Постанова

від 22.01.2021 по справі 642/3065/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року

м. Харків

справа № 642/3065/18

провадження № 22-ц/818/61/21

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.,

суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

третя особа: Головне управління Національної поліції в Харківській області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Головне управління Національної поліції в Харківській області, про захист особистих немайнових прав: честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди та зобов`язання спростування недостовірної інформації

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 червня 2019 року у складі судді Іващенка С.О., -

в с т а н о в и в :

25.06.2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила визнати недостовірним таким, що не відповідають дійсності, порушуючи її права, свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію твердження ОСОБА_2 , що він здійснив у Листі від 13.05.2017 року № 10347 до Кваліфікаційної комісії адвокатури Харківській області, та визнати недостовірним таким, що не відповідають дійсності, порушуючи її права свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію ствердження ОСОБА_3 , що він виклав у Касаційній скарзі у справі № 922/482/16 Господарського суду Харківської області від 18.06.2018 року, а також стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму у рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 90 000,00 грн. та зобов`язати спростувати недостовірну інформацію, та стягнути з ОСОБА_3 , на її користь суму у рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн. та зобов`язати спростувати недостовірну інформацію.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 червня 2019 року позов задоволено частково. Визнано недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушуючи права, свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію у Листі від 13.05.2017 № 10347 до Кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури Харківській області, а саме: Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 08.08.2014 по 27.10.2014 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ Пульсар - 92 , код ЄДРПОУ 37658518, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за попередньою змовою з головним бухгалтером зазначеного підприємства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зловживаючи довірою засновників зазначеного підприємства, шляхом підробки документів, заволоділи майном ТОВ Пульсар - 92 , а саме: нежитловим приміщенням 1-го поверху №26а-:-26с в літ. В-1 , в м. Харкові, а також грошовими коштами зазначеного підприємства, внаслідок чого засновникам ТОВ Пульсар - 92 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 була спричинена майнова шкода.

Крім цього, 15.04.2015 в період часу з 19.20 до 21.37 години, ОСОБА_1 за попередньою змовою з групою невстановлених осіб, знаходячись в нежитлових приміщеннях 1-го поверху № 26а-:26с в літ. В-1 , загальною площею 852,3 кв.м. по АДРЕСА_2 , таємно викрали горизонтально - фрезерні та вертикально - фрезерні верстаки по металу, у кількості 4 шт., які належать ТОВ Пульсар - 92 , код за ЄДРПОУ 37658518, чим спричинили зазначеному підприємству майнову шкоду .

Зобов`язано уповноважену особу СУ ГУНП в Харківській області спростувати зазначену недостовірну інформацію шляхом направлення відповідного листа до Кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури Харківській області.

Визнано недостовірним та таким, що не відповідає дійсності, порушуючи права свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 ствердження ОСОБА_3 , що він виклав у Касаційній скарзі у справі № 922/482/16 Господарського суду Харківської області від 18.06.2018 року, а саме:

Досудовим розслідуванням встановлено, що директор ТОВ Пульсар - 92 (засновниками якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - ОСОБА_1 , яка відповідно до Статуту підприємства, угоди, що перевищують вартість 30 000 доларів США, має укладати лише за наявність дозволу засновників підприємства, реалізувала 7 жовтня 2014 року, підробивши такий дозвіл, нежитлове приміщення першого поверху 26-а-26с в літ. В-1, загальною площею 852,3 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_2 за заниженою вартістю - ТОВ Геронтісса І К (підприємство змінювало назву - ТОВ Пульсар 92 плюс, ТОВ НВП Авангард плюс ) .

Зобов`язано ОСОБА_3 спростувати зазначену недостовірну інформацію шляхом направлення відповідної заяви по справі № 922/482/16 до Господарського суду Харківської області.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 загальну суму 10 000,00 грн. завданої моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 704 гривень 80 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, як незаконне та необґрунтоване та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Зазначає, що касаційна скарга у справі № 922/482/16 Господарського суду Харківської області від 18.06.2018 рокуподана ним при виконанні службових обов`язків, а відтак , він, як фізична особа, за даним позовом не може бути належним відповідачем.

Посилаючись на Постанову Пленуму ВСУ № 1 від 27.02.2019, звертає увагу, що подана касаційна скарга була визначена предметом касаційного перегляду окремої ухвали колегії суддів Господарського суду Харківської області, встановленого процесуальним законом (ст.ст. 286-291 ГПК України), а відтак інформація вказана в скарзі не може бути підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації.

Зазначає, що суд першої інстанції незаконно задовольнив вимоги позивача в частині визнання недостовірною інформацією, що міститься у листі до Кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури Харківській області та зобов`язав ГУНП в Харківській області спростувати цю інформацію шляхом направлення відповідного листа, оскільки звернення відповідача ОСОБА_2 до кваліфікаційної комісії адвокатів Харківської області спрямовано як до органу, що зобов`язаний розглядати звернення за своєю компетенцією, а також, що ГУНП в Харківській області не є відповідачем по справі, незважаючи на те, що в позовній заяві позивач жадає, щоб саме ОСОБА_2 спростував цю інформацію.

Також зазначає, що інформація викладена у касаційній скарзі у справі № 922\482/16 Господарського суду Харківської області від 18.06.2018 року повністю підтверджується рішенням Господарського суду Харківської області по справі 922\5747\14 від 10 квітня 2015 року,відповідно до якого договір купівлі продажу нежитлових приміщень як і дозвіл на такий продаж (оформлений протоколом загальних зборів учасників ТОВ Пульсар-92 2 .2014 від 10.09.2014) визнано недійсними.

Вважає, що рішення Господарського суду Харківської області по справі №922\5747\14 від 10 квітня 2015 року повністю спростовує доводи позивача про недостовірність даних, викладених ним у касаційній скарзі.

Також зазначає, що суд не врахував той факт, що в поданій ним касаційній скарзі, яка є предметом судового розгляду, жодного посилання на вчинення ( чи обвинувачення) ОСОБА_1 в конкретному злочині не вказано, лише зазначено оціночне судження дій позивача ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скарну без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відзив мотивовано тим, що апелянт викривляє дійсність подій та надаючи суду копію Протоколу № 12/2014 загальних зборів ТОВ Пульсар 92 від 10.09.2014, що є документом з матеріалів кримінального провадження, до якого він на дату подання апеляційної скарги не має ніякого відношення, що є доказом перевищення службових повноважень з боку апелянта, вводить у оману суд недостовірною інформацією, чим також здійснює нові протиправні звинувачення.

Доводи апеляційної скарги, якими обґрунтовано невідповідність рішення суду щодо визнання недостовірною інформацією, викладену у касаційній скарзі, та посилання апелянта на рішення від 10 квітня 2015 року у справі № 922/5747/14 Господарського суду Харківської області, спростовуються тим, що вона мала повноваження діяти в інтересах ТОВ Пульсар 92 в рамках 40 176 доларів США; протокол загальних зборів підписаний особисто ОСОБА_5 , укладено попередню угоду щодо продажу приміщення по АДРЕСА_2 , зазначені докази знаходяться у матеріалах кримінального провадження, відтак ОСОБА_5 не міг звинувачувати її у підробки документів ТОВ Пульсар 92 .

У відзиві (письмових поясненнях) на апеляційну скаргу третя особа: Головне управління національної поліції в Харківській області зазначає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню

Вказує, що позов про спростування недостовірної інформації не підлягає задоволенню за відсутності такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини щодо її застосування.

У разі, якщо особа звертається до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, та в якій міститься та чи інша інформація, проте яка в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою права, передбаченого частиною першою статті 36 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , а не поширення недостовірної інформації.

Звертає увагу, що звернення ОСОБА_2 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою не є поширенням недостовірної інформації, оскільки свідчить лише про реалізацію особою права, передбаченого ч. 1 ст. 36 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Крім того, вказує, що інформація, зазначена у позовній заяві чи іншій заяві, адресованій суду, а також в процесуальних документах (запереченнях на позов, апеляційних чи інших скаргах тощо), може бути підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації, за винятком випадків, коли ця інформація була визначена підставою пред`явленого позову і стосувалася його предмета, була доказом у справі, а так само предметом апеляційного чи іншого перегляду в порядку, встановленому процесуальним законом.

Просить звернути увагу суду на те, що ухвалою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 30.07.2018 касаційну скаргу слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції Літкевича В`ячеслава Павловича № 8865/16.2018 від 18.06.2018 на окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 у справі № 922/482/16 повернуто скаржнику без розгляду разом з доданими до неї матеріалами з підстав несплати судового збору.

Зазначає, що відповідно частини першої статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Вважає, що направлення на поштову адресу копій касаційної скарги не може бути визнаним поширенням інформації, оскільки із твердженнями ОСОБА_3 , викладеними в касаційній скарзі, ознайомилися лише ті особи, яких вона стосується.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.367ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Задовольняючи частково позов , суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 , звертаючись до кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області діяв виключно, як посадова особа СУ ГУНП в Харківській області, викладені в заяві до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області та в касаційній скарзі у справі № 922/482/16 Господарського суду Харківської області відносно ОСОБА_1 відомості не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, що поширена інформація про позивача є негативною та такою, що не відповідає дійсності та порочить її честь, гідність та ділову репутацію і підлягає спростуванню. Оскільки відповідачем ОСОБА_3 не подано відзив на позовну заяву, та тим самим, не заперечено факт поширення ним неправдивої інформації, суд вважав цю обставину доведеною. Суд не погодився з твердженнями відповідача ОСОБА_2 , що ОСОБА_3 , подаючи касаційну скаргу до Верховного суду діяв виключно як громадянин, а не як слідчий. Також, з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважав необхідним визначити розмір грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Так, судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 має статус адвоката, який здобула 10.02.2016 року

ОСОБА_1 , як фізична особа, є кредитором у справі № 922/482/16 Господарського суду Харківської області, якій не виплатили кошти при звільнені 19 січня 2015року з посади директора ТОВ Пульсар - 92 , код за ЄДРПОУ 14076449.

13.05.2017 за № 10347 Слідче управління в Харківській області, в особі виконуючого обов`язки начальника СУ ГУНП в Харківській області Ахтямова О.Ф, звернулося до Кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури Харківській області з листом, в якому просило: позбавити ОСОБА_1 адвокатського свідоцтва у зв`язку з тим, що остання надавала правову допомогу ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та не врахувала конфлікт інтересів, у зв`язку з тим, що обіймала посаду директора ТОВ Пульсар - 92 , код за ЄДРПОУ 37658518.

При цьому в листі зазначено : Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 08.08.2014 по 27.10.2014 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ Пульсар - 92 , код за ЄДРПОУ 37658518, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за попередньою змовою з головним бухгалтером зазначеного підприємства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зловживаючи довірою засновників зазначеного підприємства, шляхом підробки документів, заволоділи майном ТОВ Пульсар - 92 , а саме: нежитловим приміщенням 1-го поверху №26а-:-26с в літ. В-1 , в м. Харкові, а також грошовими коштами зазначеного підприємства, внаслідок чого засновникам ТОВ Пульсар - 92 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 була спричинена майнова шкода.

Крім цього, 15.04.2015 в період часу з 19-20 до 21-37 год, ОСОБА_1 , за попередньою змовою з групою невстановлених осіб, знаходячись в нежитлових приміщеннях 1-го поверху № 26а-:26с в літ. В-1 , загальною площею 852,3 кв.м. по АДРЕСА_2 , таємно викрали горизонтально - фрезерні та вертикально - фрезерні верстаки по металу, у кількості 4 шт., які належать ТОВ Пульсар - 92 , код за ЄДРПОУ 37658518, чим спричинили зазначеному підприємству майнову шкоду.

Крім того, слідчим СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області майором поліції Літкевичем В.П., було подано касаційну скаргу на окрему ухвалу ХАГС у справі № 922/482/16 Господарського суду Харківської області в якій, зокрема, зазначено: Досудовим розслідуванням встановлено, що директор ТОВ Пульсар - 92 (засновниками якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - ОСОБА_1 , яка відповідно до Статуту підприємства, угоди, що перевищують вартість 30 000 доларів США, має укладати лише за наявність дозволу засновників підприємства, реалізувала 7 жовтня 2014 року, підробивши такий дозвіл, нежитлове приміщення першого поверху 26-а-26с в літ. В-1, загальною площею 852,3 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_2 за заниженою вартістю - ТОВ Геронтісса І К (підприємство змінювало назву - ТОВ Пульсар 92 плюс, ТОВ НВП Авангард плюс ) .

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 , посилалась на те, що ОСОБА_2 не будучи, ані слідчим у кримінальному провадженні, що внесене в ЄРДР № 12014220480005889 від 05.11.2014, ані прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, на свій розсуд надав недостовірну інформацію до Кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатів України, а в касаційній скарзі, яка підписана ОСОБА_3 як громадянином, викладено відкриті звинувачення у підробленні дозволу на приміщення. Все вищенаведене призводило до значних моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації її життя та життя членів її сім`ї.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

За змістом статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Пленум Верховного Суду України в пунктах 1, 19 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи роз`яснив судам, що беручи до уваги положення статей 32, 34 Конституції України, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

У справі установлено, що в своєму листі від 13.05.2017 Слідче управління в Харківській області повідомило Кваліфікаційну дисциплінарну комісію адвокатури Харківській області про те, що : Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 08.08.2014 по 27.10.2014 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ Пульсар - 92 , код за ЄДРПОУ 37658518, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за попередньою змовою з головним бухгалтером зазначеного підприємства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зловживаючи довірою засновників зазначеного підприємства, шляхом підробки документів, заволоділи майном ТОВ Пульсар - 92 , а саме: нежитловим приміщенням 1-го поверху №26а-:-26с в літ. В-1 , в м. Харкові, а також грошовими коштами зазначеного підприємства, внаслідок чого засновникам ТОВ Пульсар - 92 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 була спричинена майнова шкода .

Крім цього,15.04.2015 в період часу з 19.20 до 21.37 години, ОСОБА_1 за попередньою змовою з групою невстановлених осіб, знаходячись в нежитлових приміщеннях 1-го поверху № 26а-:26с в літ. В-1 , загальною площею 852,3 кв.м. по АДРЕСА_2 , таємно викрали горизонтально - фрезерні та вертикально - фрезерні верстаки по металу, у кількості 4 шт., які належать ТОВ Пульсар - 92 , код за ЄДРПОУ 37658518, чим спричинили зазначеному підприємству майнову шкоду.

Слідчий СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області майор поліції Літкевич В.П., у касаційній скарзі на окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 року у справі № 922/482/16 зазначив, що : Досудовим розслідуванням встановлено, що директор ТОВ Пульсар - 92 (засновниками якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ) - ОСОБА_1 , яка відповідно до Статуту підприємства, угоди, що перевищують вартість 30 000 доларів США, має укладати лише за наявність дозволу засновників підприємства, реалізувала 7 жовтня 2014 року, підробивши такий дозвіл, нежитлове приміщення першого поверху 26-а-26с в літ. В-1, загальною площею 852,3 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_2 за заниженою вартістю - ТОВ Геронтісса І К (підприємство змінювало назву - ТОВ Пульсар 92 плюс, ТОВ НВП Авангард плюс ) (т. 1 а.с. 17-21).

При цьому, вказані документи підписані посадовими особами ГУНП в Харківській області, які у межах своїх повноважень, були обізнані про наявність кримінального провадження відносно фактів, які викладені у зверненні до кваліфікаційної комісії адвокатури у Харківській області та у касаційній скарзі.

Факт наявності кримінального провадження підтверджують витяги №1, № 2 та №3 з кримінального провадження № 12014220480005889 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 185 (в редакції 2001 року), яке зареєстровано за заявою ОСОБА_5 , щодо прийняття заходів до посадових осіб ТОВ Пульсар-92 , які в період часу з 08.08.2014 по 21.10.2014, підробили ряд документів та шахрайським шляхом заволоділи майном підприємства, в зв`язку з чим засновникам вказаного підприємства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 завдано матеріальну шкоду. Також у фабулі зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 08.08.2014 по 27.10.2014, перебуваючи на посаді директора ТОВ Пульсар-92 , за попередньою змовою з головним бухгалтером зазначеного підприємства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зловживаючи довірою засновників цього підприємства, заволоділи майном ТОВ Пульсар-92 , а саме нежитловим приміщенням 1-го поверху № 26а-:-26с в літ В-1 , загальною площею 852,3 кв.м., що знаходяться по АДРЕСА_2 , а також грошовими коштами зазначеного підприємства , внаслідок чого засновникам ТОВ Пульсар-92 ОСОБА_5 та ОСОБА_7 була спричинена майнова шкода.

Крім цього, 15.04.2015 , в період часу з 19:20 до 21:37 год,, ОСОБА_1 за попередньою змовою групою невстановлених осіб, знаходячись в нежитлових приміщеннях 1-го поверху № 26а-:-26с в літ В-1 за адресою: АДРЕСА_2 , таємно викрали горизонтально-фрезерні та вертикально-фрезерні верстаки по металу, у кількості 4-х штук, які належать ТОВ Пульсар-92 , чим спричинили зазначеному підприємству майнову шкоду (т. 1 а.с. 12-13).

Таким чином звернення до Кваліфікаційної комісії адвокатури Харківській області та касаційна скарга у Справі № 922/482/16 Господарського суду Харківської області від 18.06.2018 року не містить неправдивих відомостей щодо факту наявності кримінального провадження та обставин справи.

Згідно з частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів поширення відповідачами недостовірної інформації, що порушує права позивачки, ганьбить її честь, гідність та ділову репутацію.

Крім того, задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції, пославшись на положення ст. 62 Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, проте суд першої інстанції не звернув уваги, що у зазначених документах за підписами відповідачів не міститься посилань на доведеність вини позивачки у вчиненні кримінального правопорушення, а лише констатується наявність кримінального провадження та обставини, встановлені під час досудового слідства. При цьому, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження інформації щодо наявності кримінального провадження, а обставини викладені у зверненнях відповідають фабулам кримінального провадження.

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи судам роз`яснено, що у порядку цивільного чи господарського судочинства не можуть розглядатися позови про спростування інформації, яка міститься, зокрема, у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах органів досудового слідства, висновках судових експертиз, рішеннях органів влади, місцевого самоврядування та інших відповідних органів, атестаційних комісій, рішеннях про накладення на особу дисциплінарного стягнення, для яких законом установлено інший порядок оскарження. У такому ж порядку не можуть розглядатися наукові спори, тобто вимоги про спростування інформації наукового характеру.

Конституційна норма про презумпцію невинуватості розміщена у тому блоці статей, які визначають статус (положення) особи у кримінальному судочинстві, тобто презумпція невинуватості - це кримінально-процесуальний термін і ця презумпція може бути спростованою. Що стосується кримінально-правової оцінки дій особи, у цьому випадку позивача, наявність, чи відсутність в її діях складу злочину, то законом це віднесено до компетенції слідчо-прокуроських органів.

У статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейський суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини констатує, що має проводитись вагоме розрізнення між твердженнями про те, що особа лише підозрюється у вчиненні певного злочину, і відвертим визнанням того, що особа його вчинила ( Bohmerv. Germany. 54, 56, Nestakv. Slovakia, 88-89 ). Слід принципово розрізняти повідомлення про те, що когось лише підозрюють у вчиненні злочину та чітку заяву, зроблену за відсутності остаточного вироку, про те, що особа вчинила злочин ( Ismoilov and Others v. Russia, № 2947/06 від 24 квітня 2008 року). Чи порушує заява державної посадової особи принцип презумпції невинуватості - слід визначати у контексті конкретних обставин, за яких було зроблено таку заяву ( Daktaras v. Lithuania ). Ніщо не може завадити відповідним органам надавати інформацію про перебіг розслідування в кримінальних справах, адже це б суперечило б праву на свободу вираження поглядів, проголошеному статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( Allenet de Ribemont v. Frence від 10 лютого 1995 року, п. 33, п. 38, п. 41 ).

Колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача про те, що зазначені відповідачами обставини щодо наявності кримінального провадження не відповідають дійсності та ганьблять честь і гідність позивача не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки в оспорюваних документах про доведеність вини позивача у вчиненні злочину не йдеться й не стверджується, а в касаційній скарзі викладені обставини, за яких слідчим було вчинено процесуальні дії щодо яких господарським судом постановлено окрему ухвалу. При цьому жодних неправдивих відомостей вказані документи не містять.

Крім того, не свідчить про порушення прав позивача ОСОБА_1 , неправильне зазначення у зверненні до Кваліфікаційної комісії адвокатури Харківської області та у касаційній скарзі неправильного номеру ЄДРПОУ підприємства Пульсар-92 .

Також заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції зобов`язано уповноважену особу СУ ГУНП в Харківській області, яка не є відповідачем у справі, спростувати зазначену недостовірну інформацію шляхом направлення відповідного листа до Кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури Харківській області.

Такий висновок суду не відповідає вимогам закону.

Відповідно до положень статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Тобто суди, при вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди мають з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань та їх причинно-наслідковий зв`язок з обставинами, на які позивач вказує як на підставу спричинення йому моральної шкоди, ступень вини заподіювача, яких саме моральних страждань зазнав потерпілий, у якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі він оцінює пов`язані з ним витрати та з чого при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного спору.

Оскільки апеляційним судом не встановлено факту поширення відповідачами щодо позивача ОСОБА_1 інформації, що не відповідає дійсності та ганьбить її честь та ділову репутацію, то відсутні підстави для задоволення позову у частині відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до положень статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, оскільки рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141, п. п. б , в ч. 1 ст. 382 ЦПК України судовий збір сплачений за розгляд справи у суді першої інстанції покладаються на позивача, а судовий збір у розмірі 4 757,40 гри., сплачений відповідачем за перегляд справі у суді апеляційної інстанції підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. І ст.374, п.п.2,3,4 ч. 1 ст.376, 381, 382-384, 389,390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 червня 2019 року скасувати і ухвалити нове.

Відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Головне управління Національної поліції в Харківській області, про захист особистих немайнових прав: честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди та зобов`язання спростування недостовірної інформації.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 4 757 (чотири тисячі сімсот п`ятдесят сім) грн. 40 коп., сплачений за перегляд справи у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: С.С. Кругова

Н.П. Пилипчук