Рішення

від 23.09.2020 по справі 914/987/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2020 Справа № 914/987/20

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового засідання Демчук А.П., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Світпапір" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Світпапір", м. Нововолинськ, Волинська область,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Ірокс", м. Львів,

предмет спору: стягнення 86 385,55 грн.,

підстава позову: заподіяння майнової шкоди,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 - керівник,

відповідача: не з`явився,

встановив:

у провадженні Господарського суду Львівської області перебувала позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Світпапір" до Приватного акціонерного товариства "Ірокс" про стягнення 86 385,55 грн. майнової шкоди. Рішенням суду від 26.08.2020 року постановлено позовні вимоги задовольнити частково.

У судовому засіданні 26.08.2020 року позивачем заявлено про здійснення розподілу судових витрат, понесених ним у даній справі, в розмірі 4 175,55 грн. у спосіб ухвалення додаткового рішення у даній справі згідно з вимогами ч. 8 ст. 129 ГПК України. 26.08.2020 року позивачем долучено докази надіслання відповідної заяви іншій стороні.

Ухвалою суду від 27.08.2020 року прийнято заяву до розгляду та призначено судове засідання на 10.09.2020 р.

Судове засідання 10.09.2020 року не відбулося у зв`язку з тимчасовою відсутністю судді, пов`язаною з відпусткою. Ухвалою суду від 11.09.2020 року заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.09.2020 року.

У судове засідання 23.09.2020 року з`явився представник позивача. Відповідач явку представника не забезпечив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином: відстеживши поштове відправлення за трек-кодом 7901413424898, що присвоєний вихідній кореспонденції, адресованій відповідачу, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень від 14.09.2020 року.

ВИСНОВКИ СУДУ

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Світпапір" про ухвалення додаткового рішення, дослідивши подані заявником докази на підтвердження понесених судових витрат у розмірі 4 175,55 грн., суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Суд зазначає, що позивач просить віднести суму понесених ним витрат - 4 175,55 грн. до складу судових витрат і стягнути з відповідача в рахунок відшкодування таких 2 361,50 грн. витрат, понесених на відрядження до міста Львова за п`ять діб: 17.03.2020 року, 18.03.2020 року, 31.03.2020 року, 27.05.2020 року та 18.06.2020 року; 1 708,45 грн. в рахунок відшкодування вартості пального, витраченого на такі відрядження; 105,60 грн. витрат на поштове пересилання кореспонденції - позовної заяви відповідачу.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Тобто дії учасника господарської справи, пов`язані із її розглядом судом, зокрема, явка в судове засідання, участь у судовому засіданні, відправлення документів є процесуальною дією в розумінні п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, а відтак і витрати понесені такою стороною, відносяться до складу судових витрат.

Суд звертає увагу, що ч. 2 ст. 124 ГПК України не містить імперативного припису, а наділяє суд дискреційними повноваженнями щодо покладення чи непокладення відшкодування понесених стороною судових витрат, оскільки відповідно до вказаної норми у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно із долученими до заяви про збільшення позовних вимог документами, яку судом прийнято до провадження як заяву про зміну предмета позову, і частину вимог за якою - 4 175,55 грн. позивач згідно із заявою від 26.08.2020 року просить віднести до складу судових витрат, позивач стверджує, що поніс такі витрати: 2 361,50 грн. витрат на відрядження до міста Львова за п`ять діб, 1 708,45 грн. витрати на пальне, витрачене на такі відрядження, 105,60 грн. витрат на поштове пересилання кореспонденції - позовної заяви відповідачу. На підтвердження такого позивачем долучено накази на відрядження від 18.06.2020 року, від 27.05.2020 року, від 31.03.2020 року, від 18.03.2020 року, від 17.03.2020 року, видаткову накладу від 11.03.2020 року на придбання бензину А-92 на суму 2 350,00 грн., специфікацію відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної від 11.03.2020 року, копії поштової накладної від 17.04.2020 року, фіскальних чеків від 17.04.2020 року, наказ від 01.08.2018 року про затвердження норм витрат палива та користування автомобілем, подорожні листки службового легкового автомобіля від 17.03.2020 року, від 18.03.2020 року, від 31.03.2020 року, від 27.05.2020 року, від 18.06.2020 року.

Відповідно до ч. 5, ч. 8 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналізуючи понесені позивачем витрати та докази, долучені позивачем до матеріалів справи разом із заявою про збільшення позовних вимог, суд зазначає таке.

Стосовно наказів на відрядження ОСОБА_1 :

- 17 березня 2020 року (наказ № 88в) відрядження до сервісного центру Товариства з обмеженою відповідальністю НІКО-ЗАХІД для проведення діагностики та встановлення вартості ремонту пошкодженого автомобіля - у матеріалах справи наявний рахунок ТОВ Ніко-Захід від 17.03.2020 року № 00113, тобто очевидно, що позивач був у відрядженні 17.03.2020 року з метою проведення діагностики пошкодженого автомобіля. Проте, така дія не вважається процесуальною дією, необхідною для розгляду справи або підготовки до її розгляду, оскільки така вчинена до відкриття провадження у даній справі.

- 18 березня 2020 року (наказ № 89в) відрядження до Приватного акціонерного товариства Ірокс з поданням заяви про відшкодування витрат на ремонт автомобіля вказаного у позовній заяві - у матеріалах справи немає доказів вручення 18.03.2020 відповідачу такої заяви. Крім цього, позивач не був позбавлений можливості надіслати таку заяву засобами поштового зв`язку з метою понесення витрат у меншому розмірі.

- 31 березня 2020 року (наказ № 92в) відрядження до Шевченківського Відділу Поліції Національної поліції України Головного Управління поліції у Львівські області зі зверненням про підтвердження факту нанесення пошкоджень автомобілю вказаному у позовній заяві - наявні у матеріалах справи довідки Шевченківського Відділу Поліції Національної поліції України Головного Управління поліції у Львівській області від 31.03.2020 року видані ОСОБА_2 , тоді як наказ на відрядження виданий ОСОБА_1 , тобто не доведено, що саме ОСОБА_1 подавав та отримував відповідні звернення.

- 27 травня 2020 року (наказ № 95в) відрядження до Господарського суду Львівської області для прийняття участі у справі №914/987/20; 18 червня 2020 року (наказ №98в) відрядження до Господарського суду Львівської області для прийняття участі у повторній справі №914/987/20 - згідно з матеріалами справи судові засідання в даній справи були призначені, зокрема, на 27.05.2020 року та на 18.06.2020 року. Відтак, відрядження ОСОБА_1 на судові засідання 27.05.2020 року та 18.06.2020року є обгрунтованими, такими, що відповідають обставинам справи, в також такими, що відповідають ознакам судових витрат, передбачених ст. 123 ГПК України, - пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, а саме із забезпеченням представником позивача явки на виклик суду.

Як вбачається із наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світпапір" № 75п від 01.08.2018 року для впорядкування використання автомобіля марки ТОYОТА RAV4, державний номер НОМЕР_1 у господарській діяльності підприємства, наказано використовувати в службових цілях легковий автомобіль марки ТОYОТА RAV4, державний номер НОМЕР_1 , встановити норми витрати палива бензин марка А92 - 7,1л / 100 км., використання автомобіля оформлювати подорожніми листами.

Відповідно до подорожніх листів службового легкового автомобіля № 58 від 17.03.2020 року, № 59 від 18.03.2020 року, № 64 від 31.03.2020 року, № 71 від 27.05.2020 року, № 76 від 18.06.2020 року за маршрутом Нововолинськ - Львів - Нововолинськ здійснено загальний пробіг 215 км, 229 км., 226 км., 228 км., 126 км. відповідно (в сумі 1024 км).

Згідно з видатковою накладною № 0010/0000046 від 11.03.2020 року позивач придбав бензин А-92 Energy, ціною з ПДВ 23,50 грн.

Суд виходить зі встановлених вище обставин і зазначає про те, що витратами, пов`язаними з розглядом справи є витрати, понесені на добирання до суду 27.05.2020 року та 18.06.2020 року. Інші витрати на відрядження не можуть вважатися процесуальними діями сторони, пов`язаними із розглядом справи чи її підготовкою до розгляду. Відтак, понесені витрати становлять 590,65 грн. (354 км*7,1л./100 = 25,13 * 23,50 грн. = 590,65), а не 1 708,45 грн. Суд враховує, що відпуск позивачу придбаного у ТОВ Лівайн Торг товару здійснено відповідно до виписаної специфікації відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної від 11.03.2020 року.

Щодо вартості відрядження за п`ять діб, суд зазначає, що така сума розрахована позивачем відповідно до п. 170.9.2 Податкового кодексу України та з урахуванням ст. 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік , якою установлено мінімальну заробітну плату 2020 році у місячному розмірі з 1 січня - 4723 гривні. Відтак, вартість відрядження на одну добу становить 472,30 грн. Проте, враховуючи, що судом вище визнано пов`язаними з розглядом справи витрати, пов`язані з участю представника позивача в судових засіданнях у даній справі, то обґрунтованими є витрати в розмірі добових за два дні - 944,60 грн., а не 2 361,50 грн. Суд звертає увагу, що згідно з п. 15 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 р. N 59, добові витрати є окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження.

Щодо понесених позивачем витрат, пов`язаних з поштовим відправленням позовної заяви відповідачу, то згідно з доказами, наданими позивачем, такі становлять 105,60 грн. і підтверджені фіскальними чеками від 17.04.2020 року на суми 34,00 грн., 6,00 грн., 65,60 грн. та поштовою накладною від 17.04.2020 року, і належать до витрат, пов`язаних із розглядом даної справи.

При розподілі судових витрат суд враховує положення п. 3 ч. 4 ч. 129 ГПК України про те, що у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд, при визначенні суми відшкодування, має виходити з критерію реальності витрат та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

З урахуванням наведеного вище, дотримуюсь принципів розумності та співмірності під час прийняття рішення про стягнення заявлених до відшкодування витрат, а також приписів статті 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду усіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку про часткову обгрунтованість заяви позивача про відшкодування судових витрат. Оскільки позов задоволено на 92,9% від ціни позову, то понесені позивачем витрати у встановлено судом обґрунтованому розмірі 1 640,85 грн. (590,65 + 944,60 + 105,60) покладаються на відповідача пропорційно - у розмірі 1 524,35 грн.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 221 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Світпапір" про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/987/20 задовольнити частково .

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Ірокс" (79034, Львівська обл., місто Львів, вул. професора Буйка, будинок 17-А, код ЄДР 23958651) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світпапір" (45400, Волинська обл., місто Нововолинськ, 15 Мікрорайон, будинок 34, квартира 49, код ЄДР 38652564) 1 524, 35 грн. судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

3. У задоволенні позовних вимог про стягнення 2 651,20 грн. судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, відмовити.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повне додаткове рішення складене 29.09.2020 року.

Суддя Р.І. Матвіїв