Постанова

від 14.09.2020 по справі 810/3122/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року

м. Київ

справа №810/3122/18

адміністративне провадження №К/9901/26288/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач Гусак М. Б.,

судді Ханова Р. Ф., Усенко Є. А.,

за участю:

секретаря судового засідання Хом`яка О. А.,

представників позивача - Гуртового О. М., Войчука В. А., Титаренка Т. А.,

представника відповідача - Леошка Д. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Мета-Груп на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року (судді Сорочко Є. О., Літвіна Н. М., Федотов І. В.) у справі №810/3122/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Мета-Груп до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Мета-Груп (далі - ТОВ Торговий дім Мета-Груп ) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 31 січня 2018 року №0001851401 та №0001841401.

На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що ним не було допущено порушень податкового законодавства, а господарські операції з контрагентами, які вказані в акті перевірки від 4 грудня 2017 року №946/10-36-14-01/34353333, мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках; при укладенні господарських договорів із контрагентами сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, договори були спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідали економічному змісту господарських операцій та чинному законодавству України; його контрагенти на момент відображення у податковому обліку здійснених операцій були зареєстрованими в якості юридичних осіб та платниками податку на додану вартість, а правочини, вчинені з ними, не є нікчемними і не були визнані недійсними в судовому порядку; невиконання контрагентами податкових зобов`язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб`єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб`єкта господарювання; відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження фіктивності (безтоварності) договорів, укладених між позивачем та його контрагентами, тому оскаржувані рішення контролюючого органу є незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем неправильно встановлено факти та застосовано норми закону.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 22 квітня 2019 року позов задовольнив.

При цьому суд виходив із того, що укладені між позивачем та товариствами з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Екодит , Брокбудкепітал , Стиль-Медіа , Еколайн-СТ , Еко-Сервіс , БК Альтор , Гранітбудмонтаж , ТК Комфорт , Домус Альянс , Телдері-Трейд , Маларіс , Голден Дерік , Ріотен , Дакстер Трен , Калабрія Плюс , Істерн Буд Груп та Приватним підприємством Діслав правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданими, факт виконання господарських зобов`язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентами враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності.

Постановою від 13 серпня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив.

При цьому апеляційний суд виходив із того, що господарські операції позивача із зазначеними вище контрагентами не мали реального характеру та оформлені лише документально, а тому приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідач діяв правомірно та обґрунтовано.

Суди встановили, що позивач у періоді, що перевірявся, здійснював купівлю продукції у ТОВ Брокбудкепітал , ТОВ Ріотен та ТОВ Екодит .

Так, між ТОВ Торговий дім Мета-Груп (Покупець) та ТОВ Брокбудкепітал (Продавець) 26 грудня 2014 року укладено договір поставки товарів №ДП-26/12/14, відповідно до умов якого позивачу мало бути поставлено товарно-матеріальні цінності (генератори, мотокоси та інші); розрахунки за вказаним договором не проводились, а заборгованість за поставлений товар перед ТОВ Брокбудкепітал була погашена шляхом укладення договору про відступлення права вимоги від 2 березня 2015 року, за зобов`язаннями перед ТОВ Брокбудкепітал новим кредитором визнано ТОВ Корес ЛТД .

Також, між ТОВ Торговий дім Мета-Груп (Покупець) та ТОВ Ріотен (Продавець) 23 лютого 2015 року укладено договір поставки товарів №23/02/15-ПТ, згідно з умовами якого ТОВ Ріотен мало поставити на адресу позивача товарно-матеріальні цінності (мотопомпи, пилки, верстати та інше); розрахунки за вказаним договором здійснювались на підставі платіжного доручення та частково заборгованість була переведена на іншу особу згідно з договором про відступлення права вимоги.

Між ТОВ Торговий дім Мета-Груп (Покупець) та ТОВ Екодит (Продавець) 15 квітня 2013 року укладено договір поставки товарів №150413, відповідно до умов якого покупець зобов`язувався прийняти і оплатити товар, а продавець - передати у власність покупця товар, асортимент і номенклатура якого визначається в рахунках-фактурах (видаткових накладних, специфікаціях); заборгованість щодо сплати за поставлений товар згідно з договором була погашена згідно з актом про зарахування однорідних вимог.

На підтвердження виконання умов указаних договорів позивачем були надані видаткові накладні та податкові накладні.

Позивач також здійснював постачання товарно-матеріальних цінностей ТОВ Екодит , ТОВ Гранітбудмонтаж , ТОВ ТК Комфорт , ТОВ БК Альтор , ТОВ Домус Альянс , ТОВ Телдері-Трейд , ТОВ Маларіс , ТОВ Голден Дерік .

Так, 23 вересня 2013 року між ТОВ Торговий дім Мета-Груп (постачальник) та ТОВ Екодит (покупець) укладено договір поставки №23/09/13-01, згідно з умовами якого ТОВ Торговий дім Мета-Груп мало поставити на адресу ТОВ Екодит товарно-матеріальні цінності (інструменти, прилади, обладнання); розрахунки за договором №23/09/13-01 мали здійснюватися у безготівковій формі на підставі платіжних доручень; заборгованість щодо сплати за поставлений товар також була погашена згідно з актом про зарахування однорідних вимог.

Також, ТОВ Торговий дім Мета-Груп протягом 2015- 2016 років на адресуТОВ Гранітбудмонтаж , ТОВ ТК Комфорт , ТОВ БК Альтор , ТОВ Домус Альянс , ТОВ Телдері-Трейд , ТОВ Маларіс та ТОВ Голден Дерік мало реалізувати товарно-матеріальні цінності (інструменти, прилади, обладнання); розрахунки за вказану поставку здійснені у безготівковій формі згідно з платіжними дорученнями.

На підтвердження здійснення наведених вище операцій поставки позивачем надані видаткові та податкові накладні.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд зазначив, що позивачем не надано підтверджуючих документів щодо фактичного переміщення (транспортування) придбаного товару на всіх етапах його руху від постачальника до покупця, та документів щодо якості та походження товару (сертифікатів якості та відповідності); матеріали справи також не містять доказів факту транспортування, розвантаження, прийняття товару позивачем, подальшого його зберігання та використання (видачі зі зберігання, передачі третім особам тощо); з наявних в матеріалах справи документів неможливо встановити ні вид транспорту, ні розмір витрат, ні конкретну особу, яка була відповідальною за транспортування (видачу/отримання) товару; неможливо встановити можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного; відсутні відомості та докази щодо способу налагодження господарських зв`язків між позивачем та контрагентами щодо наведених вище поставок та про осіб, які персонально брали у цьому участь.

При цьому апеляційний суд послався на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 826/11020/15 та від 11 липня 2019 року у справі № П/811/1827/15, з яких убачається, що дослідження наведених вище обставин є обов`язковим при розгляді справ цієї категорії та наголошується на необхідності з`ясування реальної можливості контрагента поставити спірні товари з урахуванням фактичних господарських ресурсів (наявності основних засобів, відповідних трудових ресурсів), понесення ними витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо).

Окрім того, позивачем із ТОВ Екодит , ТОВ Стиль-Медіа , ПП Діслав , ТОВ Еколайн-СТ , ТОВ Еко-Сервіс , ТОВ Істерн Буд Груп , ТОВ Калабрія Плюс , ТОВ Дакстер Трен було укладено договори про надання різного роду послуг.

Так, між ТОВ Торговий дім Мета-Груп (Замовник) та ТОВ Екодит (Виконавець) укладено договори про надання послуг, а саме: від 4 березня 2013 року №ДР-0403 про дослідження та аналіз ринків; від 5 квітня 2013 року №ПВ-0504 про надання послуг з організації та проведення виставок; від 3 квітня 2013 року №ПС-0304 про надання послуг з організації та проведення бізнес-семінарів; від 1 квітня 2013 року №ЮП-0104 про надання юридичних послуг; від 1 квітня 2013 року №КП-0104 про надання консультаційних послуг; від 1 квітня 2013 року №ПТ-0104 про надання послуг.

Між ТОВ Торговий дім Мета-Груп (Замовник) та ТОВ Стиль-Медіа (Виконавець) укладено договори про надання послуг, а саме: від 26 травня 2014 року №ДР-2605 про дослідження та аналіз ринків; від 27 червня 2014 року №ПТ-2706 про надання послуг з підготовки товару замовника до продажу; від 27 червня 2014 року №ЮП-2706 про надання юридичних послуг; від 27 червня 2014 року №КП-2706 про надання консультаційних послуг; від 2 липня 2014 року №ПС-0207 про надання послуг з організації та проведення бізнес-семінарів; від 7 липня 2014 року №ПВ-0707 про надання послуг з організації та проведення виставки товарів.

Між ТОВ Торговий дім Мета-Груп (Замовник) та ПП Діслав (Виконавець) укладено договори про надання послуг, а саме: від 3 січня 2013 року №РК-0301 про виконання робіт; від 3 січня 2013 року №ПТ-030113 про надання послуг; від 15 березня 2013 року №ПС-1503 про надання послуг з організації та проведення бізнес-семінару; від 18 березня 2013 року №ПВ-1803 про надання послуг з організації та проведення виставки; від 3 січня 2013 року №КП-030113 про надання консультаційних послуг; від 3 січня 2013 року №ЮП-030113 про надання юридичних послуг.

Між ТОВ Торговий дім Мета-Груп (Замовник) та ТОВ Еколайн-СТ (Виконавець) укладено договори про надання послуг, а саме: від 4 листопада 2013 року №0411-ПВ про надання послуг з організації та проведення виставок; від 1 жовтня 2013 року №ДР-0110 про дослідження та аналіз ринків; від 1 жовтня 2013 року №КП-0110 про надання консультаційних послуг; від 16 грудня 2013 року №ПВ-1612 про надання послуг з організації та проведення виставок; від 7 листопада 2013 року №ПС-0711 про надання послуг з організації та проведення бізнес-семінару; від 20 грудня 2013 року №ПС-2012 про надання послуг з організації та проведення бізнес-семінару; від 1 серпня 2013 року №ПТ-0108 про надання послуг; від 2 грудня 2013 року №ПТ-0212 про надання послуг; від 1 жовтня 2013 року №РП-0110 про виконання робіт; від 1 серпня 2013 року №ЮП-0108 про надання юридичних послуг; від 2 грудня 2013 року №ЮП-0212 про надання юридичних послуг.

Між ТОВ Торговий дім Мета-Груп (Замовник) та ТОВ Еко-Сервіс (Виконавець) укладено договори, зокрема: про виконання робіт від 17 березня 2014 року №РК-1703; про виконання робіт від 30 червня 2014 року №РК-3006; про дослідження та аналіз ринків від 31 грудня 2013 року №ДР-3112; про надання послуг від 1 серпня 2014 року №ПТ-0108; про надання юридичних послуг від 1 серпня 2014 року №ЮП-0108; про надання юридичних послуг від 31 грудня 2013 року №ЮП-3112; про надання послуг від 31 грудня 2013 року №ПТ-3112; про надання послуг з організації та проведення бізнес-семінару від 2 червня 2014 року №ПС-0206; про надання послуг з організації та проведення бізнес-семінару від 1 вересня 2014 року №ПС-0109; про надання послуг з організації та проведення виставок від 2 червня 2014 року №ПВ-0206; про надання послуг з організації та проведення виставок від 1 вересня 2014 року №ПВ-0109; про надання консультаційних послуг від 31 грудня 2013 року №КП-3112; про надання консультаційних послуг від 1 серпня 2014 року №КП-0108; про дослідження та аналіз ринків від 30 червня 2014 року №ДР-3006.

Між ТОВ Торговий дім Мета-Груп (Замовник) та ТОВ Істерн Буд Груп (Виконавець) укладено договори про надання послуг, а саме: про дослідження та аналіз ринків від 16 березня 2015 року №ДР-1603; про надання послуг з організації та проведення бізнес-семінарів від 3 квітня 2015 року №ПС-0304; про надання юридичних послуг від 30 грудня 2014 року №ЮП-3012; про надання консультаційних послуг від 30 грудня 2014 року №КП-3012; про надання послуг від 30 грудня 2014 року №ПТ-3012; про виконання робіт від 9 лютого 2015 року №РК-0902; про надання послуг з організації та проведення виставок від 1 квітня 2015 року №ПВ-0104.

Між ТОВ Торговий дім Мета-Груп (Замовник) та ТОВ Калабрія Плюс (Виконавець) укладено договори про надання послуг, а саме: про надання послуг від 1 червня 2016 року №ПТ-0106; про виконання робіт від 4 липня 2016 року №РК-0407; про дослідження та аналіз ринків від 1 серпня 2016 року №ДР-0108; про надання послуг з організації та проведення виставок від 1 вересня 2016 року №ПВ-0109; про надання послуг з організації та проведення бізнес-семінарів від 1 вересня 2016 року №ПС-0109.

Між ТОВ Торговий дім Мета-Груп (Замовник) та ТОВ Дакстер Трен (Виконавець) укладено договори про надання послуг, а саме: від 1 червня 2016 року №КП-0106 про надання консультаційних послуг; від 1 червня 2016 року №ЮП-0106 про надання юридичних послуг.

Позивачем частково сплачено ТОВ Калабрія Плюс кошти за отримані послуги на підставі платіжного доручення, розрахунки з іншими контрагентами за вказаними договорами не проводились, а заборгованість за наданими послугами була погашена шляхом зарахування однорідних вимог на підставі актів про зарахування однорідних вимог та шляхом передачі векселів власної емісії. При цьому, заборгованість перед ТОВ Дакстер Трен не погашена.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивач надав технічні завдання, податкові накладні, акти прийому-передачі наданих послуг, згідно з якими контрагентами були надані послуги щодо дослідження ринку різних товарів, організації та проведення семінарів та виставок товарів, щодо розробки концепцій рекламної кампанії товарів, щодо вивчення суспільної думки про вплив різних видів реклами на формування попиту населення на товари, щодо юридичного супроводження фінансово-господарської діяльності, консультаційного обслуговування персоналу, передпродажної підготовки товару для подальшого продажу.

Також позивачем на підтвердження виконання наведених договорів про надання послуг були надані звіти з питань, з яких надавалися послуги, відомості про встановлення вартості на надання послуг; відомості щодо бізнес-семінарів (тема, місце проведення, час проведення, кількість годин, кількість та перелік учасників; перелік обладнання, що було передано для демонстрації тощо); наказ про забезпечення доступу для організації та проведення бізнес-семінару; наказ про забезпечення доступу до складського приміщення для підготовки товару до продажу, перелік наданих юридичних послуг, їх вартість, перелік питань, по яких надано консультативне обслуговування персоналу замовника тощо.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, які надані позивачем як докази виконання наведених договорів про надання послуг, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ними не підтверджується реальність надання таких послуг, оскільки: з огляду на вартість, обсяги та характер послуг сумнівною є наявність у позивача ділової мети при укладенні спірних договорів, адже позивач мав змогу здійснити відповідні дослідження, провести семінари, виконати відповідні роботи власними силами; окремі послуги, надані згаданими контрагентами, є ідентичними за своєю суттю (дослідження ринку металообробного обладнання, сільськогосподарської техніки, генераторів, деревообробного обладнання тощо; дослідження суспільної думки; розробка рекламної концепції тощо), а окремі звіти та дослідження, складені різними контрагентами за результатами таких послуг, є однаковими не лише за суттю, а й за змістом. При цьому позивач не довів мети отримання економічного ефекту від таких послуг, у тому числі економічного ефекту від замовлення однакових досліджень у різних контрагентів; окремі звіти, складені за результатами отриманих послуг, є знеособленими, на них відсутні посилання на договір та/або особу, якою звіт складений; деякі звіти хоча і містять посилання на прізвище, ім`я та по-батькові осіб, що їх склали, проте сумнівною є реальність цих осіб, оскільки докази їх відношення до контрагентів, якими відповідні послуги були надані, відсутні; з наявних у матеріалах справи роздрукованих звітів неможливо достовірно встановити їх джерело походження та ідентифікувати осіб, що їх склали, а тому вони не можуть бути прийняті судом як докази реального виконання спірних договорів; матеріали справи не містять доказів щодо конкретних осіб, відповідальних за надання послуг щодо попередньої підготовки товару до продажу, тому відсутні підстави вважати, що такі послуги дійсно надавалися фізичними особами, які є працівниками чи мають інше відношення до контрагентів позивача; матеріли справи не містять достовірних доказів про час та місце надання таких послуг. Самі лише накази про надання допуску до складських приміщень, перелік товару та відповідні завдання не є достатніми доказами, які дають змогу підтвердити реальність таких послуг саме контрагентами позивача; не підтверджено документально реальність надання юридичних послуг, оскільки відсутні відповідні відомості та докази щодо ідентифікації осіб, які персонально надавали відповідні послуги, їх кваліфікацію тощо. Самого лише документального оформлення переліку та обсягу послуг недостатньо для висновку про реальність таких послуг; будь-яких відомостей про осіб, персонально відповідальних за надання послуг з організації проведення бізнес-семінарів, матеріали справи також не містять (при цьому, складені невідомими особами та надані позивачем плани проведення семінарів, переліки інструментів для демонстрації, переліки юридичних та неідентифікованих фізичних осіб тощо, не є доказами, що свідчать про організацію відповідних семінарів, у тому числі безпосередньо контрагентами позивача); матеріали справи не містять доказів наявності у ТОВ Екодит , ТОВ Стиль-Медіа , ПП Діслав , ТОВ Еколайн-СТ , ТОВ Еко-Сервіс , ТОВ Істерн Буд Груп , ТОВ Калабрія Плюс , ТОВ Дакстер Трен кваліфікованого персоналу, який би міг надати послуги щодо дослідження ринків, розробки концепцій рекламних кампаній, вивчення суспільної думки, юридичного супроводження фінансово-господарської діяльності, консультаційного обслуговування персоналу, підготовки бізнес-семінарів тощо.

Ухвалюючи судове рішення, апеляційний суд також взяв до уваги, що згідно з наданими відповідачем протоколами допитів окремі працівники ТОВ Брокбудкепітал , ТОВ Еко-Сервіс засвідчили, що не працювали на даних підприємствах; згідно з наявними в матеріалах справи копіями висновків експертних досліджень підписи на документах ТОВ Стиль-Медіа , ТОВ Еко-Сервіс здійснені іншими особами, аніж тими, що вказані у таких документах; матеріали справи містять відомості про допит засновників та директорів ТОВ Телдері-Трейд , ТОВ Маларіс , ТОВ БК Альтор , які заперечували свою участь у створенні та діяльності цих підприємств; вироками Дніпровського районного суду м. Києва від 8 лютого 2017 року у справі №755/1949/17 та від 12 квітня 2017 року у справі №755/4734/17 засновників та директорів ТОВ Дакстер Трен та ТОВ Калабрія Плюс визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205-1 Кримінального кодексу України та, зокрема встановлено, що ТОВ Дакстер Трен та ТОВ Калабрія Плюс було придбано відповідними особами без мети ведення фінансово-господарської діяльності.

При цьому апеляційний суд послався на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 5 березня 2012 року (справа № 21-421а11), підтриману Верховним Судом, зокрема у постановах від 11 червня 2018 року (справа № 826/10947/13-а), від 12 червня 2018 року (справа № 802/4132/15-а).

Не погодившись із постановою апеляційного суду, ТОВ Торговий дім Мета-Груп подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при розгляді справи, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Головне управління ДПС у Київській області (правонаступник Головного управління ДФС у Київській області) подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Касаційна скарга розглядаються у порядку, що діяв до 8 лютого 2020 року, відповідно до пункту 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , що набрав чинності у зазначену вище дату.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Під час розгляду справи апеляційний суд встановив, зокрема, що ТОВ Брокбудкепітал , ТОВ Ріотен та ТОВ Екодит не виробляли та не купували реалізований позивачу товар, відомості про його зберігання цими контрагентами та можливість переміщення (транспортування) третім особам матеріали справи також не містять, тобто докази можливості поставити цими контрагентами товари позивачу відсутні; не спростовано матеріалами справи, що ТОВ Екодит , ТОВ Гранітбудмонтаж , ТОВ ТК "Комфорт , ТОВ БК "Альтор , ТОВ Домус Альянс , ТОВ Телдері-Трейд , ТОВ Маларіс , ТОВ Голден Дерік не здійснювало зберігання придбаного у позивача товару та не реалізовувало його третім особам, тобто матеріали справи не підтверджують фактичне надходження товару саме цим контрагентам позивача; у ТОВ Екодит , ТОВ Стиль-Медіа , ПП Діслав , ТОВ Еколайн-СТ , ТОВ Еко-Сервіс , ТОВ Істерн Буд Груп , ТОВ Калабрія Плюс , ТОВ Дакстер Трен відсутня можливість надання послуг щодо дослідження ринків, розробки концепцій рекламних кампаній, вивчення суспільної думки, юридичного супроводження фінансово-господарської діяльності, консультаційного обслуговування персоналу, підготовки бізнес-семінарів тощо; окремі працівники ТОВ Брокбудкепітал , ТОВ Еко-Сервіс засвідчили, що не працювали на даних підприємствах; засновники та директори ТОВ Телдері-Трейд , ТОВ Маларіс , ТОВ БК Альтор заперечили свою участь у створенні та діяльності цих підприємств; засновників та директорів ТОВ Дакстер Трен та ТОВ Калабрія Плюс вироками судів визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205-1 Кримінального кодексу України.

Встановивши зазначені обставини, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій із зазначеним вище контрагентом, є формально складеними, а господарські операції між позивачем та цим підприємствами не є реальними.

Ураховуючи наведене, висновки суду апеляційної інстанції щодо непідтвердження права ТОВ Торговий дім Мета-Груп на формування показників податкового обліку за господарськими операціями із ТОВ Екодит , ТОВ Брокбудкепітал , ТОВ Стиль-Медіа , ТОВ Еколайн-СТ , ТОВ Еко-Сервіс , ТОВ БК Альтор , ТОВ Гранітбудмонтаж , ТОВ ТК Комфорт , ТОВ Домус Альянс , ТОВ Телдері-Трейд , ТОВ Маларіс , ТОВ Голден Дерік , ТОВ Ріотен , ТОВ Дакстер Трен , ТОВ Калабрія Плюс , ТОВ Істерн Буд Груп та Приватним підприємством Діслав колегія суддів вважає такими, що ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених відповідно до вимог процесуального закону.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним приписам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Висновки апеляційного суду, є результатом оцінки наявних у його розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції не може не погодитись із нею, оскільки така оцінка судом апеляційної інстанції дана з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи на підставі належних та допустимих доказів.

Доводи позивача про неправильне застосування норм матеріального права та порушення тих норм процесуального права, порушення яких може бути підставою для скасування рішення апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження. Також у касаційній скарзі відсутні доводи щодо порушення норм процесуального права, встановлення якого є безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. У задоволенні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Мета-Груп відмовити.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. Б. Гусак

Судді: Р. Ф. Ханова

Є. А. Усенко