Рішення

від 09.09.2020 по справі 922/480/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/480/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області, м.Харків в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м.Харків до Фізіко-технічного інституту низьких температур ім. Б. І. Вєркіна Національної академії наук України, м.Харків про стягнення шкоди в розмірі 1112953,12 грн. за участю представників:

прокурора: Клейн Л.В., (посв.№051089) від 02.10.18;

позивача: Полухін А.В., за дов. №1811-12-14 від 14.05.20;

відповідача: Рєпін В.М., директор;

відповідача: Волочаєва О.В., за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури №1 Харківської області,м.Харків в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б. І. Вєркіна Національної академії наук України, м. Харків , в якому просить стягнути на користь бюджету заподіяну державі шкоду у розмірі 1112953,12 грн. внаслідок порушення останнім вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Як на правову підставу своїх вимог прокурор посилається на приписи ст. 35 "Про охорону земель", ст. 17, 32, 33 Закону України "Про відходи", ст. 55 Про охорону навколишнього середовища ,ст. 1166 Цивільного Кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 24.02.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 25.03.2020 о 10:30 год.

В ході підготовчого провадження відповідачем до суду був наданий відзив на позов (вх.6323 від 11.03.2020) та письмові пояснення в порядку ст.42 ГПК України (вх.№8332 від 03.04.2020, вх.11710 від 25.05.2020), в яких відповідач заперечує проти задоволення позову, зокрема, посилаючись на те, що прокурором не доведено наявності шкоди, заподіяної державі. Вказує, що акт перевірки від 11-24.09.2019 №621/11-02/02-06 не містить будь-яких даних, які підтверджували б зазначений в ньому висновок про розміщення відповідачем сторонніх предметів саме на відкритому грунті, зокрема матеріалів грунтових досліджень, актів відбору проб та протоколів вимірювань, а також те, що таке розміщення призвело або могло призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

19.03.2020 прокурор до суду надав відповідь на відзив (вх.№7123 від 19.03.2020).

Протокольною ухвалою господарського суду від 20.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/480/20 до судового розгляду по суті на 17.06.2020 о 12:00 год.

Протокольною ухвалою від 15.07.2020, відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України поновлено прокурору строк на подання до суду додаткових доказів по справі, а саме - копії висновку експертів №11354/11381-11391 від 19.06.2020, №11875/11876 від 25.06.2020, розгляд справи по суті відкладено на 09.09.2020 о 12:00 год.

Протокольною ухвалою від 09.09.2020, відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України поновлено відповідачу строк на подання до суду додаткових доказів по справі, а саме - Висновок комісійного інженерно-екологічного експертного дослідження Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса №12360/12361/12362 від 20.08.2020р.

У судовому засіданні 09.09.2020 прокурор та представник позивача позов підтримали, наполягали на його задоволенні.

Представники відповідачів у судовому засіданні 09.09.2020 проти задоволення позову заперечували у повному обсязі.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

В період з 11 по 24 вересня 2019 Державною екологічною інспекцією у Харківській області, на підставі ст.20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Положення Про Державну екологічну інспекцію в Автономній республіці Крим, містах Києві та Севастополі , наказу №621/11-02 від 05.09.2019 та направлення на перевірку №621/11-02/02-06 від 05.09.2019 Держекоінспекції у Харківській області, проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності Фізико-технічного інституту низьких температур ім.. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України, за адресою: м.Харків, проспект Науки, 47, що здійснює діяльність з дослідження й експериментальних розробок у сфері інших природних і технічних наук.

За результатами перевірки Інспекцією складено акт проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №621/11-02/02-06.

Відповідно до вказаного акту та інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку за кадастровим номером 63101366300:09:029:0105 від 11.12.2019 ФТІНТ ім. Б.М. Вєркіна НАН України здійснює свою діяльність за адресою: м.Харків, проспект Науки, 47, та вказана земельна ділянка, площею 7,125 га, перебуває у постійному користуванні ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України.

Під час натурного обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 63101366300:09:029:0105 виявлено факт засмічення наступних земельних ділянок за адресою: м.Харків, проспект Науки, 47, а, саме:

- Земельна ділянка №1 - площею - 23,52 м.2, об`ємом - 11,76 м3 (довжина-4,8 м., ширина- 4,9 м., висота - 0,5 м.), шляхом розміщення будівельних відходів;

- Земельна ділянка №2 - площею - 10,8 м2, об`ємом - 2,016м3 (довжина - 2,4м, ширина - 4,2м., висота - 0,2 м), розміщення будівельних відходів;

- Земельна ділянка №3 - площею - 11,75 м2, об`ємом - 5,875м3 (довжина - 4,7м, ширина - 2,5м., висота - 0,5 м), розміщення будівельних відходів - віконні рами, скло;

- Земельна ділянка №4 - площею - 34,04 м2, об`ємом - 5,875м3 (довжина - 4,7м, ширина - 2,5м., висота - 0,5 м), розміщення будівельних відходів - віконні рами, скло;

- Земельна ділянка №5- площею - 3,42м2, об`ємом - 1,71м3 (довжина - 1,9м, ширина - 1,8м., висота - 0,5 м), розміщення будівельних відходів - віконні рами, скло;

- Земельна ділянка №6 - площею - 3,74м2, об`ємом - 1,87м3 (довжина - 3,4м, ширина - 1,1м., висота - 0,5 м), розміщення будівельних відходів - віконні рами, скло;

- Земельна ділянка №7 - площею - 13,44м2, об`ємом - 6,72м3 (довжина - 4,8м, ширина - 2,8м., висота - 0,5 м), розміщення будівельних відходів.

Вищевказані відходи відносяться до малонебезпечних. Виміри площі засмічення земельної ділянки проводилися рулеткою вимірною металевою типу Р50УЗК зав.№100135 (свідоцтво повірки засобу випробувальної техніки №03/1833 від 18.02.2019р.).

Акт від 11-24.09.2019 №621/11-02/02-06 був власноручно отриманий заступником директора ФТІНТ ім.. Б.І. Вєркіна НАН України Глущук М.І., про що свідчить відповідний підпис в акті №621/11-02/02-06.

З метою виявлення в ході здійснення планового заходу порушень Держекоінспекцією у Харківській області директору ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України внесений припис №77/02-06 від 25.09.2019 щодо усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства, згідно із п.п 6-11 якого необхідно, зокрема, забезпечити захист земель від забруднення, засмічення та вжити заходи щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків такого впливу, ліквідувати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах, а саме ліквідувати засмічення земельних ділянок, за адресою: м.Харків, проспект Науки, 47, (земельна ділянка з кадастровим номером 63101366300:09:029:0105), здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів як вторинної сировини, облаштувати спеціальне обладнані місця для роздільного збору відходів, не допускати змішування відходів.

За твердженнями прокурора у зв`язку із неналежним виконанням посадовими особами відповідача службових обов`язків щодо захисту земельної ділянки за кадастровим номером 63101366300:09:029:0105 , ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України внаслідок здійснення господарської діяльності було допущено засмічення земельних ресурсів, що є порушенням ст. 17,32,33 Закону України "Про відходи" та ст. 35 Закону України "Про охорону земель". ст.55 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища .

В результаті зазначених незаконних дій посадових осіб відповідача, державі заподіяно шкоду в загальному розмірі 1112953,12 грн., яка розрахована згідно з Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.97, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 травня 1998 р. за № 285/2725 (із змінами згідно наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.07 № 149).

Прокурором надано правове обґрунтування необхідності представництва інтересів держави прокуратурою у спірних правовідносинах.

Згідно зі статтею 131 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (частина перша); організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом (частина друга).

Таким чином, Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування. Наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Повноваження прокуратури, у тому числі щодо представництва інтересів держави в суді, встановлені Основним Законом України, не можуть бути передані законом будь-яким іншим державним органам.

Відповідно до вимог ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Згідно із пунктами 6,7 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 №312, Держекоінспекція розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції та вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Поряд із цим, прокурором наголошено, що позивач Держекоінспекція у Харківській області належним чином захист інтересів держави у даному випадку не здійснює через відсутність коштів на сплату судового збору.

Звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності та відшкодуванні шкоди, заподіяної державі відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, ,тому суд визнає підстави для представництва прокурором інтересів держави достатніми та обґрунтованими.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про охорону земель", власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Відповідно до п. в ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель", юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі. Розмір збитків обчислюється на підставі затверджених у встановленому законом порядку такс та методик.

За розрахунком Держекоінспекції у Харківській області, відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (надалі за текстом рішення - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 № 171, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за № 285/2725 (в редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 № 149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 №422/13689), заподіяні ФТІНТ ім.. Б.І. Вєркіна НАН України державі шкоди внаслідок засмічення земель становить 1112953,12 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 N171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).

Відповідно до п.п. 3.2, 3.3, 3.5, 3.6 Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об`єм відходів (м 3), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

Згідно розділу 5 Методики, розміри шкоди наслідок засмічення земель обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Відходи, що спричинили засмічення земельної ділянки, класифікуються за 4 класами небезпеки згідно з ДСанПіН 2.2.7.029-99 "Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення класу їх небезпеки для здоров`я населення", що затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 N 29, чинними нормативними документами у сфері поводження з відходами (додаток 5).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відходи" відходами вважаються будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі виробництва чи споживання і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Утилізацією відходів є використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів. Відходи тваринного походження визначені вказаною нормою як - загиблі тварини, відходи, що утворилися внаслідок виготовлення продукції із тваринної сировини, непридатної для споживання людиною і твариною, а також підлягають обов`язковій утилізації, крім продуктів метаболізму, що використовується для виробництва біогазу або органічних добрив.

Відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Судом встановлено, що в акті перевірки в порушення п. 4.15 Порядку відсутні відомості, які б підтверджували висновок про розміщення відходів саме на відкритому ґрунті, зокрема матеріали ґрунтових досліджень, акти відбору проб та протоколи вимірювань, а також, що таке розміщення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

В матеріалах справи міститься протокол огляду від 16.01.2020 (а.с.87) , за яким слідчим СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області Прокопенком І.В. було проведено огляд території на якій розташовано ФТІНТ ім.Б.І. Вєркіна НАН України та встановлено, що в цілому територія прибрана та будь-яких засмічень на земельних ділянках за адресою м.Харків, пр.Науки, 47 не виявлено.

За змістом ст. 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

За змістом ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані прокурором до суду висновки експертів №11354/11381-11391 від 19.06.2020, №11875/11876 від 25.06.2020 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса (а.с.151-164, 166-172) , суд вважає, що зазначеними висновками фактично підтверджено висновки викладені в Претензіях №150, 151, 152, 153, 154, 155, 156 від 29.10.2019 щодо правильності проведених розрахунків шкоди від засмічення відповідачем земельної ділянки за кадастровим номером 6310136300:09:029:0105 за адресою 61103,м.Харків, проспект Науки, 47,при цьому, як жодних грунтових досліджень для встановлення наявності самої шкоди, яка могла бути заподіяна внаслідок засмічення земельної ділянки здійснено не було, що також підтверджується листом Державної екологічної інспекції у Харківській області (а.с.176), де зазначається, що Інспекцією під час проведення перевірки ФТІНТ, яку було здійснено в термін з 11 по 24.09.2019 року, відбор проб грунту не здійснювався, а здійснювався тільки огляд засмічених ділянок, що зафіксовано відповідним актом перевірки №621/11-02/02-06 від 24.09.2019.

За висновком комісійного інженерно-екологічного експертного дослідження №12360/12361/12362 від 20.08.2020, який був проведений за зверненням відповідача Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім.засл. професора М.С. Бокаріуса (а.с.184-207) встановлено, що виявлені на території ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України предмети (речовини) двох видів будівельні відходи та будівельні відходи - віконні рами, скло до відходів не належать, а є вторинними матеріальними та вторинними енергетичними ресурсами. Спосіб поводження з вторинними матеріальними та вторинними енергетичними ресурсами на території ФТІНТ ім.Б.І. Вєркіна НАН України відповідає визначеному у ДСанПІН 2.2.7.029-99 (15) та допустимому для даної категорії. Знаходження вищезазначених предметів (будівельних відходів - віконні рами, скло) у виявлених ДЕІ на території ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України не є забрудненням земельної ділянки і не має негативних екологічних наслідків.

Таким чином, суд виходить з того, що прокурором належними та допустимими доказами не доведено протиправності поведінки відповідача та шкоди, як обов`язкових елементів застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, тому підстави для покладення на нього обов`язку по відшкодуванню шкоди відсутні.

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а відтак позов задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України залишаються за прокуратурою, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 4, 13-15, 41-46, 80, 86, 129, 233, 237-241 ГПК України

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням ч.4 розділу Х Прикінцевих положень.

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.

Повне рішення складено "16" вересня 2020 р.

Суддя С.Ч. Жельне