Постанова

від 27.07.2021 по справі 909/474/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2021 р. Справа №909/474/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого - судді Бонк Т.Б.

суддів Бойко С.М., Матущака О.І.,

секретар судового засідання Борщ І.О.,

за участю представників сторін:

позивача: адвоката Глинки Р.Я. (довіреність №01/01/07 -888/д від 01.12.2020),

відповідача: не з`явився (належно повідомлений),

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод-Техмаш", б/н і б/д (вх. № апеляційного суду 01-05/2974/20 від 22.10.2020)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.09.2020 (головуючий суддя Ткаченко І.В., м. Івано-Франківськ)

у справі № 909/474/20

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Техмаш", м. Калуш, Івано-Франківська область

про стягнення 630 000,00 грн заборгованості за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції :

У червні 2020року ПАТ Укрнафта звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ Завод Техмаш про стягнення 630 000,00 грн заборгованості, з яких 450 000,00грн основний борг та 180 000,00грн штрафу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі укладеного з відповідачем договору купівлі-продажу №09/03/584-МТР від 12.04.2019 позивач перерахував 450 000,00грн авансу, однак у визначений договором строк (45днів з дати здійснення прередоплати) відповідач не поставив позивачу передбачений договором товар, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 450 000,00грн попередньої плати та нарахованого на підставі п.6.9 договору 180 000,00грн штрафу.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.09.2020 у справі №909/474/20 позов задоволено. Присуджено до стягнення з ТОВ "Завод Техмаш" на користь ПАТ "Укрнафта" 450 000,00 грн основного боргу, 180 000, 00 грн штрафу та 9450,00 грн витрат на сплату судового збору.

При прийнятті рішення про задоволення позову суд першої інстанції встановив, що 18.07.2019 позивач перерахував відповідачу 450 000,00грн попередньої оплати товару, відтак відповідач зобов`язаний був поставити товар у строк до 02.09.2019, однак взятих на себе зобов`язань за договором відповідач не виконав та не поставив позивачу передбачений договором товар. У зв`язку з чим суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача 450 000,00грн основного боргу та 180 000,00грн штрафу.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи :

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та неповне з`ясування всіх обставин справи просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що суд не продовжив відповідачу процесуальні строки для подання відзиву на позовну заяву у зв`язку з запровадженням на території України карантину до 31.10.2021 та необхідністю скористатись правовою допомогою адвоката. Вказує про передчасність висновку суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення попередньої плати, оскільки відповідно до п.5.5 договору належному виконанню відповідачем обов`язку з поставки товару передував обов`язок позивача повідомити покупця про готовність до прийняття товару, однак позивач жодних повідомлень відповідачу не надсилав. Відтак скаржник вказує про відсутність прострочення з поставки товару, а відтак і про відсутність підстав для стягнення 180 000,00грн штрафу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує доводи апеляційної скарги та просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Вказує, що оголошення карантину не зупиняє роботи судів, а твердження скаржника про необхідність залучення адвокатів для представництва його інтересів спростовується тим, що апеляційна скарга підписана саме директором відповідача, який може надати пояснення по суті спору. Посилаючись на п.5.4 договору, позивач зазначає, що відповідач зобов`язаний був повідомити позивача не менш як за три робочі дні до запланованої дати відвантаження про точну дату поставки товару, однак, у даному випадку відповідач не повідомляв позивача про готовність поставити товар, навпаки, листом від 17.01.2020 №3 повідомив про затримку поставки, яка мала бути здійснена до 02.09.2019 та готовність сплатити штраф. Вказує, що п. 5.5 договору не встановлено строку поставки, натомість п. 6 додатку №1 до договору чітко передбачено, що поставка здійснюється протягом 45днів з дати здійснення 25% передоплати.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 колегія суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Якімець Г.Г. та Бойко С.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача.

Подальший рух справи викладено в ухвалах апеляційного суду.

Так, ухвалою від 15.06.2021 відкладено розгляд справи на 27.07.2021.

У зв`язку з перебуванням у відпустці члена колегії суддів судді Якімець Г.Г. автоматизованим розподілом (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2021) до складу колегії замість судді Якімець Г.Г. введено суддю Матущака О.І.

У судовому засіданні 27.07.2021 представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, та надав усні пояснення.

Скаржник не забезпечив явки свого представника в судове засідання, копія ухвали апеляційного суду від 15.06.2021 надіслана на вказану скаржником адресу електронної пошти zavod_tehmash@ukr.net.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

12.04.2019 ТОВ "Завод Техмаш" (продавець) та ПАТ "Укрнафта" (покупець) уклали договір купівлі-продажу № 09/03/584-МТР, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати продукцію (товар) у власність покупця, а покупець - прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.

Асортимент, кількість, якість, вартість та інші характеристики товару визначені в додатках до цього договору, які є невід`ємною його частиною (п.1.2 договору).

Згідно з п.3.2договору оплата вартості товару здійснюється на умовах, визначених додатками, після отримання покупцем примірника, належним чином підписаного сторонами оригіналу договору.

За змістом п. 5.3 цього договору датою поставки товару вважається дата передачі його покупцю у місці призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості. Факт передачі товару підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною та/або відповідним актом приймання-передачі товару.

Відповідно до п.5.4 договору продавець зобов`язаний не менше ніж за 3робочих дні до запланованої дати відвантаження товару у письмовій формі попередити покупця про точну дату постачання товару до місця призначення, якщо інше не вказано в додатку до цього договору. Повідомлення за підписом уповноваженої особи продавця в сканованому вигляді направляється на електронну адресу покупця.

Відвантаження товару проводиться лише після отримання письмового повідомлення покупця про готовність до отримання товару (п.5.5 договору).

Відповідно до п.5.6 договору якщо продавець не повідомив покупця про дату відвантаження товару відповідно до п.5.4договоору або відвантажив товар, не отримавши попередньо від покупця повідомлення про готовність до прийняття товару, строк оплати товару, встановлений п.3.2 цього договору, пролонгується на 5 банківських днів, якщо інше не передбачено договором.

Згідно з п. 6.9 договору за порушення строку поставки товару, у тому числі викликане виявленням нестачі товару або поставкою товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання товару у порядку, визначеному пунктами 5.12, 5.13 договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 5 %, а в разі прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів у розмірі 10 % від вартості не поставленого товару.

В п. 11.1 договору визначено, що сторони домовилися, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом одного року, але в будь якому разі - до повного виконання взаємних зобов`язань.

В додатку № 1 до договору сторони визначили, що його предметом є поставка ємності об`ємом 10 м3 (довжина 6550 мм, діаметр 1600мм) загальною вартістю 1 800 000,00 грн.

Відповідно до п. 6 додатку № 1 термін поставки - 45 календарних днів з дати здійснення 25 % передоплати.

На виконання п. 6 зазначеного додатку 18.07.2019 позивач перерахував відповідачу 450 000 грн як 25 % попередньої оплати за договором № 09/03/584-МТР від 12.04.2019, що підтверджується платіжним дорученням від 18.07.2019 № 10160-П19.

Оскільки відповідач не поставив визначеного цим договором товару позивачу в обумовлені строки, позивач заявив вимогу про повернення попередньої оплати за товар в сумі 450 000,00 грн та 180 000,00грн штрафу на підставі п.6.9 договору.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним :

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст. 655 ЦК Україна за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 вказаної статті).

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 18.07.2019 на виконання умов договору № 09/03/584-МТР від 12.04.2019 позивач перерахував відповідачу 450 000 грн як 25 % попередньої оплати за товар, який відповідно до п. 6 додатку до вказаного договору мав бути поставлений протягом 45 календарних днів з дати здійснення передоплати, тобто -до 02.09.2019.

Однак, доказів виконання взятих на себе зобов`язань щодо поставки товару у передбачений договором строк відповідач не надав, у зв`язку з чим апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про обгрунтованість заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача 450 000,00грн попередньої плати.

Доводи скаржника про передчасність висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з посиланнями на те, що позивач як покупець не повідомляв відповідача про готовність прийняти товар відповідно до п.5.5 договору колегія суддів відхиляє як безпідставні, оскільки умовами договору та додатку №1 чітко передбачений строк поставки товару -протягом 45днів з дати здійснення 25% передоплати. При цьому, умовами п. 5.4 договору встановлено обов`язок продавця попередити покупця про точну дату поставки не менш як за 3дні до запланованої дати відвантаження, яке в свою чергу за умовами п.5.5 можливе після повідомлення покупця про готовність прийняти товар. Водночас, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів, що він повідомляв позивача про точну дату поставки.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Умовами п.6.9 договору сторони передбачили, що за прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 10 % від вартості не поставленого товару.

Відтак з урахуванням вартості товару ( 1 800 000,00грн) та встановленого факту прострочення поставки товару більше, ніж 30календарних днів вимоги позивача про стягнення 180 000 грн штрафу також є обгрунтованими та підлягають до стягнення з відповідача.

Щодо посилань апелянта на те, що суд не продовжив відповідачу процесуальні строки для подання відзиву на позовну заяву у зв`язку з запровадженням на території України карантину до 31.10.2021, апеляційний суд відхиляє такі як безпідставні, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів даної справи, ухвалу про відкриття провадження у справі від 10.06.2020, якою надано відповідачу строк для подання відзиву протягом 15днів з дати отримання такої, відповідач отримав 18.06.2020.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11 березня 2020 р. № 211, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. з 12 березня 2020 р. на усій території України встановлено карантин, який неодноразово продовжувався відповідними постановами Кабінет Міністрів України.

Відповідно до Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 р., Розділ Х "Прикінцеві положення" ГПК України було доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Отже, строк на подання відповідачем відзиву на позовну заяву був продовженим в силу прямої норми закону.

В подальшому, 17.07.2020, набрав чинності Закон України № 731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби", яким були внесені зміни до ГПК України і, зокрема, п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу викладено в іншій редакції: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином". Крім того, за змістом п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 731-ІХ, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 р., закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відтак продовжений в силу закону строк на подання відповідачем відзиву на позов закінчився 06.08.2020, однак відповідач у встановлений строк відзиву не подав, а звертався лише до суду із заявами про відкладення розгляду справи від 22.06.2020 та від 29.07.2020, зі змісту яких не вбачається, що відповідач просив продовжити йому строк на подання відзиву.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19), а в силу ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Відтак суд першої інстанції правомірно вирішив спір за наявними матеріалами справи.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.09.2020 у справі №909/474/20 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275,276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод-Техмаш", б/н і б/д (вх. № місцевого господарського суду 15152/20 від 08.10.2020, вх. № апеляційного суду 01-05/2974/20 від 22.10.2020) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.09.2020 у справі №909/474/20- залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи в суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 30.07.2021

Головуючий (суддя-доповідач): Т.Б. Бонк

Судді С.М. Бойко

О.І. Матущак