Ухвала

від 13.10.2020 по справі 555/1858/19

БЕРЕЗНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 555/1858/19

Номер провадження 2-з/555/2/20

У Х В А Л А

іменем України

"13" жовтня 2020 р. Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Мельничук Н. В.

при секретарі Кравчук С. Я.,

з участю позивача- ОСОБА_1

представника позивача- адвоката Боротюка О.О.

відповідача- ОСОБА_2

представника відповідачів- адвоката Сурікової С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Боротюка Олександра Олександровича про забезпечення позову -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Боротюк О.О. звернувся до Березнівського районного суду Рівненської області з заявою про забезпечення позову .В обґрунтування заяви вказує, що у провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Малинської сільської ради Березнівського району Рівненської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_2 про визнання рішення сільської ради, Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та договору дарування земельної ділянки недійсними. Об`єктивною реальністю по справі є те, що Малинською сільською радою як відповідачем-1 спочатку було винесене рішення про виділення у власність позивачці частини її присадибної ділянки площею 0,09 га., потім оскаржуваним рішенням Малинської сільської ради № 114 від 02.04.04 року і виданого на його підставі 08 квітня 2005 року Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА № 050965 на ім`я відповідача-2 у неї ж було вилучено частину (середню третину) цієї ж земельної ділянки, а відповідач-2 у свою чергу шляхом вчинення договору дарування земельної ділянки відчужив її на користь відповідача-3 Ознайомившись зі змістом поданого представником відповідачів -2 і -З Експертного висновку - вбачається, що обидва відповідачі теж вважають проведений розподіл неповним та неправильним, оскільки їм було надано недостатньо землі для належного обслуговування своєї частки спільного будинку, а тому вважають за доцільне додатково відкроїти від земельної ділянки позивачки ще її частину. Більше того, відповідно до отриманої від його довірительки інформації -відповідачі протягом тривалого часу (із середини жовтня 2019 по даний час кінець лютого 2020 року) одночасно із системними неявками у призначені судом судові засідання по розгляду даної справи вживають якихось невідомих їй заходів, пов`язаних із додатковим перерозподілом спірної земельної ділянки - приводять працівників проектних організацій, які проводять невідомі позивачці обміри, і відповідно до отриманого Експертного висновку ставлять питання про додаткове виділення їм землі за рахунок земельної ділянки, що вже виділена його довірительці. Усі ці дії проводяться без відома, за відсутності згоди і дозволу ОСОБА_1 - як співвласника житлового будинку і землі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , представник позивача- адвокат Боротюк О.О. підтримали заяву, просять її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , представник відповідачів- адвокат Сурікова с.І. заперечили щодо задоволення заяви, просять відмовити в задоволенні заяви.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, застухавши думку сторін , іх представників, а також враховуючи характер позовних вимог, суд прийшов до висновку, що заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Боротюка О.О. про забезпечення позову підлягає задовленню частково.

Відповідно до вимог частини першої статті 149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 761/39601/19 , розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів. наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання моджливого рішення суду про задоволення позову; з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача. а також відповідність виду забезпечення позову , який просить застосувати особа. котра звернулася з такою заявою , позовним вимогам.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов"язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18 та 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПКУкраїни забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи якщо невжиття таких заїодів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист. або поновлення порушених чи олспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже.метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально- правових інитересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Положеннями ст. 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову.Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії.

В заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,09 га / кадастровий номер не присвоєно/ що за адресою АДРЕСА_1 заявником не наведено жодного доводу стосовно того, невжиття в даному випадку визначеного заявником заходу забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду. Крім того, в заяві про забезпечення позову не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову щодо вказаного майна , не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач має реальний намір відчужити майно, відсутні обґрунтовані підстави для вжиття заходів забезпечення позову. Викладені в заяві мотиви не дають підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, тому у задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині слід відмовити.

Щодо накладення арешту на земельну ділянку АДРЕСА_2 , то суд приходить до висновку, що метою забнзпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально- правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій щодо відчуження спірного майна, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь заявника та враховує що спосіб забезпечення шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, а тому суд приходить до висновку про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на земелдьну ділянку.

Захід забезпечення позову- арешт майна є видом забезпечення позову, передбаченим ст. 150 ЦПК України і відповідає предмету позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 149 , 150 , 153 , 258-261, 352- 355 ЦПК України , суд,

У Х В А Л И В :

Заяву запдовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5620486200:01:003:0001, площею 1942 кв.м. , згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 050965, належну ОСОБА_2 , жителю АДРЕСА_3 , із забороною її відчуження до вирішення спору по суті .

У задоволенні решти заяви- відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Рівненського апеляційного суду через Березнівський районний суд Рівненської області .

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Мельничук Н. В.