Постанова

від 16.09.2020 по справі 686/1049/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 686/1049/18

провадження № 61-19227св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Прокуратура Хмельницької області, Державна казначейська служба України ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 вересня 2019 року в складі колегії суддів Гринчука Р. С., Костенка А. М., Талалай О. І., ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року в складі колегії суддів Гринчука Р. С., Костенка А. М., Талалай О. І. та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року в складі колегії суддів Гринчука Р. С., Костенка А. М., Талалай О. І., касаційні скарги прокуратури Хмельницької області та Державної казначейської служби України на постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 вересня 2019 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прокуратури Хмельницької області, Державної казначейської служби України (далі - ДКС України) про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення коштів.

В обгрунтування позову посилався на те, що що 29 січня 2010 року порушено кримінальну справу за фактом незаконного заволодіння службовими особами, у тому числі, Приватного підприємства Дизайн Буд Сервіс Поділля (далі - ПП Дизайн Буд Сервіс Поділля ), директором якого він є, чужим майном та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. 10 лютого 2010 року при проведенні обшуку за місцем його роботи вилучено оригінали бухгалтерських, юридичних та банківських документів, комп`ютерну техніку, заарештовано рахунки підприємства, чим фактично зупинено роботу ПП Дизайн Буд Сервіс Поділля . 18 листопада 2010 року відносно позивача як директора підприємства порушено кримінальну справу за частиною другою статті 212 та частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Постановами слідчого від 22 та 23 листопада 2010 року, 28 березня 2011 року накладено арешт на майно позивача. 10 березня 2011 року порушено кримінальну справу відносно позивача за частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 209, частиною третьою статті 358 КК України. У той же день позивач був затриманий, а постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 березня 2011 року позивачу обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 листопада 2013 року ОСОБА_1 виправдано за відсутністю складу злочину за частиною третьою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 209, частиною другою статті 366 КК України (по епізоду підробки та використання накладної № 214); за частиною другою статті 366 КК України (по епізоду підробки та передачі документів товариств до тендерного комітету) виправдано за недоведеністю участі у вчиненні цього злочину та засуджено за частиною першою статті 366 КК України зі звільненням від покарання на підставі частини п`ятої статті 74 КК України. Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 28 січня 2014 року вирок у частині визнання його винним за частиною першою статті 366 КК України скасовано, справу в цій частині направлено на додаткове розслідування прокурору Хмельницької області. Постановою Прокуратури Хмельницької області від 29 грудня 2015 року закрито кримінальне провадження № 32014240000000028 у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 212 та частиною другою статті 266 КК України, та вичерпанням можливостей їх отримати. Загальний строк перебування позивача під слідством та судом становить 5 років 1 місяць і 11 днів, з яких 9 місяців та 16 днів - під вартою.

Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Хмельницької області від 08 листопада 2017 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. На думку позивача, ця постанова є незаконною, оскільки прокурор зобов`язаний виконати вимоги статті 12 Закону України від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВР Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду (далі - Закон № 266/94-ВР) та прийняти постанову, визначивши розмір шкоди. Позивач зазначав, що у зв`язку з накладенням арешту на земельну ділянку та автомобіль Jeep Compass, державний номерний знак (далі - ДНЗ) НОМЕР_1 , вартість зазначеного майна істотно знизилася, збитки, завдані знеціненням автомобіля, становлять 147 258 грн, знеціненням земельної ділянки - 409 050,00 грн. Позивач втратив заробіток у період досудового і судового слідства на суму 2 954 081,75 грн, не отримав дохід від оренди трансформатора в сумі 4 129 197,58 грн та у зв`язку з наданням правової допомоги в кримінальному провадженні за послуги адвоката сплатив 28 000,00 грн.

Таким чином, просив визнати протиправною (незаконною) та скасувати постанову прокурора від 08 листопада 2017 року про відмову у відшкодуванні шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду, та стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на його користь 2 954 081,75 грн втраченого заробітку, 4 129 197,58 грн втраченого доходу, 28 000,00 грн витрат за надання правової допомоги у кримінальній справі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня 2018 року позов задоволено частково; визнано неправомірною та скасовано постанову прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Прокуратури Хмельницької області Балюка В. О. від 08 листопада 2017 року, якою відмовлено у відшкодуванні ОСОБА_1 шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду; у задоволенні решти вимог відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що прокурор при винесенні оскаржуваної постанови не дотримався вимог статей 3, 12 Закону України Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду та пункту 12 Положення про застосування зазначеного Закону. Оскільки оскаржувана постанова підлягає скасуванню, то розгляд заяви ОСОБА_1 має відбутися спочатку, отже позивач не позбавлений можливості отримати відшкодування завданої шкоди у спосіб, визначений Законом України Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду .

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 20 вересня 2019 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 01 жовтня 2019 року про виправлення описки, апеляційні скарги ОСОБА_1 та Прокуратури Хмельницької області задоволено частково; рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково; стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 , 7 539,69 грн втраченого заробітку, 63 287,07 грн премії, 1 879,74 грн інфляційних втрат, 17 794,00 грн збитків від арешту майна та 28 000,00 грн витрат на правову допомогу в кримінальній справі, а всього 118 500,50 грн; у задоволенні решти позову відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права, тобто позовні вимоги про відшкодування шкоди, заявлені до суду, мають бути розглянуті по суті. Установлено, що ОСОБА_1 не було відсторонено від виконання своїх посадових обов`язків директора ПП Дизайн Буд Сервіс Поділля , він фактично виконував свої посадові обов`язки директора підприємства, однак заробітну плату підприємство йому не нараховувало та не виплачувало за 2010-2015 роки у зв`язку з накладенням арешту на рахунок ПП Дизайн Буд Сервіс Поділля органами досудового слідства у вищезазначеному кримінальному провадженні та неможливістю таким чином здійснення підприємством своєї статутної діяльності та отримання прибутку. Отже, ОСОБА_1 безпосередньо не виконував своїх посадових обов`язків директора ПП Дизайн Буд Сервіс Поділля в період перебування під вартою у зв`язку з обранням щодо нього відповідного запобіжного заходу у період з 10 березня 2011 року по 26 грудня 2011 року, і саме за цей період він має право на відшкодування втраченого заробітку.

Пропорційно до кількості днів, протягом яких ОСОБА_1 не виконував обов`язків директора підприємства у зв`язку з обранням щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на користь позивача підлягає стягнення також і щорічна одноразова виплата, яка відповідно до п. 3.1 Контракту визначена в розмірі, не меншому ніж 100 000,00 грн.

Визначаючи розмір інфляційних втрат апеляційний суд керувався спільним листом Верховного суду України та Міністерства статистики України від 03 квітня 1997 року № 62-97.

Задовольняючи вимоги про стягнення майнової шкоди у зв`язку з накладенням арешту на автомобіль, апеляційний суд виходив з того, що позивачу заподіяно майнову шкоду у вигляді зменшення ринкової вартості транспортного засобу за період перебування під арештом.

Суд установив, що позивачу у кримінальній справі на стадіях досудового та судового слідства надавалася правова допомога адвоката, вартість якої становить 28 000 грн, та яку ОСОБА_1 сплатив ФОП ОСОБА_2 , отже вказана сума також підлягає до відшкодування позивачу.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині відшкодування вартості знецінення земельної ділянки у зв`язку з арештом, суд виходив з відсутності доказів про заподіяння таких збитків і їх розміру.

Відмовляючи у стягненні збитків і у вигляді недоотриманого доходу від оренди трансформатора в розмірі 4 129 197,58 грн апеляційний суд виходив з недоведеності заподіяння таких збитків, їх розміру та причинного зв`язку між збитками та неправомірними діями органів досудового слідства та суду в процесі здійснення кримінального провадження.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 16 жовтня 2019 рокув задоволенні заяви представника позивача - ОСОБА_3 , про виправлення арифметичної помилки в постанові Хмельницького апеляційного суду від 20 вересня 2019 року та ухвалі Хмельницького апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що арифметична помилка була виправлена ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року та відсутні правові підстави для повторного виправлення арифметичної помилки в постанові Хмельницького апеляційного суду від 20 вересня 2019 року та ухвалі Хмельницького апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року, оскільки відповідний розрахунок інфляційних втрат проведено у відповідності з рекомендаціями, викладеними у спільному листі Верховного Суду України та Міністерства статистики України від 03 квітня 1997 року № 62-97 та постанові Кабінету міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати .

Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Верховного Суду , представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позову та ухвали цього ж суду від 01 та 16 жовтня 2019 року, і ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов безпідставних висновків про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

Так, прокуратура оскаржила рішення суду першої інстанції лише в частині розподілу судових витрат, позивач оскаржував рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову. Тобто рішення суду першої інстанції в частині визнання неправомірною та скасування постанови прокурора від 08 листопада 2017 року ніким в апеляційному порядку не оскаржувалося, однак апеляційний суд, вийшовши за межі доводів апеляційних скарг, скасував рішення суду першої інстанції і в цій частині.

Вважає, що його відсторонено від роботи у зв`язку із порушенням кримінальної справи, тому середній заробіток має бути нарахованим та стягнутим саме за період з 18 листопада 2010 року по 29 грудня 2015 року. Підприємство йому не виплатило заробітну плату.

Зазначає, що судом помилково обраховано розмір інфляційних втрат.

Апеляційний суд не звернув уваги на те, що у справі містяться докази вартості земельної ділянки станом на дату накладення арешту і його скасування, а також містяться належні докази завданих збитків внаслідок арешту трансформатора.

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Верховного Суду , ДКС України, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та ухвалу цього ж суду від 01 жовтня 2019 року, і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не обгрунтовано у чому полягає протиправність дій ДКС України, та, як наслідок, стягнення з неї коштів на користь позивача. Зазначає, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про стягнення на користь позивача збитків від арешту майна, які полягають у знеціненні майна, оскільки майно повертається в натурі, а у разі пошкодження такого майна його вартість відшкодовується за цінами на момент ухвалення судового рішення про відшкодування шкоди.

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Верховного Суду , прокуратура Хмельницької області, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та ухвалу цього ж суду від 01 жовтня 2019 року, і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що в апеляційного суду не було підстав стягувати з державного бюджету на користь позивача втрачений заробіток та одноразову виплату у загальній сумі 70 826,76 грн, оскільки позивач від роботи органами досудового розслідування не відсторонювався.

Вважає необгрунтованими висновки апеляційного суду про стягнення збитків у вигляді зменшення ринкової вартості транспортного засобу за період перебування під арештом, оскільки автомобіль перебував у користуванні позивача, а доказів того, що в період арешту він мав намір продати автомобіль, матеріали справи не містять.

Заперечення (відзив) на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду від 04 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Указана справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2020 року справу № 686/1049/18 призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

З матеріалів справи вбачається, що вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 листопада 2013 року ОСОБА_1 за частиною третьою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 209, частиною другою статті 366 КК України (по епізоду підробки та використання накладної № 214) виправдано за відсутністю складу злочину, за частиною другою статті 366 КК України (по епізоду підробки та передачі документів ТОВ Юнар , ТОВ Укргалантерея до тендерного комітету ВАТ ЕК Хмельницькобленерго ) виправдано за недоведеністю участі у вчиненні цього злочину та засуджено за частиною першою статті 366 КК України зі звільненням на підставі частини п`ятої статті 74 КК України від покарання.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 28 січня 2014 року вирок в частині засудження за частиною першою статті 366 КК України скасовано з направленням справи в цій частині прокурору Хмельницької області на додаткове розслідування.

Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Балюка В. О. кримінальне провадження від 16 травня 2014 року № 32014240000000028 закрито у зв`язку із невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості засновника та директора ПМП Юнар і директора ПП Дизайн Буд Сервіс Поділля ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною другою статті 212 та частиною другою статті 266 КК України у суді та вичерпання можливостей їх отримати.

Установлено, що ОСОБА_1 під слідством та судом перебував з 18 листопада 2010 року по 29 грудня 2015 року, з яких 9 місяців та 16 днів під вартою.

Постановою слідчого ОВС СВ ПМ ДПА у Хмельницькій області Назаренка Є. В. від 22 листопада 2010 року накладено арешт на земельну ділянку, належну ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності серії ЯЖ № 959415 площею 0,10 га на АДРЕСА_1 .

Постановою слідчого ОВС СВ ПМ ДПА у Хмельницькій області Назаренка Є. В. від 23 листопада 2010 року накладено арешт на автомобіль Jeep Compass ДНЗ НОМЕР_1 .

Постановою слідчого ОВС СВ ПМ ДПА у Хмельницькій області Назаренка Є. В. від 28 березня 2011 року накладено арешт на трансформатор ТДТН 25000/110 заводський номер 112658 , який належав ОСОБА_1 на підставі біржової угоди від 09 листопада 2006 року.

01 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Прокуратури Хмельницької області із заявою про відшкодування втраченого заробітку з урахуванням інфляції та неотриманого прибутку, просив прийняти постанову про відшкодування 36 000,00 грн втраченого заробітку, 47 800,00 грн компенсації втрати заробітку внаслідок інфляції, 875 000,00 грн втраченого прибутку.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року зобов`язано Прокуратуру Хмельницької області розглянути звернення ОСОБА_1 з приводу виплати йому втраченого заробітку та інших грошових доходів, які він втратив внаслідок проведення досудового розслідування. Цією ж постановою установлено, що оскільки Прокуратура Хмельницької області 29 грудня 2015 року прийняла постанову, якою закрила кримінальне провадження від 16 травня 2014 року № 3201424000000028, вона повинна визначити розмір відшкодування шкоди позивачу у місячний термін.

Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Прокуратури Хмельницької області від 08 листопада 2017 року, на звернення ОСОБА_1 із заявою про відшкодування йому втраченого заробітку та втраченого прибутку відмовлено у задоволенні відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду з тих підстав, що досудове розслідування здійснювалось слідчими СУ ФР ГУ ДФС у Хмельницькій області, ними порушувалась кримінальна справа стосовно особи, ініціювались запобіжні заходи (тримання під вартою), а в значній частині обвинувачення ОСОБА_1 був виправданий Хмельницьким міськрайонним судом, який також змінював запобіжний захід на підписку про невиїзд, а тому у Прокуратури Хмельницької області відсутні законні, обґрунтовані підстави, а також оригінали документів, необхідні для визначення шкоди, яка підлягає відшкодуванню ОСОБА_1 .

Відповідно до Контракту з керівником підприємства ПП Дизайн Буд Сервіс Поділля від 21 грудня 2009 року (далі - Контракт) ОСОБА_1 з 01 січня 2010 року працював директором ПП Дизайн Буд Сервіс Поділля .

Пунктом 3.1 Контракту передбачено, що за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, керівнику виплачується за рахунок коштів підприємства: заробітна плата (оклад) в розмірі мінімальної заробітної плати встановленої державою, щомісячно; премія частина чистого прибутку підприємства в розмірі 10 %, по завершенню звітного періоду; щорічні одноразові виплати в розмірі 10 % від обороту, але не менше 100 000,00 грн. Умови підвищення або зниження обумовленого розміру оплати праці, встановлення надбавок, премій, винагород, за підсумки роботи є предметом додаткових переговорів. Частина прибутку виплачується керівнику щомісячно, не пізніше 10 днів з моменту визначення розміру прибутку. При затримці визначення місячного прибутку чи визначення прибутку за більший період, відсотки від прибутку сплачуються авансом в розмірі 75 % від рахункового (очікуваного) прибутку. Після визначення прибутку за місяць, інший період, суми, що сплачуються керівнику, уточняються, а за підсумками роботи підприємства за рік (після визначення річного прибутку) - робиться перерахунок.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційних скарг.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Щодо визнання неправомірною постанови прокурора

Суд першої інстанції, визнаючи неправомірною та скасовуючи постанову прокурора, якою відмовлено у відшкодуванні ОСОБА_1 шкоди завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, виходив з того, що прокурор при винесенні постанови від 08 листопада 2017 року не дотримався вимог Закону України Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду . Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення коштів, суд виходив з того, що, з урахуванням скасування постанови прокурора, розгляд заяви ОСОБА_4 має відбутися спочатку, тому позивач не позбавлений можливості отримати відшкодування завданої шкоди у спосіб визначений Законом № 266/94-ВР.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Прокуратури Хмельницької області, апеляційний суд дійшов висновків про необгрунтованість рішення суду першої інстанції, тому скасував його та ухвалив нове рішення, задовольнивши частково позов.

Суд касаційної інстанції не може погодитися з такими висновками апеляційного суду з огляду на таке.

Відповідно до частин першої-другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 оскаржував рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, а Прокуратура Хмельницької області в апеляційній скарзі не погодилася з рішенням суду першої інстанції лише в частині розподілу судових витрат. Тобто, рішення суду першої інстанції у частині задоволення позову про визнання неправомірною та скасування постанови прокурора від 08 листопада 2017 року в апеляційному порядку не оскаржувалося.

Щодо відшкодування втраченого заробітку та інфляційних втрат

Згідно зі статтею 3 Закону № 266/94-ВР у наведених у пункті 1 статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій.

Апеляційний суд установив, що ОСОБА_1 безпосередньо не виконував своїх посадових обов`язків директора ПП Дизайн Буд Сервіс Поділля в період перебування під вартою у зв`язку з обранням щодо нього відповідного запобіжного заходу, з 10 березня 2011 року по 26 грудня 2011 року (231 день), і саме за цей період він має право на відшкодування втраченого заробітку, розмір якого становитиме 7 539,69 грн.

Визначаючи суму відшкодування втраченого заробітку, суд апеляційної інстанції виходив з мінімального розміру заробітної плати, загальної кількості днів за вищевказаний період та умов, визначених у пункті 3.1 Контракту.

У пункті 3.1 Контракту сторони погодили, що за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, керівнику виплачується за рахунок коштів підприємства: заробітна плата (оклад) в розмірі мінімальної заробітної плати встановленої державою, щомісячно; премія частина чистого прибутку підприємства в розмірі 10 %, по завершенню звітного періоду; щорічні одноразові виплати в розмірі 10 % від обороту, але не менше 100 000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції стягуючи втрачений заробіток в тому числі з урахуванням 100 000,00 грн премії не звернув уваги на те, що у Контракті сторони передбачили, що умови підвищення або зниження обумовленого розміру оплати праці, встановлення надбавок, премій, винагород, за підсумки роботи є предметом додаткових переговорів, та після визначення прибутку за місяць, інший період, суми, що сплачуються керівнику, уточняються, а за підсумками роботи підприємства за рік (після визначення річного прибутку) - робиться перерахунок. Тобто, апеляційним судом не досліджувалася доцільність відшкодування позивачу втраченого заробітку, виходячи з прибутку підприємства та умов Контракту.

За таких обставин постанова апеляційного суду в частині відшкодування втраченого заробітку та інфляційних втрат (інфляційні втрати слід обграховувати виходячи із встановленої судом суми втраченого заробітку) не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.

Щодо стягнення збитків від арешту майна

Апеляційний суд стягуючи збитки спричинені накладенням арешту на належний позивачу автомобіль вважав, що ОСОБА_1 заподіяно майнової шкоди у вигляді зменшення ринкової вартості транспортного засобу за період перебування під арештом, розмір якої становить 17 794 грн, оскільки ТОВ Центр незалежної оцінки Проскурів-Експерт визначено середньорічну вартість продажу автомобіля Jeep Compass, 2008 року випуску, об`ємом двигуна 2 360 см куб. станом на 01 жовтня 2010 року - 178 054 грн та станом на 01 листопада 2013 року - 160 260,00 грн.

Суд касаційної інстанції вважає передчасними такі висновки апеляційного суду з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 266/94-ВР у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт.

Оскільки, атомобіль повернуто позивачу, відомостей про його пошкодження чи знищення немає, доказів про намір відчужити цей автомобіль позивачем не надано, тому підстави для стягнення збитків у вигляді знецінення автомобіля відсутні.

Апеляційний суд на вказане уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про задоволення позову та стягнення збитків, завданих арештом майна.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування вартості знецінення земельної ділянки та недоотриманого доходу від оренди трансформатора, оскільки позовні вимоги в частині відшкодування вартості знецінення земельної ділянки розміром 10 соток у зв`язку з арештом з 22 жовтня 2010 року по 05 листопада 2013 року в розмірі 409 050,00 грн позивачем не надано до суду доказів щодо заподіяння збитків та їх розміру.

Не доведено позивачем і заподіяння йому збитків у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності у вигляді недоотриманого доходу від оренди трансформатора в розмірі 4 129 197,58 грн та причинного зв`язку між збитками та неправомірними діями органів досудового слідства та суду в процесі здійснення кримінального провадження.

Щодо оскарження ухвали Хмельницького апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року

Щодо оскарження позивачем ухвали Хмельницького апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року, якою позивачу відмовлено у задоволенні заяви про виправлення арифметичної помилки у постанові Хмельницького апеляційного суду від 20 вересня 2019 року та ухвалі Хмельницького апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 269ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Апеляційний суд установив, що ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року виправлено арифметичну помилку в постанові Хмельницького апеляційного суду від 20 вересня 2019 року. Однак, 07 жовтня 2019 року до суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , повторно надійшла заява про виправлення арифметичної помилки в постанові Хмельницького апеляційного суду від 20 вересня 2019 року та ухвалі Хмельницького апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року.

Відмовляючи у задоволенні заяви про виправлення арифметичної помилки апеляційний суд виходив з відсутності правових підстав для повторного виправлення арифметичної помилки в постанові Хмельницького апеляційного суду від 20 вересня 2019 року та ухвалі Хмельницького апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року, оскільки розрахунок інфляційних втрат було проведено відповідно до вимог закону.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками, оскільки доводи заяви про виправлення описки фактично зводяться до незгоди із судовим рішенням.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Частиною першою статті 400 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Враховуючи, що внаслідок неналежного дослідження та оцінки зібраних доказів апеляційним судом не встановлені фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, ухвалене ним судове рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд. Верховним Судом взято до уваги, що суд апеляційної інстанції не усунув порушень, допущених місцевим судом під час розгляду справи, а тому з метою процесуальної економії та з урахуванням визначених процесуальних законом повноважень апеляційного суду дійшов висновку, що справа підлягає направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно розглянути справу з додержанням вимог матеріального і процесуального права, дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази, зокрема, розмір втраченого заробітку, інфляційних втрат, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин та вимог закону.

Згідно з частиною третьою статті 401 та частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для їх скасування.

Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, викладених в ухвалі Хмельницького апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року, касаційну скаргу позивача у цій частині слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд направляє справу на новий судовий розгляд та не ухвалює нове рішення, а в частині оскарження ухвали апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року - залишає касаційну скаргу без задоволення, тому розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 , прокуратури Хмельницької області та Державної казначейської служби України задовольнити частково .

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 вересня 2019 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 01 жовтня 2019 року про виправлення описки, скасувати,справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 16 жовтня 2019 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов

Судді: В. С. Жданова

В. М. Ігнатенко

В. А. Стрільчук

М. Ю. Тітов