Постанова

від 10.02.2021 по справі 914/2614/13

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2021 р. Справа №914/2614/13

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Матущака О.І.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Харів М.Ю.,

явка учасників справи:

від прокурора - Малетич М.М.;

від стягувача-1 - не з`явився;

від стягувача-2 - Данилишин К.З. довіреність за № 08 від 05.01.2021

від боржника - не з`явився;

від третьої особи-1 - не з`явився;

від третьої особи-2 - не з`явився;

від Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) - Сеньків А.М.;

розглянув апеляційну скаргу Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) за № В-2/74572 від 16.10.2020

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.10.2020, колегія суддів у складі: головуючий суддя: В.М. Артимович, судді А.І. Цікало, Т.Б. Фартушок, м. Львів, повний текст ухвали складено - 08.10.2020

про часткове задоволення скарги Концерну «Військторгсервіс» на дії (бездіяльність) заступника начальника Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Сеньківа А.М. та начальника Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Савойника Р.П.

у справі № 914/2614/13

за позовом Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах

позивача-1 Міністерства оборони України, м. Київ

позивача-2 Концерну «Військторгсервіс» , м. Київ

до відповідача Приватного підприємства «Кардинал» , с. Рясне-Руське Яворівського району Львівської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача

1)Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

2)Фонд державного майна України, м. Київ

про визнання недійсним договору та повернення до державної власності нежитлових приміщень

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст скарги стягувача-2 .

28.04.2020 у Господарський суд Львівської області від стягувача-2 Концерну «Військторгсервіс» надійшла скарга в якій просить суд:

1)визнати неправомірними дії Сеньківа А.М., заступника начальника Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), які полягають у винесенні постанови від 10.03.2020 про закінчення виконавчого провадження №57217884;

2)скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №57217884 винесену 10.03.2020 Сеньківим А.М., заступником начальника Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів);

3)визнати неправомірними дії Савойника Р.П., начальника Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), які полягають у винесенні постанови №57217884 від 07.04.2020 про результати перевірки законності виконавчого провадження;

4)скасувати постанову №57217884 від 07.04.2020 про результати перевірки законності виконавчого провадження, яка винесена Савойником Р.П., начальником Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів);

5)зобов`язати Сеньківа А.М., державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та Савойника Р.П., начальника Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) поновити порушене право заявника та здійснити всі виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження без присутності боржника - приватного підприємства Кардинал (код ЄДРПОУ 32790009).

Вказана скарга мотивована тим, що державний виконавець передчасно закрив виконавче провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження з виконання наказу про витребування від боржника індивідуально визначеного майна покликаючись лише на те, що такий виконавчий документ не може бути виконано без участі боржника.

Скаржник вважає, що державний виконавець безпідставно не застосував ст. 60 Закону України Про виконавче провадження , яка регулює передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі.

Зокрема, скаржник вважає, що після відкриття виконавчого провадження державний виконавець повинен був встановити строк на добровільне виконання рішення суду з боку боржника - ПП Кардинал , який не перевищує 10 робочих днів, перевірити стан його виконання і у випадку невиконання рішення суду та добровільному порядку, приступити до примусового виконання рішення суду шляхом виконання його без участі боржника та витребування шляхом складення акта державного виконавця на користь Концерну Військторгсервіс нежитлових приміщень та повернути їх до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарське відання Концерну Військторгсервіс .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції .

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.10.2020 частково задоволено вищезазначену скаргу.

Визнано неправомірними дії ОСОБА_1 , заступника начальника Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), які полягають у винесенні постанови від 10.03.2020 про закінчення виконавчого провадження № 57217884.

Скасовано постанову від 10.03.2020 про закінчення виконавчого провадження ВП № 57217884, винесену Сеньківом А.М., заступником начальника Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Визнано неправомірними дії Савойника Р.П., начальника Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), які полягають у винесенні постанови від 07.04.2020 №57217884 про результати перевірки законності виконавчого провадження.

Скасовано постанову від 07.04.2020 №57217884 про результати перевірки законності виконавчого провадження, винесену Савойником Р.П., начальником Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Зобов`язано державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) здійснити виконавчі дії по примусовому виконанню наказу господарського суду Львівської області від 27.02.2015 у справі № 914/2614/13 в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Зазначена ухвала суду мотивована тим, що при виконанні наказу Господарського суду Львівської області від 27.02.2015 у справі №914/2614/13 про витребування у ПП Кардинал нежитлових приміщень та повернення їх до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарське відання Концерну Військторгсервіс вчинялися дії згідно з розділом 9 Виконання рішень немайнового характеру Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, які спрямовані на розшук боржника чи його керівника, а не виконавчі дії, які регулюють виконання рішення за позовом майнового характеру.

Суд зазначив, що судове рішення про витребування нежитлових приміщень у боржника ПП Кардинал та повернення їх до державної власності не визначає імперативно лише спосіб добровільного виконання рішення та може бути виконано в інший порядок з урахуванням положень статей 10, 60 Закону України Про виконавче провадження , пп. 23, 24 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень для відновлення порушених прав стягувача.

Суд відмовив в задоволенні решти скарги, в частині вимоги про зобов`язання Савойника Р.П., начальника Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) поновити порушене право заявника та здійснити всі виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження без присутності боржника - приватного підприємства Кардинал (код ЄДРПОУ 32790009), оскільки вважав її безпідставною.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги .

В апеляційній скарзі державний виконавець просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні скарги, у зв`язку з нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушенням норм процесуального права або неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу .

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що:

1)висновок суду першої інстанції про те, що наказ Господарського суду Львівської області від 27.02.2015 у справі №914/2614/13 про витребування у ПП Кардинал нежитлових приміщень та повернення їх до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарське відання Концерну Військторгсервіс може бути виконаний без участі боржника не відповідає вимогам чинного законодавства;

2)державний виконавець не вправі змінювати резолютивну частину виконавчого документа, а тому виконання рішення без участі боржника являється перевищення виконавцем своїх повноважень;

3)висновок суду, що державним виконавцем не в повному обсязі вчинялись виконавчі дії не відповідає фактичним обставинам справи.

Узагальнені доводи та заперечення стягувача-2 .

У відзиві на апеляційну скаргу Концерн Військторгсервіс просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, оскільки погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що державним виконавцем не вчинено дій, спрямованих на встановлення місця проживання боржника, внаслідок чого фактично неможливо виконати рішення суду про повернення нерухомого майна до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарське відання Концерну Військторгсервіс . Інструкція з організації примусового виконання рішень, яка затверджена постановою Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, не визначає виконання судового рішення лише в добровільному порядку, а дозволяє примусове виконання у інший спосіб.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву, яке передбачене ст.263 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подали.

В судове засідання 10.02.2021 з`явився прокурор, представники стягувача-2 та органу ДВС. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, причин неявки суду не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час, дату та місце слухання справи, а тому в силу ч. 2 ст. 342 ГПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи. З цих підстав суд ухвалив розглянути скаргу за наявними в матеріалах справи доказами за відсутності представників учасників справи, що не з`явились.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі та у відзиві, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 у справі №914/2614/13 скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 13.10.2014 про відмову в позові Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Міністерства оборони України, Концерну Військторгсервіс до Приватного підприємства Кардинал про визнання недійсним договору та повернення до державної власності нежитлових приміщень, та прийнято нове про задоволення позову. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 2581,3 кв.м., що знаходяться у м. Львові, вул. Шевченка, буд. б/н, а саме: З-1 - будівля свинарика, площею 1969 кв.м.; Б-1 - будівля свинарника маточника, площею 498,5 кв.м.; В-1 - будівля контори, загальною площею 63,4 кв.м.; Д-1 - будівля трансформаторної підстанції, площею 23,2 кв.м.; Г-1 - будівля вагової, площею 27,2 кв.м., укладений 10.11.2008 р. між ПП Кардинал та Концерном Військторгсервіс . Витребувано у ПП Кардинал (81085, Львівська область, Яворівський район, село Рясне - Руське, вул. Джерельна,8 код ЄДРПОУ 32790009) нежитлові приміщення загальною площею 2581,3 кв.м., що знаходяться у м. Львові, вул. Шевченка, буд. б/н, а саме: З-1 - будівля свинарика, площею 1969 кв.м.; Б-1 - будівля свинарника маточника, площею 498,5 кв.м.; В-1 - будівля контори, загальною площею 63,4 кв.м.; Д-1 - будівля трансформаторної підстанції, площею 23,2 кв.м.; Г-1 - будівля вагової, площею 27,2 кв.м. та повернуно його до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарське відання Концерну "Військторгсервіс" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А, код ЄДРПУО 33689922). Стягнути з Концерну Військторгсервіс (м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-А, код ЄДРПОУ 33689922) на користь ПП Кардинал (81085, Львівська область, Яворівський район, село Рясне - Руське, вул. Джерельна, 8 код ЄДРПОУ 32790009) 619450,00 грн. вартості об`єкта нерухомості. Стягнути з Концерну Військторгсервіс (м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-А, код ЄДРПОУ 33689922) 13536,00 грн. судового збору в доход Державного бюджету України за розгляд справи в суді першої інстанції. Стягнуто з Концерну Військторгсервіс (м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-А, код ЄДРПОУ 33689922) 6768,00 грн. судового збору в доход Спеціального Фонду Державного бюджету України за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.03.2015 повернуто без розгляду касаційну скаргу Приватного підприємства Кардинал на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 у справі № 914/2614/13.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковими до виконання.

Частиною 1 ст. 18 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом, (ч. 2 ст. 18 ГПК України).

Таким чином, законодавство передбачає обов`язковість виконання рішення всіма особами приватного та публічного права у порядок та спосіб визначеним законом, крім випадків коли законодавство встановлює обмеження.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, в той же час, невиконання судових рішень нівелює принцип обов`язковості виконання судових рішень.

Статтею 326 ГПК України містить імперативний припис про те, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародники договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

27.02.2015 на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 Господарський суд Львівської області видав відповідні накази.

У провадженні Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебувало на виконанні виконавче провадження №57217884 з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 27.02.2015 у справі №914/2614/13 про витребування у ПП Кардинал на користь Концерну Військторгсервіс нежитлових приміщень загальною площею 2581,3 кв.м., що знаходяться у м. Львові, вул. Шевченка, буд. б/н.

Судами встановлено, що 10.03.2020 заступником начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №57217884 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку з надісланням виконавчого документа до суду, який його видав, оскільки рішення не може бути виконано без участі боржника.

Начальником Шевченківського відділу ДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 07.04.2020 винесено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження №57217884, якою визнано дії заступника начальника Шевченківського відділу ДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Сеньківа А.М. такими, що вчинені із дотриманням вимог ст. ст. 10, 18, 26, 27, 40, 42, 60 ,63 ,75 Закону України Про виконавче провадження .

За змістом статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначені цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з статтею 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Під іншими заходами примусового характеру маються на увазі, зокрема, виконання рішень немайнового характеру, зазначеного у розділі VIII Закону України Про виконавче провадження : порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення; виконання рішення про відібрання дитини; виконання рішення про поновлення на роботі; виконання рішення про виселення боржника; виконання рішення про вселення стягувача (статті 63-67 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Судами встановлено, що судовий наказ від 27.02.2015 у справі №914/2614/13, виданий Господарським судом Львівської області передбачає захід примусового виконання рішення - витребування у особи на користь держави нерухомого майна.

За нормами статті 397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 399 ЦК України право володіння припиняється у разі витребування майна від володільця власником майна або іншою особою.

Згідно з статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Власник, з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України, може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див. пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16).

Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено статтею 16 ЦК України.

Таким чином, правильними є висновки місцевого суду про те, що виконання судового рішення про витребування земельної ділянки повинно виконуватись державним виконавцем в порядку пункту 3 частини першої статті 10 та статті 60 Закону України Про виконавче провадження (у редакції чинній на час виникнення правовідносин), а тому закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 вказаного Закону в даному випадку суперечить вищенаведеним нормам права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №314/738/15-ц, яка в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України враховується апеляційним господарським судом.

Статтею 60 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) визначено порядок передачі стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі.

Так, відповідно до частини першої цієї статті, під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі.

Відповідно до пп. 23, 24 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої постановою Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, виконавець в присутності понятих вилучає у боржника предмети, зазначені у виконавчому документі і передає їх стягувачу або його представнику, про що складає акт передачі. Акт складається у трьох примірниках. Один примірник акта залишається у виконавчому провадженні, інші - вручаються стягувачу та боржникові або їх представникам під підпис. В акті зазначаються реквізити виконавчого документа та номер виконавчого провадження, прізвища, імена та по батькові виконавця, сторін виконавчого провадження та інших осіб, які беруть участь у передачі майна, короткий опис майна. Акт підписуються виконавцем та сторонами виконавчого провадження, а також іншими особами, які беруть участь у передачі майна. У разі відмови сторін виконавчого провадження від підпису про це зазначається в акті. У разі відсутності боржника та якщо рішення може бути виконано без його участі, виконання рішення проводиться за участю стягувача або його представника та двох понятих.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 57217884 (копії містяться в матеріалах справи) заступником начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів 22.04.2019 винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 5100,00 грн. та 03.10.2019 винесено постанову про накладення штрафу в подвійному розмір за невиконання рішення суду.

Відповідно 04.10.2019 заступником начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів скеровано подання (повідомлення) про внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно боржника за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України. Також 09.10.2019 скеровано подання про винесення ухвали про оголошення у розшук боржника (керівника юридичної особи).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Шевченківського районного суду у справі № 466/8247/19 від 18.10.2019 у задоволенні подання начальника Шевченківського ВДВС про оголошення в розшук боржника (керівника ПП Кардинал ) відмовлено.

Отже, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 57217884 та не заперечується самим державним виконавцем, ним при виконанні наказу Господарського суду Львівської області від 27.02.2015 № 914/2614/13 про витребування у ПП Кардинал нежитлових приміщень та повернення їх до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарське відання Концерну Військторгсервіс вчинялися дії згідно з розділом 9 Виконання рішень немайнового характеру Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, де передбачено, що виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону. Тобто фактично всі дії державного виконавця були спрямовані на розшук боржника/керівника боржника ПП Кардинал .

Таким чином спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що державним виконавцем в повному обсязі вчинялись виконавчі дії з приводу виконання рішення в даній справі.

З огляду на це місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку про задоволення скарги Концерну Військторгсервіс в частині визнання неправомірними дій (бездіяльності) заступника начальника Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Сеньківа А.М., які полягають у винесенні постанови від 10.03.2020 про закінчення виконавчого провадження № 57217884 та скасування постанови від 10.03.2020 про закінчення виконавчого провадження ВП № 57217884; визнання неправомірними дій (бездіяльності) начальника Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Савойника Р.П., які полягають у винесенні постанови від 07.04.2020 № 57217884 про результати перевірки законності виконавчого провадження та скасування постанови від 07.04.2020 № 57217884 про результати перевірки законності виконавчого провадження; та в частині зобов`язання державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) здійснити виконавчі дії по примусовому виконанню наказу господарського суду Львівської області від 27.02.2015 р. у справі № 914/2614/13 в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Також, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо відмови в задоволенні скарги в частині вимог, що спрямовані до Сеньківа А.М., державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та Савойника Р.П., начальника Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), оскільки зобов`язаною особою на виконання судових рішень є державна виконавча служба в особі її структурних підрозділів, а не посадова особа.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги .

З огляду на наведене, аргументи, викладені стягувачем-2 у відзиві на апеляційну скаргу про заперечення доводів апеляційної скарги є такими, що відповідають встановленим обставинам по справі.

Апелянтом не спростовано наведених висновків суду першої інстанції, які тягли б за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення та не доведено неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставини по справі та його правильні висновки, а тому апеляційна скарга Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) за № В-2/74572 від 16.10.2020 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Господарського суду Львівської області від 01.10.2020 в справі №914/2614/13- без змін.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про залишення за апелянтом судового збору в розмірі 2102,00 грн., який сплачений згідно з квитанцією за №10798 від 02.11.2020.

Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 276, 281-284, 342-345 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) за № В-2/74572 від 16.10.2020 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.10.2020 в справі №914/2614/13 - залишити без змін.

Судовий збір в розмірі 2102,00 грн. покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя: Бойко С.М.

Судді: Матущак О.І.

Якімець Г.Г.

Повний текст постанови підписано 22.02.2021.