Рішення

від 16.09.2020 по справі 909/474/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/474/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.09.2020 м. Івано-Франківськ Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 909/474/20 за позовом публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Техмаш" 630 000 грн за договором поставки.

ПАТ "Укрнафта" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ТОВ "Завод Техмаш" 630 000 грн, з яких 450 000 грн - основний борг, 180 000 грн - штраф. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не здійснив поставку визначеного в укладеному між сторонами договорі поставки від 12 квітня 2019 р. № 09/03/584-МТР товару, у зв`язку з чим позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача попередньої оплати за товар, а також штрафу за порушення договірних зобов`язань.

10 червня 2020 р., суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановив відповідачу строк на подання відзиву на позов - п`ятнадцять днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію цієї ухвали відповідач отримав 18 червня 2020 р.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11 березня 2020 р. № 211, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. з 12 березня 2020 р. на усій території України встановлено карантин, який неодноразово продовжувався відповідними постановами Кабінет Міністрів України.

Відповідно до Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 р., Розділ Х "Прикінцеві положення" ГПК України було доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Відтак строк на подання відповідачем відзиву на позовну заяву був продовженим в силу прямої норми закону.

17 липня 2020 р., набрав чинності Закон України № 731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби", яким були внесені зміни до ГПК України і, зокрема, п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу викладено в іншій редакції: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином". Крім того, за змістом п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 731-ІХ, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 р., закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

З урахуванням викладеного, продовжений в силу закону строк на подання відповідачем відзиву на позов закінчився 06 серпня 2020 р.

Відзиву на позов відповідач у встановлений судом строк не подав.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

30 червня та 05 серпня 2020 р., до суду надійшли заяви відповідача аналогічного змісту про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю скористатися правовою допомогою адвоката, що у зв`язку із всесвітньою пандемією та введенням карантинних обмежень на території України було неможливим.

Суд звертає увагу відповідача, що постановою Кабінету Міністрів України від 04 травня 2020 р. № 343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", у зв`язку з чим, враховуючи пп. 8 п. 2 постанови № 211, дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав скористатися правовою допомогою адвоката. Крім того дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що виключає необхідність явки представників сторін в судове засідання і, як наслідок такої явки, - небезпеку зараження коронавірусом.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

12 квітня 2019 р., ТОВ "Завод Техмаш" (продавець) та ПАТ "Укрнафта" (покупець) уклали договір № 09/03/584-МТР, відповідно до п. 1.1 якого, продавець зобов`язується передати продукцію (товар) у власність покупця, а покупець - прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.

В додатку № 1 до Договору сторони визначили, що його предметом є поставка ємності об`ємом 10 м 3 загальною вартістю 1 800 000 грн.

Відповідно до п. 6 Додатку № 1 до Договору, термін поставки - 45 календарних днів з дати здійснення 25 % передоплати.

За змістом п. 5.3 цього Договору, датою поставки товару вважається дата передачі його покупцю у місці призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості. Факт передачі товару підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною та/або відповідним актом приймання-передачі товару.

Згідно з п. 6.9 Договору, за порушення строку поставки товару, у тому числі викликане виявленням нестачі товару або поставкою товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання товару у порядку, визначеному пунктами 5.12, 5.13 Договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 5 %, а в разі прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів у розмірі 10 % від вартості не поставленого товару.

В п. 11.1 договору від 12 квітня 2019 р. визначено, що сторони домовилися, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом одного року, але в будь якому разі - до повного виконання взаємних зобов`язань.

На виконання п. 6 Додатку № 1 до Договору, відповідно до даних платіжного доручення від 18 липня 2019 р. № 10160-П19, позивач перерахував відповідачу 450 000 грн як 25 % попередньої оплати за договором 12 квітня 2019 р. № 09/03/584-МТР.

Однак відповідач визначеного цим договором товару позивачу в обумовлені строки не поставив, у зв`язку з чим позивач заявив вимогу про повернення попередньої оплати за товар, а також сплату штрафу за порушення договірних зобов`язань.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати товару за договором поставки та неустойки за порушення відповідачем умов зазначеного договору.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 18 липня 2019 р., позивач перерахував відповідачу 450 000 грн попередньої оплати, що становить 25 % від повної вартості товару, у зв`язку з чим відповідач був зобов`язаний поставити позивачу товар у строк до 02 вересня 2019 р.

Враховуючи, що ТОВ "Завод Техмаш" взятих на себе зобов`язань за договором від 12 квітня 2019 р. № 09/03/584-МТР щодо поставки ПАТ "Укрнафта" товару не виконало, позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 450 000 грн основного боргу слід задовольнити.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1, 2 ст. 217 ГК України). Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом частин 2, 3 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Оскільки відповідач прострочив терміни поставки товару на більше ніж 30 календарних днів, позивач правомірно та арифметично правильно нарахував відповідачу на підставі п. 6.9 Договору 180 000 грн штрафу, у зв`язку з чим позов в цій частині також слід задовольнити.

Судовий збір, згідно з положеннями ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити;

з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Техмаш" (77300, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Промислова, буд. 5; ідентифікаційний код 40011877) на користь публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, провулок Несторівський, 3-5; ідентифікаційний код 00135390) стягнути 450 000 (чотириста п`ятдесят тисяч) грн основного боргу та 180 000 (сто вісімдесят тисяч) грн штрафу за договором від 12 квітня 2019 р. № 09/03/584-МТР та 9 450 (дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят) грн витрат на сплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І. В. Ткаченко