Ухвала

від 01.10.2020 по справі 914/2614/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.10.2020 Справа № 914/2614/13

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Концерну Військторгсервіс на дії (бездіяльність) заступника начальника Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Сеньківа А.М. та начальника Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Савойника Р.П. у справі № 914/2614/13:

за позовом: Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах

позивача-1: Міністерства оборони України, м. Київ

позивача-2: Концерну Військторгсервіс , м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства Кардинал , с. Рясне-Руське Яворівського району Львівської області

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

третя особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонд державного майна України, м. Київ

про: визнання недійсним договору та повернення до державної власності нежитлових приміщень

Головуючий суддя В.М. Артимович,

судді А.І. Цікало, Т.Б. Фартушок,

секретар судового засідання О.П. Іванило

Представники сторін:

від заявника (позивача-2): Праскович М.І. - представник;

від прокуратури: не з`явився;

від позивача-1: Попович Ю.І. - представник;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

від Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів): Сеньків А.М. - державний виконавець.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано скаргу Концерну Військторгсервіс на дії (бездіяльність) заступника начальника Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Сеньківа А.М. та начальника Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Савойника Р.П. у справі № 914/2614/13.

Ухвалою від 04.05.2020 вказану скаргу Концерну Військторгсервіс залишено без руху та надано заявнику строк у 10 (десять) календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків та надання суду належних доказів надіслання скарги з доданими до неї документами позивачу-1, відповідачу та третім особам, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Від Концерну Військторгсервіс на розгляд суду надійшла заява про усунення недоліків скарги, до якої скаржником додано докази направлення копії скарги іншим учасникам справи: Міністерству оборони України, Приватному підприємству Кардинал та Регіональному відділенню ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, а також долучено копію скарги на дії ДВС від 24.04.2020 № 07/480.

Ухвалою суду від 29.05.2020 прийнято скаргу Концерну Військторгсервіс від 22.04.2020 на дії (бездіяльність) заступника начальника Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та начальника Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) до розгляду, розгляд скарги призначено на 10.06.2020.

Розгляд скарги відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду з врахуванням принципів рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом та змагальності сторін, беручи до уваги постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , якою установлено на усій території України карантин, який неодноразово продовжувався.

Ухвалою суду від 23.09.2020 розгляд скарги відкладено на 01.10.2020.

В судове засідання 01.10.2020 з`явилися представники скаржника Концерну «Військторгсервіс» , Міністерства оборони України та заступник начальника Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), надали пояснення. Представники прокуратури, відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача в судове засідання не з`явилися. Заступник начальника Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в судовому засіданні надав суду для огляду оригінали виконавчого провадження № 57217884 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 27.02.2015 № 914/2614/13. В судовому засіданні оголошено перерву до 01.10.2020 о 16:00 год. для надання можливості колегії суддів оглянути оригінали матеріалів виконавчого провадження.

В продовженому судовому засіданні представники скаржника та Міністерства оборони України просили задоволити скаргу на дії (бездіяльність) заступника начальника Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Сеньківа А.М. та начальника Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Савойника Р.П. з підстав, викладених у скарзі. Заступник начальника Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечив з підстав, викладених у запереченнях на скаргу.

Розглянувши скаргу Концерну Військторгсервіс на дії (бездіяльність) заступника начальника Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та начальника Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у справі № 914/2614/13, заслухавши представників учасників справи, проаналізувавши обставини та матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Львівської області від 13.10.2014 у справі № 914/2614/13 за позовом Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, позивача-1, Міністерства оборони України, м. Київ, позивача-2, Концерну «Військторгсервіс» , м. Київ, до відповідача - Приватного підприємства «Кардинал» , с. Рясне-Руське Яворівського району Львівської області, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів, третя особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Фонд державного майна України, м. Київ, про визнання недійсним договору та повернення до державної власності нежитлових приміщень, у задоволенні позову відмовлено повністю. Присуджено до стягнення з Міністерства оборони України (м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022) 6768,00 грн. судового збору в доход Державного бюджету України та з Концерну "Військторгсервіс" (м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-А, код ЄДРПОУ 33689922) 6768,00 грн. судового збору в доход Державного бюджету України.

Розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Центрального регіону України від 05.11.2014 р. № 05/2-609вих-14 на рішення Господарського суду Львівської області від 13.10.2014 р. у справі № 914/2614/13, Львівський апеляційний господарський суд у постанові від 05.02.2015 р. у справі № 914/2614/13 постановив: апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Центрального регіону України задоволити; рішення господарського суду Львівської області від 13.10.2014 р. у справі № 914/2614/13 скасувати та прийняти нове рішення, позов задоволити. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 2581,3 кв.м., що знаходяться у м. Львові, вул. Шевченка, буд. б/н, а саме: З-1 - будівля свинарика, площею 1969 кв.м.; Б-1 - будівля свинарника маточника, площею 498,5 кв.м.; В-1 - будівля контори, загальною площею 63,4 кв.м.; Д-1 - будівля трансформаторної підстанції, площею 23,2 кв.м.; Г-1 - будівля вагової, площею 27,2 кв.м. укладений 10.11.2008 р. між ПП «Кардинал» та Концерном "Військторгсервіс". Витребувати у ПП «Кардинал» (81085, Львівська область, Яворівський район, село Рясне - Руське, вул. Джерельна,8 код ЄДРПОУ 32790009) нежитлові приміщення загальною площею 2581,3 кв.м., що знаходяться у м. Львові, вул. Шевченка, буд. б/н, а саме: З-1 - будівля свинарика, площею 1969 кв.м.; Б-1 - будівля свинарника маточника, площею 498,5 кв.м.; В-1 - будівля контори, загальною площею 63,4 кв.м.; Д-1 - будівля трансформаторної підстанції, площею 23,2 кв.м.; Г-1 - будівля вагової, площею 27,2 кв.м. та повернути його до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарське відання Концерну "Військторгсервіс" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А, код ЄДРПУО 33689922). Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" (м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-А, код ЄДРПОУ 33689922) на користь ПП «Кардинал» (81085, Львівська область, Яворівський район, село Рясне - Руське, вул. Джерельна, 8 код ЄДРПОУ 32790009) 619450,00 грн. вартості об`єкта нерухомості. Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" (м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-А, код ЄДРПОУ 33689922) 13536,00 грн. судового збору в доход Державного бюджету України за розгляд справи в суді першої інстанції. Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" (м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-А, код ЄДРПОУ 33689922) 6768,00 грн. судового збору в доход Спеціального Фонду Державного бюджету України за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

27.02.2015 на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 Господарський суд Львівської області видав відповідні накази.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.03.2015 касаційну скаргу Приватного підприємства «Кардинал» на постанову від 05.02.2015 Львівського апеляційного господарського суду у справі № 914/2614/13 повернуто без розгляду.

Як стверджує скаржник та вбачається з матеріалів справи, в провадженні Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебувало на виконанні виконавче провадження № 57217884 з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 27.02.2015 № 914/2614/13 про витребування у ПП Кардинал на користь Концерну Військторгсервіс нежитлових приміщень загальною площею 2581,3 кв.м., що знаходяться у м. Львові, вул. Шевченка, буд. б/н.

Судом встановлено, що 10.03.2020 заступником начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 57217884.

Як стверджує скаржник, Концерн Військторгсервіс не погоджуючись з прийнятою постановою державного виконавця Сеньківа А.М. про закінчення виконавчого провадження, вважаючи її незаконною і необґрунтованою та такою, що прийнята з грубим порушенням вимог Закону України Про виконавче провадження , в порядку, визначеному ч. 3 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження звернувся зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця Сеньківа А.М. безпосередньо до начальника Шевченківського відділу ДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Савойника Р.П.

Начальником Шевченківського відділу ДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 07.04.2020 винесено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження № 57217884, якою визнано дії заступника начальника Шевченківського відділу ДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Сеньківа А.М. такими, що вчинені із дотриманням вимог ст. ст. 10, 18, 26, 27, 40, 42, 60 ,63 ,75 Закону України Про виконавче провадження .

Концерном Військторгсервіс подано скаргу на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця - заступника начальника Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Сеньківа Андрія Михайловича, які полягають у незаконному винесенні постанови від 10.03.2020 про закінчення виконавчого провадження № 57217884. Скаржник просить скасувати постанову від 10.03.2020 державного виконавця - заступника начальника Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Сеньківа Андрія Михайловича про закінчення виконавчого провадження № 57217884 та зобов`язати державного виконавця - заступника начальника Шевченкывського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Сеньківа А.М. провести виконавчі дії в порядку, встановленому чинним законодавством та витребувати у ПП Кардинал на користь Концерну Військторгсервіс нежитлові приміщення загальною площею 2581,3 кв.м., що знаходяться у м. Львові, вул. Шевченка, буд. б/н, а саме: З-1 будівля свинарника, площею 1969 кв.м.; Б-1 - будівля свинарника маточника, площею 498,5 кв.м; В-1 - будівля контори, загальною площею 63,4 кв.м.; Д-1 - будівля трансформаторної підстанції, площею 23,2 кв.м.; Г - 1 - будівля вагової, площею 27,2 кв.м. та повернути їх до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарське відання Концерну Військторгсервіс .

Скарга мотивована тим, що за час перебування на примусовому виконанні виконавчого провадження № 57217884 протягом одного року та шести місяців наказ Господарського суду Львівської області № 914/2614/13, виданий 27.02.2015 не був фактично виконаний, що порушує права та законні інтереси стягувача. У скарзі зазначено, що Концерну Військторгсервіс взагалі є незрозумілим на якій підставі державний виконавець Сеньків А.М. взагалі вирішив, що рішення суду щодо витребування з Боржника - ПП Кардинал є таким, що не може бути виконано без участі безпосередньо ПП Кардинал . Адже, як видно з резолютивної частини рішення суду та наказу Господарського суду Львівської області від 27.02.2015 №914/2614/13, з ПП Кардинал витребовується на користь Концерну Військторгсервіс нежитлові приміщення. Скаржник звертає увагу на те, що в рішенні суду не вказано, що ПП Кардинал зобов`язаний вчинити дії на користь Концерну Військторгсервіс та передати спірне нерухоме державне майно Концерну Військторгсервіс , що б можливо давало підстави державному виконавцю вважати, що рішення суду може бути виконано лише за участю Боржника. Натомість, в рішенні чітко вказано, що з ПП Кардинал спірне майно витребовується, що дає право державному виконавцю застосовувати всі необхідні заходи по примусовому виконанню судового рішення без Боржника. Скаржник вважає, що державний виконавець мав застосувати ст. 60 Закону України Про виконавче провадження (Передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі). Скаржник переконаний, що після відкриття виконавчого провадження державний виконавець повинен був встановити строк на добровільне виконання рішення суду з боку ПП Кардинал , який не перевищує 10 робочих днів, перевірити стан його виконання і у випадку невиконання рішення суду та добровільному порядку, приступити до примусового виконання рішення суду шляхом виконання його без участі боржника та витребування шляхом складення Акту державного виконавця на користь Концерну Військторгсервіс нежитлових приміщень та повернути їх до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарське відання Концерну Військторгсервіс .

Шевченківський ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), заперечуючи щодо задоволення скарги Концерну Військторгсервіс , зазначає, що державним виконавцем вжито всіх необхідних та передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 27.02.2015 № 914/2614/13 про витребування у ПП Кардинал нежитлових приміщень загальною площею 2581,3 кв.м., що знаходяться у м. Львові, вул. Шевченка, буд. б/н та повернення їх до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарське відання Концерну Військторгсервіс . Зокрема, вказує, що державним виконавцем у відповідності до ст. ст. 18, 63 Закону України Про виконавче провадження : - 01.10.2019 складено акти про те, що за адресою: м. Львів, вул. Шевченка б/н та за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Рясне-Руське, вул. Джерельна, 8 боржника ПП Кардинал не виявлено; 03.10.2019 винесено постанову про накладення штрафу в подвійному розмір за невиконання рішення суду; - 04.10.2019 скеровано подання (повідомлення) про внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно боржника за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України; - 09.10.19 скеровано подання про винесення ухвали про оголошення у розшук боржника (керівника юридичної особи). Шевченківський ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) зазначає, що 05.12.2019 на адресу відділу надійшла ухвала Шевченківського районного суду у справі № 466/8247/19 від 18.10.2019, якою у задоволенні подання начальника Шевченківського ВДВС про оголошення в розшук боржника (керівника ПП Кардинал ) ОСОБА_1 відмовлено. Шевченківський ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) вважає, що державним виконавцем вчинено всі дії, спрямовані на встановлення місця проживання боржника, оскільки керівником боржника ПП Кардинал є ОСОБА_1 . Проте, вказує, що державному виконавцю не відомо ні місця проживання керівника, ні дати народження, ні ідентифікаційного коду останнього. Шевченківський ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) стверджує, що державним виконавцем вірно виконувалося рішення немайнового характеру відповідно до розділу ІХ (виконання рішень немайнового характеру) Інструкції з примусового виконання рішень, згідно з яким рішення немайнового характеру, за яким боржник зобов`язаний особисто виконати певні дії або утриматися від їх вчинення здійснюється у порядку, визначеному ст. 63 Закону України Про виконавче провадження . Стверджує, що передача нерухомого майна повинна відбуватися згідно акту прийому-передачі від боржника ПП Кардинал до Концерну Військторгсервіс , оскільки місцезнаходження боржника встановити неможливо, а розшук останнього не дав результату у держаного виконавця відсутні правові підстави для складання акту прийому-передачі Концерну Військторгсервіс за відсутності однієї із сторін. Тому Шевченківський ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) переконаний, що дії виконавця були спрямовані на примусове виконання виконавчого документа, та здійснені ним на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом України Про виконавче провадження . Тому, вважає, що державним виконавцем було правомірно прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження в порядку п. 11 ч. 1 ст. 39 та ст. 40 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку з тим, що вжиті заходи державним виконавцем не дали результату.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами 1, 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» . Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Вказаним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За умовами ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Згідно з положеннями пункту 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як встановлено судом, 10.03.2020 заступником начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби, керуючись вимогами п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України Про виконавче провадження , винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 57217884 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 27.02.2015 № 914/2614/13 про витребування у ПП Кардинал нежитлових приміщень загальною площею 2581,3 кв.м., що знаходяться у м. Львові, вул. Шевченка, буд. б/н та повернення їх до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарське відання Концерну Військторгсервіс .

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Згідно з ст. 63 Закону України Про виконавче провадження (порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення) за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 18.09.2018 заступником начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57217884 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 27.02.2015 № 914/2614/13. У вказаній постанові надано боржнику строк 10 робочих днів для виконання рішення суду.

Державним виконавцем в межах вказаного виконавчого провадження 23.11.2018, 28.03.2019, 01.10.2019 складено акти про те, що за адресою: м. Львів, вул. Шевченка б/н та за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Рясне-Руське, вул. Джерельна, 8 боржника ПП Кардинал не виявлено.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 57217884 (копії містяться в матеріалах справи), державним виконавцем 18.04.2019 складено акт про те, що місцезнаходження боржника ПП Кардинал не відоме, зі слів стягувача боржником рішення суду не виконане, нежитлові приміщення загальною площею 2581,3 кв.м. до державної власності в особі Концерну Війсьторгсервіс не передано.

У разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 57217884 (копії містяться в матеріалах справи) заступником начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів 22.04.2019 винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 5100,00 грн та 03.10.2019 винесено постанову про накладення штрафу в подвійному розмір за невиконання рішення суду.

Відповідно 04.10.2019 заступником начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів скеровано подання (повідомлення) про внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно боржника за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України. Також 09.10.2019 скеровано подання про винесення ухвали про оголошення у розшук боржника (керівника юридичної особи).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Шевченківського районного суду у справі № 466/8247/19 від 18.10.2019 у задоволенні подання начальника Шевченківського ВДВС про оголошення в розшук боржника (керівника ПП Кардинал ) ОСОБА_1 відмовлено.

Отже, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 57217884 та не заперечується самим державним виконавцем, ним при виконанні наказу Господарського суду Львівської області від 27.02.2015 № 914/2614/13 про витребування у ПП Кардинал нежитлових приміщень та повернення їх до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарське відання Концерну Військторгсервіс вчинялися дії згідно з розділом 9 «Виконання рішень немайнового характеру» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, де передбачено, що виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону. Тобто фактично всі дії державного виконавця були спрямовані на розшук боржника/керівника боржника ПП Кардинал .

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Суд зазначає, що спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту встановленого ст. 16 Цивільного кодексу України.

Так, п. 4 ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено такий спосіб захисту, як відновлення становища, яке існувало до порушення. Зокрема, до вказаного способу захисту належить витребування майна (повернення майна, як рухомого так і нерухомого) з чужого незаконного володіння, яким керувався суд задовольняючи позов про витребування майна від боржника на користь стягувача.

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у т.ч. коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вказаною статтею визначено один з таких заходів примусового виконання рішень, як вилучення в боржника і передача стягувачу предметів.

Також статтею 60 Закону України Про виконавче провадження передбачено такий захід примусового виконання рішення, як передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі.

Так, згідно із ч. 1 ст. 60 Закону України Про виконавче провадження під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.

Відповідно до пп. 23, 24 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої постановою Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, виконавець в присутності понятих вилучає у боржника предмети, зазначені у виконавчому документі і передає їх стягувачу або його представнику, про що складає акт передачі. Акт складається у трьох примірниках. Один примірник акта залишається у виконавчому провадженні, інші - вручаються стягувачу та боржникові або їх представникам під підпис. В акті зазначаються реквізити виконавчого документа та номер виконавчого провадження, прізвища, імена та по батькові виконавця, сторін виконавчого провадження та інших осіб, які беруть участь у передачі майна, короткий опис майна. Акт підписуються виконавцем та сторонами виконавчого провадження, а також іншими особами, які беруть участь у передачі майна. У разі відмови сторін виконавчого провадження від підпису про це зазначається в акті. У разі відсутності боржника та якщо рішення може бути виконано без його участі, виконання рішення проводиться за участю стягувача або його представника та двох понятих.

Суд звертає увагу на те, що судове рішення про витребування нежитлових приміщень у боржника ПП Кардинал та повернення їх до державної власності не визначає імперативно лише спосіб добровільного виконання рішення та може бути виконано в інший порядок з урахуванням положень статей 10, 60 Закону України «Про виконавче провадження» , пп. 23, 24 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень для відновлення порушених прав стягувача.

Отже, виходячи з принципу обов`язковості виконання судових рішень, державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження з примусового виконання наказу, виданого Господарським судом Львівської області 27.02.2015 у даній справі мав вжити заходи, передбачені статтею 18 Закону України Про виконавче провадження , які надали б можливість у примусовому порядку виконати судове рішення, а саме постанову апеляційного господарського суду.

Також, суд звертає увагу, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. N 11-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hor№sby v. Greece), від 19.03.1997 р., п. 40, Reports of Judgme№ts a№d Decisio№s 1997-II). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 07.06.2005 р. у справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01, п. 84). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці (рішення від 17.05.2005 р. у справі "Чіжов проти України" п. 40, заява N 6962/02). Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення у справі "Comi№gersoll S. A." проти Португалії", заява № 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV).

Окрім того, вирішуючи справу «Шмалько проти України» Європейський суд з прав людини в п. 43 свого рішення від 20.07.2004р. дійшов наступного висновку: «Суд наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд» , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду однієї зі сторін . Було б незрозуміло, як би стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» .

Також, як зазначив Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012, за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом .

Згідно з положеннями ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України .

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом, з чим погодився і Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11.03.2011 року № 2-рп/2011.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи, беручи до уваги наведені положення законодавства, суд дійшов висновку про задоволення скарги Концерну Військторгсервіс в частині визнання неправомірними дій (бездіяльності) заступника начальника Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Сеньківа А.М., які полягають у винесенні постанови від 10.03.2020 про закінчення виконавчого провадження № 57217884 та скасування постанови від 10.03.2020 про закінчення виконавчого провадження ВП № 57217884; визнання неправомірними дій (бездіяльності) начальника Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Савойника Р.П., які полягають у винесенні постанови від 07.04.2020 № 57217884 про результати перевірки законності виконавчого провадження та скасування постанови від 07.04.2020 № 57217884 про результати перевірки законності виконавчого провадження; та в частині зобов`язання державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) здійснити виконавчі дії по примусовому виконанню наказу господарського суду Львівської області від 27.02.2015 р. у справі № 914/2614/13 в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження . В іншій частині скарги слід відмовити за безпідставністю.

Суд зазначає, що в судовому засіданні 01.10.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Відповідно до положень ст. 233 ГПК України складання повного тексту ухвали може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали. Однак, у зв`язку перебуванням судді Артимовича В.М., який є головуючим суддею з розгляду вказаної скарги у справі № 914/2614/13, у відпустці повний текст ухвали складено 08.10.2020.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 339, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Скаргу Концерну Військторгсервіс на дії (бездіяльність) заступника начальника Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Сеньківа А.М. та начальника Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Савойника Р.П. у справі № 914/2614/13 задоволити частково.

2. Визнати неправомірними дії (бездіяльність) заступника начальника Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Сеньківа А.М., які полягають у винесенні постанови від 10.03.2020 про закінчення виконавчого провадження № 57217884.

3. Скасувати постанову від 10.03.2020 про закінчення виконавчого провадження ВП № 57217884, винесену заступником начальника Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Сеньківом А.М.

4. Визнати неправомірними дії (бездіяльність) начальника Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Савойника Р.П., які полягають у винесенні постанови від 07.04.2020 № 57217884 про результати перевірки законності виконавчого провадження.

5. Скасувати постанову від 07.04.2020 № 57217884 про результати перевірки законності виконавчого провадження, винесену начальником Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Савойником Р.П.

6. Зобов`язати державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) здійснити виконавчі дії по примусовому виконанню наказу господарського суду Львівської області від 27.02.2015 р. у справі № 914/2614/13 в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

7. В решті вимог скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 254-257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по заяві, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Повний текст ухвали складено 08.10.2020.

Головуючий суддя В.М. Артимович

Суддя А.І. Цікало

Суддя Т.Б. Фартушок