Ухвала

від 29.09.2020 по справі 642/3065/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

29 вересня 2020 року

м. Харків

справа № 642/3065/18

провадження № 22-ц/818/1098/20

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.,

суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові заяву ОСОБА_1 про відвід суддів: Маміної О.В. та Пилипчук Н.П. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Головне управління Національної поліції в Харківській області, про захист особистих немайнових прав: честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди та зобов`язання спростування недостовірної інформації

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 червня 2019 року у складі судді Іващенка С.О., -

встановив:

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 червня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 , подав апеляційну скаргу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2019 року визначено склад колегії суддів: Бровченко І.О.. - головуючий суддя, судді - Бурлака І.В., Колтунова А.І.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року у складі суддів : Бровченко І.О.. - головуючий суддя, судді - Бурлака І.В., Маміної О.В., визначених відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2020 року, відкрито провадження у цій справі та ухвалою від 14.02.2020 року справу призначено до розгляду. .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2020 року, на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду № 6404, змінено весь склад колегії суддів, у зв`язку з відставкою судді Бровченка І.О. та визначено новий склад колегії суддів: Маміна О.В. - головуючий суддя, Кругова С.С., Пилипчук Н.П.

28.09.2020 року ОСОБА_1 подала заяву про відвід суддів: Маміної О.В. та Пилипчук Н.П.

В обґрунтування заяви посилається на те, що справа цими суддями може бути розглянута упереджено, оскільки, на її думку, суддя Маміна О.В. заінтересована у результаті розгляду справи, зважаючи на те, що роботодавцем та джерелом доходу її двоюрідного брата є ГУ НП в Харківській області, де також несуть службу відповідачі, що надає їм змогу безпосереднього спілкування з суддею-доповідачем. Крім того, зважаючи на приписи п. 4 ч. 1 ст. 36, ч. 2 ст. 36 ЦПК України, вважає, що суддя Пилипчук Н.П. також не може розглядати справу, так як під її головуванням була постановлена ухвала про відмову у задоволені заяви про відвід суддів Бровченка І.О. та Маміної О.В. Посилаючись на норми ЦПК та практику ЄС, вважає, що є підставі для відводу вказаних суддів.

Обговоривши доводи заяви колегія суддів приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Маміної О.В. та Пилипчук Н.П. не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

За правилами ч.ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

У даній справі заява про відвід суддів: Маміної О.В. та Пилипчук Н.П. надійшла до суду апеляційної інстанції 28 вересня 2020 о 11 год. 35 хв, тобто за один робочий день до наступного судового засідання, призначеного на 29.09.2020 року о 10-45 год.,, тому відвід колегії суддів вирішується судом, який розглядає справу.

Відповідно до положень статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст.36 ЦПК України).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року передбачає,що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

У п.п.104-106 рішення Європейського суду з прав людини (далі Суд) від 09 січня 2013 року по справі Олександр Волков проти України (заява № 21722/11) зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах Фей проти Австрії (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та Веттштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) , пункт 43).

При вирішенні справи Білухапроти України (заява№ 33949/02,.) Європейський суд з прав людини у пункті 52 свого рішення від 9 листопада 2006 р щодо об`єктивного критерію зазначив, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи, зокрема, в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.

Колегією суддів встановлено, що головуючий-суддя Маміна О.В. та суддя Пилипчук Н.П., визначені для розгляду даної справи у встановленому законом порядку та не є членами сім`ї або близькими родичами сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу.

Твердження позивача щодо прямої чи побічної заінтересованості суддів у результаті розгляду справи, не підтверджено доказами і є необґрунтованим. Обставини, на які посилається ОСОБА_1 обґрунтовуючи доводи заяви, не є підставою для висновку про наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності суддів.

Участь судді у розгляді заяви про відвід у даній справі не перешкоджає участі судді у розгляді справи по суті.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів: Маміної О.В. та Пилипчук Н.П.

Керуючись ст. ст. 36-37, 39-40, 368 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів: Маміної О.В. та Пилипчук Н.П.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: С.С. Кругова

Н.П. Пилипчук