Постанова

від 31.03.2021 по справі 916/1871/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року

м. Київ

справа № 916/1871/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевича В. Ю. - головуючого, Чумака Ю. Я., Мачульського Г. М.,

за дорученням судді повноваження секретаря судового засідання здійснює помічник судді Чепурна О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 (головуючий суддя Таран С. В., судді Будішевська Л. О., Поліщук Л. В.) і ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.09.2020 (суддя Смелянець Г. Є.) у справі

за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної ради та Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми Рішельє

про стягнення 3 372 275,53 грн, розірвання договору та зобов`язання вчинити певні дії,

за участю представників:

прокурора - Берестока Б. П.,

позивача (Одеської обласної ради) - не з`явився,

позивача (Департаменту) - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2020 року заступник прокурора Одеської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Одеської обласної ради (далі - Одеська облрада) та Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (далі - Департамент культури Одеської ОДА) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Рішельє (далі - ТОВ Фірма Рішельє , відповідач), в якому просив стягнути з відповідача на користь Департаменту культури Одеської ОДА заборгованість за охоронним договором на орендне користування пам`яткою культурної спадщини від 25.12.2003 (зі змінами) у розмірі 2 800 675,47 грн та пеню у розмірі 571 600,06 грн, розірвати укладений між ТОВ Фірма Рішельє та Управлінням культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації охоронний договір на орендне користування пам`яткою культурної спадщини від 25.12.2003 (зі змінами), а також зобов`язати відповідача звільнити і повернути Департаменту культури Одеської ОДА приміщення площею 1 793,9 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська/Буніна, 17/15, за актом приймання-передачі.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за охоронним договором на орендне користування пам`яткою культурної спадщини від 25.12.2003 щодо сплати орендної плати за період із січня 2019 року по березень 2020 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 28.04.2020 на адресу Департаменту культури Одеської ОДА надійшов запит прокуратури Одеської області від 28.04.2020 № 05/1-754вих-20, в якому остання у зв`язку із необхідністю вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді відповідно до статті 23 Закону України Про прокуратуру просила у найкоротший строк надати інформацію стосовно наявності заборгованості за використання майна, що знаходиться на балансі вказаного Департаменту і належить до об`єктів культурної спадщини (пам`ятників архітектури місцевого значення), та у разі наявності такої заборгованості надати копії всіх документів, які підтверджують відповідні обставини.

4. У листі від 04.05.2020 № 01-07/1802, який одержаний прокуратурою Одеської області 07.05.2020, Департамент культури Одеської ОДА повідомив про наявність у ТОВ Фірма Рішельє заборгованості за договором на орендне користування пам`яткою культурної спадщини від 25.12.2003, розмір якої станом на 31.03.2020 становив 3 372 275,54 грн, у зв`язку з чим Департамент культури Одеської ОДА звернувся до ТОВ Фірма Рішельє з листом-претензією від 31.01.2020 № 01-07/473 щодо погашення зазначеної заборгованості, відповіді на який отримано не було. З урахуванням наведених обставин Департамент культури Одеської ОДА просив вжити заходів реагування відповідно до компетенції щодо дострокового розірвання укладеного з ТОВ Фірма Рішельє договору на орендне користування пам`яткою культурної спадщини від 25.12.2003.

5. 16.06.2020 прокуратура Одеської області надіслала Одеській облраді лист від 15.06.2020 № 05/1-1239вих-20, в якому, посилаючись на необхідність вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, просила у найкоротший термін повідомити, чи вживались Одеською облрадою заходи щодо захисту інтересів держави з питання систематичного невиконання ТОВ Фірма Рішельє істотних умов договору на орендне користування пам`яткою культурної спадщини від 25.12.2003, зокрема в частині своєчасності та повноти сплати останньою орендної плати.

6. За результатами розгляду вищезазначеного листа Одеська облрада надала прокуратурі Одеської області відповідь № 3175/01/03-39/1597 від 25.06.2020, в якій поінформувала про звернення до ТОВ Фірма Рішельє і Департаменту культури Одеської ОДА з листами від 30.10.2019 № 0501/2642 та від 11.12.2019 № 0501/3053 про необхідність надання пояснень щодо заборгованості за договором на орендне користування пам`яткою культурної спадщини від 25.12.2003, однак відповіді на ці листи отримано не було. Крім того, з відповіді від 25.06.2020 № 3175/01/03-39/1597 вбачається, що Одеська облрада додатково зобов`язала вищенаведений Департамент як орендодавця за даним договором невідкладно вжити заходів зі стягнення існуючої за цим договором заборгованості. При цьому також повідомлено про те, що станом на час надання цієї відповіді Одеська облрада не вжила заходів з приводу звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості та звільнення приміщень, що знаходяться у користуванні ТОВ фірма Рішельє .

7. 23.06.2020 прокуратурою Одеської області оформлені повідомлення в порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру , в яких зазначено про те, що найближчим часом до Господарського суду Одеської області буде скеровано позовну заяву в інтересах держави в особі Одеської облради та Департаменту культури Одеської ОДА до ТОВ Фірма Рішельє про розірвання охоронного договору на орендне користування пам`яткою культурної спадщини від 25.12.2003 (зі змінами), а саме: повідомлення № 05/1-1365вих-20, яке одержано Департаментом культури Одеської ОДА 30.06.2020, та повідомлення № 05/1-1366вих-20, яке отримано Одеською облрадою 26.06.2020.

8. 25.06.2020 заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту культури Одеської ОДА та Одеської облради звернувся до ТОВ Фірма Рішельє з позовом у даній справі, який датований 24.06.2020.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

9. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.09.2020, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020, позов залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

10. Судові рішення мотивовані недотриманням прокурором розумних строків, які надали б можливість відповідному компетентному органу, а саме Одеській облраді, звернутися до суду з позовом або іншим чином відреагувати на виявлені прокурором порушення інтересів держави.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

11. У лютому 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Одеської обласної прокуратури, в якій прокурор просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.09.2020 у справі № 916/1871/20, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги

12. Скарга мотивована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України Про прокуратуру , порушенням норм статей 13, 53, 86, 226 Господарського процесуального кодексу України.

13. Прокурор вказує, що суди попередніх інстанцій погодилися з позицією прокурора щодо належності Департаменту культури Одеської ОДА як позивача у цій справі та підтвердження наявності підстав для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Департаменту культури Одеської ОДА. Таким чином , непослідовною є позиція судів обох інстанцій, які одночасно з визнанням наявності підстав для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави доходять висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

14. Прокурор вважає, що не відповідає фактичним обставинам справи висновок суду апеляційної інстанції про те, що матеріали справи не містять доказів того, що Одеська облрада не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави шляхом звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

15. На думку прокурора, лист Одеської обласної ради від 25.06.2020 № 3175/01/03-39/1597, наданий у відповідь на лист прокуратури області від 15.06.2020 № 05/1-1239вих-20 з питання вжиття заходів щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, є свідченням бездіяльності уповноваженого органу, зокрема, невжиття ним самостійних заходів щодо захисту майнових інтересів держави, про порушення яких він був обізнаний щонайменше починаючи із січня 2019 року.

16. Зокрема, з вищевказаного листа Одеської облради вбачається, що обласна рада, будучи обізнаною про порушення ТОВ Фірма Рішельє майнових інтересів держави, обмежилась лише написанням у жовтні та грудні 2019 року листів на адресу Департаменту культури Одеської ОДА про необхідність вжиття заходів зі стягнення з ТОВ Фірма Рішельє виниклої заборгованості, однак дієвих заходів, спрямованих на захист інтересів держави, зокрема шляхом звернення до суду з відповідним позовом, вжито не було.

17. Прокурор вважає, що розумний строк для самостійного звернення Одеської облради як уповноваженого органу до суду з відповідним позовом слід відраховувати з 2019 року, коли Одеській облраді стало відомо про порушення відповідачем майнових інтересів держави.

18. Крім того, зазначає що лист прокуратури Одеської області від 15.06.2020 № 05/1-1239вих-20, направлений на адресу Одеської облради попередньо, до звернення до суду з відповідним позовом, також має розглядатися як повідомлення в порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру , адже містить інформацію про встановлене прокурором порушення інтересів держави та про намір представництва інтересів держави в суді шляхом подання позову як про стягнення виниклої заборгованості, так і про повернення переданого у користування відповідача нерухомого майна.

19. З урахуванням викладеного прокурор вважає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

20. У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Позиція ТОВ Фірма Рішельє

21. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для залишення позову прокурора без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

22. З урахуванням викладеного просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

23. Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, у судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином.

24. У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Уркевича В. Ю., справа розглядається судом касаційної інстанції у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

25. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

26. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

27. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, прокурор посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України Про прокуратуру , порушенням норм статей 13, 53, 86, 226 Господарського процесуального кодексу України.

28. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

29. Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) Конституцію України доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

30. Згідно із частинами третьою, п`ятою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

31. Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

32. Статтею 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII Про прокуратуру (в редакції, чинній на момент подання позову) визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина друга). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (абзаци 1, 2 частини третьої).

33. При цьому прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень (абзац 3 частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру ).

34. У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункти 37- 40 постанови).

35. При цьому прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19).

36. З огляду на викладене підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

37. У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

38. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 910/5562/19 (пункти 29- 30).

39. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).

40. За змістом статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

41. Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

42. Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин (пункт 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19)).

43. Як встановлено судами попередніх інстанцій, прокуратурою Одеської області до звернення до суду з цим позовом було направлено запит від 28.04.2020 № 05/1-754вих-20 на адресу Департаменту культури Одеської ОДА, в якому остання у зв`язку із необхідністю вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді відповідно до статті 23 Закону України Про прокуратуру просила у найкоротший строк надати інформацію стосовно наявності заборгованості за використання майна, що знаходиться на балансі вказаного Департаменту і належить до об`єктів культурної спадщини (пам`ятників архітектури місцевого значення), та у разі наявності такої заборгованості надати копії всіх документів, які підтверджують відповідні обставини.

44. Крім того, 16.06.2020 прокуратурою Одеської області надіслано Одеській облраді лист від 15.06.2020 № 05/1-1239вих-20, в якому, посилаючись на необхідність вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, просила у найкоротший термін повідомити, чи вживались Одеською облрадою заходи щодо захисту інтересів держави з питання систематичного невиконання ТОВ Фірма Рішельє істотних умов договору на орендне користування пам`яткою культурної спадщини від 25.12.2003, зокрема, в частині своєчасності та повноти сплати останньою орендної плати.

45. Також 23.06.2020 прокуратурою Одеської області були оформлені повідомлення № 05/1-1365вих-20 та № 05/1-1366вих-20 в порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру , які адресовані Департаменту культури Одеської ОДА та Одеській облраді відповідно, про намір звернутися до суду з позовом.

46. При цьому суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, правильно зазначив, що розумних строків, які надають можливості відповідним органам відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, прокурором дотримано не було, оскільки повідомлення в порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру складено 23.06.2020, а позов, який складено 24.06.2020, поданий прокурором до суду 25.06.2020, тобто через два дні після складання цього повідомлення.

47. Крім того, складені прокуратурою Одеської області 23.06.2020 на виконання приписів статті 23 Закону України Про прокуратуру повідомлення були отримані Департаментом культури Одеської ОДА 30.06.2020, а Одеською облрадою - 26.06.2020, тобто вже після подання позову, що об`єктивно позбавило вказані компетентні органи можливості протягом розумного строку після отримання таких повідомлень самостійно звернутися з позовом до суду.

48. Водночас суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що лист Департаменту культури Одеської ОДА від 04.05.2020 № 01-07/1802 з проханням до прокуратури вжити заходів відповідно до компетенції щодо дострокового розірвання договору, надає можливість суду підтвердити наявність підстав для звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Департаменту культури Одеської ОДА.

49. Разом з тим щодо Одеської облради суди зазначили, що остання була позбавлена можливості протягом розумного строку подати до суду позов або вчинити дії для виправлення ситуації, що не надає можливості суду підтвердити достатність підстав для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Одеської облради.

50. У касаційній скарзі прокурор вказує, що лист прокуратури Одеської області від 15.06.2020 № 05/1-1239вих-20, направлений на адресу Одеської облради попередньо, до звернення до суду з відповідним позовом, має розглядатися як повідомлення в порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру , адже містить інформацію про встановлене прокурором порушення інтересів держави та про намір здійснити представництво інтересів держави в суді шляхом подання позову як про стягнення виниклої заборгованості, так і про повернення переданого у користування відповідача нерухомого майна.

51. Крім того, прокурор вважає, що лист Одеської обласної ради від 25.06.2020 № 3175/01/03-39/1597, наданий у відповідь на лист прокуратури області від 15.06.2020 № 05/1-1239вих-20 з питання вжиття заходів щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, є свідченням бездіяльності уповноваженого органу, зокрема невжиття ним самостійних заходів щодо захисту майнових інтересів держави, про порушення яких він був обізнаний щонайменше починаючи із січня 2019 року.

52. Місцевий господарський суд зазначив, що не приймає посилання представника прокуратури на лист Одеської облради від 25.06.2020 № 3175/01/03-39/1597, який одержано прокуратурою 25.06.2020 вх. № 37410вх-20, оскільки вказаний лист Одеської облради надано прокурору на його запит під час з`ясування наявності підстав для представництва інтересів держави у суді.

53. Суди встановили, що повідомлення від 23.06.2020 № 05/1-1365вих-20 та № 05/1-1366вих-20 містять інформацію лише щодо наміру прокурора звернутися до суду з позовом про розірвання охоронного договору на орендне користування пам`яткою культурної спадщини від 25.12.2003 (зі змінами), у той час як відомості про заявлення ним інших позовних вимог, а саме: вимог про стягнення з відповідача на користь Департаменту культури Одеської ОДА заборгованості за вказаним договором у розмірі 2 800 675,47 грн та пені у сумі 571 600,06 грн, а також про зобов`язання ТОВ Фірма Рішельє звільнити і повернути Департаменту культури Одеської ОДА приміщення площею 1793,9 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська/Буніна, 17/15, за актом приймання-передачі, у даних повідомленнях взагалі відсутні.

54. Доказів про оформлення в порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру будь-яких інших повідомлень, зокрема тих, якими б позивачів було поінформовано про звернення з позовними вимогами про стягнення заборгованості та зобов`язання вчинити певні дії, прокурором до суду першої інстанції не подано.

55. З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про недотримання прокурором розумних строків, які надали б можливість відповідному компетентному органу Одеській облраді звернутися до суду з позовом або іншим чином відреагувати на виявлені прокурором порушення інтересів держави, що не надає можливості суду підтвердити достатність підстав для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Одеської облради.

56. Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду).

57. Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19) (пункт 39) та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) (пункти 48, 54).

58. Звідси доводи касаційної скарги є необґрунтованими, а висновок судів попередніх інстанцій про залишення позовної заяви прокурора без розгляду зроблений з дотриманням норм матеріального та процесуального права .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

59. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

60. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

61. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Щодо судових витрат

62. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги прокурора без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.09.2020 у справі № 916/1871/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Ю. Я. Чумак

Г. М. Мачульський