Постанова

від 25.03.2021 по справі 910/17400/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2021 р. Справа№ 910/17400/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Станіка С.Р.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 25.03.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Прінт-Планет на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 (повний текст рішення підписано 22.09.2020)

у справі №910/17400/19 (суддя Джарти В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Прінт-Планет

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Імексбанк Матвієнка Андрія Анатолійовича

про визнання припиненими зобов`язання за кредитними договорами

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Прінт-Планет звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Імексбанк в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання припиненим зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Прінт-Планет перед Публічним акціонерним товариством Імпексбанк за кредитним договором №2/13 від 21.06.2013 та кредитним договором №21/14 від 21.05.2014 у зв`язку з їх виконанням та стягнення судових витрат.

На обґрунтування позову позивач посилався на те, що між ним та Публічним акціонерним товариством Імексбанк було укладено Кредитні договори про відкриття кредитної лінії №2/13 від 21.06.2013, №21/14 від 21.05.2014, з відповідними змінами та доповненнями, в забезпечення яких було передано в іпотеку будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, які належать позивачу та розташовані за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, м. Пустомити, вул. Грушевського, будинок 33, та земельна ділянка загальною площею 0,2714 га за кадастровим номером 4623610100:01:004:0088.

Позивач зазначає, що своєчасно та належним чином виконав зобов`язання з погашення кредитів згідно вищезазначених договорів, а саме сплачено: суму кредиту, проценти за користування кредитами, що підтверджується наданими копіями платіжних доручень. Враховуючи виконання кредитних зобов`язань, 29.01.2015 приватним нотаріусом Журавлем М.В. було припинено іпотеку на вищезазначені об`єкти нерухомого майна, а саме: цілісного майнового комплексу (реєстраційний номер 14056746236) та земельної ділянки (кадастровий номер 4623610100:01:004:0088), що розташовані за адресою: Львівська область, м. Пустомити, вул. Грушевського, 33 та які належать ТзОВ Прінт-Планет . Проте, у 2019 році позивачу стало відомо про існуючу заборгованість за кредитними договорами №2/13 від 21.06.2013 та №21/14 від 21.05.2014 перед ПАТ Імексбанк , позаяк, на переконання позивача, кредитні зобов`язання перед Банком є припиненими.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2020 замінено відповідача у справі Публічне акціонерне товариство Імексбанк в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Імексбанк на належного відповідача Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Імексбанк Матвієнка Андрія Анатолійовича.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/17400/19 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Прінт-Планет до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Імексбанк Матвієнка Андрія Анатолійовича про визнання припиненими зобов`язання за кредитними договорами відмовлено повністю. Судові витрати, пов`язані з розглядом позову, покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю Прінт-Планет .

Ухвалюючи спірне рішення Господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що заявлені вимоги позивача є фактично вимогами про встановлення факту та не можуть бути предметом спору і самостійно розглядатись в окремій справі; встановлення факту може лише бути елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог, тому заявлені позивачем вимоги можуть бути предметом дослідження та доказування в разі виникнення спору за кредитним договором.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Прінт-Планет звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/17400/19 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити та визнати припиненим зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Прінт-Планет перед Публічним акціонерним товариством Імексбанк за кредитним договором №2/13 від 21.06.2013 та кредитним договором №21/14 від 21.05.2014 у зв`язку з їх виконанням.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав на невідповідність висновків, які викладені у рішенні суду першої інстанції фактичним обставинам справи, оскільки в тексті рішення міститься посилання на прокурора. Вирішуючи спір судом не було надано оцінку наявності невизнаного права на момент звернення до господарського суду, яке полягає у пасивному запереченні наявності у особи суб`єктивного права, зокрема на право визнання зобов`язань за договором припиненими. Крім того, спосіб захисту невизнаного права позивача шляхом встановлення зобов`язань по сплаті кредитних коштів за кредитними договорами припиненими відповідає визначеним чинним законодавством способам захисту.

Апелянт також вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо належного відповідача, оскільки з 26.01.2015 (дата прийняття постанови про запровадження тимчасової адміністрації у АТ Імексбанк ) усі повноваження банку переходять до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на призначення особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Матвієнка Андрія Анатолійовича.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/17400/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Дикунська С.Я., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Прінт-Планет на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/17400/19.

23.11.2020 від позивача на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/17400/19, згідно яких позивач посилається на те, що факт припинення іпотеки на об`єкти нерухомого майна є беззаперечним доказом виконання ТзОВ Прінт-Планет кредитних зобов`язань за кредитними договорами у повному обсязі, проте судом першої інстанції зазначеному не було надано оцінки. Невизнання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Імексбанк кредитних зобов`язань позивача за кредитними договорами №2/13 від 21.06.2013 та №21/4 від 21.05.2016 припиненими у зв`язку із виконанням стало підставою для захисту порушеного права, шляхом пред`явлення даного позову.

02.12.2020 від позивача надійшла заява про стягнення судових витрат, за якою позивач просить апеляційний суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Імексбанк Матвієнка Андрія Анатолійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Прінт-Планет судовий збір у розмірі 5763,00 грн та судові витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 30 000,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Прінт-Планет на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/17400/19 відкладено на 18.12.2020.

У зв`язку з перебуванням судді Дикунської С.Я. з 14.12.2020 у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 16.12.2020 у справі №910/17400/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 справу №910/17400/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Прінт-Планет на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Тарасенко К.В. Розгляд справи №910/17400/19 призначено на 11.02.2021.

17.12.2020 від позивача надійшли додаткові письмові пояснення стосовно адреси місцезнаходження відповідача, яка міститься у позові та є відмінною від тієї, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, оскільки до дати звернення до суду із даним позовом між сторонами велося листування, саме на адресу відповідача, яка зазначена у позові велося листування.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Прінт-Планет на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/17400/19 та відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Прінт-Планет на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/17400/19 на 25.03.2021.

19.03.2021 від позивача на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про долучення доказів сплати судових витрат.

Крім того, 19.03.2021 від позивача на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові письмові пояснення, позивач в частині обрання ефективного способу захисту посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19.

Відповідач у встановлений апеляційним судом строк відзив на апеляційну скаргу не подав, що не є перешкодою для апеляційного перегляду рішення відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач своїх представників в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 25.03.2021 підтримав вимоги апеляційної скарги на підставі доводів, зазначених у ній, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду від 19.08.2020 у справі №910/17400/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Так, колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

21.06.2013 між Публічним акціонерним товариством Імпексбанк (далі - Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Прінт-Планет (далі - Позичальник) укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №2/13 (далі - Кредитний договір №2/13), за умовами Банк зобов`язується надати ТОВ Прінт- Планет кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 1 500 000,00 (один мільйон п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок, зі сплатою фіксованої процентної ставки - 18% (вісімнадцять) відсотків річних та кінцевим терміном повернення заборгованості до 20 червня 2014 року (включно).

У п. 1.3.1 Кредитного договору №2/13 зазначено, що в якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги між Кредитором та Позичальником укладено договір іпотеки будівель та споруд цілісного майнового комплексу, який належить ТОВ Прінт-Планет , загальною площею 1 132,80 кв.м., розташованих за адресою: Львівська область, м. Пустомити, вул. Грушевського, будинок 33. Ринкова вартість іпотеки складає 2 200 000 (два мільйона двісті тисяч) гривень 00 копійок.

19.09.2013 між ПАТ Імексбанк та ТзОВ Прінт-Планет було укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №2/13 від 21.06.2013 року. Згідно вказаного Договору сторони дійшли згоди щодо зміни п.1.1 кредитного договору №2/13, зокрема в частині, що надання кредиту буде здійснюватися з максимальним лімітом заборгованості до 1 900 000,00 (один мільйон дев`ятсот тисяч) гривень 00 копійок.

27.12.2013 між ПАТ Імексбанк та ТОВ Прінт-Планет було укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №2/13 від 21.06.2013, згідно якого у якості забезпечення Позичальником виконання свої зобов`язань, між сторонами додатково має бути укладено договір іпотеки земельної ділянки загальною площею 0,2714 га за адресою: Львівська область, м. Пустомити вул. Грушевського, 33, на якій розташований цілісний майновий комплекс. Ринкова вартість земельної ділянки складає 1790 000 (один мільйон сімсот дев`яносто тисяч) гривень 00 коп.

28.12.2013 між ПАТ Імексбанк та ТзОВ Прінт-Планет було укладено Договір наступної іпотеки від 28.12.2013, згідно п. 1.3 вказаного Договору предметом іпотеки є 1) цілісний майновий комплекс, загальною площею 1132, 8 кв. м., що розташований за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, м. Пустомити, вул. Грушевського, 33, розташований на земельній ділянці загальною площею 0,2714 га, кадастровий номер якої 4623610100:01:004:0088 та 2) земельна ділянка, площею 0,2714 га передана для обслуговування будівель цілісного майнового комплексу, кадастровий номер 4623610100:01:004:0088, яка розташована у Львівській області, м. Пустомити, вул. Грушевського, 33.

21.05.2014 між ПАТ Імексбанк (далі - Кредитор) та ТзОВ Прінт-Планет (далі - Позичальник) було укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №21/14 (надалі Кредитний договір №21/14), за умовами якого Кредитор зобов`язується надати Позичальнику кредит в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 500 000,00 (п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок, зі сплатою фіксованої процентної ставки - 18% (вісімнадцять) відсотків річних та кінцевим терміном повернення заборгованості до 18.11.2015 (включно).

Таким чином, позивач отримав від ПАТ Імексбанк кредит згідно кредитного договору №2/13 від 21.06.2013 у розмірі 1 900 000,00 грн (один мільйон дев`ятсот тисяч) та кредитного договору №21/14 від 21.05.2014 у розмірі 500 000,00 грн (п`ятсот тисяч).

Позивач зазначає, що своєчасно та належно виконано зобов`язання по погашенню кредитів згідно вищезазначених кредитних договорів, зокрема сплачено у повному обсязі кошти, що становлять суму кредитів, процентів за користування кредитами, що підтверджується копіями платіжних доручень, доданих до позовної заяви.

У зв`язку з належним виконанням умов кредитного договору №2/13 від 21.06.2013 та кредитного договору №21/14 від 21.05.2014, Банк звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Журавля Миколи Володимировича із заявою про зняття заборони відчуження на нерухоме майно, що є предметом іпотечного договору, укладеного між ПАТ Імексбанк та ТОВ Прінт-Планет 21.06.2013 (з урахуванням Договору наступної іпотеки від 28.12.2013), зокрема цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: Львівська область, м. Пустомити , вул. Грушевського, 33 (реєстраційний номер 14056746236) та предметом іпотечного договору, укладеного між ПАТ Імексбанк та ТОВ Прінт-Планет , зокрема земельної ділянки для обслуговування будівель цілісного майнового комплексу, яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, м. Пустомити, вул. Грушевського, 33, кадастровий номер 4623610100:01:004:0088, та земельної ділянки , площею 0,2714 га, що передана для обслуговування будівель цілісного майнового комплексу, кадастровий номер 4623610100:01:004:0088, яка розташована у Львівській області, м. Пустомити, вул. Грушевського ,33.

29.01.2015 приватним нотаріусом Журавлем М.В. було припинено іпотеку на вищезазначені об`єкти нерухомого майна, а саме: цілісного майнового комплексу (реєстраційний номер. 14056746236) та земельної ділянки (кадастровий номер 4623610100:01:004:0088), що розташовані за адресою: Львівська область, м. Пустомити, вул. Грушевського, 33 та які належать ТОВ Прінт-Планет .

На підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 № 50 Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ІМЕКСБАНК до категорії неплатоспроможних , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015 № 16 Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ ІМЕКСБАНК , згідно з яким з 27.01.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ІМЕКСБАНК (далі - АТ ІМЕКСБАНК ), код ЄДРПОУ 20971504, МФО 328384, місцезнаходження: проспект Гагаріна, 12 а, м. Одеса, 65039. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ ІМЕКСБАНК призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Юрія Петровича. Тимчасову адміністрацію в АТ ІМЕКСБАНК запроваджено строком на три місяці з 27.01.2015 по 26.04.2015 включно. У подальшому тимчасову адміністрацію неодноразово було продовжено.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 21.05.2015 № 330 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ІМЕКСБАНК виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 27.05.2015 № 105, Про початок процедури ліквідації АТ ІМЕКСБАНК та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку , згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ ІМЕКСБАНК та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ ІМЕКСБАНК провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Юрія Петровича строком на 1 рік з 27 травня 2015 року до 26 травня 2016 року включно. У подальшому строк ліквідації Банку було неодноразово продовжено, а Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Імексбанк призначено Матвієнка Андрія Анатолійовича.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

У 2019 році позивачу стало відомо про існуючу заборгованість за кредитними договорами №2/13 від 21.06.2013 та №21/14 від 21.05.2014 перед ПАТ Імексбанк .

Як зазначає позивач у позові, на його звернення від 31.07.2019 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT Імексбанк було надано розрахунок заборгованості ТОВ Прінт-Планет перед AT Імексбанк за кредитними договорами №2/13 від 21.06.2013 та №21/14 від 21.05.2014.

За розрахунком станом на 01.08.2019 заборгованість позивача за кредитним договором №2/13 від 21.06.2013 становить 2 722 898,01 грн, з яких: за кредитом 1 310 000,00 грн; за процентами по кредиту 1 143 448,80 грн; пеня за прострочений кредит 236 410,13 грн; пеня за прострочені відсотки 33 039,08 грн.

Заборгованість позивача за кредитним договором №21/14 від 21.05.2014 станом на 01.08.2019 становить 798 398, 57 грн, з яких: за кредитом 390 225,00 грн; проценти по кредиту 327 909,60 грн; пеня за прострочений кредит 70 422,25 грн; пеня за прострочені відсотки 9 841,72 грн.

За твердженнями позивача станом на 19.01.2014 повністю сплатило суму кредиту за кредитним договором 2/13 від 21.06.2013 року. Проте, ПАТ Імексбанк не було враховано у якості сплати кредиту два платежі від 19.01.2015 в сумі 1 260 000,00 грн (платіжне доручення № 34) та 50 000,00 грн (платіжне доручення № 35), у зв`язку з чим і виникла вказана заборгованість. Крім того, позивач станом на 19.01.2015 повністю сплатило суму кредиту за кредитним договором 21/14 від 21.05.2014. ПАТ Імексбанк не було враховано в якості сплати кредиту два платежі від 19.01.2015 в сумі 366 400,00 грн (платіжне доручення № 36) та 23 825,00 грн (платіжне доручення № 37), у зв`язку з чим і виникла вказана заборгованість.

На заяву ТОВ Прінт-Планет про зарахування здійснених платежів надійшла формальна відповідь, згідно якої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT Імексбанк відмовлено позивачеві у зарахуванні здійснених платежів в якості погашення кредитів за кредитними договорами №2/13 від 21.06.2013 та №21/14 від 21.05.2014.

Позивачем до позовної заяви подані платіжні доручення: № 518 від 23.12.2013 на суму 50 000,00 грн, № 356 від 26.09.2013 на суму 100 000,00 грн, № 620 від 20.02.2014 на суму 30 000,00 грн, № 626 від 24.02.2014 на суму 20 000,00 грн, № 664 від 21.03.2014 на суму 20 000,00 грн, № 668 від 24.03.2014 на суму 18 000,00 грн, № 673 від 26.03.2014 на суму 4 000,00 грн, № 675 від 31.03.2014 на суму 8 000,00 грн, № 712 від 17.04.2014 на суму 50 000,00 грн, № 805 від 50.05.2014 на суму 40 000,00 грн, № 836 від 12.06.2014 на суму 30 000,00 грн, № 841 від 13.06.2014 на суму 20 000,00 грн, № 895 від 18.07.2014 на суму 50 000,00 грн, № 967 від 19.08.2014 на суму 50 000,00 грн, № 1006 від 05.09.2015 на суму 50 000,00 грн, № 1092 від 17.10.2014 на суму 10 000,00 грн, № 1093 від 20.10.2014 на суму 40 000,00 грн, № 1152 від 14.11.2014 на суму 30 000,00 грн, № 1148 від 13.11.2014 на суму 20 000,00 грн, № 1272 від 30.12.2014 на суму 50 000,00 грн, № 34 від 19.01.2015 на суму 1 260 000,00 грн, № 35 від 19.01.2015 на суму 50 000,00 грн, № 358 від 30.09.2013 на суму 27 798,94 грн, № 542 від 30.12.2013 на суму 63 781,76 грн, № 682 від 04.04.2014 на суму 29 000,00 грн, № 688 від 07.04.2014 на суму 51 982,26 грн, № 862 від 27.06.2014 на суму 75 595,08 грн, № 1060 від 30.09.2014 на суму 42 000,00 грн, № 1064 від 01.10.2014 на суму 27 568,87 грн, № 39 від 19.01.2015 на суму 690,45 грн, № 38 від 19.01.2015 на суму 74 228,90 грн, в якості доказів виконання кредитного договору №2/13 від 21.06.2013. Також позивачем надані платіжні доручення: № 1014 від 08.09.2014 на суму 33 400,00 грн, № 1116 від 31.10.2014 на суму 33 400,00 грн, № 1197 від 02.12.2014 на суму 33 400,00 грн, № 1273 від 30.12.2014 на суму 680,00 грн, № 1 від 06.01.2015 на суму 8 895,00 грн, № 37 від 19.01.015 на суму 23 825,00 грн, № 36 від 19.01.2015 на суму 366 400,00 грн, № 987 від 01.09.2014 на суму 13 117,95 грн, № 1191 від 27.11.2014 на суму 20 560,47 грн, № 41 від 19.01.2015 на суму 169,12 грн, № 40 від 19.01.2015 на суму 9 445,06 грн як докази виконання кредитного договору № 21/14 від 21.05.2014.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України). Частиною 1 ст. 598 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначає частина друга вказаної статті. В абзаці дванадцятому цієї частини передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Місцевим господарським судом встановлено, що вимога позивача є фактично вимогою про встановлення факту, та не може бути самостійним предметом позову. Встановлення факту може бути лише елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог у разі виникнення спору за кредитним договором.

Апелянт вважає, що оскільки 29.01.2019 приватним нотаріусом Журавлем М.В. було припинено іпотеку на вищезазначені об`єкти нерухомого майна, а саме: цілісного майнового комплексу (реєстраційний номер. 14056746236) та земельної ділянки (кадастровий номер 4623610100:01:004:0088), що розташовані за адресою: Львівська область, м. Пустомити, вул. Грушевського, 33, які належать ТОВ Прінт-Планет , то зазначене є безспірним доказом виконання зобов`язання за кредитними договорами №2/13 від 21.06.2013, №21/14 від 21.05.2014.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про іпотеку іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Частиною 3 статті 44 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень визначено, що після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру.

Разом з тим, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Згідно ст.ст. 3, 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги, в іншому випадку у позові слід відмовити. Подібна за змістом позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18.

Обґрунтовуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, позивач посилається на те, що на момент звернення до суду із даним позовом у нього було наявне порушене право, яке полягає у пасивному запереченні відповідачем наявності права визнання зобов`язань за договором припиненими, а тому обраний позивачем спосіб захисту є належним та ефективним.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16.

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо. Завжди необхідно враховувати, до яких наслідків призведе застосування того чи іншого способу захисту: чи призведе це до тієї кінцевої мети, яке прагне досягнути позивач, звертаючись до суду.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання припиненими зобов`язання за кредитними договорами №2/13 від 21.06.2013 та кредитним договором №21/14 від 21.05.2014 у зв`язку з їх виконанням, є лише встановленням факту та не може бути позовною вимогою, та відповідно предметом спору, що розглядається самостійно та не може призвести до поновлення порушеного права.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Посилання апелянта на те, що в тексті спірного рішення міститься посилання на прокурора, то зазначене є лише технічною опискою, яка не впливає та не змінює суті рішення.

Стосовно доводів про помилковість висновку суду першої інстанції стосовно належного позивача, то дійсно з моменту запровадження тимчасової адміністрації у Банку, повноваження банку переходять до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому висновок місцевого господарського суду про те, що після початку процедури виведення Фондом банку з ринку належним відповідачем є Банк, а не Фонд є помилковим, проте зазначене не впливає не призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Щодо правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 19.01.2021 у справі №916/1416/19, то, по-перше, вказана постанова не була прийнята на момент ухвалення спірного рішення у даній справі, а, по-друге, предметом є визнання договорів припиненими в минулому, отже вказана постанова не є релевантною.

Перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/17400/20 підлягає залишенню без змін.

Заява апелянта про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Імексбанк Матвієнка Андрія Анатолійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Прінт-Планет судовий збір у розмірі 5763,00 грн та судові витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 30 000,00 грн, з відповідними доказами сплати витрат на професійну правничу допомогу, задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Згідно ч. 1, п.1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Прінт-Планет на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/17400/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/17400/19 залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги та витрати на професійну правничу допомогу адвоката покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю Прінт-Планет .

4. Матеріали справи №910/17400/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 23.04.2021.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.Р. Станік

К.В. Тарасенко