Рішення

від 10.09.2020 по справі 136/16/20

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/16/20

провадження № 2/136/1/20

РІШЕННЯ

іменем України

"10" вересня 2020 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Кривенка Д.Т.

за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, ОСОБА_2 , третьої особи: ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із вищевказаним позовом до відповідачів, обґрунтовуючи підставність позову тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько сторін спору - ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина, яку фактично прийняла мати сторін спору - ОСОБА_5 , так як була зареєстрована та проживала разом із покійним за однією адресою. До складу спадкової маси після смерті ОСОБА_4 увійшла земельна ділянка (пай) площею 2,5202 га, кадастровий номер 0522280600:04:000:0666, що розташована на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №362727 від 10.07.2003 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати сторін спору - ОСОБА_5 . До складу спадкової маси після смерті ОСОБА_5 увійшли:земельна ділянка (пай) площею 2,5202 га, кадастровий номер 0522280600:04:000:0666, що розташована на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №362727 від 10.07.2003 та земельна ділянка (пай) площею 2,8240 га, кадастровий номер 0522280600:04:000:0665, що розташована на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №362728 від 22.02.2007 року.

За життя, 06.12.2011 ОСОБА_5 на випадок своєї смерті вчинила особисте розпорядження, відповідно до якого заповіла своєму сину - ОСОБА_2 . Про існування заповіту позивачу було невідомо.

Позивач, будучи спадкоємцем першої черги спадкування за законом в порядку ст. 1261 Цивільного кодексу України, виявив намір на прийняття спадщини, утім можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку на спадкове майно немає, оскільки нотаріус відмовив йомуу видачі свідоцтв про право на спадкове майно, так як оригінали документів, що посвідчують право власності покійної матері на спадкове майно перебувають у його брата ОСОБА_2 , який відмовляється їх надати. Окрім того, між ними існує спір щодо поділу спадкового майна, що послугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 13.02.2020 вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, витребувано з Липовецької державної нотаріальної контори матеріали спадкової справи до майна померлої ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 ).

07.05.2020 було закрито підготовче провадження у цивільній справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданняі позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Третя особа - ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим в судове засідання не з`явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив.

У визначений судом строк представник відповідача - адвокат Маліцький М.В. надав до суду відзив, у якому просив суд відмовити в задоволенні позову, аргументуючи свої позиції аналогічним чином, з огляду на наступне.

Позивач, в обгрунтування позовних вимог посилається на вимоги ст. 1261 ЦК України, вказуючи, що він є сином покійних батьків, які померли в різні часи, тому має право на їх спадкове майно.

Частиною 2 ст. 1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ч. 1 ст. 1267 ЦК України).

За змістом ст. 1261 у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно копії свідоцтва про народження, позивач є сином спадкодавців, відповідно до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцями першої черги за законом.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За змістом ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №170/2016, заведеної до майна померлої ОСОБА_5 , з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач звернувся 26.10.2016 року, тобто в межах строку визначеного законом.

Із повідомленнь Липовецької державної нотаріальної контори, які містяться в матеріалах справи вбачається, що окрім заяви про прийняття спадщини позивачем не було надано жодних документів, які б підтверджували наявність спадкового майна, зокрема земельних ділянок. В той же час до позовної заяви він додає копії державних актів, щодо земельних ділянок, які належали спадкодавцям і стверджує, що взмозі надати відповідні оригінали в судовому засідання. В будь- якому випадку їх відстність в позивача не може бути перешкодою для офрмлення спадщини, оскільки можуть бути витребувані нотаріусом.

Тобто фактично відсутні перешкоди в нотаріальному оформленні спадщини після смерті ОСОБА_5

Враховуючи ненадання позивачем та за відсутності відповідних клопотань від позивача про витребування доказів, з"ясувати чи прийняв він спадщину після смерті батька та встановити коло спадкоємців, в тому числі і належність відповідачів є неможливим.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду цивільної справи № 654/1790/16-ц (постанова від 18.12.2018р.), за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст, 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З огляду на викладене правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Натомість, звертаючись до суду з даним позовом про визнання права власності, позивач по суті просить суд перебрати на себе повноваження нотаріуса щодо оформлення спадщини, що не передбачено законом і не віднесено до обов`язків суду.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до Глави 8 ЦПК України.

Керуючись ст. 133, 137, 259, 263, 265 - 269 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області (місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), третьої особи: ОСОБА_3 (місце проживання: с. Брицьке, Липовецький р-н., Вінницька обл., 22523) про визнання права власності на спадкове майно, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 17.09.2020.

Суддя Д.Т. Кривенко