Ухвала

від 06.10.2020 по справі 2а-3813/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

06 жовтня 2020 року м.Київ №2а-3813/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.,

при секретарі - Лубянській Д.С.,

за відсутності сторін та їхніх представників,

розглянувши в порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Кагарлицький цукровий завод" до Миронівської міжрайонної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

у с т а н о в и в:

до суду з позовом звернулось ПАТ Кагарлицький цукровий завод до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області ДПС про визнання протиправними та скасування ППР від 27.07.2012 форми Р №0002342301, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 201 250,00 грн.; форми П №0002362301, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2012 у розмірі 3 856 732,00 грн.; форми В1 №0002382301, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 3 місяць 2012 року у розмірі 33 859,00 грн., а також застосовано штрафну санкцію на суму 8 465,00 грн.

Постановою КОАС від 21.09.2012 позовній вимоги ПАТ Кагарлицький цукровий завод були задоволені у повному обсязі.

Проте, постановою ВС України від 19.09.2019 скасовано постанову КОАС від 21.09.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування ППР від 27.07.2012 №0002342301 та №0002382301 та справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Внаслідок автоматизованого розподілу, 25.10.2019 справа була передана для розгляду судді Брагіній О.Є. та призначено до судового розгляду.

22.01.2020, 13.02.2020, 19.06.2020 та 06.10.2020, представник позивача у судові засідання не з`явився, про дату, час та місце їх проведення, був повідомлений судом належним чином, судові повістки були повернуті до суду з відміткою оператора поштового зв`язку про відсутність адресату за місцем реєстрації.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне подану позовну заяву залишити без розгляду, ураховуючи таке:

учасник справи зобов`язаний добросовісно здійснювати свої процесуальні права і процесуальні обов`язки Позивач, з урахуванням тривалості поштового пересилання, не скористався правом повідомити суд електронною поштою, факсом, шляхом направлення телеграм тощо, що відповідало б положенням КАСУ про причини свого неприбуття та можливості розгляду справи без його участі.

Частиною 5 ст.205 КАСУ встановлено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до вимог п.10 ч.2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі разом із судовими викликами була направлена заявникові рекомендованою поштовою кореспонденцією за адресою, зазначеною у позовній заяві: 08000, Київська область, м.Кагарлик, Кагарлицький район, вул.Воровського, буд. 16. Місцезнаходження позивача за вказаною адресою підтверджується документами, доданими до позовної заяви, в тому числі і випискою з ЄДР про реєстрацію юридичної особи.

З відміткою оператора поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою", конверт із судовою повісткою було повернуто суду.

Згідно з ч. 11 ст. 126 КАСУ, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відтак, враховуючи, що позивач був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, 22.01.2020, 13.02.2020, 19.06.2020 та 06.10.2020, натомість у судові засідання не з`явився представник позивача без повідомлення причин неявки та надання документів щодо поважності причин неприбуття, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що має місце повторна неявка позивача у судове засідання без поважних причин.

Відповідач у судове засідання не з`явився, натомість неявка позивача до суду створює перешкоди для розгляду даної справи.

ВС у постанові від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13 роз`яснив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення закону пов`язані із принципом диспозитивності адміністративного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Вказане передбачає право особи не з`являтися у судові засідання та не приймати участь у розгляді справи, якщо до цієї справи втрачено інтерес.

Наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду настають незалежно від причин повторної неявки особи, які можуть бути поважними. Зазначена норма покликана дисциплінувати позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулювати його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи, - постанова Верховного суду № 310/12817/13. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він вправі подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Суд зауважує, що правове значення в даному випадку має: належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи; повторність неявки в судове засідання; неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Між тим, норми процесуального законодавства передумовою залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 240, та частиною 5 статті 205 КАСУ, визначають також і дослідження питання щодо можливості розгляду справи по суті за відсутності представника позивача. В рамках адміністративної юрисдикції, Верховний суд зауважує, що вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, його заяви про розгляд справи за без його участі, а також з`ясування позиції відповідача про розгляд справи за наведених обставин.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

Диспозитивність (від лат. dispono - розпоряджаюся) - це надання особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд. Зміст принципу диспозитивності перш за все розкривається через положення хто хоче здійснити свої права, повинен сам потурбуватися про це. Вказані принципи надають кожному учаснику справи можливість самостійно розпоряджатися наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.

З системного аналізу ст.ст. 2, 9, 44 КАСУ вбачається те, що законодавець безпосередньо пов`язує участь позивача в судових засіданнях з рухом судового процесу і дії суду у цьому контексті залежать від дій позивача. Неявка позивача в судове засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу вільного розсуду, тому повторна неявка належним чином повідомленого позивача є конклюдентними діями, якими робиться заява про залишення позову без розгляду, а також є правовим наслідком нездійснення позивачем права брати участь у судовому засіданні. Таким чином законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився у судове засідання, так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (див. наприклад рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України).

Отже, позивач має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (наприклад, розгляд справи в режимі відеоконференції, у разі неможливості особистої явки до суду).

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дії суду, як особливого суб`єкта владних повноважень, регламентовані процесуальним кодексом та не допускають аналогії закону, чи аналогії права. Дискреція суду на обрання варіантів дій у випадку повторної неявки позивача у судове засідання, прямо передбачена в процесуальному законі.

Залишення позову без розгляду - є негативним правовим наслідком для заявника у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами, який сприяє швидкому розгляду справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Європейський суд з прав людини у своїй практиці також висловлював правову позицію про те, що обмеження доступу до суду з метою запобігання зловживанню процесуальними засобами також загалом може визнаватися таким, що має легітимну мету (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Моннелл і Морріс проти Сполученого королівства.)

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.10.2014 № 11 Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особі (справа "Скопелліті проти Італії" від 23 листопада 1993 року), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25 березня 1999 року).

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене також забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, інтереси відповідача.

Враховуючи наведене та матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви, в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 27.07.2012 №№0002342301 та 0002382301, без розгляду.

Керуючись статтями 6, 205, 240, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

позовну заяву публічного акціонерного товариства "Кагарлицький цукровий завод" (код ЄДРПОУ 19409200, Київська область, м.Кагарлик, вул.Воровського, 16) до Миронівської міжрайонної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ - 38164151, Київська область, м.Миронівка, вул.Леніна, 52) в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 27.07.2012 №№0002342301 та 0002382301, - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам для відома.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.