Ухвала

від 21.09.2020 по справі 359/8379/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

21 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 359/8379/17

провадження № 61-13585 ск 20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 січня

2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту розведення

і генетики тварин ім. М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України про стягнення середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку при звільненні, інфляційних втрат, індексації заробітної плати та відсотків за незаконне користування коштами,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 23 січня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Інституту розведення і генетики тварин ім. М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України (далі - ІРГТ ім. М. В. Зубця НААН) на користь ОСОБА_1 невиплачений заробіток за час затримки розрахунку з 04 липня 2016 року по 05 серпня 2017 року в розмірі 44 167,38 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 липня 2020 року апеляційну скаргу ІРГТ ім. М. В. Зубця НААН залишено без задоволення, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2018 року залишено без змін.

08 вересня 2020 року ІРГТ ім. М. В. Зубця НААН засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 січня

2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 липня 2020 року (надійшла до суду 14 вересня 2020 року), в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження

з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ІРГТ ім. М. В. Зубця НААН не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанційнорм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Також касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду у зв`язку з тим, що порушено вимоги пункту другого частини другої статті 392 ЦПК України, а саме: дані заявника вказані не в повній мірі (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, адреса електронної пошти, за наявності;).

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 липня 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 20 жовтня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць