Ухвала

від 09.09.2020 по справі 753/14313/20

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14313/20

провадження № 1-кс/753/3097/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , начальника сектору відділу дізнання Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 ОСОБА_5 , захисника ТОВ «Укрритейлгаз» - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання начальника сектору відділу дізнання Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020105020000147 від 11.07.2020 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197? КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Відділом дізнання Дарницького УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020105020000147 від 11.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197? КК України, за фактом самовільно зайнятої земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,05 га.

Клопотання слідчим обгрунтовано наступними обставинами.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи ТОВ «Укрритейлгаз» (Код ЄДРПОУ 42204048), у часовий період з серпня 2019 року (більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено) по теперішній час, здійснюють господарську діяльність автомобільного газозаправного пункту «Evrogaz» на самовільно зайнятій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності територіальної громади міста Києва.

Згідно з актом обстеження земельної ділянки №19-0596-02 від 20.08.2019 проведеного спеціалістами Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) встановлено, що за поданням Департаменту земельних ресурсів рішення про передачу земельної ділянки в користування (власність) Київська міська рада не приймала, в міському земельному кадастрі інформація щодо державної реєстрації речових прав на вказану земельну ділянку відсутня.

Під час обстеження встановлено, що земельна ділянка орієнтовною площею 0,05 га самовільно зайнята та використовується ТОВ «Укрритейлгаз» для експлуатації автомобільного газозаправного пункту модульного типу та тимчасової споруди операторської.

Вказане також підтверджується актом обстеження земельної ділянки №20-0439-02 від 16.07.2020 проведеного спеціалістами Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Таким чином, посадові особи ТОВ «Укрритейлгаз», з метою здійснення господарської діяльності, за відсутності будь-яких правовстановлюючих документів, самовільно зайняли частину земельної ділянки площею 0,05 га по АДРЕСА_1 , нормативно-грошова оцінка якої становить 2 091 440 гривень 00 копійок, шляхом зведення на ній автомобільного газозаправного пункту модульного типу та тимчасової споруди операторської, порушивши права власника земельної ділянки та унеможливили її використання останнім, а відтак завдали значну шкоду власнику земельної ділянки.

Згідно з листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 05708-12588 від 15.07.2020, встановлено, що шкода, завдана самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки становить 205 221 грн. 31 коп.

У ході досудового розслідування, директором ТОВ «Укрритейлгаз» ОСОБА_4 надано копію договору оренди частини земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:291:0012, укладеного з ТОВ «Ділайс» для розміщення на ній автомобільного газозаправного пункту та договір оренди нежитлового приміщення №09-04/1 від 09.04.2019. Цей же договір надавався до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Проте, аналізом публічної карти МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва» встановлено, що автозаправний комплекс знаходиться поза межами орендованої земельної ділянки.

Враховуючи те, що об`єктом злочинного посягання у вказаному кримінальному провадженні є земельна ділянка за адресою: м. Київ, проспект Петра Григоренко, 40Б орієнтовною площею 0,05 га самовільно зайнята та використовується ТОВ «Укрретейлгаз» для експлуатації автомобільного газозаправного пункту модульного типу та тимчасової споруди операторської, а отже зазначена земельна ділянка та газозаправний пункт модульного типу з тимчасовою спорудою операторської є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відтак, з метою забезпечення збереження доказів у кримінальному провадження, виключення можливості перепродажу або іншого відчуження, що у подальшому унеможливить проведення досудового розслідування, а також з метою запобігання подальшого проведення господарської діяльності, у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладені арешту на об`єкти нерухомого майна у вигляді вказаної земельної ділянки, разом з автомобільним газозаправним пунктом модульного типу та тимчасовою спорудою операторської, що належить ТОВ «Укрритейлгаз», із забороною відчуження, розпорядження, використання та вчинення будь-яких дій щодо вказаної земельної ділянки, газозаправного пункту модульного типу, тимчасовою споруди операторської з забороною проведення господарської діяльності.

У судовому засіданні слідчий та прокурор, кожен окремо, клопотання підтримали у повному обсязі, просили задовольнити з підстав викладених у його мотивувальній частині.

У судовому засіданні захисник ТОВ «Укрритейлгаз»- ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечували. При цьому, адвокат ОСОБА_5 надав письмові заперечення, у яких вказував на відсутність злочину за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Відповідно до договору оренди № 5/06 від 5 червня 2019 року ТОВ «Укрритейлгаз» орендує до 31.12.2020 нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, проспект Петра Григоренка, 40 Б у власника ТОВ «Електромобіл».

ТОВ «Електромобіл» є власником нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, проспект Петра Григоренка, 40 Б загальною площею: 30.3 кв.м відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та копії технічного паспорту.

Таким чином, у власності ТОВ «Електромобіл» є правомірно набуте та оформлення у встановленому законом порядку розташованого на відповідній ділянці нерухомого майна, що не може кваліфікуватися як самовільне зайняття відповідної земельної ділянки.

Більш того, оскільки ТОВ «Електромобіл» є власником нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , то має першочергове право та проходить процедуру щодо відведення їм відповідно земельної ділянки.

Натомість добросовісним власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 площею: 0,05 га відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та копії технічного паспорту є взагалі інше ТОВ «Електромобіл», про що директор ТОВ «Укрритейлгаз» ОСОБА_4 повідомляв під час допиту в якості свідка.

Вважали, що дане клопотання належним чином не обґрунтовано, оскільки, у клопотанні відсутній зв`язок та докази такого зв`язку, між матеріалами кримінального провадження та обставинами викладеними в клопотанні, в якому слідчий обґрунтовує необхідність накладення арешту, крім того, слідчим не доведено наявність достатніх підстав вважати, що нерухоме майно саме по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та відповідають критеріям ст. 170 КПК України.

Від адвоката ТОВ «Ділайс» до суду надійшла заява про розгляд вказаного клопотання у без її участі, проти задоволення клопотання заперечувала у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України,застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: зокрема збереження речових доказів.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України,заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України,у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів клопотання вбачається, що 27 грудня 2019 року до прокуратури міста Києва з ГУ СБ України в м. Києві та Київській області надійшли матеріали (№51/2/2-48989 від 27.12.2019) з яких вбачається, що невстановлені особи вчинили самовільне зайняття земельних ділянок на території міста Києва для розташування на них незаконних АЗС, що завдало значної шкоди власникам земельних ділянок, а також зазначена діяльність супроводжується порушенням правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною безпекою, чим створюються умови для виникнення загрози загибелі людей, крім того зазначеними суб`єктами господарювання налагоджено протиправний механізм встановлення та функціонування автозаправних та заправних станцій без відповідних дозвільних документів та реалізовують паливо поза касовим апаратом.

Постановою заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України Державної прикордонної служби України прокуратури міста Києва від 12.06.2020 визначено підслідність у кримінальному провадженні №42019100000000806 за слідчими органів Національної поліції-Слідчим відділом Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві.

Так, СВ ДарницькогоУП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020100020003689 від 10.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, за фактом самовільного захоплення земельних: ділянок на території міста Києва для розташування на них АЗС.

Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури №2 від 11.07.2020 у кримінальному провадженні №12020100020003689 від 10.07.2020, за ознаками кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України виділено в окреме провадження матеріали по факту самовільного захоплення земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12020105020000147 від 11.07.2020 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 у кримінальному провадженні №12020100020003689 від 10.07.2020 визначено відділ дізнання Дарницького УП ГУНП в м. Києві органом, який буде здійснювати подальше досудове розслідування в формі дізнання в кримінальному провадженні № 12020100020003689 від 10.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження №12020105020000147 від 11.07.2020, за фактом можливого вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, а саме за фактом самовільного захоплення земельних ділянок на території міста Києва для розташування на них АЗС, зайнятої земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , де посадові особи ТОВ «Укрритейлгаз», у часовий період з серпня 2019 року по теперішній час, здійснюють господарську діяльність автомобільного газозаправного пункту «Evrogaz», яка перебуває у власності територіальної громади міста Києва.

Під час обстеження встановлено, що земельна ділянка орієнтовною площею 0,05 га використовується ТОВ «Укрритейлгаз» для експлуатації автомобільного газозаправного пункту модульного типу та тимчасової споруди операторської.

Як вбачається з акту обстеження земельної ділянки №20-0439-02 від 16.07.2020 проведеного Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом-земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Київській області встановлено, що за поданням Департаменту земельних ресурсів рішення про передачу земельної ділянки в користування (власність) Київська міська рада не приймала, в міському земельному кадастрі інформація щодо державної реєстрації речових прав на вказану земельну ділянку відсутня. Під час обстеження встановлено, що земельна ділянка орієнтовною площею 0,05 га зайнята та використовується ТОВ «Укрритейлгаз» для експлуатації автомобільного газозаправного пункту модульного типу та тимчасової споруди операторської.

Згідно листа КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» вбачається, що згідно даних реєстрових книг по нежитловому фонду, право власності на нерухоме майно, а саме земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 не реєструвалось.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи дізнавача в тій частині, що зайнята земельна ділянка використовується ТОВ «Укрритейлгаз» для експлуатації автомобільного газозаправного пункту модульного типу та тимчасової споруди операторської, що належить товариству є об`єктом кримінально-протиправних дій, що свідчить про відповідність критеріям речових доказів (ч.1 ст. 98 КПК України).

Викладене, крім того, підтверджується долученою до клопотання постановою дізнавача від 25.07.2020, згідно якої вказана земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , разом з автомобільним газозаправним пунктом модульного типу та тимчасовою спорудою операторської, що належить ТОВ «Укрритейлгаз» визнані речовими доказами у рамках даного кримінального провадження №12020105020000147 від 11.07.2020.

За таких обставин, правовою підставою для застосування в рамках даного кримінального провадження арешту майна є достатність підстав вважати, що вищевказана земельна ділянка разом з автомобільним газозаправним пунктом модульного типу та тимчасовою спорудою операторської, що належить ТОВ «Укрритейлгаз» є речовими доказами в рамках даного кримінального провадження.

У судовому засіданні встановлено, що юридична особа (користувач) зазначеної у клопотанні земельної ділянки, не має відповідного процесуального статусу підозрюваного, а є третьою особою, відносно майна якої на теперішній час вирішується питання про арешт майна.

Клопотання відповідає вимогамст. 171 КПК України.

Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою17РозділуІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що зазначена у клопотанні земельна ділянка та автомобільний газозаправний пункт модульного типу та тимчасовою спорудою операторської, що належить ТОВ «Укрритейлгаз» відповідають критеріям речових доказів (ч. 1 ст. 98 КПК України-в частині об`єкту кримінально протиправних дій), про що зазначено було вище.

Відтак, метою накладення арешту майна в рамках даного кримінального провадження є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), в свою чергу з цієї підстави арешт може бути накладено на майно й третіх осіб (п. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України).

При розгляді клопотання, поданого в порядкуст. 172 КПК України, слідчий суддя одночасно не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих у ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимогст. 89 КК Українипід час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

З огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК Україниповинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Як вбачається з фактичних обставин даного кримінального провадження, останнє здійснюється за фактом можливого вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, а саме, за фактом самовільно зайнятої земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , де посадові особи ТОВ «Укрритейлгаз», у часовий період з серпня 2019 року по теперішній час, здійснюють господарську діяльність, яка є предметом розгляду даного клопотання.

Виходячи з самої специфіки інкримінованого на теперішній час кримінального проступнку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України та фактичних обставин даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що подальше використання земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , правомірність чого на теперішній час в рамках даного кримінального провадження перевіряється, може призвести до унеможливлення забезпечення завдань кримінального провадження, які в тому числі зводяться до запобігання псування, пошкодження, відчуження відповідного нерухомого майна.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України,завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При цьому, на досягнення завдань кримінального провадження в цілому, й повинні застосовуватися в рамках відповідного кримінального провадження ті чи інші заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема.

Відтак, з метою забезпечення досягнення означених завдань кримінального провадження в цілому (ч. 1 ст. 2 КПК України), й наявна необхідність в накладенні арешту майна на зазначені у клопотанні земельні ділянки зокрема.

При цьому, беручи до уваги означені завдання арешту майна, відсутня необхідність у накладенні заборони відчуження, розпорядження, використання та вчинення будь-яких дій щодо вказаної земельної ділянки.

Разом із тим, дізнавачем у клопотанні ставиться також вимога про заборону проведення господарської діяльності, проте слідчий суддя приходить до переконливого висновку про відмову у задоволенні клопотання у цій частині, за необґрунтованістю, оскільки забезпечення кримінального провадження у такому вигляді є невиправданим втручанням у підприємницьку діяльність товариства.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зазначених у клопотанні юридичних осіб, пов`язаноіз здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремої особи, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

Так,відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

За таких обставин, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на майно, оскільки надані стороною обвинувачення матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на згадане майно та на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, з метою забезпечення кримінального провадження, при цьому на даній стадії слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної особи або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких є арешт майна.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання начальника сектору відділу дізнання Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020105020000147 від 11.07.2020 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197? КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку за адресою: м. Київ, проспект Петра Григоренка, 40Б, площею 0,05 га самовільно зайнятою та перебуваючою у незаконному користуванні ТОВ «Укрретейлгаз» (код ЄДРПОУ 42204048) разом з автомобільним газоправним пунктом модульного типу та тимчасовою спорудою операторської, що належить ТОВ «Укрритейлгаз» (код ЄДРПОУ 42204048).

Підозрюваний, його захисник, інший власник майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання подається слідчому судді.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Відповідно дост. 174 КПК Україниарешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя: