Рішення

від 19.08.2020 по справі 910/17400/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.08.2020Справа № 910/17400/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В. , за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Планет"

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" Матвієнка Андрія Анатолійовича

про визнання припиненими зобов`язання за кредитними договорами,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 19.08.2020,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Прінт-Планет" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (далі - відповідач, Банк) з вимогами про визнання припиненими зобов`язання Товариства за кредитним договором № 2/13 від 21.06.2013 та за кредитним договором № 21/4 від 21.05.2014 у зв`язку з їх виконанням.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство зазначає про те, що відповідач не визнає факт припинення зобов`язань за кредитними договорами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 вищевказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк Товариству для усунення недоліків позовної заяви.

02.01.2020 через відділ автоматизованого документообігу Господарського суду міста Києва до суду надійшла заява від позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 11.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/17400/19 для розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.01.2020, сторонам встановлено строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив, заяв та клопотань.

24.01.2020 до канцелярії суду надійшла заява позивача про проведення в режимі відеоконференції призначеного на 29.01.2020 судового засідання. Заява була передана судді 29.01.2020.

Ухвалою від 29.01.2020 відмовлено у задоволенні заяви позивача про проведення в режимі відеоконференції.

У зв`язку з неявкою представників сторін ухвалою суду від 29.01.2020 підготовче засідання у справі було відкладено на 13.02.2020.

06.02.2020 на офіційну поштову скриньку суду надійшла заява позивача про проведення в режимі відеоконференції призначеного на 13.02.2020 судового засідання. Відповідно до відмітки, проставленої уповноваженою особою канцелярії суду, зазначена заява не засвідчена електронним цифровим підписом представника позивача.

Ухвалою від 07.02.2020 відмовлено у проведенні призначеного на 13.02.2020 судового засідання в режимі відеоконференції у зв`язку із завантаженням всіх доступних для проведення відеоконференцій залів судових засідань.

07.02.2020 до канцелярії суду від позивача надійшли клопотання про проведення в режимі відеоконференції та про витребування доказів.

13.02.2020 до канцелярії суду представником позивача подано письмові пояснення та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

У підготовче засідання 13.02.2020 прибув представник позивача та відкликав подане клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

За наслідками підготовчого засідання 13.02.2020 оголошено ухвалу про витребування доказів та відкладення підготовчого засідання на 02.03.2020.

20.02.2020 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 25.02.2020 відмовлено у задоволенні заяви позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у зв`язку із завантаженням всіх доступних для проведення відеоконференцій залів судових засідань.

02.03.2020 до канцелярії суду надійшла відповідь приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Журавля Миколи Володимировича на ухвалу суду від 13.02.2020.

За наслідками судового засідання 02.03.2020 судом була постановлена ухвала, якою було повторно витребувано у Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Журавля Миколи Володимирович документи, продовжено підготовче провадження на 30 днів та відкладено судовий розгляд на 25.03.2020 .

16.03.2020 на виконання ухвали суду від 02.03.2020 до канцелярії суду надійшли витребувані документи від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Журавля М. В.

У зв`язку з перебуванням судді Джарти В. В. на лікарняному призначене судове засідання не відбулося.

Ухвалою від 14.04.2020 підготовче засідання у справі призначено на 20.05.2020.

13.05.2020 до канцелярії суду надійшло клопотання позивача про заміну неналежного відповідача.

За наслідками судового засідання 20.05.2020 суд ухвалив задовольнити клопотання позивача про заміну неналежного відповідача, зобов`язати позивача направити на адресу нового відповідача копію позовної заяви з додатками, докази направлення подати до суду, запропонувати новому відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву та докази його направлення на адресу позивача та інших учасників спору. Підготовче засідання відкладено на 10.06.2020.

02.06.2020 та 05.06.2020 позивачем подано до суду докази направлення на адресу нового відповідача копії позову з додатками.

У підготовчому засіданні 10.06.2020 було оголошено перерву до 01.07.2020.

Судове засідання 01.07.2020 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Джарти В. В. у відпустці. Ухвалою від 07.07.2020 підготовче засідання у справі призначено на 22.07.2020.

За наслідками судового засідання 22.07.2020 судом була постановлена ухвала про закриття підготовчого засідання та призначення розгляду справи по суті в судовому засіданні 19.08.2020.

У призначене судове засідання 19.08.2020 з`явились представники позивача просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені в позовній заяві та заяві про зміну відповідача.

Відповідач не направив свого представника для участі в судовому засіданні, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.06.2013 між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прінт-Планет" (далі - Товариство) було укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №2/13 далі - кредитний договір №2/13).

Згідно п. 1.1 та 1.1.1 статті 1 Кредитного договору №2/13 від 21.06.2013 Банк зобов`язується надати ТОВ "Прінт- Планет" кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 1 500 000,00 (один мільйон п`ятсот тисяч) гривень 00 коп., зі сплатою фіксованої процентної ставки - 18% (вісімнадцять) відсотків річних та кінцевим терміном повернення заборгованості до 20 червня 2014 року (включно).

У п. 1.3 1 Кредитного договору №2/13 зазначено, що в якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги між Кредитором та Позичальником укладено договір іпотеки будівель та споруд цілісного майнового комплексу, який належить ТОВ "Прінт-Планет", загальною площею 1 132,80 кв.м., розташованих за адресою: Львівська область, м. Пустомити, вул. Грушевського, будинок 33. Ринкова вартість іпотеки складає 2 200 000 (два мільйона двісті тисяч) гривень 00 копійок.

19.09.2013 між ПАТ "Імексбанк" та ТзОВ "Прінт-Планет" було укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №2/13 від 21.06.2013 року. Згідно вказаного Договору сторони дійшли згоди щодо зміни п.1.1 кредитного договору №2/13, зокрема в частині, що надання кредиту буде здійснюватися з максимальним лімітом заборгованості до 1 900 000,00 (один мільйон дев`ятсот тисяч) гривень 00 копійок.

27.12.2013 між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "Прінт-Планет" було укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №2/13 від 21.06.2013, згідно якого у якості забезпечення Позичальником виконання свої зобов`язань, між сторонами додатково має бути укладено договір іпотеки земельної ділянки загальною площею 0,2714 га за адресою: Львівська область, м. Пустомити вул. Грушевського, 33, на якій розташований цілісний майновий комплекс. Ринкова вартість земельної ділянки складає 1790 000 (один мільйон сімсот дев`яносто тисяч) гривень 00 коп.

Так, між ПАТ "Імексбанк" та ТзОВ "Прінт-Планет" було укладено Договір наступної іпотеки від 28.12.2013. Згідно п. 1.3 вказаного Договору предметом іпотеки є 1) цілісний майновий комплекс, загальною площею 1132, 8 кв. м., що розташований за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, м. Пустомити, вул. Грушевського, 33, розташований на земельній ділянці загальною площею 0,2714 га, кадастровий номер якої 4623610100:01:004:0088 та 2) земельна ділянка, площею 0,2714 га передана для обслуговування будівель цілісного майнового комплексу, кадастровий номер 4623610100:01:004:0088, яка розташована у Львівській області, м. Пустомити, вул. Грушевського ,33.

Також 21.05.2014 між ПАТ "Імексбанк" та ТзОВ "Прінт-Планет" було укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №21/14 (надалі Кредитний договір №21/14).

Згідно п. 1.1.1 статті 1 Кредитного договору №21/14 ПАТ "Імексбанк" (далі - Кредитор) зобов`язується надати ТОВ "Прінт-Планет" (далі-Позичальник) кредит в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 500 000,00 (п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок, зі сплатою фіксованої процентної ставки - 18% (вісімнадцять) відсотків річних та кінцевим терміном повернення заборгованості до 18.11.2015 (включно).

Таким чином, ТОВ "Прінт-Планет" отримало від ПАТ "Імексбанк" кредит згідно кредитного договору №2/13 від 21.06.2013 у розмірі 1 900 000,00 (один мільйон дев`ятсот тисяч) гривень 00 коп. та кредитного договору №21/14 від 21.05.2014 у розмірі 500 000,00 (п`ятсот тисяч) гривень 00 коп.

Звертаючись із даним позовом до суду, Товариство зазначає, що позивачем своєчасно та належно виконано зобов`язання по погашенню кредитів згідно вищезазначених кредитних договорів, зокрема сплачено у повному обсязі кошти, що становлять суму кредитів, процентів за користування кредитами, що підтверджується копіями платіжних доручень, доданих до позовної заяви.

Натомість, у зв`язку з належним виконанням умов кредитного договору №2/13 від 21.06.2013 та кредитного договору №21/14 від 21.05.2014, Банк звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Журавля Миколи Володимировича із заявою про зняття заборони відчуження на нерухоме майно, що є предметом іпотечного договору, укладеного між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "Прінт-Планет" 21.06.2013 (з урахуванням Договору наступної іпотеки від 28.12.2013), зокрема цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: Львівська область, м. Пустомити , вул. Грушевського, 33 (реєстраційний номер 14056746236) та предметом іпотечного договору, укладеного між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "Прінт-Планет", зокрема земельної ділянки для обслуговування будівель цілісного майнового комплексу, яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, м. Пустомити, вул. Грушевського, 33, кадастровий номер 4623610100:01:004:0088, та земельної ділянки , площею 0,2714 га, що передана для обслуговування будівель цілісного майнового комплексу, кадастровий номер 4623610100:01:004:0088, яка розташована у Львівській області, м. Пустомити, вул. Грушевського ,33.

29.01.2015 приватним нотаріусом Журавлем М.В. було припинено іпотеку на вищезазначені об`єкти нерухомого майна, а саме: цілісного майнового комплексу (реєстраційний номер. 14056746236) та земельної ділянки (кадастровий номер 4623610100:01:004:0088), що розташовані за адресою: Львівська область, м. Пустомити, вул. Грушевського, 33 та які належать ТОВ "Прінт-Планет".

У своєму позові Товариство зазначає, що факт припинення іпотеки на вказані об`єкти нерухомого майна є беззаперечним доказом виконання ТОВ "Прінт-Планет" кредитних зобов`язань за кредитними договорами у повному обсязі.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2016 №50 "Про віднесення Публічного Акціонерного Товариства "Імексбанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015 №16 "Про запровадження тимчасової адміністрації у AT "Імексбанк".

У 2019 році ТОВ "Прінт-Планет" стало відомо про існуючу заборгованість за кредитними договорами №2/13 від 21.06.2013 та №21/14 від 21.05.2014 перед ПАТ "Імексбанк".

На звернення ТзОВ "Прінт-Планет" від 31.07.2019 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT "Імексбанк" було надано розрахунок заборгованості ТОВ "Прінт-Планет" перед AT "Імексбанк" за кредитними договорами №2/13 від 21.06.2013 та №21/14 від 21.05.2014.

Згідно вказаного розрахунку станом на 01.08.2019 заборгованість ТОВ "Прінт-Планет" за кредитним договором №2/13 від 21.06.2013 становить 2 722 898,01 грн., з яких: за кредитом 1 310 000,00 грн; за процентами по кредиту 1 143 448,80 грн; пеня за прострочений кредит 236 410,13 грн; пеня за прострочені відсотки 33 039,08 грн. Заборгованість ТОВ "Прінт-Планет" за кредитним договором №21/14 від 21.05.2014 станом на 01.08.2019 становить 798 398, 57 грн, з яких: за кредитом 390 225,00 грн; проценти по кредиту 327 909,60 грн; пеня за прострочений кредит 70 422,25 грн; пеня за прострочені відсотки 9 841,72 грн.

За твердженнями Товариства ТОВ "Прінт-Планет" станом на 19.01.2014 повністю сплатило суму кредиту за кредитним договором 2/13 від 21.06.2013 року. Проте ПАТ "Імексбанк" не було враховано у якості сплати кредиту два платежі від 19.01.2015 в сумі 1 260 000,00 грн (платіжне доручення № 34) та 50 000,00 грн (платіжне доручення № 35), у зв`язку з чим і виникла вказана заборгованість. Крім того, ТОВ "Прінт-Планет" станом на 19.01.2015 повністю сплатило суму кредиту за кредитним договором 21/14 від 21.05.2014. ПАТ "Імексбанк" не було враховано в якості сплати кредиту два платежі від 19.01.2015 в сумі 366 400,00 грн (платіжне доручення № 36) та 23 825,00 грн (платіжне доручення № 37), у зв`язку з чим і виникла вказана заборгованість.

На заяву ТОВ "Прінт-Планет" про зарахування здійснених платежів надійшла формальна відповідь, згідно якої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT "Імексбанк" відмовлено позивачеві у зарахуванні здійснених платежів в якості погашення кредитів за кредитними договорами №2/13 від 21.06.2013 та №21/14 від 21.05.2014.

ТОВ "Прінт-Планет" вважає, що кредитні зобов`язання перед ПАТ Імексбанк припинені на підставі приписів статті 598-599 ЦК України.

Водночас, Товариство, посилаючись на приписи статті 35 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб стверджує про те, що саме Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" Матвієнко Андрій Анатолійович порушує права позивача, не визнаючи факту припинення зобов`язань за кредитними договорами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Укладені між Банком та Товариством кредитний договір за своєю правовою природою є кредитним договором, до положень якого також застосовуються приписи Цивільного кодексу України щодо позики.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство здійснило перерахування грошових коштів на користь Банку в рахунок погашення кредиту та процентів за кредитним договором № 2/13 від 21.06.2013 згідно платіжних доручень: № 518 від 23.12.2013 на суму 50 000,00 грн, № 356 від 26.09.2013 на суму 100 000,00 грн, № 620 від 20.02.2014 на суму 30 000,00 грн, № и626 від 24.02.2014 на суму 20 000,00 грн, № 664 від 21.03.2014 на суму 20 000,00 грн, № 668 від 24.03.2014 на суму 18 000,00 грн, № 673 від 26.03.2014 на суму 4 000,00 грн, № 675 від 31.03.2014 на суму 8 000,00 грн, № 712 від 17.04.2014 на суму 50 000,00 грн, № 805 від 50.05.2014 на суму 40 000,00 грн, № 836 від 12.06.2014 на суму 30 000,00 грн, № 841 від 13.06.2014 на суму 20 000,00 грн, № 895 від 18.07.2014 на суму 50 000,00 грн, № 967 від 19.08.2014 на суму 50 000,00 грн, № 1006 від 05.09.2015 на суму 50 000,00 грн, № 1092 від 17.10.2014 на суму 10 000,00 грн, № 1093 від 20.10.2014 на суму 40 000,00 грн, № 1152 від 14.11.2014 на суму 30 000,00 грн, № 1148 від 13.11.2014 на суму 20 000,00 грн, № 1272 від 30.12.2014 на суму 50 000,00 грн, № 34 від 19.01.2015 на суму 1 260 000,00 грн, № 35 від 19.01.2015 на суму 50 000,00 грн, № 358 від 30.09.2013 на суму 27 798,94 грн, № 542 від 30.12.2013 на суму 63 781,76 грн, № 682 від 04.04.2014 на суму 29 000,00 грн, № 688 від 07.04.2014 на суму 51 982,26 грн, № 862 від 27.06.2014 на суму 75 595,08 грн, № 1060 від 30.09.2014 на суму 42 000,00 грн, № 1064 від 01.10.2014 на суму 27 568,87 грн, № 39 від 19.01.2015 на суму 690,45 грн, № 38 від 19.01.2015 на суму 74 228,90 грн. А також Товариство здійснило перерахування грошових коштів на користь Банку в рахунок погашення кредиту та процентів за кредитним договором № 2/14 від 21.05.2014 згідно платіжних доручень: № 1014 від 08.09.2014 на суму 33 400,00 грн, № 1116 від 31.10.2014 на суму 33 400,00 грн, № 1197 від 02.12.2014 на суму 33 400,00 грн, № 1273 від 30.12.2014 на суму 680,00 грн, № 1 від 06.01.2015 на суму 8 895,00 грн, № 37 від 19.01.015 на суму 23 825,00 грн, № 36 від 19.01.2015 на суму 366 400,00 грн, № 987 від 01.09.2014 на суму 13 117,95 грн, № 1191 від 27.11.2014 на суму 20 560,47 грн, № 41 від 19.01.2015 на суму 169,12 грн, № 40 від 19.01.2015 на суму 9 445,06 грн.

Разом з тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 № 50 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІМЕКСБАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015 № 16 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "ІМЕКСБАНК", згідно з яким з 27.01.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ІМЕКСБАНК" (далі - АТ "ІМЕКСБАНК"), код ЄДРПОУ 20971504, МФО 328384, місцезнаходження: проспект Гагаріна, 12 а, м. Одеса, 65039. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "ІМЕКСБАНК" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Юрія Петровича. Тимчасову адміністрацію в АТ "ІМЕКСБАНК" запроваджено строком на три місяці з 27.01.2015 по 26.04.2015 включно. У подальшому тимчасову адміністрацію неодноразово було продовжено.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 21 травня 2015 р. № 330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІМЕКСБАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 27 травня 2015 року № 105, "Про початок процедури ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Юрія Петровича строком на 1 рік з 27 травня 2015 року до 26 травня 2016 року включно. У подальшому строк ліквідації Банку було неодноразово продовжено, а Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" призначено Матвієнка Андрія Анатолійовича.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон). При цьому, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, в якому розпочата процедура його ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, тому даний Закон підлягає переважному застосуванню до спірних правовідносин в співвідношенні з іншими законодавчими актами, що також випливає з пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону.

Разом з тим, статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій , які порушують це право.

Приписами статті 2 ГПК України закріплено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відтак, передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд зазначає, що лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення, невизнання або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає саме порушене право . При цьому відсутність підтвердженого факту порушення прав позивача з боку відповідача є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного , невизнаного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У розумінні приписів статей 15, 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов`язку по відновленню порушеного права на порушника.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Водночас засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005, заява № 38722/02).

Як вказано судом вище, стверджуючи про здійснення повного погашення кредитних зобов`язань за спірними кредитними договорами, Товариство просить суд визнати припиненими правовідносини за кредитним договором на підставі положень статті 598 та 599 ЦК України.

З системного аналізу наведених сторонами обставин, беручи до уваги всі доводи сторін, суд дійшов висновку про те, що заявлені вимоги позивача є фактично вимогами про встановлення факту та не можуть бути предметом спору і самостійно розглядатись в окремій справі. У свою чергу, встановлення факту може лише бути елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог , а тому заявлені позивачем вимоги можуть бути предметом дослідження та доказування в разі виникнення спору за кредитним договором. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в справі №910/14036/17 від 22.02.2018 та в справі №910/14539/17 від 27.02.2018.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод. Конституція України закріпила рівність суб`єктів права власності перед законом, гарантії права власності та обов`язки власників, положення про те, що сама власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (статті 13, 41 Конституції України).

Із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (підпункт 5.4. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005).

Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав задоволення вимоги про визнання припиненими правовідносин за кредитними договорами, оскільки сама по собі вимога є вимогою про встановлення факту, який підлягає дослідженню та оцінці в межах спору, що випливає із обставин виконання кредитного договору.

Крім того, суд відзначає, що за приписами статті 35 Закону передбачено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня "спеціаліст") та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.

Керуючись зазначеним, Товариство заявляє свої вимоги до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" Матвієнка Андрія Анатолійовича.

Суд звертає увагу на те, що з моменту введення у банку тимчасової адміністрації Фонд гарантування вкладів набуває повноважень органів управління та контролю банку, який зберігає свою правосуб`єктність юридичної особи та є самостійним суб`єктом господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Тому у спорі щодо неналежності виконання банком зобов`язань вкладу після початку процедури виведення Фондом банку з ринку належним відповідачем є банк, а не Фонд. Тобто фактично, зміна відповідача з Банку на Уповноважену особу за заявою позивача призвела до таких юридичних наслідків, як пред`явлення позову до неналежно відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи викладене вище, беручи до встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Разом з тим, інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Планет" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" Матвієнка Андрія Анатолійовича про визнання припиненими зобов`язання за кредитними договорами відмовити повністю.

2. Судові витрати, пов`язані з розглядом позову, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Прінт-Планет".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 22.09.2020.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ