Ухвала

від 01.10.2020 по справі 701/1339/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-кп/4809/816/20 Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Категорія ст. 206-2 КК України Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2020 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17 серпня 2020 року, якою стосовно обвинуваченого

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, починаючи з 17 серпня 2020 року до 15 жовтня 2020 року включно, з визначенням розміру застави в сумі 2017050 грн.,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Монастирищенського районного суду Черкаської області перебуває об`єднане кримінальне провадження № 701/1339/19 (провадження №1-кп/702/52/20) за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 206-2, ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України.

В судовому засіданні районного суду прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 .

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17 серпня 2020 року задоволено клопотання прокурора та ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з визначенням розміру застави в сумі 2017050 грн.

Рішення суддя мотивував тим, що ОСОБА_10 офіційно не зареєстрований за жодним місцем проживання, ухилявся від явки до органу досудового розслідування для проведення слідчих та процесуальних дій, як наслідок був оголошений та перебував у розшуку, немає міцних соціальних зав`язків, порушував вимоги ухвали слідчого судді від 16.10.2019 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому є достатньо підстав вважати, що останній може продовжити переховуватися від суду, в тому числі шляхом виїзду за межі України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу районного суду та постановити нову ухвалу, якою її підзахисному обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що усі чотири роки ризики мають бути реальними та обґрунтованими. Однак всупереч викладеному стороною обвинувачення не надано докази, які б посвідчували факти наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків.

Більш того прокурором не доведено недостатність застосування до підзахисного інших - більш м`яких запобіжних заходів.

Також, сторона захисту наголошує, що ОСОБА_8 здав на зберігання слідчому свої паспорти для виїзду за кордон, має постійне місце зберігання в м. Києві.

Її підзахисний не може знищити речові докази, оскільки всі докази у кримінальному провадженні вже зібрані, також не може впливати на потерпілих, оскільки вони проживають за межами України та в різних областях.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали клопотання і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до частини п`ятої цієї статті слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Колегія суддів за результатами апеляційного перегляду ухвали районного суду встановила, що зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно дотримані.

Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів, в провадженні Монастирищенського районного суду Черкаської області перебуває об`єднане кримінальне провадження № 701/1339/19 (провадження №1-кп/702/52/20) за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 206-2, ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 у вересні 2018 року, діючи умисно, разом та за попередньою змовою з ОСОБА_9 із корисливих мотивів, протиправно заволодів майном ТОВ «Вікторія.» (код ЄДРПОУ 38543846) в тому числі часткою його засновника шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, що заподіяло велику шкоду ТОВ «Вікторія» (ЄДРПОУ 32860788), за наступних обставин.

Відповідно до наказу № 13/12 від 19.06.2012 ОСОБА_8 призначений на посаду директора ТОВ «Вікторія», код ЄДРПОУ 32860788.

Протягом 2018 року, точної дати в ході розслідування не встановлено, ОСОБА_9 вступив у злочинну змову з ОСОБА_8 , метою якої було незаконне заволодіння майном ТОВ «Вікторія .», код ЄДРПОУ 38543846, в тому числі часткою його засновника.

В подальшому, 24.09.2018 ОСОБА_8 не маючи відповідних повноважень, діючи в інтересах ОСОБА_9 всупереч інтересам засновника та в порушення положень Статуту ТОВ «Вікторія», перебуваючи у м. Черкаси склав Рішення учасника ТОВ «Вікторія .», код ЄДРПОУ 38543846, № 1/09 від 24.09.2019, в яке вніс завідомо неправдиві відомості щодо місця та часу проведення загальних зборів Товариства, а саме: 19124, Черкаська область, Монастирищенський район, с. Зюбриха, вул. Центральна, буд. 1, а також часу початку зборів 09 год. 00 хв. 24.09.2018.

Відповідно до Рішення № 1/09 від 24.09.2019 на зборах вирішили: дозволити продаж частки учасника ТОВ «Вікторія .» (код ЄДРПОУ 38543846), належної ТОВ «Вікторія» (ЄДРПОУ 32860788) у розмірі 100 % статутного капіталу, фізичній особі ОСОБА_9 ; змінити склад учасників ТОВ «Вікторія .» (код ЄДРПОУ 38543846) на наступний: ТОВ «Вікторія» (код ЄДРПОУ 32860788) виходить зі складу учасників ТОВ «Вікторія .» (код ЄДРПОУ 38543846), а ОСОБА_9 входить до складу учасників ТОВ «Вікторія .» (код ЄДРПОУ 38543846), з часткою володіння 100 % статутного капіталу.

Продовжуючи свій злочинний умисел на підставі вказаного рішення 24.09.2018 ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 перебуваючи в м. Черкаси склали фіктивний договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія .» (далі Договір купівлі-продажу частки), умови якого в частині внесення коштів на розрахункові рахунки, відкриті на ТОВ «Вікторія», за купівлю корпоративних прав товариства не мали намір виконувати.

У пункті 1 Договору купівлі-продажу частки зазначено, що продавець ТОВ «Вікторія» продає покупцю ОСОБА_9 свою частку у розмірі 100 % у статутному капіталі ТОВ «Вікторія .», що еквівалентно 2029800,00 гривень.

Пунктом 1.4 Договору купівлі-продажу частки передбачено, що продавцю ТОВ «Вікторія» належить частка у статутному капіталі ТОВ «Вікторія .» у розмірі 100 % статутного капіталу Товариства.

У пунктах 2.1, 2.2 Договору купівлі-продажу частки зазначено, що ціна частки складає 100 % та відчужується за ціною 2 029 800,00 гривень.

Оплата вартості Частки, вказаної у пункті 2.1 Договору, здійснюється покупцем протягом 15-ти календарних днів після підписання договору. Валютою платежу за цим договором є грошова одиниця України гривня.

У підпункті 3.2.1 пункту 3.2 Договору купівлі-продажу частки зазначено, що покупець ОСОБА_9 зобов`язаний оплатити продавцю ТОВ «Вікторія» вартість Частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія .» згідно з пунктами 2.1, 2.2 договору та прийняти частку у власність.

У подальшому, в цей же день ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 склали акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія.» (ЄДРПОУ 38543846), який було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_11 , відповідно до якого: ТОВ «Вікторія» на виконання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія .» від 24.09.2018 передало, а ОСОБА_9 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ «Вікторія .», код ЄДРПОУ 38543846, у розмірі 100 %. Номінальна вартість цієї частки складає 2 029 800,00 гривень; Сторони не мають одна до одної матеріальних претензій у зв`язку з передачею зазначеної у акті частки статутного капіталу ТОВ «Вікторія .».

Після цього, переслідуючи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння майном ТОВ «Вікторія .» ОСОБА_9 , перебуваючи в м. Черкаси, склав Рішення учасника ТОВ «Вікторія .», код ЄДРПОУ 38543846, № 2/09 від 24.09.2019, в яке вніс завідомо неправдиві відомості щодо місця та часу проведення загальних зборів Товариства, а саме: 19124, Черкаська область, Монастирищенський район, с. Зюбриха, вул. Центральна, буд. 1, часу початку зборів 10 год. 00 хв. 24.09.2018, а також факту присутності під час зборів діючого на той час директора ТОВ «Вікторія .» ОСОБА_12 , який підтвердив свій намір щодо свого звільнення з посади і запропонував обрати на цю посаду ОСОБА_9 .

Ураховуючи вказані факти, значеним рішенням було призначено директором Товариства ОСОБА_9 , а також затверджена нова редакція Статуту ТОВ «Вікторія .».

Після затвердження Рішення учасника ТОВ «Вікторія .», код ЄДРПОУ 38543846, № 2/09 від 24.09.2019, а також нової редакції Статуту Товариства ОСОБА_9 та ОСОБА_8 близько 14.05 год. прибули до Маньківської районної державної адміністрації, де ОСОБА_9 в присутності ОСОБА_8 подав державному реєстратору наступні документи: Рішення учасника ТОВ «Вікторія .», код ЄДРПОУ 38543846, № 1/09 від 24.09.2019, Рішення учасника ТОВ «Вікторія .», код ЄДРПОУ 38543846, № 2/09 від 24.09.2019, нову редакцію Статуту ТОВ «Вікторія .», акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія .» (ЄДРПОУ 38543846) від 24.09.2018.

На підставі зазначених документів державний реєстратор Маньківської районної державної адміністрації ОСОБА_13 здійснила наступні реєстраційні дії щодо ТОВ «Вікторія .»: державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи: 24.09.2018 10121050006000608: зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників; внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах: 24.09.2018 10121070007000608; зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи.

У подальшому, з метою надання вказаним протиправним діям законного характеру ОСОБА_9 та ОСОБА_8 складено фіктивний акт звірки розрахунків від 08.10.2018 за Договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Вікторія .» від 24.09.2018, в який внесли неправдиві відомості про те, що станом на 08.10.2018 покупець, в особі ОСОБА_9 здійснив повний розрахунок із Продавцем ТОВ «Вікторія», в особі ОСОБА_8 за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія .» від 24.09.2018, шляхом передачі готівкових грошових коштів у розмірі 2 029 800,00 гривень.

Однак, відповідно до висновку судово-економічної експертизи №СЕ2019/121 від 12.07.2019 факту отримання коштів від ОСОБА_9 за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Вікторія .» від 24.09.2018 за період з 01.09.2018 по 31.03.2019 не встановлено.

Таким чином, ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_8 заволодів майном товариства, в тому числі часткою 100 % статутного капіталу ТОВ «Вікторія .», засновником якого є ТОВ «Вікторія», що складає відповідно до висновку судово-економічної експертизи №СЕ2019/121 від 12.07.2019 10 118 500,00 гривень, чим, завдав шкоди ТОВ «Вікторія» (ЄДРПОУ 32860788) на вказану суму, що більш ніж в 11 485 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення кримінального правопорушення, тим самим заподіяв останньому велику шкоду.

Крім того, досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_8 за попередньою змовою з директором ТОВ «Вікторія.» ОСОБА_9 , знаходячись у невстановленому в ході досудового розслідування місці на території м. Черкаси, в листопаді 2018 року, але не пізніше 13.11.2018, переслідуючи умисел на розірвання договорів суборенди 159 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих в адміністративних межах с. Зюбриха Монастирищенського району Черкаської області, склали завідомо підроблені офіційні документи, які посвідчують факти, що мають юридичне значення, а саме 159 угод б/н від 13.11.2018 про дострокове розірвання договорів суборенди земельних ділянок, укладених у 2016 році між ТОВ «Вікторія.» код ЄДРПОУ 38543846 (суборендодавець) та ТОВ «Вікторія» код ЄДРПОУ 32860788 (суборендар), в реквізити яких, достовірно знаючи, що з 10.10.2018 ОСОБА_8 не є керівником ТОВ «Вікторія» та не має законних повноважень підписувати офіційні документи від імені даного товариства, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 внесли недостовірні відомості про те, що ОСОБА_8 є директором ТОВ «Вікторія». Після цього вищевказані 159 угод б/н про дострокове розірвання договорів суборенди земельних ділянок від 13.11.2018 були підписані ОСОБА_8 від імені ТОВ «Вікторія» та ОСОБА_9 від імені ТОВ «Вікторія.», а також посвідчені печатками вказаних підприємств.

В подальшому, 13.11.2018 зазначені 159 угод б/н про дострокове розірвання договорів суборенди земельних ділянок були подані ОСОБА_9 приватному нотаріусу Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_14 для внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На думку колегії суддів, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України, оскільки такий висновок підтверджується доданими до клопотання доказами, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_8 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України.

Такий висновок також повною мірою узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), відповідно до якої термін «обґрунтована підозра», зокрема викладеного у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Оскільки на даному етапі судового розгляду не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, з чим погоджується і колегія суддів.

Тобто, суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 встановив наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Твердження сторони захисту про відсутність у даному кримінальному провадженні доказів на вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень у вчиненні яких йому повідомлення про підозру, не заслуговують на увагу, оскільки, на переконання колегії суддів, обґрунтованість підозри доведена доданими до клопотання матеріалами, з яких вбачається, що об`єктивний неупереджений спостерігач міг би зробити висновок про можливе вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Такі дані містяться зокрема у протоколах допиту свідків; протоколах допиту потерпілих; висновку судово-економічної експертизи.

Крім того, всупереч положенням ч. 5 ст. 132 КПК України, апелянтом не надано доказів на підтвердження зазначених обставин, з огляду на засади змагальності сторін, проте стороною обвинувачення обґрунтованість підозри доведена доданими до клопотання матеріалами.

Разом з тим, факт заперечення наявності обґрунтованої підозри не є визначеною законом підставою для її спростування. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України та є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (ст.ст. 22, 26 КПК України).

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення ЄСПЛ «Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення ЄСПЛ «Бекчиєв проти Молдови»).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності та зокрема те, що останній був оголошений в розшук та переховувався від органу досудового розслідування, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні. Таким чином

Отже, відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, яким задоволено клопотання, оскільки прокурор в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують продовження обмеження права ОСОБА_8 на свободу.

Доводи захисника про необґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 колегією суддів не можу бити враховано.

Зазначені доводи колегія суддів не бере до уваги, оскільки не визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість злочину у якому обвинувачується ОСОБА_8 в сукупності з мірою покарання, яка загрожує у разі визнання її винуватою, свідчать про наявність високого ступеню ризиків переховування їх від суду.

Про наявність високого ступеню ризику переховування ОСОБА_8 від суду свідчить те, що осатаній офіційно не зареєстрований за жодним місцем проживання, ухилявся від явки до органу досудового розслідування для проведення слідчих та процесуальних дій, як наслідок оголошений та перебував у розшуку, порушував вимоги ухвали слідчого судді від 16.10.2019 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також необхідно зазначити про наявність ризику впливу на свідків, оскільки вказані свідки в судовому засіданні ще не допитувалися.

Що стосується тверджень захисника про те, що до ОСОБА_8 можливо застосуватизапобіжний західне пов`язанийз триманнямпід вартою,то такі доводи захисника на переконання колегії суддів не спростовують висновок судді про наявність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не можуть бути самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання про обрання щодо

ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та доданих ініціатором клопотання доказів на підтвердження його обґрунтованості.

Доводи щодо наявності у ОСОБА_8 постійного місця проживання та сталих соціальних зв`язків - у даному випадку розцінюються як такі, що, зважаючи на ряд зазначених вище обставин, уособлено не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого у разі обрання стосовно нього більш м`якого запобіжного заходу.

Відтак, є об`єктивні підстави вважати про можливість ухилення обвинуваченого від суду, вчинення нового кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким іншим чином.

Доводи захисника про відсутність ризиків на належне виконання ОСОБА_8 процесуальних обов`язків, у разі обрання йому запобіжного заходу не пов`язаного з тримання під вартою, - колегією суддів не може бути враховано, оскільки обвинувачений не являвся для проведення слідчих (процесуальних) дій до органу досудового розслідування, перебував у розшуку, проживає поза межами Черкаської області, не має постійного місця проживання та реєстрації.

Отже, проживання поза межами Черкаської області без офіційної реєстрації унеможливлює належне виконання останнім процесуальних обов`язків та надасть йому змогу переховуватися від суду.

А тому, належна поведінка ОСОБА_8 не може бути забезпечена шляхом застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою та не зможе запобігти спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, вчинення нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи наведене, беручи до уваги обставини вчинення кримінальних правопорушень а також, те, що ОСОБА_8 раніше оголошувався у розшук, не являвся для проведення слідчих дій, не виконував ухвалу слідчого судді, проживає поза межами регіону де здійснюється судовий розгляд, обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи захисника про необхідність обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.

А тому підстав для задоволення апеляційної скарги не має.

Доводи захисника щодо відсутності у даному кримінальному провадженні ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного містять лише посилання на незгоду з наданими стороною обвинувачення матеріалами, а тому їх слід визнати непереконливими.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_8 здав на зберігання слідчому документи для виїзду за кордон, не є достатньою для зміни йому запобіжного заходу на більш м`який, оскільки зазначена обставина жодним чином не може гарантувати виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Також, не можуть бути задоволені посилання захисника про те, що прокурором не доведено недостатність застосування до її підзахисного інших більш м`яких запобіжних заходів, оскільки в судовому засіданні в суді першої інстанції встановлено, що попередні дії обвинуваченого, які полягали у неявці для проведення слідчих (процесуальних) дій до органу досудового розслідування та те, що ОСОБА_8 не зареєстрований за жодним місцем проживання, перебував у розшуку, порушував вимоги ухвали слідчого судді від 16.10.2019 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на думку колегії суддів є достатніми обставинами, які свідчать про те, що належна поведінка ОСОБА_8 не може бути забезпечена шляхом застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Враховуючи вищенаведене, суддя при розгляді даного клопотання повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення, у зв`язку із чим посилання захисника на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, порушення вимог Кримінального процесуального Закону при її винесенні, на переконання колегії суддів, є безпідставними.

Отже, колегія суддів вважає, що належна процесуальна поведінка ОСОБА_8 не може бути забезпечена застосуванням менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 необхідно залишитибез задоволення,а ухвалуМонастирищенського районного суду Черкаської області від 17 серпня 2020 року необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 183, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17 серпня 2020 року, якою стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, починаючи з 17 серпня 2020 року до 15 жовтня 2020 року включно, з визначенням розміру застави в сумі 2017050 грн., - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4