Ухвала

від 14.09.2020 по справі 188/272/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

14 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 188/272/18

провадження № 61-6440ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання у порядку спадкування права постійного користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2020 року перший заступник прокурора Дніпропетровської області

в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру

у Дніпропетровській області звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року, з пропуском строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк, зокрема, для подання заяви про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження в якій зазначити інші підстави для поновлення строку, разом із належними доказами на підтвердження обставин, що перешкоджали подати касаційну скаргу до 10 січня 2020 року.

На виконання вимог наведеної ухвали Верховного Суду заступник прокурора Дніпропетровської області подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.

Заява мотивована тим, що відповідно до частини четвертої статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави,

в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Ураховуючи вимоги процесуального законодавства щодо обґрунтування прокурором підстав для представництва, а також щодо доведення перед судом доводів та заперечень відповідними доказами, до звернення до суду

з касаційною скаргою прокурору необхідно: 1) встановити факт порушення спірним рішенням інтересів держави; 2) обґрунтувати в чому саме полягають такі порушення; 3) визначитися з органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 4) встановити факт нездійснення або неналежного здійснення таким органом покладених на нього обов`язків щодо захисту цих інтересів. Зазначає, що сама по собі обізнаність прокурора про можливе порушення інтересів держави внаслідок ухвалення судового рішення, за відсутності доказів про наявність підстав для представництва, зокрема, щодо нездійснення або належним чином здійснення уповноваженим органом покладених на нього обов`язків щодо захисту інтересів держави, ще надає прокурору повноважень для представництва інтересів держави в суді та не може бути підставою для висновку про неповажність пропуску строку на оскарження судового рішення і відмови у відкритті касаційного провадження. Наявність підстав для застосування прокурором представницьких повноважень встановлена після опрацювання відповідей від виконавчого комітету Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області та ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області (лист від 27 березня

2020 року № 574/08 та від 30 березня 2020 року № 10-4-0.61-2485/2-20), відповідно до яких прокурором встановлено факт нездійснення уповноваженими органами захисту інтересів держави, що надає прокурору право для застосування представницьких повноважень, а також після ознайомлення 26 березня 2020 року з матеріалами справи № 188/272/18.

Крім того слід враховувати відсутність судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень на момент його прийняття, про існування якого прокурор не був обізнаний.

Тому прокурор звернувся з касаційною скаргою у 30-денний строк на касаційне оскарження судових рішень з моменту встановлення підстав для представництва інтересів держави,

З оглядку на зазначене, скаржник просить визнати поважними підстави для поновлення процесуального строку та поновити строк на касаційне оскарження рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області

від 03 квітня 2019 року та постанови Дніпровського апеляційного суду

від 11 грудня 2019 року на підставі частини третьої статті 390 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третійстатті 394 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Заява про поновлення строку підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається скаржник, свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Недоліки касаційної скарги усунуто у строк, встановлений судом.

Касаційну скаргу подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені пунктом

2 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.

Зважаючи на те, що доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження у цій справі та витребувати матеріали справи.

Керуючись статтями 127, 260, 389, 394, 395 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Поновити першому заступнику прокурора Дніпропетровської області строк на касаційне оскарження на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2019 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року.

Відкрити касаційне провадження у справі № 188/272/18.

Витребувати із Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу № 188/272/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Української сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання у порядку спадкування права постійного користування земельною ділянкою.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 12 жовтня 2020 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат