Постанова

від 17.09.2020 по справі 587/2718/18

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року

м.Суми

Справа №587/2718/18

Номер провадження 22-ц/816/1932/20

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

представника позивачів ОСОБА_1 та Адвокатського бюро Коломійця Д.М. Рішки Діани Сергіївни, представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сумського районного суду Сумської області від 15 червня 2020 року в складі судді Степаненко О.А., ухваленого у м. Суми,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 , Адвокатське бюро Коломійця Д.М. звернулися з позовом, вимоги якого уточнили (т. 2 а.с. 36 - 38), до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стягнення коштів у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України та упущеної вигоди.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 15 червня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 , Адвокатського бюро Коломійця Д.М. задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3270 гривень 62 копійки шкоди, завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу в дорожньо-транспортній пригоді; 388 гривень 05 копійок простроченої заборгованості з врахуванням індексу інфляції, а також 3 проценти річних від простроченої суми; 780 гривень витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору та 90 гривень витрат по сплаті комісії банку при здійсненні банківської операції, 7000 гривень витрат на правову допомогу, а всього 11528 гривень 67 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Адвокатського бюро Коломійця Д.М. 19405 гривень шкоди, завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу в результаті дорожньо-транспортної пригоди, прострочену заборгованість з врахуванням індексу інфляції та 3 відсотки річних від простроченої суми в розмірі 2301 гривня 67 копійок; 1777 гривень витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, а всього 23483 гривні 67 копійок.

В іншій частині позову відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Не погоджуючись з судовим рішенням від 15 червня 2020 року в частині задоволених позовних вимог, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, заявник апеляційної скарги вважає, що суд, частково задовольняючи позовні вимоги, не звернув увагу на ту обставину, що позивачка не надала належних та допустимих доказів на підтвердження витрат на заявлену в позові суму, понесених нею на відновлення пошкодженого автомобіля. Зокрема, як вказав відповідач, наряд - замовлення ФОП ОСОБА_4 від 18 травня 2018 року за № 546 не містить підпису замовника ( ОСОБА_1 ), переліку наданих ремонтно - відновлювальних робіт та їх вартості, а фінансові чеки ТОВ ПОСТ ФІНАНС свідчать лише про переказ коштів ОСОБА_5 невідомій особі, при цьому, експрес накладні від 18 квітня 2018 року на суму 17500 грн та на 3000 грн не містять назви запчастин та для якого саме автомобіля вони призначались. При цьому, на думку ОСОБА_2 , АБ Коломійця Д.М. не має правових підстав для отримання відшкодування внаслідок пошкодження автомобіля від винної особи, оскільки використовувало автомобіль Hyundai Grandeur на підставі договору оренди, за умовами якого зобов`язано було укласти договір добровільного страхування транспортного засобу. Ураховуючи викладене, відповідач вважає, що внаслідок невиконання орендарем вимог договору оренди автомобіля Hyundai Grandeur щодо укладення договору добровільного страхування на момент ДТП був відсутній належний страховий захист. До того ж, в апеляційній скарзі йдеться і про те, що АБ Коломійця Д.М. згідно платіжних доручень, наданих на підтвердження розміру заявлених вимог, придбало воду, антифриз, рідину ГУ, автошини Таurus, які не мають відношення до пошкоджень автомобіля внаслідок ДТП, а використовуються для його технічного обслуговування. У той же час, відповідач зазначив, що платіжне доручення від 28 лютого 2018 року за № 143 не є належним доказом стосовно придбання позивачем запчастин чи отримання послуг, оскільки, на думку ОСОБА_2 , таким доказом може бути оформлена належним чином видаткова накладна. Крім того, відповідач вважає необґрунтованим віднесення оцінки вартості матеріального збитку у сумі 1500 грн до витрат на відновлення пошкодженого автомобіля, оскільки сума збитків визначалась по факту проведених відновлювальних робіт з посиланням на первинні бухгалтерські документи. Також заявник апеляційної скарги звернув увагу на те, що суд помилково застосував до спірних правовідносин норми ст. 625 ЦК України і стягнув інфляційній збитки та 3 % річних, оскільки вказані положення закону не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, тому в апеляційному порядку не переглядається.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 та АБ Коломійця Д.М. Рішка Д.С. просить залишити її без задоволення, посилаючись на необґрунтованість її доводів, а рішення суду, відповідно, - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 про задоволення апеляційної скарги та представника позивачів ОСОБА_1 та АБ Коломійця Д.М. Рішки Д.С. про залишення рішення суду без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12 листопада 2017 року о 10 год. 40 хв. на регульованому перехресті вул. Леваневського з вул. Привокзальною у м. Суми сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та водія ОСОБА_5 , який керував автомобілем Hyundai Grandeur, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 .

Право власності позивача ОСОБА_1 на автомобіль Hyundai Grandeur, реєстраційний номер НОМЕР_2 , підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (т. 1 а.с. 10).

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, і на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. (т. 1 а.с.19).

Згідно з полісом обов`язкового страхування № АК/2045421 від 18 грудня 2016 року цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 , як власника автомобіля Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ СК Провідна . Із вказаного поліса вбачається, що страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 200000 грн, за шкоду заподіяну майну - 100000 грн, франшиза - 0 грн (т. 1 а.с. 204).

Відповідно до договору оренди від 10 травня 2017 року АБ Коломійця Д.М. прийняло від ОСОБА_1 у тимчасове платне користування у справному стані автомобіль Hyundai Grandeur, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Строк оренди встановлений з 10.05.2017 по 10.05.2020 (т. 1 а.с. 16).

13 листопада 2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ СК Провідна з заявою про страхове відшкодування (т. 1 а.с. 53).

В цей же день, тобто 13 листопада 2017 року фахівцем ЦКС ОСОБА_6 у присутності ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було складено акт огляду транспортного засобу Hyundai Grandeur, реєстраційний номер НОМЕР_3 , в якому були зазначені пошкоджені деталі. При цьому, присутні особи були ознайомлені з актом та погодились з тим, що пошкодження автомобіля записані вірно, що підтверджується їх підписами на акті (т. 1 а.с. 20).

За даними розрахунку суми матеріального збитку від 19 січня 2018 року та страхового акта за № 2300189190 від 23 листопада 2018 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai визначена у розмірі 89671,08 грн, з яких: вартість робіт - 6129 грн, вартість матеріалів - 10906,79 грн, вартість деталей, що підлягають заміні - 72635,29 грн. При цьому, сума страхової виплати була визначена в розмірі 38826,38 грн (т. 1 а.с. 230, 231 - 232).

Згідно з відомістю від 08 лютого 2018 року ПрАТ СК Провідна перерахувало страхове відшкодування у розмірі 38826,38 грн, отримувачем коштів вказано ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 233). Разом з тим, сторони у справі не заперечують тієї обставини, що страхове відшкодування у розмірі 38826,38 грн фактично отримала ОСОБА_1 , про що також йдеться у посиланні в позовній заяві.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивачі вказали на ту обставину, що пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль Hyundai Grandeur, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на даний час фактично відновлено та відремонтовано. При цьому, заявники зазначили, що ОСОБА_1 витратила на ремонт та відновлення транспортного засобу кошти у розмірі 42097 грн, а АБ Коломійця Д.М. - 19405 грн. Також ОСОБА_1 вказала на ту обставину, що їй було виплачено страхове відшкодування у розмірі 38826,38 грн. Ураховуючи викладене, позивачка ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача на її користь майнові збитки, спричинені пошкодженням автомобіля Hyundai у розмірі 3658,67 грн, як різниця між отриманою сумою страхового відшкодування та понесеними витратами на відновлення пошкодженого автомобіля, а також, посилаючись на ст. 625 ЦК України, - і прострочену заборгованість з врахуванням індексу інфляції та 3 % річних від простроченої суми в загальному розмірі 388, 05 грн, нараховані за період з 18 травня 2018 року по 12 листопада 2018 року, а також судові витрати. Також, позивач АБ Коломійця Д.М. просив суд стягнути з відповідача на його користь майнові збитки, спричинені пошкодженням автомобіля Hyundai у розмірі 19405 грн, прострочену заборгованість з врахуванням індексу інфляції і 3 % річних від простроченої суми в загальному розмірі 2301,67 грн, нараховані за період з 18 травня 2018 року по 12 листопада 2018 року відповідно до ст. 625 ЦК України, а також упущену вигоду в розмірі 6981,20 грн та судові витрати.

На підтвердження розміру матеріального збитку позивачі надали Висновок про вартість майна, складений 02 квітня 2018 року оціночною фірмою ЮНІТ, за даними якого вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортному засобу Hyundai Grandeur, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 82954 грн (без урахування ПДВ) (т. 1 а.с.34 - 65). Крім того, на підтвердження розміру витрат на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля Hyundai позивачі надали до суду рахунки, накладні, платіжне доручення, квитанції про переказ коштів, квитанції та наряд - замовлення (т. 1 а.с. 33 - 85).

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , суд першої інстанції вважав, що з вказаного відповідача на користь позивачки підлягає стягненню матеріальна шкода, завдана внаслідок пошкодження автомобіля Hyundai у розмірі 3270,62 грн, як різниця між сумою фактичних витрат на відновлювальний ремонт транспортного засобу (42097 грн) та сумою страхового відшкодування (38826,38 грн), а також прострочена заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 388,05 грн відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України. Крім того, суд провів розподіл судових витрат, стягнувши з ОСОБА_2 на користь позивачки 780 грн витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, 90 грн витрат по сплаті комісії банку при здійсненні банківської операції та 7000 грн витрат на правову допомогу.

Крім того, суд стягнув з вказаного вище відповідача на користь іншого позивача АБ Коломійця Д.М. матеріальну шкоду, що складається з витрат на ремонт та відновлення транспортного засобу у сумі 19405 грн, прострочену заборгованість із врахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 2301,67 грн, а також 1777 грн судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

При цьому, на думку місцевого суду, витрати позивачів на ремонт та відновлення транспортного засобу Hyundai Grandeur, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у заявленому ними розмірі підтверджені належними та допустимими доказами, а саме: платіжними документами, наданими заявниками. До того ж, суд вважав обгрунтованими і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивачів простроченої заборгованості із врахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно вимог статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У п. 22.1 ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів йдеться про те, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

При цьому, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди (стаття 28 цього ж Закону).

Виходячи з положень статті 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Пунктом 36.2 ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому, доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Як передбачено частиною першою статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Виходячи з вимог частин 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Із матеріалів справи вбачається, чого не заперечують сторони, страховик ПрАТ СК Провідна виплатив позивачці ОСОБА_1 страхове відшкодування в загальній сумі 38826,38 грн.

Разом з тим, матеріали цієї справи не містять належних та допустимих доказів того, що витрати позивачки на ремонт та відновлення автомобіля Hyundai Grandeur, реєстраційний номер НОМЕР_3 , фактично склали 42097 грн, як про це зазначено у позовній заяві. Зокрема, на частині квитанцій від 21 квітня 2018 року, які містяться на а.с. 28, 29 т. 1 та які суд взяв до уваги при визначенні суми шкоди, що підлягає відшкодуванню з відповідача на користь ОСОБА_1 , платником автозапчастин зазначена інша особа, а саме: ОСОБА_5 , а на частині квитанцій від 21 квітня 2018 року взагалі не зазначена особа платника та призначення платежів.

Ураховуючи викладене, колегія судів погоджується з твердженням апеляційної скарги відповідача про те, що ОСОБА_1 не довела належними та допустимими доказами того, що фактичний розмір її витрат та ремонт належного їй автомобіля Hyundai склав більшу суму, ніж та, що була виплачена їй як сума страхового відшкодування у розмірі 38826,38 грн. У той же час, за даними наряда - замовлення від 18 травня 2018 року за № 546 та квитанції до прибуткового касового ордера від 18 травня 2018 року за № 6 (т. 1 а.с. 31, 32), ОСОБА_1 сплатила ФОП ОСОБА_7 кошти у розмірі 20100 грн за ремонтно - відновлювальні роботи та лакофарбові матеріали, необхідні для проведення ремонту її автомобіля, проте вказана сума не перевищує суми страхового відшкодування, тому колегія суддів не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 3270,62 грн у відповідності до вимог ст. 1194 ЦК України.

За таких обставин, коли суд першої інстанції, вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, тому таке судове рішення в зазначеній частині необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 ..

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги про недоведеність належними та допустимими доказами витрат позивача АБ Коломійця Д.М. на ремонт та відновлення автомобіля Hyundai Grandeur, реєстраційний номер НОМЕР_3 , колегія суддів виходить з наступного.

Зокрема, за даними розрахунку матеріального збитку від 19 січня 2018 року, страхового акта за № 2300189190 від 23 листопада 2018 року, ремонтної калькуляції та звіту про оцінку майна від 02 квітня 2018 року знайшли своє підтвердження ті обставини, що внаслідок ДТП, що сталася 12 листопада 2017 року у м. Суми автомобіль Hyundai Grandeur, реєстраційний номер НОМЕР_3 , було технічно пошкоджено, він потребував ремонту та заміни ряду деталей. При цьому, вищевказані докази підтверджують характер пошкоджень, які були вказані у акті огляду транспортного засобу від 13 листопада 2017 року, підписаного відповідачем ОСОБА_2 , з якого також вбачається, що відповідач при огляді автомобіля погодився із виявленими пошкодженнями транспортного засобу.

При цьому, з характеру пошкоджень транспортного засобу Hyundai вбачається, що бачок гідропідсилювача та бачок омиваючої рідини пробиті та потребують заміни, тобто, придбання АБ Коломійця Д.М. води, антифризу та рідини ГУ (т. 1 а.с. 24), на думку колегії суддів, відноситься до матеріальних витрат, необхідних для ремонту та відновлення автомобіля після його пошкодження у ДТП, що сталася 12 листопада 2017 року у м. Суми з вини відповідача.

Необхідність заміни, ремонту або фарбування ряду деталей, у тому числі підкрилка також підтверджується вищевказаним розрахунком матеріального збитку, страховим актом, ремонтною калькуляцією та звітом про оцінку майна.

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що ряд платіжних документів на а.с. 23, 24, 26 т. 1, наданих адвокатським бюро, не є належними та допустимими доказами, що підтверджують витрати на відновлення автомобіля Hyundai після ДТП колегія суддів відхиляє, беручи до уваги те, що заявлена позивачем АБ Коломійця Д.М. сума матеріальної шкоди не перевищує вартості відновлювального ремонту, розрахованої страховою компанією (т. 1 а.с. 230) та оціночною фірмою у висновку про вартість майна (т. 1 а.с. 34).

Щодо придбання позивачем АБ Коломійця Д.М. автошин Таurus, що підтверджується накладною від 11.05.2018 за № 25-5 на суму 6740 грн (т. 1 а.с. 25), то колегія суддів погоджується з твердженням відповідача в апеляційній скарзі про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами необхідності їх придбання для відновлення автомобіля Hyundai після ДТП. Так, з наданих позивачем доказів, а саме: страхового акта за № 2300189190 від 23 листопада 2018 року, ремонтної калькуляції від 19 січня 2018 року та звіту про оцінку майна від 02 квітня 2018 року не вбачається, що за характером пошкодження транспортного засобу автошини автомобіля Hyundai потребували заміни.

Отже, рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь АБ Коломійця Д.М. матеріальної шкоди підлягає зміні із зменшенням суми до стягнення з 19405 грн до 12665 грн (19405 грн - 6740 грн).

У той же час, перевіряючи обґрунтованість матеріальних витрат позивача АБ Коломійця Д.М. на відновлення автомобіля, колегія суддів вважає, що оплата висновку суб`єкта оціночної діяльності про вартість майна у розмірі 1500 грн (т. 1 а.с. 22) не є належним та допустимим доказом щодо підтвердження розміру матеріального збитку, завданого джерелом підвищеної небезпеки, а з огляду на ст.ст. 133, 139 ЦПК України є судовими витратами, які покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що АБ Коломійця Д.М. не має права для отримання відшкодування внаслідок пошкодження автомобіля від винної особи, оскільки використовувало автомобіль Hyundai Grandeur на підставі договору оренди від 10 травня 2017 року не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог адвокатського бюро, оскільки за умовами вказаного договору орендар зобов`язався здійснювати ремонт та технічне обслуговування автомобіля з придбанням для цієї мети запасних частин і деталей, а також за власний рахунок здійснювати поточний та капітальний ремонт предмета оренди.

Та обставина, що за умовами договору оренди автомобіля від 10 травня 2017 року АБ Коломійця Д.М. зобов`язалось застрахувати автомобіль та застрахувати відповідальність власника транспортного засобу не звільняє відповідача від цивільно - правової відповідальності відшкодувати шкоду, завдану внаслідок ДТП, що сталася 12 листопада 2017 року у м. Суми з його вини, в якій був пошкоджений автомобіль Hyundai.

Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що внаслідок невиконання орендарем вимог договору оренди автомобіля Hyundai Grandeur щодо укладення договору добровільного страхування на момент ДТП був відсутній належний страховий захист.

Крім того, заслуговують на увагу колегії суддів доводи апеляційної скарги відповідача про те, що до спірних правовідносин з приводу відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки норми ч. 2 ст. 625 ЦК України не підлягають застосуванню.

Зокрема, як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 4 постанови Пленуму Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки від 01 березня 2013 року № 4 положення статті 625 ЦК не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов`язанням, яке виникає з договірних зобов`язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК).

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про помилковість висновків суду першої інстанції в частині обгрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивачів простроченої заборгованості із врахуванням індексу інфляції та 3% річних.

За таких обставин, рішення суду в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачів ОСОБА_1 та АБ Коломійця Д.М. коштів у розмірі 388,05 грн та 2301,67 грн, відповідно, як простроченої заборгованості з врахуванням індексу інфляції, а також 3 процентів річних від простроченої суми підлягає скасуванню, як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального права з ухваленням нового про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.

Ураховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, а позовні вимоги АБ Коломійця Д.М. підлягають частковому задоволенню, тому рішення суду в частині розподілу судових витрат також підлягає скасуванню, а саме: з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача АБ Коломійця Д.М. підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 1150,60 грн, приймаючи до уваги те, що позовні вимоги адвокатського бюро задоволено на 65,3%, а також судові витрати, пов`язані із залученням спеціаліста для визначення вартості матеріального збитку у розмірі 979,50 грн (1500 грнх65,3%).

Судові витрати ОСОБА_1 , пов`язані зі сплатою судового збору та правничою допомогою відповідно до ч. 1, ч. 2 п. 2 ст. 141 розподілу між сторонами не підлягають, а покладаються на позивачку. При цьому, слід зазначити, що оплата комісії банку у загальному розмірі 90 грн у розумінні 133 ЦПК України не відноситься до судових витрат.

Крім того, з позивача АБ Коломійця Д.М. на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір за апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції в сумі 917,12 грн (1762х150%х34,7 % (частина задоволених вимог апеляційної скарги, що стосується вирішених позовних вимог АБ Коломійця Д.М. ), а також з позивачки ОСОБА_1 на користь відповідача слід стягнути судовий збір за апеляційний перегляд рішення суду в сумі 1057,20 грн, беручи до уваги, що апеляційна скарга в частині оскарження рішення суду щодо вирішених позовних вимог ОСОБА_1 задоволена повністю.

Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 1, п. 4; 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 15 червня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Адвокатського бюро Коломійця Д.М. матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу в результаті в дорожньо-транспортній пригоді змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Адвокатського бюро Коломійця Д.М. матеріальну шкоду, завдану внаслідок пошкодження транспортного засобу в результаті в дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 12665 грн, а не 19405 грн, як визначив суд першої інстанції.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 15 червня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3270 грн 62 коп. шкоди, завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу в дорожньо-транспортній пригоді скасувати, відмовивши в задоволенні вказаних позовних вимог.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 15 червня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та Адвокатського бюро Коломійця Д.М. простроченої заборгованості з врахуванням індексу інфляції та 3 процентів річних від простроченої суми у розмірі 388,05 грн і 2301,67, відповідно, скасувати та відмовити в задоволенні вказаних позовних вимог.

Рішення суду в частині розподілу судових витрат скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Адвокатського бюро Коломійця Д.М. судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 1150 грн 60 коп. та судові витрати, пов`язані із залученням спеціаліста для визначення вартості матеріального збитку у розмірі 979 грн 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції у розмірі 1057 грн 20 коп.

Стягнути з Адвокатського бюро Коломійця Д.М. на користь ОСОБА_2 судовий збір за апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції у розмірі 917 грн 12 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 18 вересня 2020 року.

Головуючий: С.Г. Хвостик

Судді: В.І. Криворотенко

С.С. Ткачук