Ухвала

від 21.09.2020 по справі 910/14830/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/14830/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В.- головуючого, Мачульського Г. М., Пількова К. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Першого заступника прокурора міста Києва на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 у справі

за позовом Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Седер" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора міста Києва звернувся 07.07.2020 до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020, повний текст якої підписаний 06.02.2020 (колегія суддів: Іоннікова І. А., Тарасенко К. В., Разіна Т. І.).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2020 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Кушнір І. В.

02.09.2020 до Суду надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Седер" проти відкриття касаційного провадження.

У зв`язку з відставкою судді Кушніра І. В. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Відповідно до протоколу від 16.09.2020 справу № 910/14830/18 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є. В.- головуючий, Мачульський Г. М., Пільков К.М.

Згідно з частиною 3 статті 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги та з урахуванням заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю "Седер" проти відкриття касаційного провадження, Судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до статті 288 ГПК України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

При цьому слід зазначити, що як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine) , № 3236/03, 03.04.2008, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовуються у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок по суті заявленого клопотання.

Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 7 частини 1, пункту 1 частини 4 статті 290 ГПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 29.01.2020, а повний текст підписаний 06.02.2020. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 26.02.2020.

Касаційну скаргу направлено 07.07.2020, тобто скаржником пропущено строк, встановлений статтею 288 ГПК України, для подання касаційної скарги.

У касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому скаржник зазначає про те, що Прокуратура міста Києва під час моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень дізналась про наявність судових рішень у справі № 910/14830/18, участі у вказаній справі не приймала, з матеріалами справи ознайомилась 17.06.2020, про що є відмітка в матеріалах справи, у зв`язку з чим причини пропуску на касаційне оскарження є поважними, а тому строк подання касаційної скарги підлягає поновленню відповідно до частини 2 статті 288 ГПК України.

Однак, колегія суддів зазначає, що наведені скаржником обставини не можуть бути визнані поважними, оскільки ознайомлення з матеріалами справи залежали від суб`єктивних обставин, які не позбавляли прокурора права вступити у справу до прийняття оскаржених судових рішень, ознайомившись із іншими процесуальними документами суду у цій справі. Також наведена обставина не є передбачуваною процесуальним законодавством підставою для відновлення пропущеного процесуального строку

Частиною 3 статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду мотивоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з зазначенням інших поважних причин його пропуску.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762, 00 грн.

Київська міська рада звернулась до суду з позовною вимогою - про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Седер звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 1 417,72 м 2 по проспекту Павла Тичини, 18-В у Дніпровському районі м. Києва (код ділянки: 90:137:0178) та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель та споруд.

Виходячи зі змісту частини 2 статті 163 ГПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №17-0100-04 від 21.11.2017 встановлена базова вартість самовільно зайнятої Товариством з обмеженою відповідальністю Седер земельної ділянки площею близько 1 417,72 м 2 становить 912,99 грн. за 1 м 2 .

Таким чином, ціна позову за вимогою майнового характеру (повернення спірної земельної ділянки) визначається наступним чином 1 417,72 м 2 х 912,99 грн. = 1 294 364, 18 грн.

Таким чином, при зверненні з касаційною скаргою скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 38 830, 92 грн = (1 294 364, 18 х 1,5%) х 200% та надати суду оригінал документу про сплату судового збору у вказаному розмірі.

До касаційної скарги додано платіжне доручення від 06.07.2020 № 881 у розмірі 3 524,00 грн, тобто судовий збір сплачений не в повному розмірі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже скаржник, звертаючись з касаційною скаргою, наведеного вище не врахував та не надав доказів сплати судового збору в повному розмірі.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях з 01.01.2020:

Отримувач коштівУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055 )

З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду належні докази доплати судового збору у розмірі 35 306, 92 грн , на відповідні реквізити рахунку Верховного Суду для зарахування до державного бюджету судового збору з підтвердженням такого зарахування.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу Першого заступника прокурора міста Києва залишити без руху до 09.10.2020.

2. Встановити Першому заступнику прокурора міста Києва строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Першому заступнику прокурора міста Києва надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення.

5. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, відзиви тощо) через особистий кабінет в системі "Електронний суд" або на електронну адресу kgs@supreme.court.gov.ua із застосуванням власного електронного підпису, з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронні довірчі послуги".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя К. Пільков