Ухвала

від 16.09.2020 по справі 361/3231/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

16 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 361/3231/19

провадження № 61-13337ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки про скасування наказу та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2020 року ОСОБА_1 подала через засоби поштового зв`язку до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2020 року у вищевказаній справі.

Скарга подана зпропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин.

Клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.

Так, відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Встановлено, що копію постанови Київського апеляційного суду від 29 липня 2020 року (повний текст складено 03 серпня 2020 року) заявник отримала 07 серпня 2020 року, після чого невідкладно оскаржила її у касаційному порядку.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, вважаю за можливе його поновити.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, виходячи з наступних підстав.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору за подання касаційної скарги, посилаючись скрутний майновий стан, а також на те, що сплата судового збору стане непомірним тягарем для її сімейного бюджету, на підтвердження чого надає докази.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення

у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами

є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній

у частині першій цієї статті. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року становив 1 921 грн.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Згідно зі статтею 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) за подання до судукасаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

У позові позивач ОСОБА_1 просила скасувати наказ про звільнення та зобов`язати відповідача вчинити дії.

Отже, позов містить дві вимоги немайнового характеру.

Таким чином, розмір судового збору за подання даної касаційної скарги становить 3 073,60 грн (1 921*0,4*2*200%), що не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника за попередній календарний рік, відповідно до наданої нею довідки, а саме - 3 944,89 грн (78 897,77*5%).

Отже, наведені ОСОБА_1 доводи та надані нею докази свідчать про відсутність підстав для звільнення її від сплати судового збору за подання даної касаційної скарги.

З урахуванням викладеного, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 3 073,60 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВА N ): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055) , символ звітності банку: 207.

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Крім того, в порушення вимог частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі чітко та належним чином не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої та апеляційної інстанцій, визначені в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої

статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути чітко зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 136, 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України, статтею 8 Закону України Про судовий збір ,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 29 липня 2020 року.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення

від сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2020 року залишити без руху.

Надати заявнику для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали .

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Коротенко