Рішення

від 02.10.2020 по справі 640/16427/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2020 року м. Київ № 640/16427/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представників сторін: від позивача - Коваленко А.О., від відповідача - Осадчий О.А., Артикматова Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ БУД СЕРВІС" (проізд Військовий, 1,Київ 103,01103, код ЄДРПОУ37140061) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19,Київ,Центральна Частина Києва, Київ,04655, код ЄДРПОУ39439980) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ БУД СЕРВІС", в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 12.08.2019 року №0045991404, №0045981404 та №0046001404.

Позовні вимоги мотивовано правомірністю формування позивачем податкового кредиту та витрат виробництва.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що позивачем не було надано первинних бухгалтерських документів під час перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Арт Буд Сервіс (код 37140061) №9227 від 03.07.2019р., на підставі п.п. 78.1.4 п. 78. 1 ст. 78 Податкового кодексу України було вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача з 04.07.2019, тривалістю 5 робочих днів.

10 липня 2019 року відповідачем було винесено наказ №9772, яким продовжено строк проведення перевірки на два робочі дні.

Позивачем відомостей про оскарження вищезазначених наказів не повідомлено.

8 липня 2019 року співробітником відповідача було складено запит про надання документів, у відповідності до якого, на підставі п. 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, відповідач висунув вимогу про надання документів, по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками ТОВ БГ Вавілон (код 41197522) за серпень 2017 року та ТОВ Будівельна компанія Роял-Хауз (код 42381433) за грудень 2018 року, зокрема, копії договорів, акти прийому-передачі, платіжні доручення, що підтверджують факт оплати отриманих послуг, товарів, виписки банку про рух коштів по рахунку, інші документи, які не ввійшли до зазначеного переліку, але безпосередньо пов`язані зі здійсненням фінансово-господарських операцій.

Зазначений запит було отримано уповноваженою підприємством особою, копію довіреності якої судом було засвідчено в судовому засіданні та залучено до матеріалів справи.

Позивачем, в свою чергу, було передано відповідачу лист Про надання документів від 11.07.19р. №19/848, до якого було надано певні документи.

З переліку документів, наданих позивачем, наведеного в даному листі, вбачається, що жодного документа, складеного між позивачем та ТОВ БГ Вавілон (код 41197522) за серпень 2017 року та ТОВ Будівельна компанія Роял-Хауз (код 42381433), позивачем відповідачу надано не було.

19 липня 2019 року відповідачем складено акт № 759/26-15-14-04-04/37140061 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ГОВ АРТ БУД СЕРВІС з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ БГ Вавілон за серпень 2017 року, ТОВ Будівельна компанія Роял-Хауз за грудень 2018 року та показників декларації з податку на додану вартість (далі - акт перевірки).

Даним актом сформульовано висновок про те, що ТОВ APT БУД СЕРВІС сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ БГ Вавілон за серпень 2017 року, який відображено в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2017 року на суму 1 833 333 гривень, по взаємовідносинах з ТОВ БК Роял-Хауз за грудень 2018 року, який відображено в податковій декларації з податку на додану вартість грудень 2018 року на суму 1 299 863 гривень.

В акті перевірки зазначено, що, в порушення п. 85.2, п. 85.4 ст. 85 Кодексу, посадовими особами ТОВ APT БУД СЕРВІС до перевірки не надано первинні документи, які б підтверджували взаємовідносини з ГОВ БГ Вавілон за серпень 2017 року та ТОВ БК Роял-Хауз за грудень 2018 року, а саме: договори, додатки до них, акти приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт (за формою КБ-3), підсумкові відомості ресурсів, видаткові накладні та інші документи, що підтверджують надання послуг ТОВ БГ Вавілон та ТОВ БК Роял-Хауз .

Зазначене, було кваліфіковано відповідачем як порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3. п. 198.6 ст.198, п.200.1. ст. 200 Податкового кодексу України, що потягло за собою заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 997 238 грн. та завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за серпень 2017 року на суму - 135 958 гривень.

Представником позивача не заперечувалась обставина отримання акту перевірки та не подання заперечень на акт.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 12.08.2019 року прийняті податкові повідомлення - рішення :

№0045991404, яким позивачу донараховано 2997238грн. податку на додану вартість та застосовано 1498619грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№0045981404, яким встановлено завищення від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 135958грн.

та №0046001404, яким до позивача застосовано штраф в сумі 1020 грн. за порушення п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України.

Розглядаючи питання правомірності винесення вищезазначених рішень, суд виходить з нижчевикладеного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Законодавчі положення свідчать на користь висновку про те, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 85.2 статті 82 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44 ПК України).

За приписами пункту 44.5 статті 44 ПК України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Пунктом 44.6 статті 44 ПК України визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно пунктом 44.7 статті 47 ПК України, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

З системного аналізу вказаних норм, вбачається, що у встановлених законом випадках, право на надання документів зберігається за платником податків протягом 5 днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки.

З огляду на те, що позивачем витребовуваних відповідачем документів подано не було ні після отримання запиту на надання документів від 8 липня 2019 року, ні після отримання акту перевірки від 19.07.20р., то суд позбавлений можливості встановлювати правомірність формування позивачем податкового кредиту, оскільки зазначене буде проведенням перевірки судом, що до компетенції суду не віднесено.

Отже, у зв`язку з ненаданням позивачем документів, судом вбачаються правомірними висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки про відсутність документальних підстав для формування позивачем податкового кредиту, на підставі чого, керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ БУД СЕРВІС" відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 12.10.2020.

Суддя С.К. Каракашьян