Постанова

від 06.10.2020 по справі 640/8316/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/8316/20 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсинг бізнес груп" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 14 січня 2020 року №0001410504.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ГУ ДПС у м. Києві, на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 19 листопада 2019 року №3500, направлень на перевірку від 27 листопада 2019 року №563/26-15-05-04-03, від 27 листопада 2019 року №564/26-15-05-04-03 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах із ТОВ Архемай (попередня назва ТОВ Реворк Про ) (код 42177507) за січень, лютий 2019 року, з ТОВ Оріджн Ванс (код 42304516) за січень, лютий 2019 року, ТОВ Мадікел (попередня назва ТОВ Скін Обджект ) (код 42191343) за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2019 року, ТОВ Тетріс Грув (попередня назва ТОВ Спектр Струм ) (код 42548468) за червень, липень 2019 року, ТОВ Леслот Пром (код 42534125) за червень, липень 2019 року, ТОВ Раміс Тур (попередня назва ТОВ Фарні Пром ) (код 42432168) за травень, червень, липень 2019 року показників декларацій з податку на додану вартість.

За результатами проведення перевірки складено акт від 10 грудня 2019 року №369/26-15-05-04-03/39525739, згідно висновків якого за позивачем встановлено порушення вимог пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК), в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 11 440 667, 00 грн, у тому числі за січень 2019 року у сумі 2 075 167, 00 грн, за лютий 2019 року у сумі 2 901 550, 00 грн, за березень 2019 року у сумі 1 165 250, 00 грн, за квітень 2019 року у сумі 599 900, 00 грн, за травень 2019 року у сумі 419 000, 00 грн, за червень 2019 року у сумі 2 514 550, 00 грн, за липень 2019 року у сумі 1 765 250, 00 грн.

Не погоджуючись з висновками акту, позивач подав письмові заперечення до ГУ ДПС у м. Києві, яке листом від 10 січня 2020 року повідомило позивача про залишення висновків акту перевірки без змін, а заперечення - без задоволення.

У подальшому, ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення - рішення від 14 січня 2020 року №0001410504, яким збільшено ТОВ АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 17 161 001 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями на 11 440 667 грн, за фінансовими (штрафними) санкціями на 5 720 334, 00 грн.

ТОВ АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП 23 січня 2020 року подало скаргу до ДПС України на податкове повідомлення - рішення від 14 січня 2020 року №0001410504, яка рішенням ДПС України від 23 березня 2020 року №10586/6/99-00-08-05-03-06 залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення від 14 січня 2020 року №0001410504 - без змін.

Не погодившись з таким податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що надані первинні документи повністю відображають суть господарських операцій, рух товарів від контрагентів позивача, отже, і реальність господарських операцій, а тому ГУ ДПС у м. Києві приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення, діяло поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до пп.пп. а , б п. 185.1 ст. 185 ПК об`єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ПК передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.2 ст. 198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленню пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені ст. 44 ПК. Так, згідно з положеннями п. 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому, варто звернути увагу, що одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону № 996-XIV). У відповідності до зазначеного принципу, неважливо яку операцію було оформлено документально, значення має виключно те, яка операція була здійснена фактично. Тобто, документальне оформлення операції, відмінної від тої, яка реально відбулася, не дає права особі обліковувавати таку операцію, натомість обліку підлягає та операція, яка фактично відбулася.

Відповідно до ст. 1 Закону № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладені норми первинний документ може бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку виключно у разі фактичного здійснення тієї господарської операції, про яку він містить відомості. Тобто для бухгалтерського та податкового обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Таким чином, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування позивачем спірних сум податкової звітності контролюючий орган вказав на нереальність господарських операцій позивача з ТОВ Архемай (попередня назва ТОВ Реворк Про ), з ТОВ Оріджн Ванс , ТОВ Мадікел (попередня назва ТОВ Скін Обджект ), ТОВ Тетріс Грув (попередня назва ТОВ Спектр Струм ), ТОВ Леслот Пром , ТОВ Раміс Тур (попередня назва ТОВ Фарні Пром ).

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Архемай (попередня назва ТОВ Реворк Про ).

Згідно договору від 01 жовтня 2018 року №01-10/1, укладеного між позивачем (замовник) та ТОВ Архемай (виконавець), останній зобов`язується за завданням замовника надати інформаційно-консультаційні послуги, а саме: підбір персоналу та створення кадрового резерву, ведення кадрової документації, формування документації, дослідження ринку, проведення маркетингових компаній, проведення тренінгів, надання бухгалтерських та податкових консультацій, пошук клієнтів, в порядку та на умовах, визначених цим договором. В рамках цього договору можуть надаватися інші послуги за замовленням замовника.

За результатами здійснення фінансово - господарської діяльності у січні, лютому 2019 року ТОВ Архемай виписало на адресу ТОВ АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму 12 228 400 грн, у тому числі ПДВ 2 038 067 грн.

До перевірки та до суду позивачем надані акти надання послуг кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки від 31 січня 2019 року: №№25, 24, 23, 11, 9, 10, 22, 27, 32, 31, 30, 29, 28, 12, 51, 36, 35, 34, 33, 54, 53, 52, 8, 7, 6, 5, 4, 26, на загальну суму 6 894 100 грн, у тому числі ПДВ 1 149 017 грн. Також, позивачем надані акти надання послуг консультування з питань комерційної діяльності та керування від 28 лютого 2019 року №№32, 31, 30, 29, 28, 25, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 39, 40, 15, 16, 26, 27, 41, 33, на загальну суму 5 334 300 грн, у тому числі ПДВ 889 050 грн.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Оріджн Ванс .

Згідно договору від 13 листопада 2018 року №13-11/1, укладеного між ТОВ Оріджн Ванс (виконавцем) та ТОВ АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП (замовником), виконавець зобов`язується за завданням замовника надати інформаційно- консультаційні послуги, а саме: підбір персоналу та створення кадрового резерву, ведення кадрової документації, формування документації, дослідження ринку, проведення маркетингових компаній, проведення тренінгів, надання бухгалтерських та податкових консультацій, пошук клієнтів, в порядку та на умовах, визначених цим договором. В рамках цього договору можуть надаватися інші послуги за замовленням замовника.

За результатами здійснення фінансово - господарської діяльності у січні, лютому 2019 року ТОВ Оріджн Ванс виписало на адресу ТОВ АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП та зареєструвало у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму 10 916 400 грн, у тому числі ПДВ 1 819 400 грн.

До перевірки позивачем надані акти надання послуг кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки від 31 січня 2019 року №№4, 5, 3, 34, 35, 19, 8, 44, 45, 46, 36, 6, 7, 18, 27, 28, 29, 30, 31, 33, 32, 43, 39, 38, 37, від 28 лютого 2019 року №№9, 37, 24, 25, 14, 15, 16, 17, 18, 35, 19, 20, 21, 22, 23, 36, на загальну суму 9 498 600 грн, у тому числі ПДВ 1 583 150 грн. Також, позивачем надані акти надання послуг консультування з питань комерційної діяльності та керування від 28 лютого 2019 року №№38, 29, 28, 27, 71, 39, 26, на загальну суму 1 417 500 грн, у тому числі ПДВ 236 250 грн.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Мадікел (попередня назва ТОВ Скін Обджект ).

Згідно договору від 20 грудня 2018 року №20-12/1, укладеного між позивачем (замовник) та ТОВ Мадікел (виконавець), останній зобов`язується за завданням замовника надати інформаційно- консультаційні послуги, а саме: підбір персоналу та створення кадрового резерву, ведення кадрової документації, формування документації, дослідження ринку, проведення маркетингових компаній, проведення тренінгів, надання бухгалтерських та податкових консультацій, пошук клієнтів, в порядку та на умовах, визначених цим договором. В рамках цього договору можуть надаватися інші послуги за замовленням замовника.

За результатами здійснення фінансово - господарської діяльності у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні 2019 року ТОВ Мадікел виписало на адресу ТОВ АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП та зареєстувало у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму 24 351 900 грн, у тому числі ПДВ 4 058 650 грн.

До перевірки позивачем надані акти надання послуг кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки від 31 січня 2019 року: №№19, 18, 17, 16, 15, 14, 13, 12, 9, 7, 6, 4, 8, 3, 2, 11, 10, 5, від 28 лютого 2019 року №№8, 2, 1, 5, 3, 4, 15, 16, 18, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 17, 7, 6, від 29 березня 2019 року №№14, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10, 11, 1, 34, 9, 12, 33, 32, 31, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 13, 2, 15, 16, 17, від 26 квітня 2019 року №№13, 12, 11, 10, 9, 8, 7, 6, 5, 4, 3, 2, 1, від 31 травня 2019 року №1, від 27 червня 2019 року №№17, 15, 16, 9, 10, 20, 11, 12, 21, 13, 14, 18, 19, від 31 липня 2019 року №№2, 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, на загальну суму 24 351 900 грн, у тому числі ПДВ 4 058 650 грн.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Тетріс Грув (попередня назва ТОВ Спектр Струм ).

Згідно договору від 09 червня 2019 року №09-06/1, укладеного між ТОВ Тетріс Грув (виконавцем) та ТОВ АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП (замовником), виконавець зобов`язується за завданням замовника надати інформаційно- консультаційні послуги, а саме: підбір персоналу та створення кадрового резерву, ведення кадрової документації, формування документації, дослідження ринку, проведення маркетингових компаній, проведення тренінгів, надання бухгалтерських та податкових консультацій, пошук клієнтів, в порядку та на умовах, визначених цим договором. В рамках цього договору можуть надаватися інші послуги за замовленням замовника.

За результатами здійснення фінансово - господарської діяльності у червні, липні 2019 року ТОВ Тетріс Грув виписало на адресу ТОВ АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП та зареєструвало у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму 5 668 800 грн, у тому числі ПДВ 944 800 грн.

До перевірки позивачем надані акти надання послуг кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки від 31 липня 2019 року №№1, 9, 8, 7, 6, 5, від 27 червня 2019 року №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, на загальну суму 5 668 800 грн, у тому числі ПДВ 944 800 грн.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Леслот Пром .

Згідно договору від 09 червня 2019 року №09-06/2, укладеного між ТОВ Леслот Пром (виконавцем) та ТОВ АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП (замовником), виконавець зобов`язується за завданням замовника надати інформаційно- консультаційні послуги, а саме: підбір персоналу та створення кадрового резерву, ведення кадрової документації, формування документації, дослідження ринку, проведення маркетингових компаній, проведення тренінгів, надання бухгалтерських та податкових консультацій, пошук клієнтів, в порядку та на умовах, визначених цим договором. В рамках цього договору можуть надаватися інші послуги за замовленням замовника.

За результатами здійснення фінансово - господарської діяльності у червні, липні 2019 року ТОВ Леслот Пром виписало на адресу ТОВ АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП та зареєструвало у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму 5 691 300 грн, у тому числі ПДВ 948 550 грн:

До перевірки та до суду позивачем надані акти надання послуг дослідження кон`юнктури, ринку та виявлення громадської думки від 27 червня 2019 року №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, від 31 липня 2019 року №№1, 2, 3, 4, 5, на загальну суму 5 691 300 грн, у тому числі ПДВ 948 550 грн.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Раміс Тур (попередня назва ТОВ Фарні Пром ).

Згідно договору від 16 квітня 2019 року №16-04/1, укладеного між ТОВ Раміс Тур (виконавцем) та ТОВ АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП (замовником), виконавець зобов`язується за завданням замовника надати інформаційно- консультаційні послуги, а саме: підбір персоналу та створення кадрового резерву, ведення кадрової документації, формування документації, дослідження ринку, проведення маркетингових компаній, проведення тренінгів, надання бухгалтерських та податкових консультацій, пошук клієнтів, в порядку та на умовах, визначених цим договором. В рамках цього договору можуть надаватися інші послуги за замовленням замовника.

За результатами здійснення фінансово - господарської діяльності у травні, червні, липні 2019 року ТОВ Раміс Тур виписало на адресу ТОВ АУТСОРСИНГ БІЗНЕС ГРУП та зареєструвало у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму 9 787 200 грн, у тому числі ПДВ 1 631 200 грн

До перевірки та до суду позивачем надані акти надання послуг дослідження кон`юнктури, ринку та виявлення громадської думки від 31 травня 2019 року №№19, 18, 17, 15, 14, 10, 16, 13, 12, 9, 6, 7, від 27 червня 2019 року №№34, 33, 32, 26, 23, 3, 25, 21, 15, 14, 13, 12, 11, 10, від 31 липня 2019 року №№14, 15, 16, 17, 18, 19, 11, 21, 22, 23, 9, 20, 30, 31, на загальну суму 9 787 200 грн, у тому числі ПДВ 1 631 200 грн.

Крім того, на підтвердження господарських операцій за наведеними вище договорами та реальності наданих ТОВ Архемай (попередня назва ТОВ Реворк Про ), з ТОВ Оріджн Ванс , ТОВ Мадікел (попередня назва ТОВ Скін Обджект ), ТОВ Тетріс Грув (попередня назва ТОВ Спектр Струм ), ТОВ Леслот Пром , ТОВ Раміс Тур (попередня назва ТОВ Фарні Пром ) послуг, позивачем були надані відповідні звіти, у яких зафіксовані результати наданих інформаційно-консультаційних послуг.

Беручи до уваги сферу діяльності позивача (78.30 Інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами (основний); 78.20 Діяльність агентств тимчасового працевлаштування), колегія суддів приймає до уваги доводи позивача про використання наданих послуг у його господарській діяльності та наявність відповідної ділової мети для укладення спірних договорів.

Беручи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо реальності спірних господарських операцій, оскільки позивачем надано належні первинні та інші документи для цілей формування спірних сум податкової звітності.

Водночас окремі недоліки у первинних та інших документах, не можуть самі по собі безумовно свідчити про нереальність господарської операції з поставки товару, якщо з інших документів вбачається, що така операція реально відбулася.

Відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що акти надання послуг містять лише загальну назву послуг, оскільки зазначення детального опису виконаних робіт у первинних документах норми чинного законодавства не вимагають. У даному випадку внесена до актів та інших первинних документів інформація дає змогу у повній мірі ідентифікувати спірні операції та з огляду на наявність інших документів (договорів, заявок, звітів) визначити їх зміст.

Відповідач в акті перевірки та в апеляційній скарзі стверджує про те, що контрагенти позивача не мали достатньо ресурсів для надання спірних послуг. У свою чергу, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що вказані підприємства мали найманих працівників, що не заперечується і актом перевірки. Відповідачем не надано будь-яких доказів того, що вказані працівники не мали можливості чи кваліфікації для виконання роботи за спірними договорами про надання послуг.

В апеляційній скарзі відповідач звертає увагу на те, що банківські рахунки, на реквізити яких міститься посилання у спірних договорах, відкриті після дати укладення цих договорів. Водночас, внесення до господарського договору помилкової, неточної, зайвої, недостовірної інформації, у тому числі щодо дати його укладення, реквізитів сторін тощо, жодним чином не впливає на зміст господарських операцій, вчинених на підставі такого договору, та не свідчить про те, що такі операції не відбудилися чи оформлені лише документально.

Колегія суддів наголошує, що з огляду на предмет спору у даній справі, судом перевіряється правомірність декларування позивачем тієї чи іншої господарської операції, яка фактично мала місце між суб`єктами господарювання, а не правильність та відсутність помилок у її документальному оформленні.

Доводи відповідача про те, що директори, засновники та бухгалтери контрагентів позивача одночасно перебували на аналогічних посадах інших підприємств, колегія суддів відхиляє, оскільки наведені обставини жодним чином не стосуються предмету доказування у даній справі.

В апеляційній скарзі відповідач стверджує про те, що акти приймання-передачі наданих послуг, податкові накладні не містять розшифровок змісту та обсягу отриманих послуг - де, коли, на яких об`єктах отримано послуги, їх економічне обґрунтування. Водночас, норми чинного законодавства та сама суть наведених документів, не вимагають наведення у них такої детальної та аналітичної інформації.

З огляду на встановлену судом реальність спірних операцій, посилання відповідача на неповному інформації у наданих позивачем документах, самі по собі не можуть свідчити про неправомірність декларування таких операцій.

В акті перевірки відповідачем наведено інформацію, наведену у судових рішеннях у межах кримінального провадження. Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні наведені мотиви відхилення такої інформації. У свою чергу, апеляційна скарга не містить доводів на спростування таких висновків суду, а тому колегія суддів рішення суду в цій частині не перевіряє.

Відповідач в апеляційній скарзі також посилається на відомості інформаційних ресурсів, згідно яких окремі підприємства у ланцюгу постачання спірного товару не мають можливості його постачання. Проте, суд відхиляє наведені доводи, оскільки відомості інформаційних ресурсів контролюючого органу не є належними та допустимими доказами зазначених фактів у розумінні процесуального законодавства статті 73-74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а інших доказів наведених обставин відповідач не надав.

Так, як вірно вказав суд першої інстанції, у постанові від 24.10.2019 у справі №820/7293/13-а Верховний Суд зауважив, що правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, на які посилається відповідач, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин, які є предметом дослідження у цій справі. У постановах від 27.02.2018 у справі №811/2154/13, від 16.04.2020 у справі №805/5017/15-а Верховний Суд зауважив, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись допустимими.

Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини п. 70 рішення від 22 січня 2009 року у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) зазначив, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

У п. 71 вказаного рішення зазначено що компанія-заявник (платник податків) не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника (платника податків), що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 .

Подібну позицію висловив і Верховний Суд України, який у постанові від 11 грудня 2007 року (№21-1376во06), зазначивши, що у разі невиконання контрагентом зобов`язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Враховуючи, що позивачем було надано на підтвердження правомірності формування спірних сум податкової звітності всі необхідні документи, а підстави для висновку про нереальність спірних господарських операцій у ході судового розгляду встановлено не було, то підстави для визначення позивачу податкових зобов`язань згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відсутні.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині неналежного повідомлення позивача про розгляд справи 15.06.2020 о 13:30 год, то колегією суддів встановлено, що у судовому засіданні 09.06.2020, у якому був присутній представник відповідача, судом першої інстанції було оголошено перерву до саме до 15.06.2020 о 13:30 год. При цьому, безпідставними є доводи скаржника про те, що його було повідомлено під розписку про розгляд справи 15.06.2020 о 15:30 год, оскільки будь-яких доказів цьому надано не було.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя І.В. Федотов

Повний текст постанови складений 12.10.2020.