Рішення

від 10.09.2020 по справі 910/3868/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.09.2020Справа № 910/3868/20

За позовом Приватного підприємства "Дніпровський завод залізничного транспорту"

до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Київ-Московської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"

про стягнення 9 343 821,99 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники:

позивач: не з`явився

відповідач: Боримська І.О. на підставі ордеру серії КС № 767670 від 11.06.2020

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Дніпровський завод залізничного транспорту" (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (відповідач) в особі Київ-Московської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 9 343 821,99 грн на підставі Договору № 17/18-07 від 18.07.2019, з яких: 8 554 445,73 грн - основний борг; 697 692,43 грн. - пеня; 79 704,60 грн - 3% річних та 11 979,23 грн - інфляційне збільшення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив роботи, виконані позивачем на підставі вищенаведеного договору згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 76, № 77, № 78, № 79, № 80, № 81, № 82 від 16.10.2019; № 70, № 71, № 88 від 16.11.2019; № 94, № 95, № 96, № 98, № 99 від 11.12.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2020 позовну заяву Приватного підприємства "Дніпровський завод залізничного транспорту" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

13.04.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви, направлена засобами поштового зв`язку 11.04.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2020 № 910/3868/20 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 25.05.2020 о 10:00 год.

04.05.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У підготовче засідання, призначене на 25.05.2020, з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився.

Суд долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву відповідача, поданий 04.05.2020 через відділ діловодства суду.

Представник позивача у підготовчому засіданні 25.05.2020 подав клопотання про продовження строків підготовчого провадження на тридцять днів в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 № 910/3868/20 постановлено продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкласти підготовче засідання у справі на 06.07.2020 о 09:40 год.

25.05.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи.

11.06.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

25.06.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

25.06.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

У підготовче засідання, призначене на 06.07.2020, з`явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача у підготовчому засіданні 06.07.2020 підтримав заяву про збільшення позовних вимог, яка надійшла через відділ діловодства суду 25.06.2020.

У підготовчому засіданні 06.07.2020 судом прийнята до розгляду заява позивача про збільшення позовних вимог, у зв`язку з чим нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір, становить 9 651 517,11 грн, з яких: 8 554 445,73 грн - основного боргу; 837 918,82 грн - пені; 135 674,45 грн - 3% річних та 123 478,11 грн - інфляційних втрат.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 06.07.2020 підтримав клопотання про призначення судової експертизи, яке надійшло через відділ діловодства суду 25.05.2020.

У підготовчому засіданні 06.07.2020 судом розглянуте та відхилене клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

У підготовчому засіданні 06.07.2020 представник відповідача звернувся до суду з усним клопотанням про відкладення розгляду справи для підготовки відзиву на позовну заяву з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

У підготовчому засіданні 06.07.2020 судом оголошено перерву до 13.07.2020 о 13:00 год.

13.07.2020 через відділ діловодства суду від представника Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (позивач за зустрічним позовом) надійшла зустрічна позовна заява у справі № 9103868/20 до Приватного підприємства "Дніпровський завод залізничного транспорту" (відповідач за зустрічним позовом) про визнання недійсним Договору підряду № 17/18-07 від 18.07.2019, що укладений між Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" та Приватним підприємством "Дніпровський завод залізничного транспорту".

13.07.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення адвокатського запиту.

У підготовче засідання, призначене на 13.07.2020, з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У підготовчому засіданні 13.07.2020 суд долучив до матеріалів справи клопотання позивача, подане 13.07.2020 через відділ діловодства суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 № 910/3868/20 постановлено відкласти підготовче засідання у справі на 06.08.2020 о 17:00 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" до Приватного підприємства "Дніпровський завод залізничного транспорту" про визнання недійсним Договору підряду № 17/18-07 від 18.07.2019 повернуто заявнику.

У підготовче засідання, призначене на 06.08.2020, з`явились представники позивача та відповідача.

У підготовчому засіданні, призначеному на 06.08.2020, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.09.2020 о 15:20 год.

09.09.2020 засобами електронного зв`язку до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

У судове засідання, призначене на 10.09.2020, з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився.

У судовому засіданні 10.09.2020 здійснювався розгляд клопотання позивача про відкладення розгляду справи, поданого засобами електронного зв`язку.

Суд зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 № 910/3868/20 явку учасників справи у судове засідання визнано необов`язковою. За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника позивача та відмову у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 10.09.2020 представник відповідача звернувся до суду з усним клопотанням про відкладення розгляду справи.

Усне клопотання представника відповідача судом відхилено.

У судовому засіданні 10.09.2020 судом здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 10.09.2020 судом було заслухано вступне слово відповідача.

Представник відповідача у судовому засідання надав усні заперечення щодо неналежного виконання позивачем робіт за спірним Договором.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував.

У судовому засіданні 10.09.2020 судом з`ясовано обставини справи та досліджено докази, після чого суд перейшов до судових дебатів.

Представник відповідача виступив з промовою (заключним словом).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 10.09.2020 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

З`ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими учасники справи обґрунтовували обставини справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ГПК України).

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 наведеної статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

18.07.2020 між Приватним підприємством "Дніпровський завод залізничного транспорту" (далі - позивач, виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Київ-Московської філії Приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту (далі - відповідач, замовник) було укладено Договір підряду № 17/18-07 (далі - Договір).

Відповідно до положень п. 1.1. Договору підряду виконавець зобов`язується в порядку та на умовах Договору за завданнями замовника виконати роботи з капітального ремонту хопер- дозаторів з продовженням терміну служби у кількості 32 (тридцять дві) одиниці, силами та на базі виробничих підрозділів - Ремонтне вагонне депо - Помічна , Ремонтне вагонне депо - ім. Т. Шевченко .

У пункті 1.2. Договору сторони зазначили, що строк виконання робіт - протягом строку, визначеного інструкціями АТ Укрзалізниця з капітального ремонту вагонів. При цьому сторони спроможні погодити інший строк виконання робіт шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

За приписами ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту

Роботи виконуються силами виконавця, матеріалами та запасними частинами замовника або виконавця відповідно до домовленостей між замовником і виконавцем та умов Договору, по цінам згідно Додатку № 2, та № 3 Договору (п. 1.3 Договору).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ч.1, 3 ст. 843 ЦК України.)

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до положень п. 4.1. Договору ціна робіт з ремонту вагонів становить 27 398 719,88 грн, в тому числі ПДВ - 4566453,28 грн і не може бути збільшена.

Орієнтована ціна зазначена в п.4.1. Договору визначена сторонами у Плановій ціні Робіт, викладеній в Додатку №2 до Договору (п. 4.1. Договору).

Остаточна ціна робіт, що підлягає оплаті в порядку та на умовах, визначених Договором, складється з ціни фактично виконаних робіт визначної в калькуляції, за вирахуванням вартості металобрухту що утворилися після ремонту вагонів. У випадку, якщо остаточна ціна робіт більша орінтовної ціни, оплаті підлягає ціна робіт в розмірі не більшому ніж орієнтовна ціна. Оплата замоником ціни робіт в розмірі не більшому ніж орієнтовна ціна не є порушенням умов Договору.

Розрахунки по Договору здійснюються в національній валюті України - гривні, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Датою проведення розрахунку за Договором є дата зарахування грошових коштів на рахунок виконавця.

Оплата замовником здійснюється на підставі рахунку виконавця протягом 5 (п`яти) календарих днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін Акту приймання-передачі виконаних робіт (п.4.2.- 4.5.Догвору).

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно п. 3.7. Договору, передача вагонів виконавцем з ремонту замовнику здійснюється на підставі підписаних сторонами Актів приймання-передачі вагонів з ремонту, актів комплектації та стану колісних пар на кожний вагон. Акт приймання-передачі вагонів з ремонту складається виконавцем та підписується сторонами в день його складання на території виконавця. Виконавець передає вагони замовнику з ремонту протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня оплати замовником виконаних робіт в розмірі передбаченому в п. 4.3. Договору.

Судом встановлено, що матеріали справи містять підписані сторонами Договору без зауважень Акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № 76 від 16.10.2019 року на суму 764 925,01 грн; № 77 від 16.10.2019 року на суму 893 807,17 грн; № 78 від 16.10.2019 року на суму 891 472,50 грн; № 79 від 16.10.2019 року на суму 875 508,31 грн; № 80 від 16.10.2019 року на суму 430 190,08 грн; № 81 від 16.10.2019 року на суму 890 134,14 грн; № 82 від 16.10.2019 року на суму 346 315,55 грн; № 70 від 16.11.2019 року на суму 1 252,92 грн; № 71 від 16.11.2019 року на суму 6 995,27 грн; № 88 від 16.11.2019 року на суму 225,53 грн; № 94 від 11.12.2019 року на суму 886 980,97 грн; № 95 від 11.12.2019 року на суму 887 857,13 грн; № 96 від 11.12.2019 року на суму 455 697,96 гр.; № 98 від 11.12.2019 року на суму 679 746,67 грн; № 99 від 11.12.2019 року на суму 543 336,52 грн та, зокрема, виставлені позивачем рахунки до них.

Загальна сума виконаних робіт згідно зазначених актів становить 8 554 445,73 грн.

Позивач у позовні заяві зазначає, що відповідач за виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи не розрахувався, а тому просить суд стягнути з відповідача 8 554 445,73 грн заборгованості.

Відповідач у відзиві на позову заяву щодо заявленої позивачем до стягнення суми основного боргу 8 554 445,73 грн заперечує в частині стягнення заборгованості за подавання вагонів згідно рахунку на оплату № 97 від 16.11.2019 року на суму 225,53 грн на підставі Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 88 від 16.11.2019 на суму 225,53 грн; згідно рахунку на оплату № 76 від 16.11.2019 року на суму 6 995,27 грн на підставі Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 71 від 16.11.2019 року на суму 6 995,27 грн; згідно рахунку на оплату № 75 від 16.11.2019 року на суму 1 252,92 грн на підставі Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 70 від 16.11.2019 року на суму 1 252,92 грн, посилаючись на те, що стягнення плати за подавання вагонів не передбачено жодним пунктом Договору.

Зі змісту наведених Актів, судом встановлено, що за ними було надано послуги з подавання вагонів та їх забирання.

Відповідно до п. 1.3. Доставка вагонів в ремонт виконавцю або з ремонту замовнику здійснюється за рахунок замовника силами виконавця до залізничної станції призначення відповідно до залізничних реквізитів, що надаються відправнику одержувачем вагонів за допомогою факсимільного або електронного зв`язку за номером факсу або електронною адресою.

Умовами п 4.6. Договору визначено, що у разі доставки вагонів за рахунок виконавця, замовник зобов`язаний компенсувати виконавцю витрати протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання замовником належним чином оформленого рахунку та документів, що підтверджують витрати виконавця на доставку вагонів в ремонт та/або з ремонту замовнику залізничним транспортом.

Тобто, умовами Договору, передбачено компенсацію витрат з доставки вагонів виконавцю, що спростовує твердження відповідача про те, що умовами Догвору не пердбачено плати за подання вагонів.

Судом встановлено, що Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 88 від 16.11.2019 на суму 225,53 грн містить посилання на Договір підряду № 17/18-07 від 18.07.2019 та рахунок на оплату № 97 від 16.11.2019.

Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 71 від 16.11.2019 року на суму 6 995,27 грн містить посилання на Договір підряду № 17/18-07 від 18.07.2019 та рахунок на оплату № 76 від 16.11.2019 року на суму 6 995,27 грн.

Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 70 від 16.11.2019 року на суму 1 252,92 грн містить посилання на Договір підряду № 17/18-07 від 18.07.2019 та рахунок на оплату № 75 від 16.11.2019 року на суму 1 252,92 грн..

Зазначені Акти підписані сторонами Договору без зауважень та скріплені їх печатками.

Оскільки, матеріали справи містять підписані сторонами Договору Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 88 від 16.11.2019 на суму 225,53 грн, № 71 від 16.11.2019 року на суму 6 995,27 грн, № 70 від 16.11.2019 року на суму 1 252,92 грн та рахунки на оплату до них № 97 від 16.11.2019, № 76 від 16.11.2019, № 75 від 16.11.2019, без наявності будь-яких претензії щодо них, та надання послуг за ними передбачено умовами Договору, то відповідно надані позивачем послуги за ними мають бути оплачені відповідачем.

Враховуючи положення п. 4.5. Договору, яким визначено, що оплата замовником здійснюється на підставі рахунку виконавця протягом 5 (п`яти) календаних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін Акту приймання-передачі виконаних робіт (п.4.2.- 4.5.Догвору), відповідач мав сплати за виконані позивачем роботи згідно Актів здачі-приймання робіт (надання послуг):

- № 76 від 16.10.2019 року на суму 764 925,01 грн; № 77 від 16.10.2019 року на суму 893 807,17 грн; № 78 від 16.10.2019 року на суму 891 472,50 грн; № 79 від 16.10.2019 року на суму 875 508,31 грн; № 80 від 16.10.2019 року на суму 430 190,08 грн; № 81 від 16.10.2019 року на суму 890 134,14 грн; № 82 від 16.10.2019 року на суму 346 315,55 грн в строк до 21.10.2019, отже з 22.10.2019 відповідач є таким що прострочив виконання зобов`язання з оплати.

- № 94 від 11.12.2019 року на суму 886 980,97 грн; № 95 від 11.12.2019 року на суму 887 857,13 грн; № 96 від 11.12.2019 року на суму 455 697,96 гр.; № 98 від 11.12.2019 року на суму 679 746,67 грн; № 99 від 11.12.2019 року на суму 543 336,52 грн в строк до 16.12.2019, отже з 17.12.2019 відповідач є таким що прострочив виконання зобов`язання з оплати.

Враховуючи положення п 4.6. Договору, яким визначено, що у разі доставки вагонів за рахунок виконавця, замовник зобов`язаний компенсувати виконавцю витрати протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання замовником належним чином оформленого рахунку та документів, що підтверджують витрати виконавця на доставку вагонів в ремонт та/або з ремонту замовнику залізничним транспортом, відповідач мав сплати за виконані позивачем роботи згідно Актів здачі-приймання робіт (надання послуг): - № 88 від 16.11.2019 на суму 225,53 грн; № 71 від 16.11.2019 року на суму 6 995,27 грн; № 70 від 16.11.2019 року на суму 1 252,92 грн в строк до 29.11.2019, отже з 30.11.2019 відповідач є таким що прострочив виконання зобов`язання з оплати.

Загальна сума заборгованості згідно наведених актів становить 8 554 445,73 грн.

Матеріали справи доказів сплати відповідачем заборгованості згідно наведених актів не містять.

За приписами ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання з оплати виконаних робіт в частині 8 545 972,01 грн, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 554 445,73 грн основного боргу підлягають задоволенню повністю.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 837 918,82 грн - пені; 135 674,45 грн - 3% річних та 123 478,11 грн - інфляційних втрат.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у загальній сумі 837 918,82 грн.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 6.3 Договору, у випадку несвоєчасної оплати прийнятих замовником робіт замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше 10 (десяти) процентів від суми заборгованості.

З наданого позивачем розрахунку пені, судом встановлено, що останнім за Актами здачі-приймання робіт (надання послуг): № 76 від 16.10.2019 року на суму 764 925,01 грн; № 77 від 16.10.2019 року на суму 893 807,17 грн; № 78 від 16.10.2019 року на суму 891 472,50 грн; № 79 від 16.10.2019 року на суму 875 508,31 грн; № 80 від 16.10.2019 року на суму 430 190,08 грн; № 81 від 16.10.2019 року на суму 890 134,14 грн; № 82 від 16.10.2019 року на суму 346 315,55 грн визначено період для нарахування пені з 22.10.2019 по 24.05.2020.

Однак суд зазначає, що в силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З пункту 6.3 Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір (подвійна облікова ставка НБУ) порядок нарахування пені (від суми заборгованості за кожен день прострочення), проте не визначено строк такого нарахування, а відтак в силу приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України період нарахування штрафних санкцій обмежено шестимісячним терміном.

Отже, позивачем не вірно визначено період нарахування пені за вищенаведеними актами, оскільки визначений позивачем період перевищує допустимий шестимісячний термін для нарахування пені.

З урахування визначеного судом періоду прострочення відповідача за виконані роботи за актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за листопад 2019, стягнення пені за ними можливе за період з 30.11.2019 по 24.05.2020.

За Актами здачі-приймання робіт (надання послуг): № 94 від 11.12.2019 року на суму 886 980,97 грн; № 95 від 11.12.2019 року на суму 887 857,13 грн; № 96 від 11.12.2019 року на суму 455 697,96 грн; № 98 від 11.12.2019 року на суму 679 746,67 грн; № 99 від 11.12.2019 року на суму 543 336,52 грн позивач нараховує пеню за період з 17.12.2019 по 24.05.2020.

Суд погоджується з визначеним позивачем періодом для нарахування пені за актами за грудень 2019.

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок пені за вищенаведеними актами та за вставлені судом періоди по актам за жовтень та листопад 2019, а також враховуючи умови пункту 6.3 Договору, яким визначено, що сума пені не може бути більше 10 процентів від суми заборгованості, дійшов висновку, що сума пені яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 837 918,82 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення 135 674,45 грн - 3% річних та 123 478,11 грн - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку заявленої до стягнення суми 3 % річних, дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 135 674,45 грн 3 % річних.

Суд, здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку заявленої до стягнення суми інфляційних нарахувань, дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 123 478,11 грн інфляційних втрат.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 144 772,77 грн (140 157,33 грн за подання позову до суду та 4 615,44 грн за звернення з заявою про збільшення позовних вимог).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 144 772,77 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 124, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (вул. Алма-Атинська, буд. 37, м. Київ, 02092; ідентифікаційний код юридичної особи 04737111) в особі Київ-Московської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (Україна, 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7-В; код ЄДРПОУ ВП:34425486 ) на користь Приватного підприємства "Дніпровський завод залізничного транспорту" (Україна, 49022, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Молодогвардійська, будинок 2; ідентифікаційний код юридичної особи 34243632) 8 554 445,73 грн (вісім мільйонів п`ятсот п`ятдесят чотири тисячі чотириста сорок п`ять гривень 73 коп) основного боргу, 837 918,82 грн (вісімсот тридцять сім тисяч дев`ятсот вісімнадцять гривень 82 коп) пені, 135 674,45 грн (сто тридцять п`ять тисяч шістсот сімдесят чотири гривні 45 коп) 3 % річних, 123 478,11 грн (сто двадцять три тисячі чотириста сімдесят вісім гривень 11 коп.) інфляційних втрат та 144 772,77 грн (сто сорок чотири тисячі сімсот сімдесят дві гривні 77 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 21.09.2020.

Суддя Гумега О.В.