ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/5078/20 Справа № 195/1534/19 Суддя у 1-й інстанції - Кондус Л.А. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Городничої В.С.,
суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.,
за участю секретаря - Мамедової О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич» на ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2020 року про відмову ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич» про стягнення неотриманого доходу у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки без достатніх правових підстав,-
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Славутич» про стягнення неотриманого доходу у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки без достатніх правових підстав .
Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Представник відповідача ТОВ «Славутич» звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення суду щодо відшкодування понесених відповідачем судових витрат. Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України.
Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2020 року відмовлено у прийнятті додаткового рішення.
В своїй апеляційній скарзі ТОВ «Славутич» посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відповідно до ст. 360 ЦПК України подав відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Славутич» , посилаючись на незаконність та необґрунтованість доводів її апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду - скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення районний суд виходив з того, що при ухваленні рішення судом було вирішено питання про судові витрати.
Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу .
ТОВ «Славутич» в апеляційній скарзі посилається на те, що у зв`язку з необхідністю надання правової допомоги та здійснення представлення інтересів у суді підприємство 02.10.2019 року уклало з Адвокатським об`єднанням «Юридична Практика» договір про надання правової допомоги № ДБ-12, згідно якого адвокатське об`єднання в особі старших партнерів зобов`язалось за плату надати ТОВ «Славутич» правову допомогу у цивільній справі № 195/1534/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Славутич» про стягнення неотриманого доходу у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки без достатніх правових підстав.
На виконання договору про надання правової допомоги старшим партнером адвокатського об`єднання складено належним чином оформлено та подано до суду заяву по суті, а також забезпечено явку та представлення інтересів відповідача в суді.
При цьому, відповідно до ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті, яким для відповідача є відзив на позовну заяву, відповідачем подано попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат та докази укладення договору про надання правової допомоги, а також докази часткової оплати послуг з надання правової допомоги.
В подальшому за фактом забезпечення явки представника відповідача до суду останнім на підставі договору про надання правової допомоги здійснювалась оплата послуг адвоката.
29.01.2020 року судом першої інстанції у справі ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову. При цьому, також у резолютивній частині рішення суду зазначено про відмову у задоволенні вимог відповідача про стягнення з позивача понесених судових витрат на правову допомогу.
31.01.2020 року відповідачем до суду подана заява про стягнення судових витрат в порядку ч. 8 ст. 141 та ст. 270 ЦПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2020 року, до відкриття судом останнього судового засідання, відповідач у справі подав до суду письмову заяву про понесені судові витрати на правову допомогу та зазначив, що у зв`язку з тим, що розгляд справи триває, у зв`язку з чим відповідач у повному обсязі ще не визначив розмір здійснених ним витрат на правову допомогу, докази здійснених ним витрат будуть ним подані відповідно до положення ч. 8 ст. 141 ЦПК України впродовж 5 днів після ухвалення судом рішення по суті позовних вимог.
Таким чином, судом першої інстанції неправомірно відмовлено в ухваленні додаткового рішення щодо стягнення з позивача понесених відповідачем у справі судових витрат.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, відповідно до ст. 379 ЦПК України скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич» - задовольнити.
Ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2020 року про відмову ухвалити додаткове рішення - скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: О.П. Варенко
О.В. Лаченкова
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2020 |
Оприлюднено | 02.10.2020 |
Номер документу | 91929037 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Городнича В. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні