Ухвала

від 29.09.2020 по справі 916/1871/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"29" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1871/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Ісак Д.П.

розглянувши у підготовчому засіданні справу №916/1871/20

за позовом Заступника прокурора Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3) в інтересах держави в особі Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 40055626), Одеської обласної ради (65032, м. Одеса, пр. Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 25042882)

до відповідача ТОВ Фірми "Рішельє" (65026, м. Одеса, вул. Буніна, 15, код ЄДРПОУ 20969826)

про стягнення, розірвання договору та зобов`язання вчинити певні дії, -

за участю представників:

від прокуратури: Бондаревський О.М. посвідчення

від позивача (Департамент): Ткачук І.М. /самопредставництво/

від позивача (Одеська обласна рада): не з`явився

від відповідача: Шаброва О.Ю. ордер серія ОД №591857 від 07.09.2020р.

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації та Одеської обласної ради звернувся до ТОВ Фірми "Рішельє" з позовом, в якому просить господарський суд Одеської області:

- стягнути з ТОВ Фірми "Рішельє" на користь Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації заборгованість за охоронним договором на орендне користування пам`яткою культурної спадщини від 25.12.2003 (зі змінами) у розмірі 2 800 675,47 грн. та пеню у розмірі 571 600,06 грн.;

- розірвати охоронний договір на орендне користування пам`яткою культурної спадщини від 25.12.2003 (зі змінами) укладений між управлінням культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації та ТОВ Фірми "Рішельє";

- зобов`язати ТОВ Фірму "Рішельє" звільнити і повернути Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації приміщення, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Пушкінська/Буніна, 17/15, площею 1793,9 кв.м. за актом приймання-передачі.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за охоронним договором на орендне користування пам`яткою культурної спадщини від 25.12.2003р. щодо сплати орендної плати за період часу з січня 2019р. по березень 2020р.

Ухвалою суду від 30.06.2020р. позовну заяву прокуратури прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №916/1871/20, та справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому провадженні відповідач надав до суду відзив на позов за вх.№25377/20 від 25.09.2020р., в якому просить суд відмовити прокуратурі у задоволенні позову, з посиланням при цьому на те, що розрахунок пені, який наданий до позову не відповідає вимогам ч.6 ст.232 ГК України і тому розмір пені становить 277643,21 грн., замість заявлених у позові 571500,06 грн.

Водночас відповідач посилається на те, що заборгованість з орендної плати виникла у зв`язку із прийняттям Закону України Про заборону грального бізнесу в Україні , який запровадив обмеження щодо здійснення грального бізнесу в Україні, що позбавило відповідача можливості здійснювати свій основний вид діяльності та отримувати прибуток. Відповідач має намір використовувати орендоване приміщення та вживає усі можливі заходи щодо мирного врегулювання спірної ситуації та добровільно сплачує наявну заборгованість, що підтверджується квитанціями про оплату.

Окрім того, відповідач надав до суду заяву про залишення позову без розгляду за вх.№25458/20 від 25.09.2020р., в якій просить суд на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України залишити без розгляду позов прокуратури у даній справі, з посиланням при цьому на те, що прокурором не наведено достатніх аргументів бездіяльності Департаменту культури та Одеської обласної ради, а також не дотримано порядку передбаченого ст.23 Закону України Про прокуратуру , що свідчить про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді. Також позивач посилається на те, що прокурором невірно визначений позивач - Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, оскільки зі змісту ст.6 Закону України Про охорону культурної спадщини , Положення про управління культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, затв. розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 21.09.2015р. №580/А-2015, рішення Одеської обласної ради від 28.10.2011р. №288-VІ вбачається, що Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації уповноважений управляти майном (укладати договори, утримувати на власному балансі пам`ятки культурної спадщини, видача розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток культурної спадщини, тощо). Водночас з наведених нормативно правових актів не вбачається про делегування Одеської обласною радою Департаменту повноважень щодо представництва інтересів у судових органах з питань стягнення заборгованості та повернення майна спільної власності територіальних громад області.

Окрім того, відповідач звертає увагу на те, що Одеська обласна рада не здійснює процесуальних дій як позивач, його представник не з`являється у судові засідання і не підтримує позов.

При цьому, відповідач посилається на правові висновки, викладені у Постанові Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18.

Представник прокуратури у судовому засіданні надав усні пояснення, згідно з якими заперечував проти задоволення заяви відповідача, а також надав до суду письмові пояснення за вх.№25872/20 від 29.09.2020р., в яких прокурор посилається на те, що відповідно до ст.23 Закону України Про прокуратуру , ч.3 ст.131-1 Конституції України, ст.53 ГПК України представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів (постанова Верховного Суду від 16.04.2019р. у справі №910/3486/18). Період формування заборгованості складає більш ніж півтора роки, проте Одеська обласна рада та Департамент культури національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації не зверталися до суду для захисту своїх інтересів, що свідчить про неналежне виконання обов`язків працівниками вказаних установ. Бездіяльність Одеської обласної ради та Департаменту культури національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, між іншим, підтверджується листами вказаних установ від 25.06.2020р. та від 04.05.2020р. відповідно в яких вони повідомили про невжиття заходів щодо захисту майнових інтересів. Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.10.2019р. у справі №903/129/18 сам факт не звернення до суду органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду. Позиція щодо наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави у суді у випадку бездіяльності уповноважених на здійснення функцій держави органів закріплена також у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі №587/430/16-ц.

Представник позивача Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (надалі - Департаменту культури) у підготовчому засіданні також надав усні пояснення, згідно з якими позивач заперечує проти задоволення заяви позивача та у письмових запереченнях за вх.№25856/20 від 29.09.2020р. вважає, що прокурором вірно визначено позивача по справі Департамент культури, з посиланням при цьому на рішення Одеської обласної ради Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада від 22.09.2006р. 74-У, розпорядження Одеської обласної держаної адміністрації Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, повноваження з управляння яким делеговані обласні державній адміністрації від 23.06.2003р. №514/А-2003, рішення Одеської обласної ради Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада від 24.04.2003р. №154-ХХІV, розпорядження Одеської обласної державної адміністрації Про Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 27.05.2019р. №647/А-2019р.

Одеська обласна рада у підготовчі засідання не з`явилася та своєї позиції щодо позову та заяви відповідача про залишення позову прокуратури без розгляду не надала.

Розглянувши заяву відповідача про залишення позову без розгляду та заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, суд дійшов висновку про задоволення заяви, з наступних мотивів.

У матеріалах справи наявний лист Прокуратури від 28.04.2020р. №05/1-754вих-20, який одержаний Департаментом культури 28.04.2020р., та в якому Прокуратура відповідно до ст.23 Закону України Про прокуратуру просить надати інформацію стосовно наявності заборгованості за використання майна, що знаходиться на балансі Департаменту та відноситься до об`єктів культурної спадщини у зв`язку із необхідністю вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.

Листом від 04.05.2020р. №01-07/1802, який одержаний Прокуратурою 07.05.2020р. за вх.№27505 вх.20, Департамент культури повідомив про наявність заборгованості ТОВ Рішельє перед Департаментом культури станом на 31.03.2020р. у розмірі 3372275,54 грн., про звернення до ТОВ Рішельє з листом претензією від 31.01.2020р. №01-07/473 щодо сплати заборгованості та неотримання відповіді на зазначену претензію, а також просив вжити заходів реагування відповідно до компетенції щодо дострокового розірвання договору.

Водночас у матеріалах справи наявний лист Прокуратури від 15.06.2020р. №05/1-1239вих-20, в якому Прокуратура відповідно до ст.23 Закону України Про прокуратуру просить Одеську обласну раду повідомити чи вживалися останньою заходи щодо захисту інтересів держави у зв`язку з необхідністю вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.

23.06.2020р. Прокуратурою складено Повідомлення в порядку ст.23 Закону України Про прокуратуру за №05/1-1365 вих-20, яке одержано Департаментом культури 30.06.2020р. за вх.№1918/01-07, та в якому Департамент культури повідомлено про складений позов та звернення з таким позовом до суду у найближчий час.

Також 23.06.2020р. Прокуратурою складено Повідомлення в порядку ст.23 Закону України Про прокуратуру за №05/1-1366 вих-20, яке одержано Одеською обласною радою 26.06.2020р. за вх.№3377/01/03-39, та в якому Одеську обласну раду повідомлено про складений позов та звернення з таким позовом до суду у найближчий час.

24.06.2020р. Прокуратурою складено відповідний позов за №05/1-1377вих-20, який подано до суду 25.06.2020р. (вх.№1930/20).

Тією ж датою 25.06.2020р. за вх.№37410вх-20 Прокуратурою одержано лист Одеської обласної ради від 25.06.2020р. №3175/01/03-39/1597, в якому Одеською обласною радою надано відповідь на питання щодо оренди ТОВ Рішельє приміщень будівлі Нова біржа , що розташована за адресою м. Одеса. вул. Пушкінська, 17 ріг вул.Буніна,15 а саме Прокуратуру повідомлено про звернення до Департаменту культури із листами від 30.10.2019р. №0501/2642 та від 11.12.2019р. №0501/3053 стосовно надання пояснень щодо заборгованості з орендної плати ТОВ Рішельє і наразі відповідь на ці листа відсутня, а також повідомлено про те, що станом на сьогодні Одеська обласна рада не вжила заходів з приводу звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості та звільнення приміщень, що знаходяться у користуванні ТОВ Рішельє .

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У ст. 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. (абзаци перший - четвертий частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Отже, вищевикладені вимоги Закону встановлюють як право прокурора отримувати інформацію та витребувати від суб`єкта владних повноважень матеріали з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, так і зобов`язання прокурора попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Водночас 20.07.2020р. оприлюднено Постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18, якою вирішено питання щодо виключно правової проблеми стосовно підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, а саме питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду шляхом:

- додання до позовної заяви доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів вчинення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ним ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;

- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи в такому разі достатньо самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття позову прокурора до розгляду).

Окрім того, вирішено питання щодо правових наслідків у випадку, якщо суд після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи встановить відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначених законом підстав для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру ), а саме:

- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

- які виникають правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Так, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18 міститься висновок про застосування норм права, згідно з яким:

- Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

- Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

- Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

-Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

-Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

- Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

- Частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

- Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України .

Як вище встановлено господарським судом, прокурором до звернення до суду з даним позовом, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави у суді здійснені дії щодо отримання інформації з Департаменту культури та у Одеській обласній раді. Також до звернення до суду з даним позовом прокурором було виконане зобов`язання відповідно до вимог ст.23 Закону щодо повідомлення як Департаменту, так і Одеської обласної ради про звернення до суду з позовом.

Проте, розумних строків, які надають можливості відповідним органам відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, прокурором дотримано не було, оскільки Повідомлення в порядку ст.23 Закону України Про прокуратуру складено 23.06.2020р., а позов, який складено 24.06.2020р., поданий прокурором до суду 25.06.2020р., тобто через два дні після складання Повідомлення в порядку ст.23 Закону України Про прокуратуру .

Більш того, Повідомлення в порядку ст.23 Закону України Про прокуратуру одержано Департаментом 30.06.2020р. та Одеською обласною радою - 26.06.2020р., тобто вже після того, як прокурором поданий до суду даний позов 25.06.2020р.

Водночас, господарський суд вважає, що лист Департаменту від 04.05.2020р. №01-07/1802 з проханням до Прокуратури вжити заходів відповідно до компетенції щодо дострокового розірвання договору, надає можливість суду підтвердити наявність підстав для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Департаменту культури.

Щодо Одеської обласної ради, то остання була позбавлена можливості протягом розумного строку подати до суду позов або вчинити дії для виправлення ситуації, що не надає можливості суду підтвердити достатність підстав для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Одеської обласної ради.

Такий висновок суду підтверджується також і тим, що Одеською обласною радою не здійснюється процесуальних дій як позивачем та його представник не з`являється у судові засідання.

Посилання представника прокуратури на лист Одеської обласної ради від 25.06.2020р. №3175/01/03-39/1597, який одержано прокуратурою 25.06.2020р. за вх.№37410 вх-20, господарський суд до уваги не приймає, оскільки вказаний лист Одеської обласної ради надано прокурору на його запит під час з`ясування наявності підстав для представництва інтересів держави у суді.

Посилання представника прокуратури на те, що відповідно до вимог ст.55 ГПК України не здійснення Одеською обласною радою процесуальних дій у суді не має значення для підтвердження підстав для представництва, господарський суд до уваги не приймає, з огляду на висновки, викладені у п.54-п.56 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18.

При цьому, господарський суд враховує посилання прокурора на правову позицію, яка викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019р. у справі №903/129/18, та водночас зауважує, що у даній справі прокурором не дотримано розумних строків, які надають можливість відповідному компетентному органу - позивачу у справі Одеській обласній раді звернутися до суду з позовом, або іншим чином зреагувати на виявлені прокурором порушення інтересів держави.

Разом з тим, не приймаються до уваги господарським судом і посилання відповідача на те, що прокурором невірно визначений позивач - Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, оскільки такі посилання не знайшли свого підтвердження у досліджених судом рішенні Одеської обласної ради Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада від 24.04.2003р. №154-ХХІV, розпорядженні Одеської обласної держаної адміністрації Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, повноваження з управляння яким делеговані обласні державній адміністрації від 23.06.2003р. №514/А-2003, рішенні Одеської обласної ради Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада від 22.09.2006р. 73-V, положенні про Управління культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації 21.09.2015р. №580/А-2015, положенні про Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 27.05.2019р. №647/А-2019р.

Керуючись п.1 ч.2 ст.185, п.2 ч.1 ст.226, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Заяву Фірма Рішельє Товариство з обмеженою відповідальністю про залишення позову без розгляду за вх.№25458/20 від 25.09.2020р. задовольнити.

2.Залишити без розгляду позов Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної ради до відповідача ТОВ Фірми "Рішельє" про стягнення, розірвання договору та зобов`язання вчинити певні дії у справі №916/1871/20.

Ухвала набирає чинності в порядку встановленому ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Повну ухвалу складено 05 жовтня 2020р.

Суддя Г.Є. Смелянець