Рішення

від 14.09.2020 по справі 903/406/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 вересня 2020 року Справа № 903/406/20

Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Сердюкової Аліни Олегівни

та за присутності представників сторін:

від позивача: не з`явились

від третьої особи: не з`явились

від відповідача: Запорожець І.А.-адвокат (договір про надання правничої допомоги №04/Р від 01.09.2020р., ордер серії ВК №1009714 від 01.09.2020р.)

В судовому засіданні в якості слухача взяла участь Панечко Л.В. - провідний спеціаліст відділу представництва в судах та інших органах юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (довіреність від 27.12.2019р. №0-3-0.6-117/62-19)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, м. Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Війницька сільська рада, с. Війниця Локачинського району Волинської області

до відповідача: Приватного підприємства "Захід", с. Павловичі Локачинського району

про стягнення 594 873,00 грн.

Встановив: Головне управління Держгеокадастру у Волинській області звернулось до господарського суду з позовом №9-3-0.6-366/2-20 від 02.06.2020р. про стягнення з Приватного підприємства "Захід" 594 873,00 грн. втрат сільськогосподарського виробництва.

В правове обґрунтування позовних вимог позивач посилався на положення ст. 207 Земельного кодексу України, ст. 11, 510, 530, 612 Цивільного кодексу України, ст. 69-1 Бюджетного кодексу України.

Крім того, позивач просив суд розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.06.2020р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 06.07.2020р., запропоновано учасникам судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали.

24.06.2020р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату-після закінчення обмежувальних протиепідемічних заходів, застосованих у державі, у зв`язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання та з метою недопущення можливості розповсюдження коронавірусу COVID-19.

Поруч з цим, 25.06.2020р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з описом вкладення до цінного листа від 25.06.2020р. в підтвердження надіслання відзиву на адресу позивача у справі, в котрому відповідач позов заперечив та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва, навіть якщо вони підлягають сплаті, здійснено невірно.

Так, здійснюючи посилання на положення ст. 207 Земельного кодексу України, відповідач засвідчив, що втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов`язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв`язку з виключенням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників із господарського обігу і наслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон.

Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання ст. 207 ЗК України постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. №1279 було затверджено Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню (далі - Порядок №1279).

Згідно із п.1 Порядку №1279 втрати сільськогосподарського виробництва, спричинені вилученням сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ) для використання їх у цілях, не пов`язаних із веденням сільського господарства, визначаються на основі нормативів цих втрат по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києву та Севастополю за формулою: Рв = Пд х Нв х /Бд/Бо/хКінт, де Рв - розмір втрат сільськогосподарського виробництва, тис. гривень; Пд - площа ділянки сільськогосподарських угідь,гектарів; Нв-норматив втрат сільськогосподарського виробництва, тис. гривень; Бд - бал бонітету ділянки сільськогосподарських угідь, що вилучається; Бо - бал бонітету сільськогосподарських угідь по Автономній Республіці Крим, області, містах Києву та Севастополю; Кінт - коефіцієнт інтенсивності використання сільськогосподарських угідь (відношення показника диференціального доходу оцінки ріллі землеоцінного району, в якому відводиться земельна ділянка, до аналогічного показника в цілому по Автономній Республіці Крим, області, містах Києву та Севастополю).

Таким чином, визначальними для розрахунку розміру втрат сільськогосподарського виробництва є дані бонітування ґрунтів сільськогосподарських угідь, а саме бали бонітету ділянки сільськогосподарських угідь, що вилучається та бали бонітету сільськогосподарських угідь по адміністративно- територіальній одиниці (області).

Крім того, в розрахунок беруться норматив втрат сільськогосподарського виробництва та коефіцієнт інтенсивності використання сільськогосподарських угідь.

Нормативи втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню встановлені додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. №1279 у конкретних величинах в залежності від місцезнаходження сільськогосподарських угідь (по адміністративно-територіальним одиницям) та виду угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища).

Відповідно до ст. 199 ЗК України, бонітування грунтів - це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах. Бонітування ґрунтів проводиться за 100-бальною шкалою. Вищим балом оцінюються ґрунти з кращими властивостями, які мають найбільшу природну продуктивність.

Аналогічне визначення поняття бонітування ґрунтів наведено і в ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 року № 1378-IV (зі змінами та доповненнями ).

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону, бонітування ґрунтів проводиться відповідно державних стандартів, норм і правил, а також інших нормативно-правових актів на питлях сільськогосподарського призначення та лісового фонду. Бонітування ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 7 років. Бонітування ґрунтів проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Як вбачається із Розрахункової відомості визначення сум відшкодування, виконавець робіт із землеустрою при його складенні використовував такі дані: рілля площею Пд- 22,94,0719 га, шифр агрогрупи 37г, бал бонітету області Бо -28, бал бонітенту земельної ділянки Бд - 26, норматив втрат Нв -110,64 тис.грн. за 1 га, коефіцієнт інтенсивності використання сільськогосподарських угідь Кінт - 1,422.

При цьому Проект землеустрою не містить жодних матеріалів, які б підтверджували достовірність визначення балів бонітету земельної ділянки Бд - 26.

Зокрема, позивачем не надано доказів проведення бонітування ґрунтів зазначеної земельної ділянки (її агрохімічної паспортизації), та визначення за наслідками цього балів бонітету відведеної відповідачеві земельної ділянки.

Оскільки бонітування ґрунтів відведеної відповідачеві земельної ділянки впродовж останніх семи років не проводилося, бал бонітету земельних ділянок визначений, на переконання відповідача, необгрунтовано.

Відтак, і розмір втрат сільськогосподарського виробництва, заявлений позивачем до стягнення, є недостовірним, оскільки відповідний розрахунок зроблений з використання некоректних даних.

Також, "Шифр агрогрупи" в таблиці Розрахункової відомості вказаний як 37г (ясно-сірі і сірі опідзолені слабозмиті легкосуглинкові ґрунти), тоді як в п.3.3. "Основні відомості про земельну ділянку" зазначається, що згідно викопіювання з карти виробничих груп ґрунтів земельна ділянка знаходиться на ясно-сірих і сірих опідзолених легкосуглинкових ґрунтах, тобто, та вказується шифр агрогрупи - 29г.

Окрім того, Розрахункова відомість визначення сум відшкодування втрат - сільськогосподарського виробництва при вилученні сільськогосподарських угідь із земель Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області ПП "Захід" під кар`єр (II черга) для промислової розробки суглинків на Війницькому родовищі суглинків містить суперечливі дані щодо остаточної суми відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, зокрема: - "Загальна вартість втрат сільськогосподарського виробництва, тис. грн.", зазначена в таблиці, складає 594, 873 тис. грн.; - "Розмір втрат сільськогосподарського виробництва становить" - шістсот вісімдесят шість тисяч триста дев`яносто дві гривні.

При цьому пункт 4 Наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 06 грудня 2019 року №3-3137/15-19-СГ не містить конкретної суми відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь, а лише вказівку про необхідність відповідного кодування в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення земельної ділянки, що унеможлювало своєчасне здійснення відповідачем відповідного платежу.

В той же час, 26.06.2020р. на адресу суду від відповідача надійшла заява про заперечення стосовно розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження з клопотанням про поновлення строку на подання заяви про заперечення стосовно розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Дана заява мотивована тим, що розгляд справи для сторін має важливе значення, а розмір втрат сільськогосподарського виробництва, заявлений позивачем до стягнення, є, на думку відповідача, недостовірним, оскільки відповідний розрахунок здійснено з використанням некоректних даних.

Відтак, відповідач вважав за необхідне здійснювати розгляд справи в порядку загального провадження для встановлення всіх реальних обставин справи, які мають істотне значення для вирішення спору, оскільки для прийняття судом законного та обгрунтованого рішення у справі необхідно з`ясувати дійсну суму витрат сільськогосподарського виробництва.

03.07.2020р. на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача з обгрунтовуючими відповідь документами, в котрій позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та цій відповіді.

При цьому позивач засвідчив, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 06.12.2019 року №3-3137/15-19-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, площею 4,0719 га (кадастровий номер 0722481200:06:000:0582) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, розташованої за межами населених пунктів Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області. Пунктом 4 вказаного наказу передбачено, відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь підлягає сплаті в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення земельної ділянки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню".

Вказаним проектом передбачено відшкодування ПП "Захід" втрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 594 873 грн.

Згідно п. 4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997р. №1279, відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісогосподарських угідь для цілей, не пов`язаних із веденням сільського і лісового господарства, проводиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку про відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.

На твердження відповідача про те, що не надано доказів проведення бонітування грунтів зазначеної земельної ділянки та визначення за наслідками цього балів бонітету відведеної відповідачеві земельної ділянки, позивач засвідчив, що на клопотання ПП "Захід" та згідно договору № 254 від 04.08.2007р., проведено грунтове обстеження земельної ділянки спеціалістами "Волинський науково-дослідний інститут землеустрою" в серпні 2007р. За результатами проведеного обстеження був виданий висновок від 02.11.2007 року. Згідно "Номенклатурного списку агровиробничих груп грунтів України", затверджених Південним відділенням ВАСГНІЛ і Міністерством сільського господарства УРСР в 1976 р. грунти, які поширені на ділянці відносять до агровиробничої групи грунтів: 37г - 23.2 га, (1,8 га - порушені землі (кар`єр)).

Разом з тим, відповідно до Агротехнічного паспорту поля, земельної ділянки відведеної ПП "Захід" з кадастровим номером 0722481200:06:000:0582 код, назва та площа грунтів 37г. Ясно-сірі і сірі опідзолені слабо змиті легкосуглинкові грунти 4,0719 га.

Відповідно до пунктів 1.2, 1,3 Порядку ведення агрохімічного паспорту поля, земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.12.2011 №536, агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки - документ, що містить дані щодо агрохімічної характеристики ґрунтів і стану їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами, форма якого наведена у додатку до цього Порядку. Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки є результатом агрохімічної паспортизації всіх земель сільськогосподарського призначення, яка проводиться з метою державного контролю за зміною показників родючості, забруднення грунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.

Таким чином, для визначення суми відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, при вилученні сільськогосподарських угідь із земель Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області ПП "Захід" під кар`єр (II черга), для промислової розробки суглинків на Війницькому родовищі суглинків брався шифр агрогрупи - 37г, що підтверджено довідкою Відділу у Локачинському районі Міжрайонного управління у Горохівському та Локачинському районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 02.09.2019 року № -3-0.192-377/105-19 про те, що згідно технічного звіту по характеристиці грунтового покриву на земельній ділянці, яка знаходиться в оренді ПП "Захід" на території Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області залягають наступні грунти: шифр агрогрупи - 37г - ясно-сірі і сірі опідзолені слабо змиті легкосуглинкові грунти (документ наявний у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки).

Відповідно до статті 199 Земельного кодексу України бонітування ґрунтів - це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно- кліматичних умовах. Бонітування ґрунтів проводиться за 100-бальною шкалою. Вищим балом оцінюються ґрунти з кращими властивостями, які мають найбільшу природну продуктивність. Аналогічне визначення поняття бонітування ґрунтів наведено і в ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 року.

Згідно Договору № 23 від 08.10.1998 року Волинське обласне управління земельних ресурсів замовило Технічну документацію по визначенню втрат сільськогосподарського виробництва в розмірі земельно-оціночних районів Волинської області, відповідно до якої для шифр агровиробничої групи групи грунтів - 37г встановлено бал бонітету 26.

Відповідно до Розрахункової відомості визначення сум відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, при вилученні сільськогосподарських угідь із земель Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області ПП "Захід" під кар`єр (II черга), для промислової розробки суглинків на Війницькому родовищі суглинків (документ наявний у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки), розробником був проведений розрахунок втрат відповідно до формули, яка затверджена п. 1 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року №1279, а саме: Рв = Пд х Нв х Бд/Бо х Кінт, де Рв - розмір втрат сільськогосподарського виробництва, тис. гривень; Пд-площа ділянки сільськогосподарських угідь, гектарів; Нв - норматив втрат сільськогосподарського виробництва, тис. гривень; Бд-бал бонітету ділянки сільськогосподарських угідь, що вилучається; Бо - бал бонітету сільськогосподарських угідь по Автономній Республіці Крим, області, містах Києву та Севастополю; Кінт - коефіцієнт інтенсивності використання сільськогосподарських угідь (відношення показника диференціального доходу оцінки ріллі землеоцінного району, в якому відводиться земельна ділянка, до аналогічного показника в цілому по Автономній Республіці Крим, області, містах Києву та Севастополю.

Площа ділянки (Пд) - 4,0719 га, шифр агрогрупи - 37г, бал бонітету, ділянки (Бд) - 26, бал бонітету область (Бо) - 28, коефіцієнт інтенсивності використання сільськогосподарських угідь (Кінт) - 1, 422, норматив втрат сільськогосподарського виробництва (тис. грн.) з 1 га. - 110,64. Отже, розрахунок становить 4,0719 х 110, 64 х (26/28) х 1,422= 594,873 тис. грн.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 №1279 "Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню" визначено загальну вартість втрат сільськогосподарського виробництва в сумі 594, 873 тис.грн. Даний розрахунок провів сертифікований інженер - землевпорядник Смоляк Юрій Володимирович .

Відповідно до статті 28 Закону України "Про землеустрій" розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

Розрахункова відомість визначення сум відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, при вилученні сільськогосподарських угідь із земель Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області ПП "Захід" під кар`єр (II черга), для промислової розробки суглинків на Війницькому родовищі суглинків погоджена директором ПП "Захід", що підтверджується його підписом та печаткою підприємства. Таким чином, директор ПП "Захід" визнав суму відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, яку необхідно сплатити підприємству на виконання вимог земельного законодавства.

Відповідно до вимог Земельного кодексу України вказаний проект землеустрою отримав позитивний висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 12.09.2019 № 8545/82-19, а також погоджений Відділом містобудування, архітектури, інвестицій та економічного аналізу Локачинської районної державної адміністрації, Війницькою сільською радою Локачинського району Волинської області.

Також, відповідач вказує на те, що п. 4 наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 06.12.2019 № 3-3137/15-19-СГ не містить конкретної суми відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь, а лише вказівку про необхідність відповідного відшкодування в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення земельної ділянки. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997р., нормативи втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, встановлені додатком індексуються за галузями народного господарства, а тому у розпорядчому документі не вказується точна сума втрат, які підлягають відшкодуванню.

Поняття, умови, розміри відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва та напрями використання коштів від відшкодування втрат регламентуються Главою 36 Земельного кодексу України та Порядком визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року №1279.

У зв`язку із прийнятим наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 06.12.2019 № 3-3137/15-19-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, площею 4,0719 га (кадастровий номер 0722481200:06:000:0582) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, розташованої за межами населених пунктів Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області. Проектом передбачено відшкодування ПП "Захід" втрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 594 873 грн. (вказаний розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва є складовою проекту землеустрою).

Таким чином, обов`язок сплати ПП "Захід" втрат сільськогосподарського виробництва передбачений ст. 207 Земельного кодексу України,Порядком визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року №1279, а також визначений п. 4 наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 06.12.2019 №3-3137/15-19-СГ.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем жодним чином не спростовано вимоги позовної заяви, а тому наявні всі підстави, визначенні чинним законодавством для задоволення позову.

Пояснень, зауважень, або ж інших матеріалів стосовно відповіді позивача на відзив відповідача на позовну заяву, на адресу суду впродовж усього підготовчого засідання у справі від ПП "Захід" не надходило.

Ухвалою суду від 06.07.2020р. було постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 23.07.2020р., запропоновано учасникам судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали.

20 липня 2020 року відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області було зареєстровано клопотання Приватного підприємства "Захід" від 20.07.2020р. про зупинення провадження у справі №903/406/20 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Волинської області у справі №903/473/20.

Протокольною ухвалою суду від 23.07.2020р. було відхилено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Волинської області у справі №903/473/20.

Присутня в судовому засіданні 23.07.2020 року представник позивача заявила клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 23.07.2020р. При цьому заявила клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Війницьку сільську раду Локачинського району Волинської області.

Судом оглянуто в судовому засіданні та долучено до матеріалів справи додаткові пояснення Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 23.07.2020р. про що постановлено відповідну протокольну ухвалу.

Ухвалою суду від 23.07.2020р. розгляд справи в підготовчому засіданні було відкладено на 10.08.2020р.; залучено до участі в справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Війницьку сільську раду Локачинського району Волинської області; зобов`язано позивача направити на адресу третьої особи позовну заяву із доданими документами, відповідь на відзив із доданими документами, додаткові письмові пояснення із доданими документами, докази направлення надати суду; зобов`язано відповідача направити на адресу третьої особи відзив на позовну заяву із доданими документами, докази направлення надати суду; запропоновано учасникам судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали.

07.08.2020р. на адресу суду від відповідача (за підписом директора Іванішина Л.В.) та його уповноваженого представника (за підписом адвоката Запорожця І.А.) надійшли клопотання про відкладення розгляду справи в підготовчому судовому засіданні на іншу дату.

В підготовчому судовому засіданні 10.08.2020р. (з огляду на визначені клопотання) судом було оголошено перерву до 25.08.2020р., про що суд постановив відповідну протокольну ухвалу.

Ухвалою суду від 10.08.2020р. було повідомлено Приватне підприємство "Захід", Війницьку сільську раду Локачинського району про оголошення в підготовчому судовому засіданні перерви до 25.08.2020р., згідно протокольної ухвали, постановленої судом за результатами проведеного 10.08.2020р. підготовчого судового засідання.

21.08.2020р. на адресу суду від уповноваженого представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в підготовчому судовому засіданні на іншу дату, яке було судом відхилене, про що суд постановив відповідну протокольну ухвалу.

В судовому засіданні 25.08.2020р. судом було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.09.2020р., про що суд постановив відповідну протокольну ухвалу.

Ухвалою суду від 25.08.2020р. було повідомлено Приватне підприємство "Захід", Війницьку сільську раду Локачинського району про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.09.2020 року на 10 год. 30 хв., згідно протокольної ухвали, постановленої судом за результатами проведеного 25.08.2020р. підготовчого судового засідання.

Присутній в судовому засіданні 14.09.2020р. представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про залишення позовної заяви Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Війницька сільська рада до Приватного підприємства "Захід" про стягнення 594 873,00 грн. без розгляду з огляду на те, що позовна заява, на переконання відповідача, підписана посадовою особою, яка немає процесуальної дієздатності згідно з інформаційної довідки, а також засвідчив на відсутності повноважень у присутньої в судовому засіданні провідного спеціаліста відділу представництва в судах та інших органах юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Панечко Л.В. повноважень на представництво інтересів Головного управління Держгеокадастру у Волинській області в суді.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Війницька сільська рада в судове засідання свого уповноваженого представника не направила, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи по суті була повідомлена належним чином, що стверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 02.09.2020р. №4301038888484.

Розглянувши в судовому засіданні 14.09.2020р. клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Війницька сільська рада до Приватного підприємства "Захід" про стягнення 594 873,00 грн. без розгляду судом, було постановлено протокольну ухвалу про залишення без розгляду вказаного клопотання представника відповідача.

Постановляючи відповідну протокольну ухвалу суд виходив з того, що вказане клопотання представника відповідача заявлене з пропуском встановлених процесуальних строків.

Так,статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мельник проти України" ("Melnyk v. Ukraine" заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року).

Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.

Таким чином, право на подання суду клопотань та заяв не є абсолютним, подаючи останні заявник повинен дотримуватись вимог ГПК України щодо їх подання.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 ГПК України).

Так, відповідно до ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

В аспекті викладеного суд засвідчує, що у відповідності до ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив повинен містити, зокрема, заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. До відзиву додаються: докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Як вже було засвідчено судом, ухвалою суду від 10.06.2020р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 06.07.2020р., запропоновано, зокрема, Приватному підприємству "Захід", в порядку ст. 251 ГПК України, в термін до 26.06.2020р. надати суду відзив на позовну заяву і всі письмові, електронні та інші докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову; копію відзиву та доданих до нього документів надіслати позивачу до 26.06.2020р., докази чого надати суду.

25.06.2020р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, а 26.06.2020р. на адресу суду від відповідача надійшла заява про заперечення стосовно розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження з клопотанням про поновлення строку на подання заяви про заперечення стосовно розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, які були судом задоволені.

Поруч з цим, ухвалою суду від 06.07.2020р. було постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 23.07.2020р., запропоновано учасникам судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали.

Ухвалою суду від 23.07.2020р. розгляд справи в підготовчому засіданні було відкладено на 10.08.2020р.

В підготовчому судовому засіданні 10.08.2020р. судом було оголошено перерву до 25.08.2020р., про що суд постановив відповідну протокольну ухвалу.

В судовому засіданні 25.08.2020р. судом було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.09.2020р., про що суд постановив відповідну протокольну ухвалу.

Згідно ч.2 ст.207 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Строк на вчинення процесуальної дії, поновлюється судом, на підставі заяви учасника справи, у разі визнання причин пропуску поважними, проте подане представником Приватного підприємства "Захід" клопотання не містить клопотання про поновлення строку на його подання.

З огляду на викладене, оскільки Приватним підприємством "Захід" подано заяву про залишення позову без розгляду після подання суду відзиву на позовну заяву, заяви про заперечення стосовно розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також після закриття судом підготовчого провадження у справі, суд залишає вказану заяву без розгляду.

В той же час, як встановлено судом та вбачається з Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 02.06.2020р. №9-3-0.6-3663/2-20 підписано виконуючим обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Маркевичем Романом Ярославовичем.

Поруч з цим, суд засвідчує, що за змістом частин першої, третьої та четвертої статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Частиною 1 статті 58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 Розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Головне управління Держгеокадастру у Волинській області є органом державної влади.

Отже, представництво Головного управління Держгеокадастру у Волинській області у цій справі може здійснювати адвокат або керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Згідно з приписами статті 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

В судове засідання 14.09.2020р., як представник інтересів Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, з`явилась провідний спеціаліст відділу представництва в судах та інших органах юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Панечко Л.В., яка діє на підставі довіреності від 27.12.2019р. №0-3-0.6-117/62-19.

Матеріали справи не містять відомостей щодо наявності у вказаного представника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області статусу адвоката, у Єдиному реєстрі адвокатів України також відсутні відомості щодо Панечко Л.В.

Крім цього, в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували повноваження Панечко Л.В. представляти Головне управління Держгеокадастру у Волинській області (орган державної влади) відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади).

Перевіривши у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості щодо осіб, які мають повноваження представництва Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, суд не встановив наявності у Панечко Л.В. повноважень бути представником у судах в порядку самопредставництва.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність повноважень у Панечко Л.В. на представництво інтересів Головного управління Держгеокадастру у Волинській області в даному судовому засіданні.

Присутній в судовому засіданні 14.09.2020р. представник відповідача позов заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В той же час, стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що положення ст. 81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав сторін на своєчасне вирішення спору, суд вважає за можливе ухвалити рішення в цій справі.

При цьому суд враховує принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Поруч з цим, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п.35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" ("Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989р. вказано, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Зважаючи на тривалість розгляду даного спору, беручи до увагу ту обставину, що всі учасники справи належним чином були повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання з розгляду даної справи по суті, а явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, учасники справи мали достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав, зокрема, і на подання будь-яких пояснень чи інших заяв по суті справи, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, може бути розглянута в даному судовому засіданні, а також з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність перешкод для розгляду даної справи по суті у даному судовому за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред`явлений позивачем до відповідача позов підставний та підлягає до задоволення.

Викладена позиція суду пов`язана з наступними встановленими в судовому засіданні обставинами:

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У статті 14 Конституції України зазначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Відповідно до ч. 2 даної статті право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (ч. 3 ст. 78 Земельного кодексу України).

Суб`єктами права на землі державної власності згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

Відповідно до ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Статтею 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Згідно ст. 4 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

У відповідності до ст. 5 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Моніторинг родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводить центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики.

Згідно ст. 6 цього Закону до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема: проведення перевірок.

Згідно зі ст. 10 вказаного Закону державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року №308 (в редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020р. №53), згідно з яким Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль), в т.ч. за дотримання порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Абзацом 3 пункту 9 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Волинській області начальник Головного управління Держгеокадастру у Волинській області у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Волинській області.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 23.08.2018 року № 403-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" державним інспекторам у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Волинській області Маркевичу Аркадію Святославовичу у термін з 27.08.2018 по 27.09.2018 року доручено здійснити державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки щодо виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару грунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних з порушенням грунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених робочим проектом землеустрою земельної ділянки площею 4,0719 га, яка розташована на території Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області, кадастровий номер 0722481200:06:000:0582 (а.с. 162).

20 вересня 2018 року Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Волинській області Маркевичем Аркадієм Святославовичем, складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 403ДК/448/АП/09/01-18 відповідно до котрого у результаті перевірки встановлено, що земельна ділянка, яка знаходиться на території Війницької сільської ради Локачинського району, державної форми власності, з кадастровим номером 0722481200:06:000:0582, площею 0,73 га призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, використовується ПП "Захід". Дана земельна ділянка утворилась внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0722481200:06:000:0454, площею 17,3544 га, що використовувалась ПП "Захід" на підставі договору оренди, який зареєстрований в управлінні Держкомзему у Локачинському районі від 22.12.2011 року за № 072240004000750. На момент перевірки на частині земельної ділянки, з кадастровим номером 0722481200:06:000:0582, орієнтовною площею 0,73 га, видобуваються корисні копалини, що є порушенням вимог статті 96 Земельного кодексу України та свідчить про факт використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Також на даній земельній ділянці встановлено зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу орієнтовною площею 0,73 га, що є порушенням частини 2 статті 168 Земельного кодексу України (власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі). При цьому, спеціальний дозвіл на зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару грунту) на земельній ділянці 0722481200:06:000:0582 Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області ПП "Захід" не видавався. Також відсутні відомості щодо видачі відповідного дозволу Державною інспекцією сільського господарства у Волинській області (а.с. 163).

20 вересня 2018 року державним інспектором складено акт обстеження земельної ділянки №403- ДК/300/АО/10/01 -18, яким встановлено ті ж обставини, що й в акті перевірки (а.с. 164).

За результатами перевірки проведеної державним інспектором на ОСОБА_2 як на відповідальну особу за дотримання земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів розташованій на території Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області, згідно наказу від 02.01.2018 року №1 ПП "Захід", складено протокол про адміністративне правопорушення від 03.10.2018 року № 403-ДК/0230/П/07/01-18. При складані даного протоколу, державним інспектором було роз`яснено права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, про що свідчить відповідний запис в протоколі. ОСОБА_2 підписано та отримано вказаний протокол без будь-яких пояснень та зауважень, що свідчить про визнання вчинення правопорушення. Відповідно до вищезазначеного протоколу встановлено, що правопорушенням, зокрема, зазначеним в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 403ДК/448/АП/09/01-18 та акті обстеження земельної ділянки № 403-ДК/300/АО/10/01-18 заподіяно матеріальну шкоду (збитки), що стверджуються розрахунком завданої шкоди внаслідок нецільового використання земельної ділянки та зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу (а.с. 165).

Цього ж дня відповідачу було повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 12 год. 03 жовтня 2018 року у приміщенні Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, за адресою вул. Винниченка, 63, каб. 21, м. Луцьк, Волинська область, про що є відповідний запис в протоколі.

03.10.2018 року винесено постанову № 403-ДК/0186/По/08/01-18 про визнання гр. ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 53-3 КУпАП та складено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. (а.с. 169) Штраф було сплачено порушником, про що свідчить фіскальний чек ПАТ "УКРПОШТА" від 04.10.2018 року ПН 215600426655 (а.с. 172).

Державним інспектором було складено та вручено порушнику припис від 03.10.2018 року № 403-ДК/0210/Пр/03/01-18, відповідно до котрого гр. ОСОБА_2 , приписано привести земельну ділянку у стан придатний для використання за цільовим призначенням та повідомити про його виконання до 05.11.2018 року. Даний припис належить до обов`язкового виконання. (а.с. 171).

Пору з цим, відповідно до вищезазначеного, ПП "Захід" було сплачено шкоду внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в сумі 9 624,43 грн. згідно платіжного доручення від 12.10.2018 року № 309 (а.с. 173), а також 7 000 грн., про що свідчить платіжне доручення від 17.10.2018 року № 316 (а.с. 174), а також листом ПП "Захід" від 02.11.2018 року № 36 повідомлено Головне управління, про проведення рекультивації земельної ділянки в стан придатний для використання за цільовим призначенням, тобто даним підприємством, вже на час проведення перевірки земельна ділянка використовувалась для промислової розробки суглинків (а.с. 175).

Водночас як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області №3-3137/15-19-СГ від 06.12.2019р. "Про затвердження документації із землеустрою та зміну цільового призначення земельної ділянки" відповідно до статей 15-1, 20, 122-124, 134, 207 Земельного кодексу України, статті 50 Закону України "Про землеустрій", "Про оренду землі", розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад", Положення про Головне управління Держгеокадастру у Волинській області затвердженого наказом Держгеокадастру від 12.11.2019 №285, враховуючи рішення Війницької сільської ради від 20.11.2019р. №35/1-19 та враховуючи висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 12.09.2019 року №8545/82-19 було затверджено ПП "Захід" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється; змінено цільове призначення земельної ділянки площею 4,0719 га (кадастровий номер 0722481200:06:000:0582), розташованої за межами населених пунктів Війницької сільської ради (Війницька територіальна громада) Локачинського району, із земель сільськогосподарського призначення в землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (під кар`єр (ІІ черга) для промислової розробки суглинків на Війницькому родовищі (J 11.01)); ПП "Захід" внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру про цільове призначення земельної ділянки відповідно до Закону України Про "Державний земельний кадастр"; відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь підлягає сплаченню в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення земельної ділянки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню"; для укладення договору оренди землі подати розроблену та затверджену в установленому порядку технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 11).

Проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення ПП "Захід" під кар`єр ІІ черга, для промислової розробки суглинків на Війницькому родовищі суглинків (кад.№0722481200:06:000:0582) розташованої за межами населених пунктів Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області, виготовленого Фізичною особою-підприємцем Смоляк Ю.В. (кваліфікаційний сертифікат інженера-земелвпорядника №010350 від 14.05.2014р.) на замовлення Приватного підприємства "Захід", було передбачено відшкодування ПП "Захід" втрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 594 873грн. (а.с. 47).

Вказаний розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 594 873грн. погоджено та підписано Директором ПП "Захід" без зауважень.

Відповідно до п. "г" ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В даному аспекті, суд засвідчує, що на час розгляду судом даної справи, наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області №3-3137/15-19-СГ від 06.12.2019р. "Про затвердження документації із землеустрою та зміну цільового призначення земельної ділянки" у встановленому законом порядку не визнано незаконним, не скасовано, а, відтак, останній є чинним.

За змістом статей 18, 19 Земельного Кодексу до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, як, зокрема, землі сільськогосподарського призначення.

Згідно зі статтею 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

За змістом статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186 - 1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31 (землі фермерського господарства), 33 - 37 (земельні ділянки особистих фермерських господарств; землі для сінокосіння і випасання худоби; земельні ділянки для садівництва; земельні ділянки для городництва; право несільськогосподарських підприємств, установ та організацій на землю) цього Кодексу.

Поняття, умови, розміри відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва та напрями використання коштів від відшкодування втрат регламентуються главою 36 Земельного Кодексу України та Порядком визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997р. №1279.

Так, відповідно до статті 207 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов`язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом, а також внаслідок використання для будівництва, розміщення і експлуатації об`єктів нафтогазовидобування, облаштування родовища та надрокористування з метою дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення. Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв`язку з виключенням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту зазначеної норми випливає, що відшкодування втрат передбачає компенсацію суспільству негативних наслідків соціально-економічного, екологічного характеру, що наступають внаслідок переведення особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та лісового фонду в інші категорії земель, а також у разі обмеження землекористування чи погіршення якості земель як національного надбання, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з пунктом 4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісогосподарських угідь для цілей, не пов`язаних із веденням сільського і лісового господарства, проводиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Пунктом 2 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України визначено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, що зараховуються у розмірі: 100 відсотків - до бюджетів міст Києва та Севастополя, 25 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, 75 відсотків - до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, бюджетів об`єднаних територіальних громад, 15 відсотків - до районних бюджетів, 60 відсотків - до бюджетів міст районного значення, селищ і сіл. Отже, стягнута з відповідача сума підлягає зарахуванню до усіх рівнів місцевих бюджетів у відповідності до вимог Бюджетного кодексу України.

Отже, чинним на даний час наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 06.12.2019 № 3-3137/15-19-СГ було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, площею 4,0719 га (кадастровий номер 0722481200:06:000:0582) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, розташованої за межами населених пунктів Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області та передбачено відшкодування ПП "Захід" втрат сільськогосподарського виробництва згідно розрахунку втрат сільськогосподарського виробництва, що є складовою проекту землеустрою, який виготовлено на замовлення ПП "Захід" у розмірі 594 873,00 грн.

Виходячи з вищенаведеного, обов`язок сплати ПП "Захід" втрат сільськогосподарського виробництва, передбачений ст. 207 Земельного кодексу України, Порядком визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затверджениv Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року №21279, а також визначений пунктом 4 наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 06.12.2019р. № 3-3137/15-19-СГ.

Стосовно тверджень відповідача про те, що суду не надано доказів проведення бонітування грунтів зазначеної земельної ділянки та визначення за наслідками цього балів бонітету відведеної відповідачеві земельної ділянки, суд засвідчує, що на клопотання ПП "Захід" та згідно договору № 254 від 04.08.2007р. було проведено грунтове обстеження земельної ділянки спеціалістами "Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" в серпні 2007р. За результатами проведеного обстеження був виданий висновок від 02.11.2007 року. Згідно "Номенклатурного списку агровиробничих груп грунтів України", затверджених Південним відділенням ВАСГНІЛ і Міністерством сільського господарства УРСР в 1976 р. грунти, які поширені на ділянці відносять до агровиробничої групи грунтів: 37г - 23.2 га, (1,8 га - порушені землі (кар`єр)).

Разом з тим, відповідно до Агротехнічного паспорту поля, земельної ділянки відведеної ПП "Захід" з кадастровим номером 0722481200:06:000:0582 код, назва та площа грунтів 37г. Ясно-сірі і сірі опідзолені слабо змиті легкосуглинкові грунти 4,0719 га.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2011р. №536, агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки - документ, що містить дані щодо агрохімічної характеристики ґрунтів і стану їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами, форма якого наведена у додатку до цього Порядку. Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки є результатом агрохімічної паспортизації всіх земель сільськогосподарського призначення, яка проводиться з метою державного контролю за зміною показників родючості, забруднення грунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.

Таким чином, для визначення суми відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, при вилученні сільськогосподарських угідь із земель Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області ПП "Захід" під кар`єр (II черга), для промислової розробки суглинків на Війницькому родовищі суглинків брався шифр агрогрупи - 37г, що підтверджено довідкою Відділу у Локачинському районі Міжрайонного управління у Горохівському та Локачинському районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 02.09.2019 року № -3-0.192-377/105-19 (а.с. 73) про те, що згідно технічного звіту по характеристиці грунтового покриву на земельній ділянці, яка знаходиться в оренді ПП "Захід" на території Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області залягають наступні грунти: шифр агрогрупи - 37г - ясно-сірі і сірі опідзолені слабо змиті легкосуглинкові грунти.

Відповідно до статті 199 Земельного кодексу України бонітування ґрунтів - це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно- кліматичних умовах. Бонітування ґрунтів проводиться за 100-бальною шкалою. Вищим балом оцінюються ґрунти з кращими властивостями, які мають найбільшу природну продуктивність. Аналогічне визначення поняття бонітування ґрунтів наведено і в ст. 1 Закону України "Про оцінку земель".

Згідно Договору № 23 від 08.10.1998 року Волинське обласне управління земельних ресурсів замовило Технічну документацію по визначенню втрат сільськогосподарського виробництва в розмірі земельно-оціночних районів Волинської області, відповідно до якої для шифр агровиробничої групи групи грунтів - 37г встановлено бал бонітету 26.

Відповідно до Розрахункової відомості визначення сум відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, при вилученні сільськогосподарських угідь із земель Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області ПП "Захід" під кар`єр (II черга), для промислової розробки суглинків на Війницькому родовищі суглинків, розробником був проведений розрахунок втрат відповідно до формули, яка затверджена п. 1 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року №1279, а саме: Рв = Пд х Нв х Бд/Бо х Кінт, де Рв - розмір втрат сільськогосподарського виробництва, тис. гривень; Пд-площа ділянки сільськогосподарських угідь, гектарів; Нв - норматив втрат сільськогосподарського виробництва, тис. гривень; Бд-бал бонітету ділянки сільськогосподарських угідь, що вилучається; Бо - бал бонітету сільськогосподарських угідь по Автономній Республіці Крим, області, містах Києву та Севастополю; Кінт - коефіцієнт інтенсивності використання сільськогосподарських угідь (відношення показника диференціального доходу оцінки ріллі землеоцінного району, в якому відводиться земельна ділянка, до аналогічного показника в цілому по Автономній Республіці Крим, області, містах Києву та Севастополю).

Площа ділянки (Пд) - 4,0719 га, шифр агрогрупи - 37г, бал бонітету, ділянки (Бд) - 26, бал бонітету область (Бо) - 28, коефіцієнт інтенсивності використання сільськогосподарських угідь (Кінт) - 1, 422, норматив втрат сільськогосподарського виробництва (тис. грн.) з 1 га. - 110,64. Отже, розрахунок становить 4,0719 х 110, 64 х (26/28) х 1,422= 594 873 грн.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997р. №1279 "Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню" визначено загальну вартість втрат сільськогосподарського виробництва в сумі 594 873грн. Даний розрахунок провів сертифікований інженер - землевпорядник Смоляк Юрій Володимирович .

Відповідно до статті 28 Закону України "Про землеустрій" розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

Розрахункова відомість визначення сум відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, при вилученні сільськогосподарських угідь із земель Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області ПП "Захід" під кар`єр (II черга), для промислової розробки суглинків на Війницькому родовищі суглинків погоджена директором ПП "Захід", що підтверджується його підписом та печаткою підприємства. Таким чином, директор ПП "Захід" визнав суму відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, яку необхідно сплатити підприємству на виконання вимог земельного законодавства.

Відповідно до вимог Земельного кодексу України вказаний проект землеустрою отримав позитивний висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 12.09.2019р. № 8545/82-19, а також погоджений Відділом містобудування, архітектури, інвестицій та економічного аналізу Локачинської районної державної адміністрації, Війницькою сільською радою Локачинського району Волинської області.

Відтак, твердження відповідача про хибність розрахунку втрат сільськогосподарського виробництва не відповідають дійсності та спростовуються наявними в матеріалах справи документами, зокрема, погодженим та підписаним без зауважень директором ПП "Захід" розрахунком розміру втрат сільськогосподарського виробництва на суму 594 873,00грн.

Стосовно тверджень відповідача про те, що пункт 4 наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 06.12.2019р. № 3-3137/15-19-СГ не містить конкретної суми відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь, а лише містить вказівку про необхідність відповідного відшкодування в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення земельної ділянки, суд констатує, що поняття, умови, розміри відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва та напрями використання коштів від відшкодування втрат регламентуються Главою 36 Земельного кодексу України та Порядком визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року №1279, відповідно до котрого нормативи втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, встановлені додатком індексуються за галузями народного господарства, а тому у розпорядчому документі не вказується точна сума втрат, які підлягають відшкодуванню.

Відтак, у зв`язку із прийнятим наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 06.12.2019 № 3-3137/15-19-СГ було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, площею 4,0719 га (кадастровий номер 0722481200:06:000:0582) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, розташованої за межами населених пунктів Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області. Проектом передбачено відшкодування ПП "Захід" втрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 594 873 грн. (вказаний розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва є складовою проекту землеустрою).

Таким чином, обов`язок сплати ПП "Захід" втрат сільськогосподарського виробництва передбачений ст. 207 Земельного кодексу України, Порядком визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року №1279, а також визначений пунктом 4 наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 06.12.2019 №3-3137/15-19-СГ.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

У відповідності до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 66 Конституції України унормовано, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору -задоволення позовних вимог з наведених вище підстав, впливу не мають.

Згідно п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, частиною 9 вказаної статті визначено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, суд вважає, що витрати, пов`язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України в повному розмірі за рахунок Приватного підприємства "Захід".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Захід" (Волинська область, Локачинський район, село Павловичі, вулиця Паламарчука, будинок 48, код ЄДРПОУ 20132169) 594 873,00 грн. втрат у відшкодування сільськогосподарського виробництва на рахунок Війницької сільської ради (Волинська область, Локачинський район, село Війниця, вулиця Миру, будинок 1, код ЄДРПОУ 04332064, р/р UA438999980334109848000003546, код класифікації 21110000, найменування коду класифікації доходів бюджету-надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва).

3. Стягнути з Приватного підприємства "Захід" (Волинська область, Локачинський район, село Павловичі, вулиця Паламарчука, будинок 48, код ЄДРПОУ 20132169) на користь Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 67, код ЄДРПОУ 39767861) 8 923,09 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

4. Накази на виконання рішення суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення

складено 17.09.2020р.

Суддя В. А. Войціховський