоване рішення по суті.

Також позивач зазначає, що бездіяльністю міської ради щодо відсутності будь-якого рішення щодо продовження договору сервітуту порушується право позивача на мирне володіння майном, воно позбавлене можливості іншим чином захистити свої права. Міська рада є єдиним суб`єктом, який має право розпорядження землями комунальної власності у м.Миколаєві і може встановити особистий строковий сервітут підприємству, але не розглядає це питання уже більше року і своєю бездіяльністю порушує будь-які розумні строки розгляду питання.

Позивач, посилаючись на положення ст.ст.122, 124 Земельного кодексу України та ст.33 Закону України Про оренду землі , стверджує, що він не припиняв використання земельної ділянки і до цих пір розміщує на ній стаціонарні тимчасові споруди та не отримував від Миколаївської міської ради жодних заперечень щодо такого використання чи продовження договору, а тому договір є поновленим на той же строк на тих же умовах.

Позивач вважає правильним застосування до спірних правовідносин положень ст.33 Закону України Про оренду землі , оскільки іншими нормами закону не визначений порядок поновлення договору особистого строкового сервітуту на право користування земельною ділянкою, саме тому позивачем і заявлено вимогу про визнання договору поновленим.

У зв`язку з цим позивач був змушений звернутись до суду із відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Право користування (сервітут) є одним з видів речових прав на чуже майно (п.2 ч.1 ст.395 ЦК України).

Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом (ч.1 ст.401 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст.98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів, зокрема, на право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) (п.в) абз.1 ст.99 Земельного кодексу України).

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки (ч.2 ст.402 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.100 Земельного кодексу України).

Під час розгляду справи судом установлено, що між відповідачем, як власником, та позивачем, як сервітуарієм, 28.02.2013 був укладений договір про встановлення особистого строкового сервітуту, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 28.02.2013 за №213.

Відповідно до умов, укладеного на підставі рішення від 20.12.2012 за №23/53, договору Миколаївська міська рада встановила особистий строковий сервітут відносно земельної ділянки площею 96 кв.м по вул.Космонавтів, 55 ріг пр.Миру /Ленінський район/ в інтересах сервітуарія, на право розміщення групи стаціонарних тимчасових споруд у кількості 5 шт, у тому числі земельна ділянка №1 площею 20 кв.м, земельна ділянка №2 площею 16 кв.м, земельна ділянка №3 площею 16 кв.м, земельна ділянка №4 площею 22 кв.м, земельна ділянка №5 площею 22 кв.м, для провадження підприємницької діяльності (п.1.1 Договору).

Договором про зміни №213С/4-17 від 14.06.2017 Миколаївська міська рада подовжила сервітуарію строк особистого строкового сервітуту до 28.02.2018.

Відповідно до п.2.2 Договору, в редакції договору про зміни №213С/3-16 від 09.03.2016, сервітуарій має переважне право поновлення договору на той же термін протягом 2 років без відповідного рішення міської ради. Для цього сервітуарій зобов`язаний за один місяць до закінчення строку дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту (до 28.01.2017) письмово звернутися до управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради та за наявності позитивного висновку цього управління звернутися до управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради для подовження строку дії договору на наступний рік.

У разі відсутності в управлінні земельних ресурсів заперечень від підрозділів міської ради проти подовження строку сервітуту дія договору про встановлення особистого строкового сервітуту подовжується на один рік шляхом укладення додаткової угоди (договору про зміни). При цьому додаткова угода (договір про зміни) набуде чинності після здійснення сервітуарієм плати за наступний рік протягом 10 днів з дати її підписання.

Після закінчення п`яти років з моменту укладання договору про встановлення особистого строкового сервітуту (28.02.2018) підставою для подовження строку дії договору буде відповідне рішення міської ради . У зв`язку з цим сервітуарій зобов`язаний не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору звернутися письмово до міської ради з клопотанням щодо подовження його строку.

Судом встановлено, що 10.11.2017 за вх. №00066/МФ17Д позивач звернувся до міської ради через Миколаївський міський дозвільний центр із заявою про видачу рішення про поновлення права земельного сервітуту.

Позивач зазначає, що подане ним звернення відповідачем не розглянуто. Відповідачем вказане твердження не спростовано.

За приписами ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Законом України Про місцеве самоврядування в Україні .

Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ч.ч.1,2 ст.2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч.1 ст.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Частиною 1 ст.144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.ч.1,2 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Відповідно до положень абз.1 ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: а) розпорядження землями територіальних громад; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Тобто, вирішення питання подовження строку особистого строкового сервітуту встановленого Договором від 28.02.2013, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 28.02.2013 за №213, віднесено як умовами договору, так і приписами чинного законодавства до компетенції Миколаївської міської ради.

Видача рішення Миколаївської міської ради на укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту входить до складу адміністративних послуг, які надаються через Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, що передбачено Переліком адміністративних послуг, які надаються виконавчими органами Миколаївської міської ради через департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради , розміщеним на офіційному сайті Миколаївської міської ради (https//mkrada.gov.ua).

Правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг визначаються Законом України Про адміністративні послуги .

Адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків такої особи відповідно до закону (ст.1 Закону України Про адміністративні послуги ).

Відповідно до положень ст.10 Закону України Про адміністративні послуги граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом. У разі якщо законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, цей строк не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб`єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги . У разі надання адміністративної послуги суб`єктом надання адміністративних послуг, який діє на засадах колегіальності, рішення про надання адміністративної послуги або про відмову в її наданні приймається у строк , визначений частиною першою або другою цієї статті, а в разі неможливості прийняття зазначеного рішення у такий строк - на першому засіданні (слуханні) після закінчення цього строку .

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що 15.01.2018 вказана заява була розглянута на засіданні постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології. Комісією прийнято рішення дозволити Підприємству Універсал-Юг Товариству з обмеженою відповідальністю укладання договору про зміни до спірного договору про встановлення особистого строкового сервітуту, на підтвердження чого надає копію витягу з протоколу №72 засідання комісії.

Крім того, міською радою було виготовлено проект рішення Миколаївської міської ради Про продовження договору про встановлення особистого строкового сервітуту для обслуговування групи стаціонарних тимчасових споруд по м.Миколаєву №S-ZR-590/1, текст якого було розміщено на офіційному сайті Миколаївської міської ради.

Також відповідачем не спростовано твердження позивача, що станом на день подання позову вказаний проект рішення №S-ZR-590/1 на сесії Миколаївської міської ради не розглянуто, жодного рішення з цього питання (ні про прийняття рішення, ні про його відхилення) не прийнято.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів".

Суд враховує, що згідно з усталеною прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії" суд постановив, що ст.1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Враховуючи, що позивач, за відсутності будь-яких заперечень зі сторони відповідача, продовжив користуватись земельною ділянкою після закінчення строку дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту, то у нього виникли "правомірні очікування" щодо продовження користування земельною ділянкою, які підлягають захисту відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з огляду на вищевикладені обставини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Миколаївська міська рада, в силу приписів Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про адміністративні послуги та умов спірного Договору, зобов`язана розглянути заяву від 10.11.2017 Підприємства "Універсал-ЮГ" Товариства з обмеженою відповідальністю про укладення договору про зміни до договору про встановлення особистого строкового сервітуту та ухвалити на сесії ради відповідне рішення про задоволення чи відмову у задоволенні вказаної заяви, а допущена відповідачем бездіяльність є незаконною.

Доводи відповідача стосовно того, що суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень не може втручатися у ці повноваження органів та перебирати на себе їх функції, судом відхиляються, оскільки суд ухвалюючи судове рішення в даній справі не приймає за орган місцевого самоврядування відповідне рішення та не втручається у повноваження такого органу чи перебирає на себе його функції, а лише визнає бездіяльність органу місцевого самоврядування незаконною та зобов`язує його розглянути заяви сервітуарія та прийняти відповідне рішення по суті спірного питання. Дискреційні повноваження міської ради полягають у можливості прийняти рішення, яким поновити чи відмовити сервітуарію в поновленні договору особистого строкового сервітуту.

Щодо вимог про визнання поновленим договору про встановлення особистого строкового сервітуту №213 від 28.02.2013 строком на 5 років на тих же умовах, що діяли станом на 28.02.2018, суд зазначає наступне.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги щодо визнання поновленим договору про встановлення особистого строкового сервітуту, як на правову підставу посилається на положення ст.ст.122, 124 Земельного кодексу України та ст.33 Закону України Про оренду землі , та стверджує, що він не припиняв використання земельної ділянки і до цих пір розміщує на ній стаціонарні тимчасові споруди та не отримував від Миколаївської міської ради жодних заперечень щодо такого використання чи продовження договору, а тому договір є поновленим на той же строк на тих же умовах.

Позивач вважає правильним застосування до спірних правовідносин положень ст.33 Закону України Про оренду землі , оскільки іншими нормами чинного законодавства не визначений порядок поновлення договору особистого строкового сервітуту на право користування земельною ділянкою, тому у даному випадку може мати місце аналогія закону.

З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити, що ст.124 ЗК України та ст.33 Закону України Про оренду землі визначають порядок передачі земельних ділянок саме в оренду.

Загальні положення про сервітут містяться в главі 32 Цивільного кодексу України та главі 16 Земельного кодексу України. Суть цього інституту залишилась незмінною - власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення на свою користь права користування чужою земельною ділянкою.

Разом із тим, встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею (ч.5 ст.403 ЦКУ, ч.3 ст.98 ЗКУ).

Оренда ж передбачає для орендаря усі права щодо володіння та користування об`єктом оренди (титулярний власник). При цьому, права орендаря не можуть бути обмежені власником (ст.24, 25 Закону України Про оренду землі ).

Відтак, на відміну від договору оренди землі, за яким орендареві передається право володіння та користування земельною ділянкою, за правом земельного сервітуту жодну із правомочностей власника земельної ділянки набувач сервітуту в повному обсязі не отримує.

При цьому у відповідності до ч.4 ст.98 ЗК України сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений, та встановлюється виключно у разі, коли потреби особи, в інтересах якої встановлюється сервітут, не можуть бути задоволені іншим способом (ч.1 ст.401 ЦК України).

Тобто, земельний сервітут може бути встановлений лише для задоволення певних потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом, ніж встановлення сервітуту, які передбачені ст.99 Земельного кодексу України.

При цьому, глава 32 Право користування чужим майном Цивільного кодексу України та Глава 16 Право земельного сервітуту Земельного кодексу України не передбачають умов автоматичного продовження строку дії строкового сервітуту .

Відповідно до ж ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Отже, оренда землі та земельний сервітут є різними за своєю правовою сутністю інститутами земельного права, які не можуть бути ототожнені, а договір земельного сервітуту за своєю природою, відповідно до чинного земельного законодавства, не є і не може бути прирівняним до договору оренди землі.

Відповідно, положення статті 33 Закону України Про оренду землі не регулюють відносини, пов`язані з земельним сервітутом, а визначають порядок поновлення виключно договору оренди землі, а тому позовні вимоги позивача про поновлення договору про встановлення особистого строкового сервітуту безпідставно обґрунтовані ст.33 Закону України Про оренду землі .

За вказаних обставин, в задоволенні вимог про визнання поновленим договору про встановлення особистого строкового сервітуту №213 від 28.02.2013 строком на 5 років на тих же умовах, що діяли станом на 28.02.2018, позивачу слід відмовити.

Згідно ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.73,74,76-79,91,129,210,220,232,233,238,240,241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати незаконною бездіяльність Миколаївської міської ради щодо нерозгляду заяви від 10.11.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Універсал-ЮГ про укладення договору про зміни до договору про встановлення особистого строкового сервітуту, який було дозволено укласти рішенням міської ради від 20.12.2012 №23/53, строком на 1 рік з дати прийняття рішення з правом його поновлення на той самий термін протягом 4 років шляхом укладення відповідного договору про зміни до затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Миколаєва та архетипів, для обслуговування групи стаціонарних тимчасових споруд у кількості 5 шт., у тому числі земельна ділянка №1 площею 20 кв.м, земельна ділянка №2 площею 16 кв.м, земельна ділянка №3 площею 16 кв.м, земельна ділянка №4 площею 22 кв.м, земельна ділянка №5 площею 22 кв.м загальною площею 96 кв.м по вул.Космонавтів, 55 ріг пр.Миру, у Інгульському районі.

3. Зобов`язати Миколаївську міську раду на найближчому пленарному засіданні сесії, яка відбудеться після набрання рішенням законної сили, розглянути по суті заяву від 10.11.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Універсал-ЮГ про укладення договору про зміни до договору про встановлення особистого строкового сервітуту, який було дозволено укласти рішенням міської ради від 20.12.2012 №23/53, строком на 1 рік з дати прийняття рішення з правом його поновлення на той самий термін протягом 4 років шляхом укладення відповідного договору про зміни до затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Миколаєва та архетипів, для обслуговування групи стаціонарних тимчасових споруд у кількості 5 шт, у тому числі земельна ділянка №1 площею 20 кв.м, земельна ділянка №2 площею 16 кв.м, земельна ділянка №3 площею 16 кв.м, земельна ділянка №4 площею 22 кв.м, земельна ділянка №5 площею 22 кв.м загальною площею 96 кв.м по вул.Космонавтів, 55 ріг пр.Миру, у Інгульському районі.

4. В решті вимог відмовити.

5. Стягнути з Миколаївської міської ради (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20; ідент.код 26565573) на користь Підприємства "Універсал-Юг" Товариства з обмеженою відповідальністю (54003, м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.242В; ідент. код 13850935) 4204,0 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, з урахуванням п.4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України (в редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 07.09.2020 року.

Суддя М.В.Мавродієва