Ухвала

від 12.04.2021 по справі 922/480/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/480/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03 лютого 2021 року (головуючий - Пелипенко Н. М., судді - Попков Д. О., Пушай В. І.) і рішення Господарського суду Харківської області від 09 вересня 2020 року (суддя Жельне С.Ч.) у справі

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області, м. Харків, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області

до Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України

про стягнення шкоди у розмірі 1 112 953,12 грн,

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03 лютого 2021 року і рішення Господарського суду Харківської області від 09 вересня 2020 року у справі № 922/480/20.

За наслідками перевірки матеріалів касаційної скарги Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 922/480/20, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення закріплено і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Так, за змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Оскільки ціна позову становить менше п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 135 000,00 грн станом на 2021 рік, у якому подано касаційну скаргу), то у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України ця справа підлягає касаційному оскарженню лише у разі наявності виключень, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу.

У касаційній скарзі прокурор зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес, зважаючи на те, що предметом позову є стягнення коштів за завдану шкоду довкіллю.

Зокрема, заявник касаційної скарги акцентує на важливості: вирішення проблеми засмічення природних ресурсів та відповідальності за допущені порушення в цій сфері; ключовій ролі Верховного Суду у вирішенні цієї проблеми шляхом уніфікації підходу до застосування екологічних норм; праві кожного на безпечне життя і здоров`я довкілля; ролі природоохоронного законодавства в житті суспільства.

Однак наведене не обґрунтовує значного суспільного інтересу саме цієї справи, а лише говорить про існування певних пов`язаних з екологією проблем у суспільстві в загальному і необхідності їх вирішення.

Врешті доводи касаційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури зводяться до непогодження з рішеннями судів попередніх інстанцій та встановленими ними обставинами справи стосовно недоведення позивачем наявності вини в діях відповідача щодо порушення природоохоронного законодавства, яка є необхідним компонентом для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України, а не до неправильного застосування судами цієї норми, що свідчить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі, з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, тому що в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

У подібних правовідносинах заявникам слід враховувати, що Верховний Суд є судом права і використання ним оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, оскільки у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень і застосування Судом таких повноважень не може вважатися обмеженням доступу особи до процесу правосуддя з огляду на високий статус касаційного суду.

В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Таким чином, передбачений процесуальним законом перелік судових рішень, які не підлягають касаційному оскарженню, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Таким чином, оскільки доводи скаржника щодо наявності передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав для перегляду постанови Східного апеляційного господарського суду від 03 лютого 2021 року і рішення Господарського суду Харківської області від 09 вересня 2020 року у справі № 922/480/20 є необґрунтованими, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

За таких обставин, керуючись статтями 2, 12, 17, 163, 232, 234, 287, 293, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03 лютого 2021 року і рішення Господарського суду Харківської області від 09 вересня 2020 року у справі № 922/480/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. С. Міщенко

Судді І. С. Берднік

В. А. Зуєв