Постанова

від 02.10.2020 по справі 742/1073/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

02 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 742/1073/17

провадження № 61-46696св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Білошапківська сільська рада Прилуцького району Чернігівської області, ОСОБА_2 ,

третя особа - виконавчий комітет Прилуцької міської ради Чернігівської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 березня 2018 року у складі судді Зарічної Л. А. та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 26 вересня 2018 року в складі колегії суддів: Лакізи Г. П., Онищенко О. І., Харечко Л. К.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Білошапківської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (далі - Білошапківська сільрада), ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Прилуцької міської ради Чернігівської області (далі - виконком Прилуцької міськради), про визнання незаконною бездіяльності, визнання недійсним рішення сільської ради, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності на земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07 квітня 2016 року він звернувся до Білошапківської сільради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в с. Запереводське для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1 га за рахунок земель комунальної власності з подальшою передачею її у власність. Рішенням восьмої сесії сьомого скликання Білошапківської сільради від 22 квітня 2016 року йому було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності по АДРЕСА_1 . Також цим рішенням його було зобов`язано протягом року з дати прийняття цього рішення укласти договір з організацією, що має право на проведення вищезазначених робіт на їх виконання. На виконання рішення Білошапківської сільради від 22 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 укладено договір № 75/2016 від 20 червня 2016 року, на підставі якого було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення селянського господарства площею 1 га по АДРЕСА_1 за рахунок земель комунальної власності Білошапківської сільради.

Рішенням тринадцятої позачергової сесії сьомого скликання Білошапківської сільради від 16 серпня 2016 року скасовано рішення восьмої сесії сьомого скликання Білошапківської сільради від 22 квітня 2016 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

у власність ОСОБА_1 .

09 та 11 листопада 2016 року ним були подані відповідні заяви до Білошапківської сільради про вжиття заходів у межах повноважень щодо підписання акту приймання-передачі межових знаків на зберігання відповідно до виготовленого проекту, проте відповідач листом від 24 листопада 2016 року відмовив йому в такому з мотивацією, що дозволу на розробку зазначеного проекту щодо відведення спірної земельної ділянки йому не надавався.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від

16 листопада 2016 року, яке залишено без змін ухвалою судом апеляційної інстанції від 22 грудня 2016 року, скасовано рішення тринадцятої позачергової сесії сьомого скликання Білошапківської сільради від 16 серпня 2016 року.

У зв`язку з цим, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати бездіяльність Білошапківської сільради протиправною та зобов`язати розглянути заяву щодо підписання акту приймання-передачі межових знаків на зберігання у АДРЕСА_1 відповідно до проекту та щодо затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки

у власність ОСОБА_1 ;

- визнати недійсними рішення восьмої сесії сьомого скликання Білошапківської сільради від 22 квітня 2016 року в частині надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності (землі не надані у власність або постійне користування) по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 2,0000 га та рішення двадцятої (позачергової) сесії сьомого скликання Білошапківської сільради від 28 лютого 2017 року про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 ;

- скасувати державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , площею 1,0716 га з кадастровим номером 7424180600:02:000:0019 від 24 березня 2017 року за ОСОБА_2 ;

- визнати за ним право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424180600:02:000:0019, що розташована по

АДРЕСА_1 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, площею 1,0716 га.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 26 вересня 2018 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Білошапківської сільради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про підписання акту приймання-передачі межових знаків на зберігання по АДРЕСА_1.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди керувалися тим, що під час оформлення відповідачем права власності на спірну земельну ділянку органом місцевого самоврядування жодних порушень допущено не було, і позивач не надав доказів, що спірна земельна ділянка належить саме йому, як і не надав доказів порушення його прав.

Аргументи учасників справи

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 26 вересня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив оскаржені судові рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди неповно з`ясували обставини справи та дійшли передчасного висновку, що земельні ділянки, на які рішенням сесії йому та ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності - це різні земельні ділянки. Вважав, що такі висновки спростовуються рішеннями судів та поданою заявою самою ОСОБА_2 05 жовтня 2016 року, після того як його права були порушені. Білошапківська сільрада скасувала своє рішення саме з підстав, що надані дозволи стосуються однієї і тієї ж земельної ділянки. Про ці обставини зазначила і сама відповідачка ОСОБА_2 у своїй позовній заяві від 05 жовтня 2016 року, у подальшому її адміністративний позов було залишено без розгляду. Також при його зверненні в адміністративному порядку про визнання бездіяльності протиправною сільська рада подала докази, що спірна земельна ділянка, на яку він претендує, вже приватизована гр. ОСОБА_2 .

Оскільки судові рішення не оскаржуються в частині вирішення позову

ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Білошапківської сільради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про підписання акту приймання-передачі межових знаків на зберігання по АДРЕСА_1, тому в цій частині в касаційному порядку не переглядаються.

У січні 2019 року Білошапківською сільрадою подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на безпідставність її вимог.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

16 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачеві Краснощокову Є. В.

МОТИВУВАЛЬНАЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що рішеннями восьмої сесії сьомого скликання Білошапківської сільради від 22 квітня 2016 року вирішено надати

ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності (землі не надавалися

у власність або постійне користування) по

АДРЕСА_1 орієнтовною площею 1,0000 га та орієнтовною площею 2,000 га ОСОБА_4 .

При поданні ОСОБА_1 відповідної заяви про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою, інших документів, які б конкретизували бажану земельну ділянку, ним не подавалися. Під час засідання сесії та обговорювання вказаних питань уточнювалося місце розташування такої, що вбачається із протоколу сесії. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надавалися дозволи на різні земельні ділянки.

Рішенням тринадцятої (позачергової) сесії сьомого скликання Білошапківської сільради від 16 серпня 2016 року рішення восьмої сесії сьомого скликання Білошапківської сільради від 22 квітня 2016 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 скасовано.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 листопада 2016 року, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року, визнано незаконним та скасовано рішення тринадцятої (позачергової) сесії сьомого скликання Білошапківської сільради від 16 серпня 2016 року.

09 та 11 листопада 2016 року позивач звернувся до Білошапківської сільради із заявами про вжиття заходів у межах повноважень щодо підписання акту приймання-передачі межових знаків на зберігання у АДРЕСА_1 відповідно до виготовленого проекту землеустрою.

У заяві від 31 січня 2017 року до Білошапківської сільради позивач, крім вимоги про підписання акту приймання-передачі межових знаків на зберігання відповідно до виготовленого проекту землеустрою, також просив затвердити проект землеустрою щодо відведення йому у власність відповідної земельної ділянки.

Листами від 24 листопада 2016 року за вих. № 335, від 25 листопада 2016 року за вих. № 339 та від 17 лютого 2017 року за вих. № 36 голови Білошапківської сільради позивача повідомлено про відсутність правових підстав для погодження акту приймання-передачі межових знаків на зберігання відповідно до виготовленого проекту землеустрою та затвердження проєкта землеустрою.

Розгляд питань, порушених у заявах ОСОБА_1 , на пленарне засідання сесії Білошапківської сільради не виносився і відповідне рішення з вказаних питань прийнято не було.

Рішенням двадцятої (позачергової) сесії сьомого скликання від 28 лютого 2017 року, після розгляду заяви ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення їй у власність земельної ділянки у АДРЕСА_1 з кадастровим номером 7424180600:02:000:0019 для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 1,0716 га, передавши таку їй у власність.

Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності підтверджує звернення до реєстратора виконкому Прилуцької міськради 24 березня 2017 року із заявою про реєстрацію права власності та здійснення такої реєстрації виконком Прилуцької міськради 28 березня 2017 року.

Допитані в судовому засіданні суду першої інстанції свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили ті обставини, що дійсно на сесію Білошапківської сільради виносилися питання про виділення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Рішення про виділення земельних ділянок приймалося одного дня і щодо різних земельних ділянок, а не однієї, як зазначає позивач.

Плани земельних ділянок, надані позивачем та відповідачем, різняться між собою конфігурацією, площею, межами, що також підтверджує ті обставини, що це не одна і та ж земельна ділянка.

У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства

є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений

в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження

№ 61-2417сво19).

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які

ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Статтею 155 Земельного кодексу України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Частиною третьою статті 12, частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апеляційний суд встановив, що під час оформлення ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку органом місцевого самоврядування порушень допущено не було, позивач не надав доказів, що спірна земельна ділянка належить йому і доказів порушення його прав оспорюваним рішенням Білошапківської сільради .

За таких обставин суди зробили правильний висновок про відсутність підстав для задоволення позову в оскарженій частині.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судові рішення

в оскарженій частині ухвалені без додержання норм матеріального

і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, судові рішення в оскарженій частині ? без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 26 вересня 2018 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Білошапківської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Прилуцької міської ради Чернігівської області, про визнання недійсним рішення сільської ради, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності на земельну ділянку залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат