Справа № 2-59/2008
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 червня 2008р. Ленінський районний суд м.Запоріжжя
у складі: головуючого-судді Лихосенко М.О.,
при секретарі – Михайловському А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа КП "ВРЕЖО-9" м.Запоріжжя про визначення порядку користування квартирою та за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою,
в с т а н о в и в:
Позивачка ОСОБА_1 спочатку звернулася в суд з позовом до відповідачів про виділ в натурі належної їй 2/5 частини квартири АДРЕСА_1/Вавілова в м.Запоріжжі, усунення перешкод у користуванні 2/5 частинами зазначеної квартири, звільнення для неї кімнати 16,9 кв.м., стягнення компенсації за частину житлової площі, яка не може бути виділена їй в натурі.
В позові позивачка вказала, що відповідачка ОСОБА_2 – її колишня невістка, а ОСОБА_4 і ОСОБА_3 – її онуки.
14.04.2004 р. вони всією родиною, разом з сином ОСОБА_5 приватизували 3-и кімнатну квартиру в який проживали, про що їм Ленінською районною адміністрацією Запорізької міської Ради видане свідоцтво про право спільної часткової власності на житло №368. За кожним з них у ОП ЗМБТІ було зареєстроване право власності на 1/5 частину зазначеної квартири.
Приблизно в той же період часу між ними склався порядок користування квартирою. Вона стала займати окрему кімнату 15,1 кв.м., онуки спільно займали кімнату 16,9 кв.м., а колишня невістка – кімнату 12,2 кв.м.
10.10.2006 р. її син ОСОБА_5 подарував їй належну йому 1/5 частину зазначеної квартири. На сьогоднішній день їй у спірній квартирі належить 2/5 її частини, а відповідачам по 1/5 її частини.
Просила виділити їй в натурі 2/5 частини належної квартири, а саме кімнату 16,9 кв.м., в якій проживають онуки, усунувши їй перешкоди в користуванні зазначеною кімнатою та стягнути з відповідачів компенсацію за житлову площу, яка не може бути їй виділена в натурі.
Відповідачі ОСОБА_2, а також ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заперечували проти позову, посилаючись на те, що спірну квартиру розділити в натурі відповідно до належної кожному співвласнику частки неможливо.
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися в суд із зустрічним позовом про визначення порядку користування 3-и кімнатною квартирою 7 у будинку 25/11 по вул.Трегубова/Вавілова в м.Запоріжжі, у якому вказали, що вони вдвох користуються кімнатою 16,9 кв.м. з 1991 р., де знаходяться належний їм речі. Бабуся ОСОБА_1 з 2001 р. займає кімнату 15,1 кв.м., а їх мати ОСОБА_2 займає і користується кімнатою 12,2 кв.м. Кожен з них встановив замки на зазначених кімнатах.
Таким чином, у них за спільною домовленістю встановився порядок користування спільною квартирою.
Оскільки кімнатою 16,9 кв.м. вони користуються спільно, то просять їм виділити в користування зазначену кімнату на двох. Не заперечують, щоб бабусі ОСОБА_1 була виділена в користування кімната 15,1 кв.м., яку вона фактично займає.
Матері ОСОБА_2 просять виділити в користування кімнату 12,2 кв.м.
Заперечували проти стягнення компенсації за частину житлової площі, яка не може бути виділена позивачці в натурі, оскільки частини в праві власності не перерозподіляються.
Після проведення судової будівельно-технічної експертизи, яка дала висновок про неможливість розподілу квартири в натурі, позивачка змінила свої позовні вимоги і просить визначити порядок користування спірною квартирою, виділивши їй у користування кімнату №10, площею 16,9 кв.м., залишивши всі інші підсобні приміщення – кухню, ванну кімнату, туалет, коридор, комору, у спільному користуванні співвласників.
Відповідачі зазначений її позов визнали частково та просили визначити порядок користування квартирою у відповідності зі сформованим між ними порядком користування, виділивши ОСОБА_1 у користування кімнату №3, площею 15,1 кв.м., ОСОБА_6 та ОСОБА_3 – кімнату площею 16,9 кв.м., а ОСОБА_2 – кімнату №8, площею 12,2кв.м., залишивши всі підсобні приміщення у спільному користуванні співвласників квартири.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши всі представлені докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визначення порядку користування квартирою підлягає частковому задоволенню, а позов ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони проживають та зареєстровані в 3-и кімнатній кв.7 буд.25/11 по вул.Трегубова/Вавілова в м.Запоріжжі.
14.04.2004 р. вони приватизували зазначену квартиру разом з ОСОБА_5, про що їм Ленінською районною адміністрацією Запорізької міської ради видане свідоцтво №368 про право спільної часткової власності на житло. На підставі зазначеного свідоцтва за кожним із співвласників було зареєстроване право власності на 1/5 частину зазначеної квартири, що підтверджено копією технічного паспорта на квартиру.
Ще до приватизації житла між сторонами визначився порядок користування квартирою відповідно до якої ОСОБА_1 стала займати окрему кімнату, житловою площею 15,1 кв.м., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спільно кімнату 16,9 кв.м, а ОСОБА_2 – кімнату 12,2кв.м. У зазначених кімнатах знаходяться належні їм речі та майно, кімнати закриваються на замки.
Кімнатами один одного сторони не користуються.
06.10.2006 р. один із учасників спільеої часткової власності ОСОБА_5 подарував належну йому 1/5 частину зазначеної квартири позивачці ОСОБА_1 за договором дарування, засвідченому приватним нотаріусом ОСОБА_8
В даний час позивачці належить 2/5 частини зазначеної квартири, а відповідачам кожному по 1/5 її частині, що підтверджено витягом з реєстру права власності на нерухоме майно.
У відповідності зі ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників матеріальну компенсацію.
Згідно ст.364 ЦК України якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання матеріальної компенсації вартості його частки від інших співвласників.
Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
З пояснень сторін видно, що після приватизації квартири вони добровільно домовилися про порядок користування житловими кімнатами в квартирі.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №726/727 від 17.12.2007 р. кв.7 буд.25/11 по вул.Трегубова/Вавілова в м.Запоріжжя розділити між співвласниками відповідно до їхніх часток, з виділенням ізольованих житлових приміщень з самостійними виходами, не представляється можливим.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справах за позовами про захист права приватної власності» квартира, що є спільною частковою власністю, за вимогою учасника цієї власності підлягає розподілу в натурі, якщо можна виділити сторонам ізольовані житлові та інші приміщення із самостійними виходами, що можуть бути використані як окремі квартири. У противному випадку може бути визначений порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це буде заявлено позов.
Оскільки розподіл спірної квартири в натурі неможливий, то між сторонами необхідно визначити порядок користування житловими приміщеннями квартири, оскільки про це сторонами заявлені позови.
Згідно технічного паспорту спірна квартира складається із трьох ізольованих житлових кімнат площею 15,1, 12,2 і 16,9 кв.м.
Суд вважає за необхідне визначити порядок користування зазначеною квартирою між співвласниками, при цьому виділити позивачці в користування окрему ізольовану кімнату №3, площею 15,1 кв.м., відповідачкам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спільно в користування виділити кімнату №10, площею 16,9 кв.м., а відповідачці ОСОБА_2 – кімнату №8, площею 12,2 кв.м. Підсобні приміщення залишити у спільному користуванні.
Доводи позивачки про те, що їй повинна бути виділена в користування велика кімната площею 16,9 кв.м., суд вважає неспроможними, оскільки між сторонами добровільно з 2004р. визначений такий порядок користування спільною квартирою, ця домовленість була досягнута за взаємною згодою сторін, згідно до ст.358 ЦК України.
Крім того, відповідачки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 удвох користуються зазначеною більшою кімнатою 16,9 кв.м., там знаходяться їх речі. Разом з ОСОБА_3 у зазначеній квартирі зареєстрована та проживає її неповнолітня дитина – ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1
Оскільки експертиза по справі проведена за клопотанням позивачки, у зв'язку з її позовом про виділ належної їй частини квартири в натурі, а надалі вона відмовилася від зазначених позовних вимог, то витрати, понесені нею по оплаті експертизи в сумі 2000 грн. не підлягають стягненню з відповідачів.
Крім того, відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 також сплачували судові витрати – судовий збір та інформаційно-технічне забезпечення, вимоги позивачки задоволені частково, у зв'язку з чим, не підлягають задоволенню її вимоги про стягнення компенсації, понесених нею судових витрат в сумі 145 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 364, 372 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визначення порядку користування квартирою – задовольнити частково.
Позов ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_10, ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою – задовольнити.
Визначити порядок користування квартирою 7 будинку 25/11 по вул.Трегубова/ вул.Вавілова в м.Запоріжжі між співвласниками, виділивши ОСОБА_1 в користування в зазначеній квартирі житлову кімнату 3, площею 15,1 кв.м., ОСОБА_4, ОСОБА_3 спільно виділити в користування кімнату 10, площею 16,9 кв.м., ОСОБА_2 виділити в користування кімнату 8, площею 12,2 кв.м.
Підсобні приміщення зазначеної квартири – кухню, пл. 6 кв.м., коридори пл.1,7, 4,6 і 3,9кв.м., ванну кімнату, пл. 2,9 кв.м., туалет, пл. 1,2 кв.м., комору, пл. 1,2 кв.м. залишити у спільному користуванні співвласників квартири, зобов'язавши сторони не перешкоджати один одному в користуванні підсобними приміщеннями.
Рішення довести до відома КП "ВРЕЖО-9" м.Запоріжжя.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: /підпис/
Рішення набрало законної сили 01.07.2008 р.
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах цивільної справи №2-59/2008 в Ленінському районному суді м.Запоріжжя.
З оригіналом згідно.
Суддя: М.О. Лихосенко
Секретар: А.С. Михайловський
Суд | Ленінський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2008 |
Оприлюднено | 28.04.2010 |
Номер документу | 9189647 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ленінський районний суд м. Запоріжжя
Лихосенко М.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні