Ухвала

від 11.08.2021 по справі 280/1272/19

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/1272/19

Провадження № 1-в/935/66/21

У Х В А Л А

Іменем України

11 серпня 2021 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Щербаченко І.В., за участю секретаря судового засідання Ганнущенко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростишів Житомирської області подання державного виконавця Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника,

встановив:

13.07.2021 державний виконавець Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа В обґрунтування подання посилається на те, що на примусовому виконанні знаходиться виконавчий лист №280/1272/19. виданий 06.10.2020 Коростишівським районним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів у розмірі 7000 гривень. Виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити,майно належне боржнику на праві власності відсутнє. Виконавцем 13.10.2020, 04.01.2021.24.03.2021,16.06.2021 на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень з приводу невиконання рішення суду, на виклики остання не з`явилась, причини неявки не повідомила. Рішення суду до теперішнього часу не виконано, боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення суду за рахунок належного йому майна та доходів. Просить подання задовольнити та тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України громадянку України боржника ОСОБА_1 .

Представник відділу державної виконавчої служби до суду подав заяву про розгляд подання за його відсутності.

Дослідивши матеріали подання, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів подання, у Коростишівському відділі державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 63292248 від 15.10.2020 про примусове виконання виконавчого листа № 280/1272/19. виданого 06.10.2020 Коростишівським районним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 7000 гривень.

Встановлено, що додані до подання копії викликів державного виконавця від 15.10.2020, 04.01.2021, 24.03.2021, 16.06.20211, не містять доказів про їх направлення боржнику ОСОБА_1 .

У матеріалах подання міститься заява боржника ОСОБА_1 від 20.01.2021, в якій остання вказує, що у зв`язку з тим, що в України локдаун, відсутня робота і постійний заробіток, вона може сплачувати частково заборгованість на користь ОСОБА_2 .

Частиною 5статті 128 КПК українивизначено, що якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Вимогами ч.1ст. 539 КПК Українивстановлено,що питання,які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч.1,3ст.441 ЦПК України,тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Згідно зістаттею 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року, регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Так, пунктом 5 частини 1статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»,передбачено якпідставу длятимчасового обмеженняу правіна виїздз Україниухилення відвиконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно зі статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до частини 1статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом пункту 19 частини 3 статті 18 вказаного вище Закону, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Отже, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням інших органів, що підлягає примусовому виконанню - до виконання зобов`язань.

Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню відповідно до положень частини 3статті 12 ЦПК України.

Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання».

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов`язання заходів визначається судом.

Юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду передбачені саме за ухилення від виконання зобов`язань, а не за наявність факту їх невиконання.

При цьому, під ухиленням від виконання зобов`язань слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним таких обов`язків.

Невиконання боржником самостійно зобов`язань упродовж строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

Обмеження у праві виїзду за кордон може бути застосовано не автоматично при непогашенні боргу, а за встановлення необхідності застосування такого заходу з урахуванням обставин справи при доведеності факту ухилення з боку боржника. Окрім того, обмеження повинно сприяти стягненню боргу, а не навпаки. Нарешті, усі обмеження прав громадян залишати свою країну повинні бути виправдані конкретними обставинами справи.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Зокрема, у справі «Гочев проти Болгарії» Європейський суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, які обмежують свободу пересування наступним чином.

У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку з неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише тоді, коли сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року в справі «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78 - 82).

Тобто, застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов`язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

При вирішенні питання щодо задоволення або відмови у задоволенні подання суд враховує, що звертаючись із поданням про тимчасове обмеження у праві боржника на виїзд за межі України, державний виконавець не надав доказів направлення його викликів боржнику ОСОБА_1 про явку до державного виконавця. Додані до подання виклики державного виконавця в межах виконавчого провадження без доказів надсилання не є доказом отримання такого виклику боржником. На переконання суду, сам по собі розмір непогашеного боргу достеменно не свідчить про ухилення від виконання боржником обов`язків щодо його погашення, а тому суб`єктом подання не доведені обставини, які б давали суду можливість обмежити ОСОБА_1 у конституційних правах.

З наданих державним виконавцем документів не вбачається, що боржник маючи змогу виконати рішення суду ухиляється від цього, натомість ОСОБА_1 зазначила у заяві, наявній у матеріалах подання, що у зв`язку із встановленням карантину в України, вона позбавлена постійного заробітку з-за відсутності роботи, має можливість сплачувати заборгованість частково.

Отже, у конкретному випадку, враховуючи фактичні обставини справи та зміст подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати ОСОБА_1 такою, що ухиляється від виконання покладених на неї рішенням суду зобов`язань.

Крім того, такий захід процесуального примусу як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа не можна вважати дієвим заходом з урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні відомості того, що у ОСОБА_1 наявний паспортний документ для виїзду за кордон.

На підставі викладеного, керуючись ст.539, 372 КПК України, суд,

постановив:

У задоволенні подання державного виконавця Коростишівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа відмовити.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В.Щербаченко