Постанова

від 03.03.2021 по справі 195/1534/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3231/21 Справа № 195/1534/19 Суддя у 1-й інстанції - Кондус Л. А. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Макарова М.О.

за участю секретаря - Керімової-Бандюкової Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич» про стягнення неотриманого доходу у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки без достатніх правових підстав

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на додаткове рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2020 року, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Славутич» про стягнення неотриманого доходу у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки без достатніх правових підстав. Просив суд стягнути зі ТОВ «Славутич» на користь ОСОБА_1 заборгованість за орендною платою за 2016-2018 роки у розмірі 4006,08 грн., пеню у розмірі 2% за кожен день просрочення у розмірі 9772,20 грн.,3% річних від просроченої суми у розмірі 108,96 грн., інфляційних витрат 358,31 грн, всього 14245,55 грн. за використання земельної ділянки. Також стягнути з відповідача компенсацію судових витрат - судовий збір 768,40 грн., та витрат на професійну правничу допомогу 8200 грн. (том 1 а.с.2-3, 81).

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено (том 1 а.с.103-109).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року апеляційні скарги ТОВ «Славутич» та ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2020 року - залишено без змін (том 2 а.с.40-42).

29.01.2020 представник відповідача ТОВ «Славутич» звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення суду щодо відшкодування понесених відповідачем судових витрат, відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, посилаючись на наступне.

Остаточний розмір понесених судових витрат на правову допомогу відповідач зможе визначити лише після ухвалення судового рішення по суті, після чого буде складено акт приймання-здачі послуг, що передбачено п.7.8 Договору про надання правової допомоги, укладеного з Адвокатським об`єднанням «Юридична практика» .

31.01.2020 представником відповідача було подано заяву про стягнення судових витрат відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, а також долено до матеріалів справи акт приймання-здачі послуг № 1 від 30.01.2020 року, із зазначенням розміру понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, який складає 9500,00 грн. Вказану суму просив стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Славутич» .

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 28.02.2020 відмовлено у прийнятті додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Славутич» про стягнення неотриманого доходу у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки.

23.09.2020 постановою Дніпровського апеляційного суду вказану ухвалу Томаківського районного суду від 28.02.2020 про відмову ухвалити додаткове рішення скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Додатковим рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2020 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Славутич» понесені у справі судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9500,00 грн. (том 2 а.с.51-53).

Не погодившись із додатковим рішенням суду, ОСОБА_1 , звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом 1 інстанції норм матеріального та процесуального права, просив, скасувати додаткове рішення суду та відмовити в задоволені заяви (том 2 а.с.67-69).

Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.01.2020 представником відповідача подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи (том 1 а.с. 97-99), загальна сума яких складає 9500 грн. згідно укладеного договору № ДБ-12 про надання правової допомоги від 02.10.2019 (том 1 а.с.49-50) між відповідачем та Адвокатським об`єднанням «Юридична практика» .

Також матеріали справи містять Додаток № 1 до вказаного Договору, де зазначені тарифи, якими сторони Договору керуються при наданні доручень та отримання правових послуг (том 1 а.с. 52-53), протокол узгодження договірної ціни, рахунок-фактура (том 1 а.с.54, 55), копія платіжного доручення № 435 від 07.10.2019 на суму 5000 грн. (том 1 а.с.56).

З матеріалів справи також вбачається, що після ухвалення 29.01.2020 Томаківським районним судом рішення за вищевказаним позовом, 31.01.2020 представником відповідача було подано заяву про стягнення судових витрат відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

З акту приймання-здачі послуг № 1 від 30.01.2020 року, який долучено представником відповідача до матеріалів справи (том 1 а.с.113), розмір понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу не змінився, тобто сума залишилася така як у попередньому (орієнтовному) розрахунку поданому раніше, яка складає 9500 грн.

Судом встановлено, що при ухваленні рішення, яким відмовлено в задоволенні позову повністю, не вирішено питання відшкодування за рахунок позивача судових витрат, які поніс відповідач у вигляді оплати правової допомоги Адвокатським об`єднанням «Юридична практика» в сумі 9500 грн, що підтверджується матеріалами справи (том 1 а.с.113-115), сплачена відповідачем адвокату сума гонорару є обґрунтованою та відповідає складності справи, обсягу наданої адвокатом правової допомоги, а також фактичному часу, затраченому адвокатом на підготовку процесуальних документів і особисту участь у судових засіданнях.

Тобто вказані грошові кошти сплачені відповідачем на користь Адвокатського об`єднання «Юридична практика» , що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (№489 від 25.10.2019 на суму 1500,00 грн., № 435 від 07.10.2019 на суму 5000,00 грн., № 674 від 30.01.2020 на суму 1500,00 грн., № 560 від 26.11.2019 на суму 1500,00 грн. (том 1 а.с.114-115).

Вирішуючи питання судових витрат, суд 1 інстанції виходив із того, що сплачена відповідачем Адвокатському об`єднанню «Юридична практика» сума судових витрат підлягає відшкодуванню в повному обсязі, оскільки їх розмір підтверджений належними та допустимими доказами, що є підставою для задоволення заяви та ухвалення у справі додаткового рішення.

Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду 1 інстанції.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відповідачем надані відповідні докази на підтвердження сплачених витрат на правову допомогу, тому суд 1 інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення заяви.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Положеннями ч.1 ст.375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що додаткове рішення суду є законним та обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 259, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: