У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2020 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянула уписьмовому провадженні кримінальне провадження № 12016160330002076 за апеляційною скаргою представника особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2020 року.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2020 року клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на автомобіль «Land Rover Range Rover», д.н. НОМЕР_1 , який перебуває у власності ОСОБА_5 .
Короткий зміст вимог апеляційних скарг.
Представник особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна автомобіля «Land Rover Range Rover, державний номер НОМЕР_1 .
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скарги.
Вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною. Просить врахувати, що ОСОБА_5 не має жодного статусу у кримінальному провадженні. Зазначає, що даний автомобіль не є речовим доказом по кримінальному провадженню.
Встановлені слідчим суддею обставини.
11.06.2020 року Прокурор третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розcлідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури ОСОБА_7 в рамках здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12016160330002076 від 11.12.2016, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочинів передбачених ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч. ч.4, 5 ст. 185 КК України, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні злочинів передбачених ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК України та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 382, ч.1 ст. 396 КК України, звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на автомобіль марки «Land Rover Range Rover», VIN: НОМЕР_2 , державний знак НОМЕР_1 , який перебуває у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив про забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання та проведення необхідних судово-експертних досліджень.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя зазначив, що існує необхідність накладення арешту на майно з метою забезпечення можливої конфіскації та наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Особа, щодо майна якого вирішується питання про арешт ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_6 повідомлені про дату і час розгляду апеляційної скарги, їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду. Прокурор повторно не з`явився, його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду.
Вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Виходячи з положень частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно положень статті 173 КПК України, при вирішені питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діянні, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність;
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна;
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою;
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Вимоги закону слідчим суддею при прийнятті рішення не враховані .
З матеріалів судового провадження вбачається, що автомобіль марки «Land Rover Range Rover», державний знак НОМЕР_1 , перебуває у власності ОСОБА_5 згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу від 02.04.2020 р. (а.с.п. 51). Ці дані встановлені також слідчим суддею.
Відповідно до реєстраційної карті на транспортний засіб, даний автомобіль зареєстрований на ОСОБА_5 27.05.2020 року.
Крім того, ОСОБА_5 не має жодного статусу у кримінальному провадженні №12016160330002076. Тому, слідчий суддя дійшов невірного висновку, про можливість забезпечення конфіскації майна як виду покарання та проведення необхідних судово-експертних досліджень.
За такого, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді, на підставі пункту 3 частини 1 статті 409, частини 1 статті 412 КПК України, підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна.
Керуючись ст.ст. 405, 407 ч. 3, 422, 423, 424, 532 КПК України, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу представника особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2020 року, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна автомобіля «Land Rover Range Rover», д.н. НОМЕР_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Миколаївський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2020 |
Оприлюднено | 10.02.2023 |
Номер документу | 91650509 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Миколаївський апеляційний суд
Фаріонова О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні