Ухвала

від 23.09.2020 по справі 280/1272/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 280/1272/19

адміністративне провадження № К/9901/22402/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Вільнянський молокозавод на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вільнянський молокозавод до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

УСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2020 позов задоволено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020 зазначене рішення скасовано та прийнято нове про часткове задоволення позову:

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.01.2019 № 0001281402, в частині донарахування сум податку на прибуток у розмірі 795 036,0грн. та в частині застосованих штрафних санкцій у розмірі 159 572,75грн;

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.01.2019 № 0001301402, в частині донарахування сум податку на додану вартість у розмірі 151'185 грн. та в частині застосованих штрафних санкцій у розмірі 37 795,75грн.

В іншій частині позову відмовлено.

31.08.2020 ТОВ Вільнянський молокозавод звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020в частині відмови у задоволенні позову.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС)).

Згідно з частиною першою статті 13 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Позивач у касаційній скарзі зазначає підставою касаційного оскарження неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм частини 2 статті 74, абзацу 2 частини 2 статті 77, частин 1, 2, 5 статті 242, частин 1, 4 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, статей 44, 198, 201 Податкового кодексу України, та застосування цих норм без врахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02.12.2019 у справі № 826/781/18, від 03.04.2020 у справі № 815/1715/16, від 28.05.2020 у справі №208/2897/19, від 30.04.2020 у справі № 9901/238/19.

Разом з цим, усі зазначені висновки Верховного Суду стосуються критеріїв оцінки доказів у справах з іншими фактичними обставинами, а тому таке обґрунтування доводів касаційної скарги є неналежним.

Більше того, Верховним Судом неодноразово з метою усунення неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права зазначалось, що факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованим судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення, зокрема відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є безпідставними.

Якщо документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва, вони не можуть бути підставою бухгалтерського та/чи податкового обліку, оскільки статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках не може надавати встановлені законом податкові вигоди.

Такий висновок щодо застосування норм права викладений в постановах Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 824/893/17-а, від 06.05.2020 у справі № 640/4687/19, від 29.01.2020 у справі № 826/6986/14, від 26.01.2016 у справі № 21-4781а15, від 22.03.2016 у справі № 21-170а16, від 22.03.2016 у справі № 21-2927а15, від 29.03.2016 у справі № 21-5315а15.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах) (пункт 6 частини першої статті 333 КАС у редакції Закону України від 15.01.2020 №460-IX).

Керуючись статями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Вільнянський молокозавод на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ.А. Усенко В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова