Рішення

від 08.09.2020 по справі 914/518/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2020 справа № 914/518/19

Суддя Юркевич М.В., за участю секретаря Кияк І.В., розглянувши матеріали

позовної заяви: Керівника Львівської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Львівської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Ніко", м. Львів

про: витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування запису про державну реєстрацію права власності

за участю представників сторін:

від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. - прокурор

від позивача: Наумець А.Г. - представник

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Керівник Львівської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Львівської міської ради звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Ніко" про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування запису про державну реєстрацію права власності.

Ухвалою господарського суду від 25.03.2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче провадження призначено на 23.04.2019 року.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

В ході підготовчого провадження Львівською міською радою подавалися письмові пояснення по суті позовних вимог від 10.04.2019р. та докази в обгрунтування позову поданого прокурором.

17.05.2019р. від Львівської місцевої прокуратури №2 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи експертного висновку судово технічної експертизи документів, а саме книг запису (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території Львівської міської ради, Франківський район.

21.06.2019р. представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи акту обстеження спірної земельної ділянки по вул. Лазаренка у м. Львові, станом на час розгляду спору.

25.06.2019р. було зупинено провадження у даній справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у справі №587/430/16-ц.

Ухвалою від 25.10.2019р. провадження у справі було поновлено та призначено судове засідання на 05.11.2019р.

05.11.2019р. було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.11.2019р.

19.11.2019р. було зупинено провадження у даній справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у справі №912/2385/18.

30.07.2020 року на адресу суду від Прокуратури Львівської області поступило клопотання про поновлення провадження у даній справі, у зв`язку із закінченням розгляду та винесенням рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №912/2385/18.

Ухвалою від 06.08.2020р. було поновлено провадження у даній справі та призначено судове засідання по розгляду справи по суті на 08.09.2020р.

В судове засідання по розгляду справи по суті 08.09.2020р. з`явилися представники прокуратури та позивача. Відповідач, явку свого уповноваженого представника не забезпечив, причини неявки суд не повідомив.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що від відповідача повернулося повідомлення про вручення поштового відправлення від 14.09.2020р. з відміткою про причини повернення - за закінченням терміну зберігання .

В той же час, суд звертає увагу на те, що в ході підготовчого провадження від відповідача неодноразово поверталася поштова кореспонденція за закінченням терміну зберігання, однак відповідач належним чином повідомлений про розглядуваний спір, оскільки подавав клопотання у даній справі.

Враховуючи викладене, суд перейшов до розгляду справи по суті.

На початку розгляду справи по суті прокурор та позивач виступили зі вступними словами, після чого суд перейшов до стадій дослідження обставин справи та поданих доказів, внаслідок чого було з`ясовано наступне:

Львівською місцевою прокуратурою №2 було встановлено факт незаконного вибуття земельної ділянки з комунальної власності.

Так, згідно пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки за кадастровим №4610136900:05:005:0011 та копії державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЛВ №017478 від 26.09.2000, земельна ділянка по АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, за кадастровим №4610136900:05:005:0011 перебувала у приватній власності ОСОБА_1 . Як підставу набуття права власності вказано - договір купівлі-продажу земельної ділянки від 19.07.2000, реєстраційний номер №2532.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, встановлено, що 29.06.2017 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим №4610136900:05:005:0011.

Як підставу виникнення права власності вказано: біржова угода - договір купівлі-продажу, серія та номер: Н-ООЗ-7-з, виданий 30.01.2007, Товарною біржею Наша , протокол.

В подальшому, 04.07.2017 зареєстровано право приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю БУД-НІКО (код ЄДРПОУ: 41423833) на вищевказану земельну ділянку. Як підставу виникнення права власності вказано: протокол загальних зборів, серія та номер: б/н, виданий 29.06.2017 ТзОВ БУД-НІКО , акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 03.07.2017 ОСОБА_2 та ТзОВ БУД-НІКО .

14.12.2018 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено інформацію про закриття об`єкту нерухомого майна - земельної ділянки за кадастровим №4610136900:05:005:0011 у зв`язку з поділом, в результаті якого утворено 2 земельні ділянки, а саме: за кадастровим №4610136900:05:005:0012, площею 0,05 га та за кадастровим № 4610136900:05:005:0013, площею 0,05 га.

Так, згідно даних Держаного реєстру прав на нерухоме майно, земельна ділянка за кадастровим № 4610136900:05:005:0013, площею 0,05 га перебуває у приватній власності ТзОВ БУД-НІКО (код ЄДРПОУ: 41423833) на підставі: заяви, серія та номер: 2273, виданої 15.11.2018 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Черник Н.С.; витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер НВ-4608286212018, виданого 12.12.2018 Відділом у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.

Разом з тим, відповідно до листа управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради від 21.12.2017 №4-2403-3025, Львівською міською радою Державний акт на право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_1 площею 0, 1000 га (бланк державного акту серії ІІІ-ЛВ №017478 від 26.09.2000р.) не видавався, а рішень про передачу у власність вказаної земельної ділянки міською радою не приймалось.

Відповідно до інформації відділу Держгеокадастру у м. Львові Львівської області №10-13-0.37-157/109-19 від 04.03.2019, №18-13-0.37-37/109-18 від 04.01.2018, встановлено, що державний акт на право власності на земельну ділянку пл.0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, за адресою АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1. (серія ІІІ-ЛВ №017478 від 26.09.2000) зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №3-2 за номером запису 322.

Як стверджує прокуратура, при ознайомленні з вищевказаною книгою записів державних актів на право приватної власності на землю №3-2 в приміщенні відділу Держгеокадастру у м. Львові Львівської області, встановлено, що запис №322 змінювався, шляхом замальовування попереднього запису ручкою-коректором, та в подальшому наносився новий, власне про видачу гр. ОСОБА_1 державного акту серії ІІІ-ЛВ №017478 від 26.09.2000.

Вказане підтверджується фотокопіями вищевказаної книги, зробленими прокурором при ознайомленні, що є додатками до даного позову.

Окрім того, відділом Держгеокадастру у м. Львові Львівської області до інформацій №10-13-0.37-157/109-19 від 04.03.2019, №18-13-0.37-37/109-18 від 04.01.2018 долучено копію державного акту, яку зроблено з копії документа, засвідченої нотаріусом, а не з оригіналу.

Також, згідно інформації Львівського державного нотаріального архіву від 22.02.2019 №444/01-30, встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 19.07.2000 за реєстраційним №2532 на зберіганні у Львівському державному нотаріальному архіві не знаходиться.

В матеріалах справи наявний висновок судово технічної експертизи документів, а саме книг запису (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території Львівської міської ради, Франківський район, з якого вбачається наступне:

1. У записі №322, розміщеному на 11-12 сторінках у книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території Львівської М/Ради народних депутатів Франківський район (02.04) має місце зміна первинних реквізитів.

2. Дані зміни внесені шляхом маскування первинних записів способом нанесення на них білої щільної речовини та виконання поверх них наступних написів 26.09.2000 322 ІІІ-ЛВ №017478 від 206020-19 ОСОБА_1 АДРЕСА_1 0,1000 будівництва та обслуговування. Житлового будинку Договір купівлі-продажу 19 07 2000 №2532 .

3. Первинні рукописні записи здогадно наступного змісту: 26 09 2000 322 ІІІ-ЛВ 072834 20602023 ОСОБА_3 АДРЕСА_2 З 0,0043 0,0043 обслуговування житлового будинку Ухвал, на 10 сесії 3- го скликання Львівської м/р 20 07 2000 576 .

Крім того, в ході розгляду справи, Львівською міською радою подано акт обстеження спірної земельної ділянки, з якого вбачається, що при обстеженні комісією встановлено, що на земельній ділянці площею 0,05 га кадастровим номером 4610136900:05:005:0012 відсутні будь-які будівлі та споруди, а на іншій земельній ділянці, яка є предметом даного спору цією - розміщені дерев`яні та кам`яні нежитлові будівлі господарського типу. Відомості про зазначені нежитлові будівлі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Позиція прокурора.

Місцевою прокуратурою зазначається, що не було встановлено органів чи осіб, які б володіли екземпляром оригінального договору купівлі-продажу продажу земельної ділянки від 19.07.2000 за реєстраційним №2532 та державного акту серії ІІІ-ЛВ №017478 від 26.09.2000.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного та листа управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради від 21.12.2017 №4-2403-3025, оскільки рішень міською радою про відчуження земельної ділянки, що знаходиться у м. Львові не приймалось, а відтак, відсутнє волевиялення останньої на відчуження земельної ділянки, тому, спірна земельна ділянка вибула з володіння власника поза її волею.

Як стверджує прокуратура, оскільки міською радою рішення про відчуження земельної ділянки, по АДРЕСА_1 , якій на даний час присвоєно кадастровий № 4610136900:05:005:0013 не приймалось, держаний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЛВ №017478 від 26.09.2000 не видавався, і Львівська міська рада, в силу положень закону, є належним власником спірної земельної ділянки, яка вибула з її власності поза її волею, наявні підстави для заявлення позову про витребування спірної земельної ділянки.

Позиція позивача.

Повністю підтримуючи позовні вимоги, викладені прокурором у позовній заяві, міська рада звертала увагу на наступне.

Львівська міська рада - орган місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду м. Львова та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

Позивач стверджує, що міська рада є власником спірної земельної ділянки в силу прямої вказівки закону. Земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,1000 га вибула з володіння Львівської міської ради поза її волею, оскільки обов`язковою умовою для видачі документа, що посвідчує право власності на землю, а саме державного акту на право власності, було прийняття радою народних депутатів рішення щодо відповідної земельної ділянки.

Разом з тим, державний акт на право власності на землю від 26.09.2000р. ІІІ-ЛВ №017478 (що досліджувався у даній справі), було підписано Директором департаменту землеустрою та планування забудови міста та скріплено печаткою департаменту, в той час як підпису голови органу місцевого самоврядування та особи, що здійснила реєстрацію акту з відбитком гербової печатки Львівської міської ради відсутні, що не відповідає законодавству.

Так, позивач наголошував, що спірний Державний акт не видавався, а рішень щодо відчуження земельної ділянки не приймалося, що є підставою для витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння в силу приписів ст. 388 ЦК України.

Щодо повноважень прокурора на заявлення даного позову.

В Постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18, до завершення розгляду якої і зупинялося провадження у даній справі, встановлено наступне:

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як встановлено судом у даній справі, перед зверненням до суду з позовом в інтересах міської ради, прокурор звертався, в порядку дослідження підстав для представництва, до Львівської міської ради листом від 19.02.2019р. У вказаному листі прокуратура просила орган місцевого самоврядування надати інформацію коли міській раді стало відомо, як власнику спірної земельної ділянки, про її вибуття з комунальної власності та які заходи реагування було вжито.

Львівською міською радою, листом від 27.02.2019р., було повідомлено про те, що з інформації, яка міститься у Державному земельному кадастрі 28.07.2017р. стало відомо про те, що спірна земельна ділянка знаходиться в приватній власності, однак рішення про її відчуження міською радою не приймалося. В той же час, про витребування даної земельної ділянки до суду позову не подавалося.

Відтак, суд констатує, що прокурором вжито всіх заходів для обгрунтованого представництва у даній справі, а підставою для подання ним позову в інтересах держави в особі Львівської міської ради є тривале невжиття нею заходів щодо повернення спірної земельної ділянки, яка незаконно вибула з комунальної власності міста.

Ухвалюючи рішення суд послуговується наступними законоположеннями та своїми висновками:

Статтями 17, 18 Земельного кодексу України в редакції від 13.03.1992 передбачено, що відчуження земельної ділянки державної власності здійснюється Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки на підставі рішення ради.

Усі вищевказані норми, впроваджені Земельним кодексом України в редакції від 13.03.1992 залишались чинними до 01.01.2002.

А отже, з моменту запровадження права колективної та приватної власності на землю і до моменту нібито видачі держаного акта на право приватної власності на спірну земельну ділянку серії ІІІ-ЛВ №017478 від 26.09.2000, всі земельні ділянки в межах населеного пункту первинно перебували у державній власності, а право розпоряджатись ними мала міська Рада народних депутатів шляхом прийняття рішень.

Як встановлено судом та вбачається з листа управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради від 21.12.2017р. №4-2403-3025, рішень міською радою про відчуження дано земельної ділянки не приймалося.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 23 Земельного кодексу України (в редакції від 12.07.2000) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Порядок оформлення та видачі правовстановлюючих документів на земельні ділянки регулювався Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі (далі - Інструкція), затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 04.05.1999.

Відповідно до п.1.4 Інструкції (в редакції від 21.03.2000), державний акт на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю або право постійного користування землею видається на підставі рішення Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, а на право власності на землю - на підставі рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, міської, селищної, сільської ради.

Із копії державного акту серії ІІІ-ЛВ №017478 від 26.09.2000р., який міститься в матеріалах справи вбачається, що посилання на відповідне рішення ради в ньому відсутнє.

Відповідно до п.1.12 Інструкції (в редакції від 21.03.2000), складання державного акту на право приватної власності на землю, право власності на землю або право постійного користування землею при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та товариствам громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

Також, згідно з п.1.13. Інструкції (в редакції від 21.03.2000), складання державного акту на право приватної власності на землю, на право власності на землю та на право постійного користування землею при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і товариствам громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.

Таким чином відсутність переліченої вище технічної документації щодо спірної земельної ділянки, підтверджує той факт, що державний акт ніколи не видавався.

Разом з тим, враховуючи наявність встановлених вище фактів, місцевою прокуратурою №2 здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42019141090000009 від 19.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.358 КК України (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів), в межах якого було призначено судово технічну експертизу документів, а саме книги записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території Львівської міської ради народних депутатів Франківський район (02.04).

Як вже зазначалося судом вище, в описовій частині даного рішення, в ході дослідження судовий експерт дійшов наступних висновків:

1. У записі №322, розміщеному на 11-12 сторінках у книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території Львівської М/Ради народних депутатів Франківський район (02.04) має місце зміна первинних реквізитів.

2. Дані зміни внесені шляхом маскування первинних записів способом нанесення на них білої щільної речовини та виконання поверх них наступних написів 26.09.2000 322 ІІІ-ЛВ №017478 від 206020-19 ОСОБА_1 АДРЕСА_1 0,1000 будівництва та обслуговування. Житлового будинку Договір купівлі-продажу 19 07 2000 №2532 .

3. Первинні рукописні записи здогадно наступного змісту: 26 09 2000 322 ІІІ-ЛВ 072834 20602023 ОСОБА_3 АДРЕСА_2 З 0,0043 0,0043 обслуговування житлового будинку Ухвал, на 10 сесії 3- го скликання Львівської м/р 20 07 2000 576 .

Відтак, судом встановлено наступну черговість дій незаконного вибуття спірної земельної ділянки з комунальної власності міста:

1. Первинно земельна ділянка по АДРЕСА_1 , площею 0,10 га, за кадастровим №4610136900:05:005:0011 перебувала у приватній власності ОСОБА_1 . Як підставу набуття права власності вказано - договір купівлі-продажу земельної ділянки від 19.07.2000, реєстраційний номер №2532. Відомості про попередніх власників, після вибуття земельної ділянки з державної власності відсутні.

2. Вподальшому, зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим №4610136900:05:005:0011. Як підставу виникнення права власності вказано: біржова угода - договір купівлі-продажу, серія та номер: Н-ООЗ-7-з, виданий 30.01.2007, товарною біржею Наша , протокол.

3. 04.07.2017 зареєстровано право приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю БУД-НІКО (відповідача по даній справі) на вищевказану земельну ділянку. Як підставу виникнення права власності вказано: протокол загальних зборів, серія та номер: б/н, виданий 29.06.2017 ТзОВ БУД-НІКО , акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 03.07.2017 Усачовим Т.В. та ТзОВ БУД-НІКО .

4. 14.12.2018р до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено інформацію про закриття об`єкту нерухомого майна - земельної ділянки за кадастровим №4610136900:05:005:0011 площею 0,10 га у зв`язку з поділом, в результаті якого утворено 2 земельні ділянки, а саме: за кадастровим №4610136900:05:005:0012, площею 0, 05 га та за кадастровим № 4610136900:05:005:0013, площею 0, 05 га.

Суд наголошує на тому, що предметом спору у даній справі є витребування земельної ділянки 0,5 га. за кадастровим № 4610136900:05:005:0013

5. Так, згідно даних Держаного реєстру прав на нерухоме майно, земельна ділянка за кадастровим № 4610136900:05:005:0013, площею 0,05 га перебуває у приватній власності ТзОВ БУД-НІКО на підставі: заяви, серія та номер: 2273, виданої 15.11.2018 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Черник Н.С.; витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер НВ-4608286212018, виданого 12.12.2018 Відділом у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.

З огляду на наведене, встановлено, що після первинного незаконного вибуття земельної ділянки за кадастровим №4610136900:05:005:0011 площею 0,10 га, остання неодноразово відчужувалася на користь третіх осіб та під час перебування у приватній власності відповідача у даній справі, була поділена на дві земельні ділянки по 0,5 га кожна (№ 4610136900:05:005:0012 та № 4610136900:05:005:0013).

Як з`ясовано судом в ході розгляду даної справи, питання про витребування з чужого незаконного володіння другої частини поділеної земельної ділянки площею 0,5 га за кадастровим №4610136900:05:005:0012, перебуває на розгляді Господарського суду Львівської області у справі №914/517/19.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права, чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до ч.3 ст.388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Як зазначено Верховним Судом України в постанові № 6-140цс 14 від 17.12.2014, власник майна може витребувати належне йому майно від будь- якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст.ст.387, 388 ЦК України.

Також, Верховним Судом України звернуто увагу на те, що при розгляді спорів щодо витребування такого майна, суди повинні мати на увазі, що в позові про витребування майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених у ст.388 ЦК України. Також, під час розгляду спорів про витребування майна мають бути встановлені всі юридичні факти, які визначені ст. ст. 387, 388 ЦК України, зокрема: чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо.

Така ж правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України №6-1цс15 від 11.02.2015 та №6-2069цс16 від 30.11.2016. Зокрема, суд зазначає, що право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

Відтак, з урахування того, що міською радою рішення про відчуження земельної ділянки, по вул. Лазаренка у м. Львові, якій на даний час присвоєно кадастровий № 4610136900:05:005:0013 не приймалось, держаний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЛВ №017478 від 26.09.2000 не видавався, і Львівська міська рада, в силу положень закону, є належним власником спірної земельної ділянки, яка вибула з її власності поза її волею, наявні підстави для задоволення позову про витребування спірної земельної ділянки у добросовісного набувача - відповідача у справі.

Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Так, прокурор у даній справі другою позовною вимогою зазначив скасування державної реєстрації права власності ТзОВ БУД-НІКО на земельну ділянку за кадастровим №4610136900:05:005:0013.

При розгляді в цій частині позовних вимог суд звертає увагу сторін на правову позицію Великої Палати Верховного суду, викладену в постанові від 02.10.2019р. у справі №807/137/18, відповідно до якої:

Спір про скасування запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства, залежно від суб`єктного складу сторін .

Враховуючи вищевикладене, оскільки суд прийшов до висновку витребувати спірну земельну ділянку від відповідача по справі, то друга позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності ТзОВ БУД-НІКО на таку земельну ділянку також підлягає до задоволення, як наслідок витребування майна з чужого незаконного володіння.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Керівника Львівської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Львівської міської ради - задовольнити повністю.

2. Витребувати з приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю Буд-Ніко (79021, м. Львів, вул. Садова, 2а, код ЄДРПОУ 41423833) в комунальну власність Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) земельну ділянку за кадастровим №4610136900:05:005:0013, площею 0,05 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1727228346101, номер запису про право власності: 29559622.

3. Скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Буд-Ніко (79021, м. Львів, вул. Садова, 2а, код ЄДРПОУ 41423833) на земельну ділянку за кадастровим №4610136900:05:005:0013, площею 0,05 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1727228346101, номер запису про право власності: 29559622.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Буд-Ніко (79021, м. Львів, вул. Садова, 2а, код ЄДРПОУ 41423833) на користь Прокуратури Львівської області (м. Львів, пр. Шевченка, 17-19, код ЄДРПОУ 02910031) 55 024,60 грн. витрат по сплаті судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.327 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.09.2020р.

Суддя М.В. Юркевич