Ухвала

від 27.05.2021 по справі 753/14313/20

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙРАЙОННИЙ СУДМ.КИЄВА

справа № 753/14313/20

провадження № 1-кс/753/1898/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю

прокурора ОСОБА_3

представника заявника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОМОБІЛ» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 09.09.2020 по кримінальному провадженню № 12020105020000147 від 11.07.2020 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197? КК України,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року заявник ТзОВ «ЕЛЕКТРОМОБІЛ» звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 від 09.09.2020 у справі №753/14313/20 у кримінальному провадженні №12020105020000147 від 11.07.2020 земельну ділянку за адресою: м. Київ, проспект Петра Григоренка, 40 Б, площею: 0,05 га та автомобільний газозаправний пункт модульного типу та тимчасову споруду операторську, які належить на праві приватної власності ТОВ «ЕЛЕКТРОМОБІЛ».

В обґрунтування клопотання заявник посилався на те, що відділом дізнання Дарницького УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020105020000147 від 11.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

31 серпня 2020 року начальником сектору відділу дізнання Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 подано клопотання, у якому просив накласти арешт на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею: 0,05 га самовільно зайнятою та прибуваючою у незаконному користуванні ТзОВ «Укрритейлгаз» із забороною відчуження, розпорядження, використання та вчинення будь яких дій щодо вказаної земельної ділянки, газозаправного пункту модульного типу, тимчасовою споруди операторської з забороною проведення господарської діяльності.

Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 09.09.2020 у справі № 753/14313/20 без участі власника майна - ТзОВ «ЕЛЕКТРОМОБІЛ» було задоволено частково клопотання начальника сектору відділу дізнання Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 погоджене першим заступником керівника Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_6 та накладено арешт на земельну ділянку за адресою: м. Київ, проспект Петра Григорепко, 40 Б, перебуваючою нібито у користуванні ТОВ «Укрретейлгаз» разом з автомобільним газоправним пунктом модульного типу та тимчасовою спорудою операторської.

Відповідно до частини другої ст. 64-2 КПК України процесуальний статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникає з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Таким чином, ТзОВ «ЕЛЕКТРОЕНЕРДЖІ» як інша особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування - особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії набула процесуальний статус третьої особи.

Заявник звертає увагу, що немає жодних підстав для застосування заходу у вигляді арешту щодо вказаного майна, а також арешт було накладено необґрунтовано та подальше застосування такого заходу більше 8 місяців за кримінальним проступком, вважаємо, що відпала потреба.

Слідча суддя ОСОБА_1 Дарницького районного суду міста Києва 09.09.2020 під час розгляду клопотання органу дізнання у справі № 753/14313/20 не дотрималась принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Так, у клопотанні 31 серпня 2020 року начальником сектору відділу дізнання Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 , просив накласти арешт на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею: 0,05 га самовільно зайнятою та прибуваючою у незаконному користуванні ТОВ «Укрритейлгаз» із забороною відчуження, розпорядження, використання та вчинення будь яких дій щодо вказаної земельної ділянки, газозаправного пункту модульного типу, тимчасовою споруди операторської з забороною проведення господарської діяльності.

Натомість ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 від 09.09.2020 було частково задоволено клопотання та накладено арешт на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею: 0,05 га.

Згідно до Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку площа земельної ділянки за адресом місця розташування: АДРЕСА_1 складає взагалі 0,4462 га.

Слідча суддя ОСОБА_1 в своїй ухвалі взагалі самостійно змінила межі клопотання сторони обвинувачення на шкоду особи, якій належить майно, викладену у клопотанні про арешт, яке, по суті, становить виклад обвинувачення, винуватість у скоєнні якого має доводитися в суді; суд також фактично самостійно відшукував докази винуватості особи. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебрав на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Сторона обвинувачення, не визначила чітко переліку майна, яке підлягає арешту, відповідну ухвалу не можливо виконати фізично. Однак, не можна накладати арешт на майно без чіткого визначення цього майна.

Так, земельна ділянка без визначення кадастрового номеру та власника містить лише адресу: АДРЕСА_1 орієнтовною площею: 0,05 га. Не може бути накладено арешт на орієнтовну площу.

Не може бути накладено арешт на газозаправний пункт модульного типу та тимчасову операторську, оскільки не визначено чітко на яке саме майно планується накласти арешт, його площа, перелік та хто його власник.

Сторона обвинувачення маючі належні докази щодо власника майна ТОВ «ЕЛЕКТРОМОБІЛ», не подала до клопотання про арешт жодних документів, які підтвержували кому належить відповідне майно.

Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за адресою: АДРЕСА_1 є в публічному доступі та можна отримати в реєстрі, те саме стосується земельної ділянки.

Однак, в порушення вимог чинного КПК України власника майна взагалі не було повідомлено про накладення арешту та не було надіслано копію судового рішення.

ТОВ «Електромобіл» є власником багато років АЗК нежитлової будівлі загальною площею: 30.3 кв.м., разом з багатопаливними ПРК та підземними резервуарами палива та води, за адресою: АДРЕСА_1 , яке правомірно набуте та оформлено у встановленому законом порядку, розташованого на відповідній земельній ділянці нерухоме майно, що не може кваліфікуватися як самовільне зайняття відповідної земельної ділянки.

Також заявник вважає, що згідно до Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку площа земельної ділянки за адресом місця розташування: АДРЕСА_1 складає взагалі 0,4462 га, а у клопотанні було зазначено орієнтовною площею 0,05 га, а в ухвалі площа 0,05 га.

Такі дії органу дізнання свідчать про формальний підхід до збирання доказів за даним кримінальним провадженням, а ухвала суду, в якій не вірно визначено площу скасуванню.

У зв`язку з цим, клопотання про скасування арешту майна у даному кримінальному провадженні підлягає задоволенню, оскільки у кримінальному провадженні повинна забезпечуватися охорона прав і законних інтересів учасників кримінального провадження з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У клопотанні взагалі не було визначено необхідність такого арешту, про ризики взагалі не вказано, що на думку заявника є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Накладення арешту є невиправданим ступенем втручання в підприємницьку діяльність ТОВ який носить не тимчасовий характер, та підлягає скасуванню.

Крім того, заявник також вказує на відсутність злочину за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, оскільки з Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку «Електромобіл» номер витягу НВ 8001224722021 від 16.01.2021 за адресою місця розташування: АДРЕСА_1 , інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня.

Тобто на сьогодні відсутній власник земельної ділянки за адресою її місця розташування: АДРЕСА_1 , а отже відсутній об`єкт злочин та як наслідок немає складу злочину, а справа підлягає закриттю.

Заявник взагалі вважає, що арешт накладено безпідставно, необґрунтовано та з порушенням приписів ст. 170 КПК України, а також з обмеженнями права власності на майно добросовісного власника, арешт не відповідає вимогам розумності та не є спів розмірним з огляду на завдання кримінального провадження.

Прокурором не доведено, що вказане майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 КК України. Також, майно не підлягає спеціальній конфіскації.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, а також про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а клопотання підлягає задоволеною за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, третіх осіб, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4 вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити, надавши пояснення аналогічні змісту клопотання.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував просив відмовити, у поясненнях вказав на те, що кримінальне провадженення наразі триває, та потреба у арешті майна наразі існує, надавши суду матеріали кримінального провадження №12020105020000147 від 11.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 197-1 КК України для огляду.

Вислухавши пояснення прокурора, представника заявника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відділом дізнання Дарницького УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020105020000147 від 11.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 197-1 КК України, за фактом самовільно зайнятої земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,05 га.

З метою забезпечення збереження доказів у кримінальному провадження, виключення можливості перепродажу або іншого відчуження, що у подальшому унеможливить проведення досудового розслідування, а також з метою запобігання подальшого проведення господарської діяльності, у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладені арешту на об`єкти нерухомого майна у вигляді вказаної земельної ділянки, разом з автомобільним газозаправним пунктом модульного типу та тимчасовою спорудою операторської, що належить ТОВ «Укрритейлгаз», із забороною відчуження, розпорядження, використання та вчинення будь-яких дій щодо вказаної земельної ділянки, газозаправного пункту модульного типу, тимчасовою споруди операторської з забороною проведення господарської діяльності.

У рамках вказаного кримінального провадження ухвалоюслідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 09.09.2020 клопотанняначальника сектору відділу дізнання Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 проарешт майнау кримінальному провадженні№12020105020000147 від 11.07.2020 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197? КК України - задоволено частково.

Накладено арешт на земельну ділянку за адресою: проспект Петра Григоренка, 40-Б, площею 0,05 га самовільно зайнятою та перебуваючою у незаконному користуванні ТОВ «Укрретейлгаз» (код ЄДРПОУ 42204048) разом з автомобільним газоправним пунктом модульного типу та тимчасовою спорудою операторської, що належить ТОВ «Укрритейлгаз» (код ЄДРПОУ 42204048).

Об`єктом злочинного посягання у вказаному кримінальному провадженні є земельна ділянка за адресою: м. Київ, проспект Петра Григоренка, 40-Б, орієнтовною площею 0,05 га самовільно зайнята та використовується ТОВ «Укрретейлгаз» (код ЄДРПОУ 42204048) для експлуатації автомобільного газозаправного пункту модульного типу та тимчасової споруди операторської, а отже зазначена земельна ділянка та газозаправний пункт модульного типу з тимчасовою спорудою операторської є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Вказаний арешт накладено слідчим суддею з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки при накладенні арешту встановлено, що майно на яке просив накласти арешт дізнавач, відповідає критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, та постановою дізнавача від 25.07.2020 вказана земельна ділянка разом з автомобільним газозаправним пунктом модульного типу та тимчасовою спорудою операторської, що належить ТОВ «Укрритейлгаз» визнані речовими доказами у рамках даного кримінального провадження №12020105020000147 від 11.07.2020, відповідно до ст. 98 КПК України.

Вбачається, що правомірність підстав для накладення арешту перевірялась та оцінювалась слідчим суддею при накладенні арешту на майно.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК приймається у формі постанови і з наведенням мотивів такого рішення.

Разом з тим, як вбачається з відкритого загального доступу до реєстру судових рішень та матеріалів кримінального провадження № 12020105020000147, ухвала слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 09 вересня 2020 року оскаржувалась директором ТОВ «Укрритейлгаз» ОСОБА_7 .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

За результатами розгляду ухвалою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах директора ТОВ «Укрритейлгаз» ОСОБА_7 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 09 вересня 2020 року - без змін.

Ухвала слідчого судді про накладення арешту відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, ст. 372 КПК України, та постановлена у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом.

Колегія суддів вважала, що слідчим суддею під час розгляду клопотання з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірено співрозмірність втручання у діяльністьТОВ «Укрретейлгаз»з потребами кримінального провадження.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу заявника на те, що доводи викладенні у вказаному клопотанні, які також містять ідентичні у собі підстави апеляційного оскарження судового рішення, в обґрунтування необхідності скасування арешту на майно, були досліджені колегією суддів апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах директора ТОВ «Укрритейлгаз» ОСОБА_7 , та їм надана належна правова оцінка.

Зважаючи на ту обставину, що органом досудового розслідування наразі обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження №12020105020000147 від 11.07.2020, за фактом можливого вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, а саме за фактом самовільного захоплення земельних ділянок на території міста Києва для розташування на них АЗС, зайнятої земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , де посадові особи ТОВ «Укрритейлгаз», у часовий період з серпня 2019 року по теперішній час, здійснюють господарську діяльність автомобільного газозаправного пункту «Evrogaz», яка перебуває у власності територіальної громади міста Києва, а тому зазначене нерухоме майно є об`єктом кримінально-протиправних дій, що свідчить про відповідність критеріям речових доказів (ч. 1 ст. 98 КПК України).

Слідчий суддя не вправі оцінювати докази на підтвердження або спростування вини осіб на стадії досудового розслідування.

Статтею 174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Також, слідчий суддя враховує ту обставину, що на даний момент в кримінальному провадженні № 12020105020000147 від 11.07.2020, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України здійснюється досудове розслідування, вказане майно є речовим доказом у кримінальному провадженні та за твердженням заявника на даний час в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна не відпала потреба.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Слідчий суддя дослідивши матеріали, вважає, що доводи клопотання про скасування арешту є необґрунтованими, оскільки на час винесення ухвали про накладення арешту на майно, існували підстави для такого арешту, крім того слідчим суддею не встановлено, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї або іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а ризики, щодо розпорядження ним, продовжують існувати, немає також підстав вважати, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

З урахуванням вищевикладеного дане клопотання підлягає відмові у задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 303, 305-307 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОМОБІЛ» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 09.09.2020 по кримінальному провадженню № 12020105020000147 від 11.07.2020 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197? КК України- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: