Рішення

від 04.07.2007 по справі 47/118

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА 01030,

м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  47/118

04.07.07

За позовом    

ТОВ "Колектив АТП - 15167"

до                     ДП "Автобан -

Україна"

про                    стягнення 13 143,36 грн.

Суддя 

Представники:

Від позивача: Від відповідача:

 Коваль А.Ф. - директор.;  не з'явився.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського

суду м. Києва з позовом до відповідача про 

стягнення з останнього -13143,36 грн. заборгованості за Договором від

20.08.2004 року та Договором від 07.06.2005 року.

      Ухвалою господарського суду м. Києва від

21.05.2007 року було порушено провадження у справі № 47/118 на 06.06.2007 року.

В судовому засіданні 06.06.2007

року повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав у повному

обсязі.                                                          

Повноважний представник відповідача

у судове засідання не з'явився, причини не явки суду не повідомив, вимог суду,

викладених в ухвалі суду від 21.05.2007 року не виконав. Через канцелярію

Господарського суду ніяких заяв та клопотань не подавав.

Ухвалою Господарського суду м.

Києва від 06.06.2007 року розгляд справи було відкладено до 13.06.2007 року.

В судовому засіданні 13.06.2007

року повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав у повному

обсязі.                                                          

Повноважний представник відповідача

у судове засідання не з'явився, причини не явки суду не повідомив, вимог суду,

викладених в ухвалі суду від 06.06.2007 року не виконав. Через канцелярію

Господарського суду ніяких заяв та клопотань не подавав.

Ухвалою Господарського суду м.

Києва від 13.06.2007 року розгляд справи було відкладено до 04.07.2007 року.

В судовому засіданні 04.07.2007

року повноважний представник позивача надав суду заяву про доповнення позовних

вимог, згідно якої прохав суд окрім суми заборгованості за Договором від

20.08.2004 року та Договором від 07.06.2005 року (у розмірі -13143,36 грн.)

стягнути з відповідача 925,62 грн. витрат, пов'язаних з розглядом справи у

господарському суді міста Києва, які складаються з 617,52 грн. витрат

здійснених позивачем, на проїзд залізничним транспортом, 83,10 грн. -витрат на

проїзд автобусами та 225,00 грн. -добові.                                                          

            Повноважний представник відповідача

у судове засідання не з'явився, причини не явки суду не повідомив, вимог суду,

викладених в ухвалі суду від 13.06.2007 року не виконав. Через канцелярію

Господарського суду ніяких заяв та клопотань не подавав.

          Справа розглядається в порядку ст. 75

ГПК України за наявними в ній матеріалами.

      Таким чином, дослідивши у судовому

засіданні матеріали справи за позовом 

Товариства з обмеженою відповідальністю "Колектив АТП - 15167"

до Дочірнього підприємства "Автобан - Україна", заслухавши пояснення

представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

           20.08.2004 року між позивачем

-Товариством з обмеженою відповідальністю "Колектив АТП -15167"  в якості виконавця (перевізника), з однієї

сторони, і відповідачем -Дочірнім підприємством "Автобан -Україна",  в якості замовника (вантажовідправника), з

іншої, був укладений Договір на виконання перевезення вантажів і транспотно

-експедиційних послуг автомобільним транспортом №Б/Н від 20.08.2004 року (далі

Договір №Б/Н від 20.08.2004 року), згідно п. 1 якого сторони погодили, що

предметом даного Договору №Б/Н від 20.08.2004 року є здійснення перевезень і

транспортно -експедиційного облуговування позивачем вантажів Дочірнього

підприємства "Автобан -Україна" автомобільним транспортом Товариством

з обмеженою відповідальністю "Колектив АТП -15167", за які,

відповідно, згідно п. 3.5 Договору №Б/Н від 20.08.2004 року, відповідач

зобов'язався своєчасно здійснювати оплати позивачу по (п. 5.1 Договору №Б/Н від

20.08.2004 року) договірним тарифам, які узгодженні між сторонами.

          У п. 5.4 названого Договору №Б/Н від

20.08.2004 року сторони погодили, що здавання -приймання транспортно

-експедиційних послуг підтверджується актом, підписаним обома сторонами, з

вказанням загальної вартості послуг, які надані позивачем.

Також між сторонами було підписано

Доповнення №1 до наведеного Договору на виконання перевезення вантажів і

транспотно -експедиційних послуг автомобільним транспортом №Б/Н від 20.08.2004

року, в якому сторони погодили, що позивач надає автотранспортні послуги по

перевезенню вантажів відповідача по грошовим розцінкам, виходячи з розрахунку

вартості т/км. перевізного вантажу у розмірі -0,33 грн.

На виконання вищенаведених умов

Договору №Б/Н від 20.08.2004 року позивачем було виконано робіт з перевезення

вантажів відповідача за період з серпня місяця 2004 року по грудень місяць 2004

року включно на загальну суму -130150,52 грн., що підтверджується як

двосторонньопідписаними актами виконаних робіт на вищенаведену суму №1 від

21.08.2004 року, №2 від 21.08.2004 року, №3 від 15.09.2004 року, №3 від

15.10.2004 року, №5 від 15.10.2004 року, №5 від 05.11.2004 року, №6 від

05.11.2004 року, №7 від 05.11.2004 року, №8 від 05.11.2004 року, №9 від

08.12.2004 року, так товарно -транспортними накладними за вищенаведений період

(які підписані представниками відповідача та засвідченні штампом юридичної

особи Дочірнього підприємства "Автобан -Україна"), копії яких

долучені до матеріалів справи.

Відповідачем вищенаведені роботи з

перевезення вантажів були оплачені позивачу згідно банківських виписок з

особового рахунку позивача від 17.09.2004 року, від 30.11.2004 року, від

27.01.2005 року, від 17.05.2005 року, від 17.05.2005 року, від 17.06.2005 року,

від 15.07.2005 року, від 13.01.2006 року з призначенням платежу “за автопослуги

згідно договору від 20.08.2004 року” у сумі -79320,78 грн., а на суму -41932,14

грн. відповідачем позивачу згідно накладних №118 від 31.08.2004 року, №138 від

30.09.2004 року, №160 від 20.10.2004 року, №159 від 10.10.2004 року, №161 від

30.11.2004 року, №188 від 05.12.2004 року, №187 від 05.12.2004 року було

передано паливно-мастильних матеріалів (дизельне паливо, бензин та масло для

здійснення перевезень), що відповідачем, зокрема, не заперечувалось, письмових

пояснень, заяв, клопотань з цього приводу з загального відділу канцелярії

господарського суду міста Києва до сектору №47 по справі №47/118 -не надходило.

07.06.2005 року між позивачем

-Товариством з обмеженою відповідальністю "Колектив АТП -15167"  в якості перевізника, з однієї сторони, і

відповідачем -Дочірнім підприємством "Автобан -Україна",  в якості замовника, з іншої, був укладений

Договір №Б/Н від 07.06.2005 року (далі Договір №Б/Н від 07.06.2005 року),

згідно п. 1 якого сторони погодили, що перевізник (позивач) приймає на себе

зобов'язання виділити автобус ЛАЗ 699 для перевезення робітників відповідача, а

замовник (відповідач), в свою чергу (п. 2 даного Договору №Б/Н від 07.06.2005

року), зобов'язався провести оплату за виконані роботи позивачу згідно

калькуляції витрат останнього на перевезення (в подальшому між сторонами було

підписано Додаток №1 до Договору №Б/Н від 07.06.2005 року, згідно якого було

узгоджено вартість однієї години роботи автобусу позивача коштуватиме -21,00

грн., а вартість одного кілометру пробігу -1,07 грн.).

У п. 6 названого Договору №Б/Н від

07.06.2005 року сторони погодили, що замовник (відповідач) здійснює розрахунки

з перевізником (позивачем) щомісячно.

На виконання вищенаведених умов

Договору №Б/Н від 07.06.2005 року позивачем було виконано робіт з перевезення

робітників відповідача за період з липня місяця 2005 року по грудень місяць

2005 року включно на загальну суму -81488,30 грн., що підтверджується як

двосторонньопідписаними актами виконаних робіт на вищенаведену суму за названий

період (копії долучено до матеріалів справи), так товарно - транспортними

накладними (які підписані представниками відповідача та засвідченні штампом

юридичної особи Дочірнього підприємства "Автобан -Україна") і

рахунками на вищезгадану суму №1 від 07.07.2005 року, №2 від 08.08.2005 року,

№4 від 07.09.2005 року, №5 від 19.10.2005 року, №6 від 08.11.2005 року, №7 від 07.12.2005

року, копії яких також долучені до матеріалів справи.

Відповідачем вищенаведені роботи з

перевезення робітників відповідача були оплачені позивачу згідно банківських

виписок з особового рахунку позивача від 19.09.2005 року, від 16.09.2005 року,

від 22.03.2006 року, від 28.04.2006 року з призначенням платежу “оплата згідно

рахунків” (вищеперелічені рахунки, які передавались відповідачу на загальну

суму -81488,30 грн. №1 від 07.07.2005 року, №2 від 08.08.2005 року, №4 від

07.09.2005 року, №5 від 19.10.2005 року, №6 від 08.11.2005 року, №7 від

07.12.2005 року) у сумі -52644,60 грн., а на суму -24597,84 грн.

відповідачем позивачу згідно накладних №АВ-1/07 від 06.07.2005 року, №АВ-1/08

від 05.08.2005 року, №АВ від 25.09.2005 року, №АВ-11/10 від 10.11.2005 року, №АВ-11/30

від 30.11.2005 року було передано паливно-мастильних матеріалів (дизельне

паливо та масло для здійснення перевезень), що відповідачем, зокрема, не

заперечувалось, письмових пояснень, заяв, клопотань з цього приводу з

загального відділу канцелярії господарського суду міста Києва до сектору №47 по

справі №47/118 -не надходило.

04.10.2006 року відповідачу

позивачем було надіслано для підписання акт звірки взаємних розрахунків та

претензію з вимогою оплатити вартість наданих послуг на загальну суму -13143,36

грн., що підтверджується описом вкладення у рекомендований лист з штампом

оператора поштового зв'язку про здійснення відправлення вищеназваних документів

-04.10.2006 року.

          На день розгляду справи у суді

(04.07.2007 року), на думку позивача, згідно Договору на виконання перевезення

вантажів і транспотно -експедиційних послуг автомобільним транспортом №Б/Н від

20.08.2004 року, актів виконаних робіт №1 від 21.08.2004 року, №2 від

21.08.2004 року, №3 від 15.09.2004 року, №3 від 15.10.2004 року, №5 від

15.10.2004 року, №5 від 05.11.2004 року, №6 від 05.11.2004 року, №7 від

05.11.2004 року, №8 від 05.11.2004 року, №9 від 08.12.2004 року, товарно

-транспортних накладних (які підписані представниками відповідача та

засвідченні штампом юридичної особи Дочірнього підприємства "Автобан

-Україна"), Договору №Б/Н від 07.06.2005 року, рахунків №1 від 07.07.2005

року, №2 від 08.08.2005 року, №4 від 07.09.2005 року, №5 від 19.10.2005 року,

№6 від 08.11.2005 року, №7 від 07.12.2005 року і позовної заяви відповідач не

оплатив вартість наданих позивачем послуг з перевезення вантажів та робітників

позивача згідно Договору на виконання перевезення вантажів і транспотно

-експедиційних послуг автомобільним транспортом №Б/Н від 20.08.2004 року та

Договору №Б/Н від 07.06.2005 року на загальну суму -13143,36 грн. (130150,52

грн., як здійснені перевезення по договору №Б/Н від 20.08.2004 року + 81488,30

грн., як здійснені перевезення по договору №Б/Н від 07.06.2005 року -79320,78

грн., як оплата здійснена відповідачем за договором №Б/Н від 20.08.2004 року

-41932,14 грн., як поставлені паливно-мастильні матеріали по договору №Б/Н від

20.08.2004 року -52644,60 грн., як оплата здійснена відповідачем за договором

№Б/Н від 07.06.2005 року -24597,84 грн., як поставлені паливно-мастильні

матеріали по договору №Б/Н від 07.06.2005 року).

          Господарським кодексом України у

статті 175 визначено, що майново-господарськими визнаються

цивільно-правові зобов'язання,  що

виникають між учасниками господарських 

відносин при  здійсненні

господарської діяльності,  в силу яких

зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на  користь 

другої сторони  або  утриматися 

від певної дії,  а друга сторона

має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку і визначені

майнові зобов'язання, які   

виникають    між    учасниками господарських відносин,  регулюються 

Цивільним  кодексом  України з урахуванням особливостей,

передбачених цим Кодексом.

          Стаття 193 Господарського кодексу

України встановлює, що суб'єкти господарювання 

та  інші  учасники 

господарських відносин 

повинні  виконувати  господарські 

зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних  

вимог  щодо  виконання 

зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться і до виконання господарських  

договорів   застосовуються

відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей,

передбачених цим Кодексу.

          Частина друга цієї ж статті

передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних 

для належного  виконання нею

зобов'язання,  враховуючи інтереси другої

сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення

зобов'язань  є  підставою 

для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом,

іншими законами або договором.

          Відповідно до статті 307

Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу  одна сторона (перевізник) зобов'язується

доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту

призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його

уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а

вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену

плату.

           Договір перевезення вантажу

укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу

підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної,

коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані

забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з

правилами здійснення відповідних перевезень.

          Статтею 316 Господарського кодексу

України визначено, що за договором 

транспортного  експедирування  одна 

сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої

сторони  (клієнта) виконати або

організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням

вантажу.

      Договором транспортного експедирування

може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу

транспортом і  за маршрутом, вибраним

експедитором або клієнтом,  укладати від

свого  імені  або 

від імені клієнта договір перевезення 

вантажу, забезпечувати  відправку

і одержання вантажу,  а  також 

виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

           Згідно статті 908 Цивільного кодексу

України від 16 січня 2003 N 435-IV перевезення вантажу, пасажирів, багажу,

пошти здійснюється за договором перевезення.

           Умови перевезення вантажу, пасажирів

і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих

перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом,

іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими

нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

        Згідно статті 909 ЦК України за

договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується

доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту

призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу

(одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу

встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної

накладної.

        Згідно статті 916 ЦК України за

перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у

розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено

законом або іншими нормативно-правовими актами.

       Згідно статті 920 ЦК України у разі

порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть

відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено

цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами). Договором

транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора

організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним

експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або

від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і

одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора

виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування

визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими

нормативно-правовими актами.

             Цивільний кодекс України від 16

січня 2003 N 435-IV у статті 929 визначає, що за договором  транспортного 

експедирування  одна  сторона 

(експедитор)  зобов'язується  за плату і за рахунок другої сторони

(клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг,

пов'язаних з перевезенням вантажу.

             Згідно статті 930 ЦК України

договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

         Стаття 931 встановлює, що розмір

плати   експедиторові   встановлюється  договором транспортного експедирування,  якщо інше не 

встановлено  законом.

             Згідно статті 932 ЦК України

експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі

залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного

експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення

договору.

             В свою чергу, Закон України “Про

транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року № 1955-IV (далі

Закон) у статті 9 встановлює, що за договором 

транспортного  

експедирування   одна   сторона (експедитор)  зобов'язується  за плату і за рахунок другої сторони

(клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг,

пов'язаних з перевезенням вантажу і у разі 

залучення  експедитором до

виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої

особи у відносинах з  нею  експедитор 

може  виступати  від свого імені або від імені клієнта.

              Платою експедитору   вважаються  

кошти,   сплачені  клієнтом експедитору   за  

належне   виконання   договору   

транспортного експедирування.

              Підтвердженням витрат   експедитора  

є  документи  (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами

господарювання, що залучалися до виконання 

договору  транспортного  експедирування,  або 

органами влади.

              Стаття 4 згаданого Закону

передбачає, що транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб'єктами

господарювання  різних форм власності,

які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи

можуть  мати: склади, різні види

транспортних засобів,  контейнери,

виробничі приміщення тощо.

         Експедитори для виконання доручень

клієнтів  можуть  укладати договори  з перевізниками, портами, авіапідприємствами,

судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

              Стаття 8 Закону передбачає, що

експедитори надають  клієнтам  послуги 

відповідно  до  вимог законодавства  України та держав,  територією яких транспортуються вантажі,  згідно 

з  переліком  послуг, 

визначеним   у   правилах здійснення  транспортно-експедиторської діяльності,  а  також інші послуги, визначені за домовленістю

сторін у договорі транспортного експедирування.

              Транспортно-експедиторські

послуги   надаються   клієнту 

при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України

чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.

        Експедитори за дорученням клієнтів:

забезпечують оптимальне  транспортне

обслуговування,  а також організовують

перевезення  вантажів  різними 

видами   транспорту територією

України та іноземних  держав  відповідно 

до  умов договорів

(контрактів),  укладених відповідно до

вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс"

здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за

належністю; надають в   установленому

законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської  діяльності заявки на відправлення вантажів та

наряди на відвантаження; здійснюють розрахунки з портами,  транспортними організаціями за перевезення,

перевалку, зберігання вантажів.

              Стаття 11 Закону встановлює

обов'язки експедитора, де експедитор зобов'язаний  надавати транспортно-експедиторські

послуги  згідно  з 

договором   транспортного   експедирування і вказівками  клієнта, 

погодженими  з  експедитором у встановленому договором порядку.

               Обов'язки клієнта визначені у

статті 12 Закону, де останній зобов'язаний своєчасно надати експедитору повну,

точну і  достовірну інформацію щодо

найменування,  кількості,  якості та інших  характеристик 

вантажу,  його   властивостей,   умов  

його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором

своїх обов'язків  за  договором 

транспортного 

експедирування,  а також   документи,  

що   стосуються  вантажу, 

які  потрібні  для здійснення митного, санітарного та інших

видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення

вантажу.

              Крім того клієнт зобов'язаний у

порядку,   передбаченому  договором транспортного експедирування,

сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально

підтверджені витрати,  понесені

експедитором  в  інтересах 

клієнта  в  цілях 

виконання  договору транспортного

експедирування.

              Стаття

14 названого Закону передбачає відповідальність клієнта за невиконання  або 

неналежне виконання обов'язків,  

які передбачені  договором

транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть  відповідальність  згідно 

з  Цивільним кодексом України,

іншими  законами та договором

транспортного експедирування.

            Також, згідно статті 14.1 Правил

перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом

Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363 форма і порядок

розрахунків, а також випадки зміни розміру оплати за перевезення вантажів і надання

інших послуг, пов'язаних з цим, визначаються перевізником з вантажовідправником

або вантажоодержувачем - Замовником при укладенні ними Договору на перевезення

вантажів.

           Згідно статті 14.4 Правил перевезень

вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказ Міністерства

транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363 остаточний розрахунок за

перевезення вантажів провадиться Замовником на підставі рахунку Перевізника,

який має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з

доданням товарно-транспортних накладних. 

           Згідно статті 45 Статуту

автомобільного транспорту УРСР затвердженої Постановою Ради Міністрів

Української РСР від 27 червня 1969 р. N 401 (із змінами та доповненнями) за

договором перевезення вантажу автотранспортне підприємство або організація

зобов'язуються доставити ввірений їм вантажовідправником вантаж до пункту

призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі

(вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення

вантажу встановлену плату.         

                 Стаття 526 Цивільного кодексу

України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно

до умов договору.        

          Стаття 527 вищезазначеного кодексу

визначає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -

прийняти  виконання  особисто, 

якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв

ділового обороту.

          Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного

кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з

порушенням   умов,   визначених 

змістом  зобов'язання  (неналежне виконання), а боржник  вважається 

таким,  що  прострочив, 

якщо  він не приступив до

виконання зобов'язання або не виконав його 

у  строк, встановлений договором

або законом.

           Частина 1 статті 33 Господарського

процесуального кодексу  України

передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34

Господарського процесуального кодексу 

України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути

підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами

доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд

дійшов висновку, що позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю

"Колектив АТП - 15167" -умови Договору на виконання перевезення

вантажів і транспотно - експедиційних послуг автомобільним транспортом №Б/Н від

20.08.2004 року та Договору №Б/Н від 07.06.2005 року (на перевезення робітників

відповідача) виконав у повному обсязі на загальну суму -211638,82 грн., що

підтверджується вищепереліченими актами виконаних робіт, товарно -транспортними

накладними і рахунками (копії яких долучені до матеріалів справи), а відповідач

-Дочірнє підприємство "Автобан - Україна" -свої обов'язки за

зазначеними Договорами по оплаті вартості наданих йому позивачем послуг з

перевезення вантажів та робітників відповідача виконало лише частково на загальну

суму -198495,36 грн., що підтверджується згаданими виписками з

банківського рахунку позивача та накладними на поставку паливно -мастильних

матеріалів (дизельного палива, бензину, масла, які передавались позивачу для

здійснення перевезень), у зв'язку з чим суд, не виходячи за межі позовних

вимог, визнає вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колектив АТП

- 15167" про стягнення з відповідача суми заборгованості за виконані

роботи з перевезення вантажів та робітників відповідача по Договорам №Б/Н від

20.08.2004 року та №Б/Н від 07.06.2005 року у розмірі -13143,36

грн. законною та обгрунтованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню у

вищенаведеному розмірі заявленому позивачем до стягнення у позовній заяві,

зважаючи, що за розрахунком суду заборгованість відповідача за названими

договорами становить -13143,46 грн., адже за Договором №Б/Н від

07.06.2005 року відповідачем по накладним №АВ-1/07 від 06.07.2005 року,

№АВ-1/08 від 05.08.2005 року, №АВ від 25.09.2005 року, №АВ-11/10 від 10.11.2005

року, №АВ-11/30 від 30.11.2005 року було передано паливно-мастильних матеріалів

(дизельне паливо та масло для здійснення перевезень) позивачу на загальну суму

-24597,84 грн., а не на суму, застосовану позивачем при розрахунку

позовних вимог у розмірі -24597,74 грн. 

Натомість, суд відхиляє заяву

позивача про стягнення з відповідача 925,62 грн. витрат, пов'язаних з розглядом

справи у господарському суді міста Києва, які складаються з 617,52 грн. витрат

здійснених позивачем, на проїзд залізничним транспортом, 83,10 грн. -витрат на

проїзд автобусами та 225,00 грн. -добові, у зв'язку з тим, що позивачем крім

самої заяви не надано суду жодного належного та допустимого доказу понесення

вищенаведених витрат.

Державне мито і  витрати на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу

України, підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись

ст.ст. 33, 34, 44-49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Товариства з обмеженою

відповідальністю "Колектив АТП - 15167" до Дочірнього підприємства

"Автобан - Україна" -задовольнити.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства

"Автобан - Україна" (код ЄДРПОУ 32593472, місцезнаходження: 04074, м.

Київ, вул. Попова, 4/2; р/р №26009301361952 в філії Залізничне відділення ПІБ в

м. Києві, МФО 322153), а у випадку відсутності коштів -з будь-якого рахунку,

виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю "Колектив АТП - 15167" (код

ЄДРПОУ 33072611, місцезнаходження: 66800, Одеська область, смт. Ширяєве, вул.

Леніна, 113, р/р №26007012441001 в АКБ “Імпексбанк” м. Одеса, МФО 328384) суму

заборгованості в розмірі -13143 (тринадцять тисяч сто сорок три) грн.

36 коп., а також 131 (сто тридцять одну) грн. 44 коп. - витрат по

сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. -витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Видати наказ відповідно до ст. 116

ГПК України          

           4.   

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з

дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського

процесуального кодексу України.

 Суддя

 С.Р.Станік

Дата

складення та підписання рішення в повному обсязі -11.07.2007 року.