Рішення

від 07.10.2020 по справі 921/448/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 жовтня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/448/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стопника С.Г.

за участю секретаря судового засідання Касюдик О.О.

Розглянув матеріали справи

за позовом: Дочірнього підприємства "Техніка", вул. Нова, 54, м. Борщів, Борщівський район, Тернопільська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Борщівська міська рада, вул. Грушевського, 2, м. Борщів, Тернопільська область

до відповідача - Приватного малого підприємства "СІРІУС", вул. Стефаника, 16, с.Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область

про стягнення заборгованості в сумі 106 721 грн 40 коп

За участі представників:

Позивача: Наконечний О.М.

Відповідача: не з`явився

Третьої особи: Міська І.В.

В порядку ст.222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) судом здійснювалося фіксування судового засідання (звукозапис) за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

В судовому засіданні 07.10.2020 року, відповідно до ст.240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: 30.06.2020 (згідно відмітки відділення Укрпошти на конверті) Дочірнє підприємство "Техніка", м.Борщів, Борщівський район, Тернопільська область, звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовом до Приватного малого підприємства "СІРІУС", с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область, про стягнення заборгованості в сумі 106 721 грн 40 коп., в тому числі: 101 991,86 грн основного боргу з орендної плати, 462,82 грн пені, 72,95 грн штрафу, 1979,93 грн 3% річних та 2213,84 грн втрат від інфляції.

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальної громади м. Борщова за №6 від 01.10.2011.

Ухвалою суду від 07.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження; призначено розгляд справи по суті на 26.08.2020 о 14:30 год; залучено до участі у справі Борщівську міську раду як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача; встановлено відповідачу строк для подання заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення зазначеної ухвали, але не пізніше 27.07.2020; позивачу встановлено строк для подання відповіді на відзив - 5 днів з дня його отримання; третій особі - для подання письмових пояснень щодо позову - протягом 10 днів з дня вручення вказаної ухвали.

В подальшому, судом оголошувались перерви до 11.09.2020 до 09:30 год, до 18.09.2020 до 10:30 год, до 28.09.2020 до 11:00 год та до 07.10.2020 до 11:40 год, про що судом постановлено ухвали протокольної форми і з наступним повідомленням учасників справи про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог статей 120, 121, 216 ГПК України.

Представник позивача в судових засіданнях заявлені вимоги повністю підтримав, з урахуванням заяв про виправлення описок у тексті позовної заяви (вх.№4348 від 07.07.2020 та вх.№5713 від 25.08.2020), відповіді на відзив (вх.№6414 від 18.09.2020), додаткових пояснень (вх.№6692 від 28.09.2020), та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.

Представник третьої особи підтримав викладене у письмових поясненнях щодо позову (вх.№5257 від 07.08.2020), (вх.№6407 від 17.09.2020) та додаткових поясненнях (вх.№6115 від 08.09.2020), просить позов задовольнити.

Зокрема, у поданих письмових поясненнях щодо позову (вх.№5257 від 07.08.2020 Борщівська міська рада підтвердила, що об`єкт оренди, за користування яким виникла заборгованість відповідача, належить до комунальної власності Борщівської міської об`єднаної територіального громади. А в силу приписів ст.17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ДП "Техніка", як підприємство комунальної власності, є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним міській раді. Відповідно до положень п.29 ч.1 ст.64 Бюджетного кодексу України до складу доходів загального фонду бюджетів ОТГ належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є районні, міські ради, об`єднані територіальні громади.

Представник відповідача в судове засідання 07.10.2020 не з`явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (під розписку).

У поданому суду відзиві на позов (вх.№6195 від 10.09.2020) проти позову повністю заперечив. Зокрема, просить врахувати, що:

- у відповідності до ч.ч.1, 2 ст.761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права; наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму;

- предметом договору оренди від 01.10.2011 року виступало приміщення, що належить до спільної власності територіальної громади м.Борщів. Поряд з цим, відповідно до акту приймання-передачі в оренду ПМП "Сіріус" передано нежитлове приміщення по вул.Шевченка, 7 в м.Борщів без документів на такі споруди (технічний паспорт на нерухоме майно);

- відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №220906025 від 19.08.2020, предмет оренди - нежитлове приміщення по вул. Шевченка, 7, в м.Борщів Тернопільської області в реєстрі не значиться, прав власності за територіальною громадою міста Борщів чи за позивачем не зареєстровано, що вказує на те, що ДП "Техніка" не являється власником, балансоутримувачем нерухомого майна, яке передавалось в оренду, а отже не мало правових підстав на укладення договору оренди нерухомого майна, що їй не належить;

- ДП "Техніка" не долучено до позовної заяви акт прийому-передачі індивідуально визначеного майна (нежитлове приміщення вул. Шевченка, 7 м.Борщів) від Борщівської міської ради на баланс ДП "Техніка", у зв`язку з чим неможливо встановити чи було йому передано на баланс майно, що є предметом спірного Договору;

- у разі наявності у ДП "Техніка" майна, що стало предметом спірного договору, підприємство зобов`язане повідомляти про таке майно органи ДФС (проте річних звітів, повідомлення форми 20-ОПП позивачем не було подано);

- відповідно до п.10.4 Договору оренди продовження строку дії договору оформляються додатковим Договором, який є невід`ємною частиною Договору при обов`язковій наявності дозволу органу уповноваженого управляти об`єктом оренди. При цьому, в матеріалах справи відсутні Дозволи органу управління комунальним майном, у зв`язку з чим ПМП "Сіріус" вважає, що даний договір припинив свою дію 30.09.2016 року. Лише після пред`явлення ДП "Техніка" позову, ПМП "Сіріус" стало відомо, що договір оренди індивідуально визначеного майна (нежитлових приміщень у м. Борщів) не припинено.

В судовому засіданні 28.09.2020 представник відповідача - адвокат Півторак В.М., в усній формі заявив про застосування до даних правовідносин позовної давності.

З приводу наведених заперечень відповідача, позивач у відповіді на відзив (вх.6414 від 18.09.2020) зазначив, що ДП "Техніка" при укладенні договору оренди з ПМП "Сіріус" керувалося положеннями абзацу п`ятого ст.5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269-ХІІ, згідно яких орендодавцями, зокрема, є підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна. Законодавство, яке регулювало передачу комунального майна в оренду, на момент укладання договору оренди з ПМП "Сіріус" не містило вимог щодо передачі орендарю правовстановлюючих документів на орендоване нерухоме майно, у тому числі технічного паспорта на таке майно. Тому твердження відповідача з цього приводу вважає необґрунтованими.

Стосовно права власності на об`єкт оренди та його поштової адреси, то просить суд врахувати, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №222794702 від 04.09.2020, а також Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САВ №598484 від 08.04.2008, нежитлове приміщення магазину "Кобзар" загальною площею 124,5 кв.м за адресою м.Борщів, вул. Шевченка, будинок 7а, належить до комунальної власності Борщівської міської об`єднаної територіальної громади. При цьому, в Договорі оренди індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальної громади м.Борщева від 01.10.2011 за №6 допущено технічну помилку (описку), а саме зазначено адресу: м.Борщів, вул. Шевченка, будинок 7, тоді як правильною є адреса із номером будинку "7а". Однією з причин допущення вищевказаної помилки став той факт, що при укладанні з ПМП "Сіріус" першого Договору оренди майна №1 ще 01 липня 2002 року вищевказане нежитлове приміщення магазину "Кобзар" мало адресу "будинок 7" без літери "а". Також, згідно первинного Свідоцтва на право особистої власності від 12.03.1998 реєстраційний № НОМЕР_1 магазин "Кобзар" розташований в м.Борщів по вулиці Шевченка за №7. Вищевказана літера "а" була додана до номера будинку в адресі цього об`єкта оренди у 2007 році згідно з рішенням виконавчого комітету Борщівської міської ради від 24.12.2007 №508 із подальшим внесенням до Свідоцтва та Реєстру.

Твердження відповідача про те, що договір припинив свою дію 30.09.2016 позивач також вважає безпідставним та хибним. При цьому, звертає увагу суду на положення ч.ч.1, 2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992, якими передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. При цьому, орендна плата за користування об`єктом оренди відповідачем сплачувалась по серпень 2018 року (сплачено у серпні 2018 року - 9633,00 грн, всього за 2017 рік - 24262,88 грн, за 2018 рік - 24840,62 грн), що свідчить про продовження ним договірних відносин, пов`язаних з користуванням нежитловим приміщенням, після вищевказаної дати - 30.09.2016. Отже, відповідач безпідставно не виконує свої зобов`язання за договором оренди в частині сплати орендної плати за користування нежитловим приміщенням.

Щодо подання повідомлення форми 20-ОПП, то позивач зазначає наступне. Дійсно платник податків зобов`язаний повідомляти податкові органи про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням згідно з порядком обліку платників податків (п.63.3 Податкового кодексу України). Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Однак, ДП "Техніка" не є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і не має обов`язку щодо його сплати. Орендна плата за договором оренди з ПМП "Сіріус" сплачується до місцевого бюджету, а тому у ДП "Техніка" також не виникає жодних податкових зобов`язань, пов`язаних з орендою. У зв`язку із цим форма 20-ОПП по об`єкту оренди до податкових органів не подавалась.

У додаткових поясненнях щодо позову (вх.№6692 від 28.09.2020) позивач також просить суд врахувати, що 01 жовтня 2011 року ДП "Техніка" - як балансоутримувач та Орендодавець , уклало 3 договори оренди нежитлових приміщень по вул. Шевченка, 7а у м.Борщів з наступними орендарями: ПМП "Сіріус" (директор і власник ОСОБА_1 ) - орендована площа 13,06 кв.м; Фізичною особою-підприємцем Тимошем В.В. - площа оренди 29,74 кв.м; ФОП Тимош Аллою Юріївною - орендована площа 50 кв.м. Разом площа об`єктів оренди, що передавались усім трьом орендарям згідно вищевказаних договорів, становила 92,8 кв.м. При цьому, позивач звертає увагу суду на те, що у зазначених договорах було допущено помилку в адресі місцезнаходження об`єктів оренди, а саме: до номера будинку "7" не додано букву "а". Ця помилка у першу чергу була допущена у зв`язку із тим, що до 24 грудня 2007 року зазначене нежитлове приміщення мало поштову адресу, у якій номер будинку значився "7". Буква "а" з`явилась в адресі після реконструкції цього об`єкта нерухомості, в результаті чого було облаштовано додаткову стіну та ще один окремий вхід (рішення виконкому Борщівської міської ради від 24.12.2007 №508 про присвоєння окремого номера нежитловому приміщенню магазину "Кобзар" по вул. Шевченка, 7 додано до матеріалів справи) .

Також, позивач додатково пояснив, що 28 травня 2014 року до Борщівської міської ради, як власника об`єкта оренди , надійшли заяви орендарів ФОП Тимош Алли Юріївни та директора ПМП "Сіріус" Тимоша В.В. У своїй заяві директор ПМП "Сіріус" висловив клопотання внести зміни у договори оренди за №№3, 5 та 6 від 01.10.2011 в частині орендованої площі, за результатами яких надати в оренду ПМП "Сіріус" - 47,80 кв.м та ФОП Тимошу Володимиру Васильовичу - 45 кв.м. У свою чергу , ФОП Тимош А.Ю. у своїй заяві надала згоду на розірвання договору оренди №3 від 01.10.2011 та попросила звільнені в результаті припинення договору орендовані площі розподілити між іншими орендарями: ПМП "Сіріус" та ФОП Тимош B.В.

Вищевказані заяви було розглянуто на засіданні виконавчого комітету Борщівської міської ради, який згідно законодавства є органом, уповноваженим управляти майном комунальної власності, за результатами розгляду було прийнято рішення від 27 червня 2014 року №124 "Про внесення змін в договори оренди комунального майна територіальної громади міста Борщева". Цим рішенням виконком погодив зміни до договорів оренди нежитлового приміщення в частині змін орендованої площі, припинив орендні відносини з ФОП Тимош А.Ю., а також зобов`язав ДП "Техніка", як балансоутримувача орендованого майна, укласти з 01.07.2014 з ПМП "Сіріус" та ФОП Тимош В.В. додаткові угоди про внесення змін в основні договори в частині змін орендованих площ, а саме: ПМП "Сіріус" - 47,80 кв.м, ФОП Тимош В.В. - 48 кв.м.

Щодо орендованої ПМП "Сіріус" площі 47,80 кв.м, позивач зазначає, що в користуванні ПМП "Сіріус" перебувало нежитлове приміщення загальною площею 37,2 кв. м, яке в технічному паспорті на об`єкт нерухомості йменується як "службове приміщення", санвузол площею 2,3 кв.м, а також частина нежитлового приміщення, яке йменується у технічному паспорті - "крамниця", площею 8,3 кв.м. (47,80 кв.м=37,2+2,3+8,3).

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що: - дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, особливістю якого є те, що суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також додатково заслуховує їх усні пояснення; - сторін про дату, час та місце проведення судового засідання 07.10.2020 судом належним чином повідомлено; - участь представників сторін в судовому засіданні 07.10.2020 обов`язковою не визнавалась, а доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та третьої особи, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання можуть виникати, зокрема, з договорів, інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта.

Згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

- 01 жовтня 2011 року між Дочірнім підприємством "Техніка" (Орендодавець) та Приватним малим підприємством "Сіріус" (Орендар) укладено Договір №6 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальної громади м.Борщева (надалі - Договір), в п.1.1 якого зазначено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне окремо індивідуально визначене майно нежитлове приміщення (далі Майно) площею 13,06 кв.м, розміщене за адресою: м.Борщів, вул.Шевченка, 7 , на першому поверсі приміщення, що перебуває на балансі ДП "Техніка".

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що стан Майна на момент укладення договору (потребує/не потребує поточного або капітального чи поточного і капітального ремонту) визначається в акті приймання-передавання за узгодженим висновком Орендодавця і Орендаря.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за оренду майна, що належать до спільної власності територіальної громади м. Борщева, затвердженої рішенням Міської ради від 28.02.2007 року №338 або за результатами конкурсу на право оренди комунального Майна і становить без ПДВ за перший місяць оренди жовтень 2011 року 10 грн за 1 м.кв. У разі, якщо неможливо зробити розрахунок орендної плати за перший місяць оренди (при відсутності інформації про індекс інфляції), цей пункт викладається в такій редакції:

"3.1." Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за оренду майна, що належать до спільної власності територіальної громади м. Борщева, затвердженої рішенням Міської ради або за результатами конкурсу на право оренди комунального Майна і становить без ПДВ за перший місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) жовтень 2011 року 10 грн за 1 м.кв. Орендна плата за перший місяць оренди жовтень 2011 року становить 130 грн 60 коп.

Відповідно до п.3.3 Договору, орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно п.3.6. Договору, орендна плата сплачується незалежно від результатів господарської діяльності Орендаря щомісяця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, на рахунок ДП "Техніка" р/р НОМЕР_2 в AT "Укрсиббанк", МФО 351005, КОДЗКПО 32517370.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з урахуванням пені в розмірі 0,1% облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати (п.3.7 Договору).

Згідно п.п.10.1, 10.2. Договору Сторони погодили, що цей Договір укладений строком на 1 рік, що діє з 01 жовтня 2011 року до 30 вересня 2012 року включно. Умови цього Договору зберігають силу протягом усього строку цього Договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов`язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язання.

У разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов протягом одного місяця після закінчення строку його чинності Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковим Договором, який є невід`ємною частиною Договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди (п.10.4 Договору).

Вказаний Договір підписано уповноваженими представниками Орендодавця і Орендаря, та скріплено відтисками їх печаток.

01.10.2011 сторонами також підписано Акт приймання-передачі майна, відповідно до якого Дочірнє підприємство "Техніка" (Орендодавець) передає, а ПМП "Сіріус" (Орендар) приймає нежитлове приміщення за адресою м. Борщів, вул. Шевченка, 7, площею 13,06 м.кв, зазначивши, що таке знаходиться в задовільному стані придатному для використання.

В подальшому, сторонами підписано ряд додаткових угод до Договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальної громади м.Борщева №6 від 01 жовтня 2011 року, зокрема:

- Додаткову угоду від 01.06.2012 року, якою на підставі рішення Борщівської міської ради "Про внесення змін в рішення міської ради №388 від 28.02.2002 року "Про методику розрахунків орендної плати та порядок використання плати за оренду майна територіальної громади міста", та п.3.5 Договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальної громади м.Борщева №6 від 01 жовтня 2011 року, пункт 3.1. Договору "Орендна плата" викладено в наступній в наступній редакції: "Орендна плата за користування приміщенням сплачується у розмірі 30 грн. за 1 м 2 ;

- Додаткову угоду від 10.05.2014, якою сторони погодили Розділ 3 Орендна плата надалі затвердити в такій редакції:

"3.1. Орендна плата нараховується у відповідності методики розрахунку за оренду майна спільної власності територіальної громади міста Борщева, Тернопільської обл., затвердженої рішенням сесії Борщівської міської ради №338 від 28.02.2007 року із внесеними змінами станом на 28.05.2014 року, та складає 36 грн. на місяць за 1 м 2 , в тому числі ПДВ становить 6,00 грн.

3.6. Орендна плата за користування, сплачується Орендарем незалежно від результатів господарської діяльності користувача щомісячно до 15 числа місяця, наступного розрахунковим. Кошти за користування нерухомим майном вносяться ОРЕНДАРЕМ на рахунок міської ради згідно представленого рахунку: плата без врахування ПДВ - розрахунковий рахунок - НОМЕР_3 , код платежу 22080400; ПДВ - розрахунковий рахунок - НОМЕР_4 ";

- Додаткову угоду від 01.07.2014, якою Розділ 1 Предмет Договору надалі затверджено в такій редакції:

"1.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати, а Орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування приміщення, що визначене у даному Договорі (надалі Приміщення), своєчасно сплачувати орендну плату, а після припинення дії цього Договору, повернути Орендодавцю в належному стані.

1.2. Приміщення, що передається в оренду знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 7, м.Борщів, загальна площа 47,80 м 2 , і належить Орендодавцю.

1.3. Приміщення, що передається в оренду, перебуває в стані, придатному для використання відповідно до мети оренди".

Після підписання вказаної Додаткової угоди, сторонами також підписано Акт прийому передачі приміщення до Договору оренди нежитлового приміщення від 01 жовтня 2011 року №6, відповідно до якого Дочірнє підприємство "Техніка" (Орендодавець) передає, а ПМП "Сіріус" (Орендар) приймає нежитлове приміщення за адресою м. Борщів, вул. Шевченка, 7, площею 47,80 м.кв, із зазначенням, що таке приміщення знаходиться в задовільному стані придатному для використання.

Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За своїм змістом і правовою природою, укладений між сторонами Договір є договором оренди і сторони в ньому досягли згоди по всіх істотних умовах, визначили права та обов`язки сторін.

Відповідно до п.6 ст.283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч.1 ст.759 ЦК України, ч.1 ст.283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Під час розгляду даної справи, судом з поданих сторонами доказів також встановлено, що:

- згідно Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок (будинковолодіння) від 12.03.1998, виданого виконкомом Борщівської міської Ради народних депутатів Борщівського району, посвідчено, що в цілому магазин "Кобзар", розташований в м. Борщеві по вул. Шевченка, 7 належить Комбінату комунальних підприємств на праві особистої власності.

- відповідно до рішення виконавчого комітету Борщівської міської ради від 24.12.2007 №508 "Про присвоєння окремого номера та видачу територіальній громаді міста свідоцтва про право власності на магазин "Кобзар" по вул. Шевченка, 7 в м. Борщеві" присвоєно окремий номер нежитловому приміщенню магазину "Кобзар" в м. Борщеві по вул. Шевченка, 7 - номер 7"а".

- як зазначено у Свідоцтві про право власності на нерухоме майно серія САВ 598484, виданому Виконавчим комітетом Борщівської міської ради 08.04.2008, нежиле приміщення, магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташоване за адресою м. Борщів, вул. Шевченка, 7а, загальною площею 124,5 кв.м, належить до комунальної власності, власник - Територіальна громада міста.

- згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №222794702 від 04.09.2020, нежитлове приміщення магазину "Кобзар", загальною площею 124,5 кв.м за адресою: м.Борщів, вул. Шевченка, будинок 7а, належить до комунальної власності; власник Територіальна громада міста Борщів; підстава виникнення права власності Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія САВ №598484 від 08.04.2008.

- як вбачається із наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006826538 від 26.06.2020, Дочірнє підприємство "Техніка" є юридичною особою (код 32517370), а її засновником являється Борщівський комбінат комунальних підприємств, що також відображено в п.1.2 Статуту ДП "Техніка";

- нежитлове приміщення по вул. Шевченка, 7а у м. Борщів Тернопільської області знаходиться на балансі ДП "Техніка", як комунального підприємства Борщівської міської об`єднаної територіальної громади, що, зокрема, підтверджується долученою копією Інвентарної картки на цей об`єкт за №24341.

Отже, в даному випадку має місце розбіжність між адресою нежитлового приміщення, яка зазначена у свідоцтві про право власності на нерухоме майно серії САВ 598484, виданому Виконавчим комітетом Борщівської міської ради 08.04.2008 (ще до укладення Договору №6 від 01.10.2011) - вул. Шевченка, 7а, м. Борщів, та вказаною у Договорі оренди індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальної громади м.Борщева від 01.10.2011 за №6 - вул. Шевченка, 7, м. Борщів.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частинами 2, 3 ст.80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведені представлені докази в їх сукупності, а також інформацію, зазначену в Технічному паспорті на нежитлове приміщення по вул. Шевченка, 7а в м.Борщів, беручи до уваги пояснення позивача та третьої особи з приводу допущеної технічної помилки (описки) в Договорі оренди індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальної громади м.Борщева від 01.10.2011 за №6, суд погоджується із твердженнями позивача про ідентичність вказаного приміщення та що фактично за Договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальної громади м.Борщева №6 від 01.10.2011, укладеного із ПМП "Сіріус", до останнього (з урахуванням укладених в подальшому Додаткових угод) перейшло право користування частиною нежитлового приміщення загальною площею 47,8 кв.м, розташованого за адресою: вул. Шевченка, будинок 7а у м.Борщів, Тернопільської області.

Помилкове зазначення у Договорі оренди номера будинку без літери "а" не спростовує той факт, що відповідач використовує зазначене приміщення на правах оренди та не звільняє його від обов`язку сплачувати передбачену Договором орендну плату.

Факт користування ПМП "Сіріус" переданим йому нежитловим приміщенням загальною площею 47,8 кв.м останнім не спростовано належними та допустимими доказами; доказів закінчення строку дії Договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальної громади м.Борщева від 01.10.2011 за №6, наявності у відповідача у встановленому порядку направлених заперечень щодо подальшого продовження його дії, як і доказів повернення орендованого приміщення Орендодавцю матеріали справи також не містять.

За таких обставин, слід дійти висновку щодо чинності на даний час Договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальної громади м.Борщева від 01.10.2011 за №6 та наявності обов`язку у відповідача сплачувати орендну сплату за користування об`єктом оренди.

Заперечення, зазначені відповідачем у відзиві на позов (вх.№6195 від 10.09.2020) суд розцінює як такі, що спрямовані на уникнення від сплати заборгованості з орендної плати і не підтверджують недійсності чи нечинності на даний час договору оренди нежитлового приміщення.

Крім того, такі питання вирішуються на стадії укладення договору або з врахуванням всього періоду споживання послуг по використанню орендованого приміщення.

Так, твердження відповідача про відсутність у позивача повноважень на укладення Договору та не підтвердження наявності у нього на балансі майна, що виступає об`єктом оренди, спростовуються матеріалами справи, з урахуванням положень абзацу п`ятого статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року №2269-XII.

При цьому, суд також враховує, що законодавство, яке регулювало передачу комунального майна в оренду, на момент укладення договору оренди з ПМП "Сіріус" не містило вимог щодо передачі орендарю правовстановлюючих документів на орендоване нерухоме майно, у тому числі технічного паспорта на таке майно.

Твердження відповідача про припинення дії договору 30.09.2016 та щодо обов`язковості оформлення дій щодо продовження такого строку додатковим договором, як це передбачено п.10.4 Договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальної громади м.Борщева №6 від 01.10.2011, то такі є необґрунтованими зі сторони відповідача, оскільки:

- положення ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) не містять вимог щодо обов`язкового оформлення додаткових угод про продовження строку дії договорів оренди державного та комунального майна. Навпаки, передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором;

- в матеріалах справи відсутні додаткові угоди, укладені сторонами після 2011 року, які були б спрямовані на продовження строку дії договору в тому числі і до вказаної відповідачем дати - до 30.09.2016;

- відповідач продовжував сплачувати орендну плату за користування об`єктом оренди по серпень 2018 року (згідно довідки про розрахунок орендної плати, розрахунку ціни позову ПМП "Сіріус" сплачено у серпні 2018 року - 9633,00 грн, всього за 2017 рік - 24262,88 грн, за 2018 рік - 24840,62 грн), що свідчить про продовження ним договірних відносин, пов`язаних з користуванням нежитловим приміщенням, після вищевказаної дати 30.09.2016.

Згідно ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу приписів ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст.286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) передбачено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Як свідчать матеріали справи, Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області проведено ревізію Борщівського міського бюджету та фінансово-господарської діяльності Борщівської міської ради за період з 01.07.2013 по 30.09.2016, за результатами якої складено Акт ревізії №08-22/1 від 18.01.2017.

У підрозділі 2 розділу II цього Акта ревізії (стор.20 Акту), зокрема, зазначено, що в ревізійному періоді частина нежитлових приміщень комунальної власності орендувалась юридичними та фізичними особами.

Договори оренди комунального майна укладались відповідно до Методики розрахунку орендної плати та порядку використання плати за оренду майна територіальної громади міста, затвердженої рішенням сесії міської ради від 28.02.2007 № 388 (з подальшими змінами та доповненнями).

Відповідно до умов укладених договорів та пункту 6.3 Методики, розмір орендної плати за кожний наступний місяць повинен визначатись шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції.

Ревізією правильності та повноти нарахування орендної плати встановлено, що в порушення ст.193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-1V (із змінами), умов укладених договорів та пункту 6.3 Методики, в червні 2015 року при діючих договорах оренди для розрахунку суми орендної плати не взято до уваги розмір орендної плати попереднього місяця (в більшості випадків для розрахунку використано розмір базового місяця); встановлено факти невірного застосування індексу інфляції; а починаючи з 01.01.2016 корегування розміру орендної плати на індекс інфляції взагалі не проводилось.

Внаслідок допущених порушень, Борщівським міським бюджетом недоотримано доходів (орендної плати за комунальне майно) на загальну суму 104956,95 грн (2013 рік - 2240,29 грн, 2014 рік - 5169,99 грн, 2015 рік - 41361,69 грн, січень-вересень 2015 року - 56184,98 грн), чим завдано йому матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму.

Як вказує позивач, посилаючись на дані додатків 32 та 46 до Акта ревізії, орендарем ПМП "Сіріус" за період з 01.01.2015 по 31.10.2016 орендна плата за Договором оренди сплачувалась без коригування її розміру на індекс інфляції, що призвело до недоотримання Борщівським міським бюджетом коштів на суму 17036,09 (після остаточного перерахунку позивача - 16 229,63 грн), у тому числі: за 2015p.- 5681,83 грн, за 2016р. - 10702,12 (після остаточного перерахунку позивача 10548,26 грн), чим завдано йому матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму (Довідка перерахунку орендної плати за комунальне майно по договору оренди 01.10.2011 №6, укладеного з ПМП "Сіріус" та Акт звірки взаєморозрахунків додані до матеріалів справи).

Підставою для проведення зазначеного коригування розміру орендної плати на індекс інфляції є норми статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року, вимоги пункту 6.3 Методики та пункту 3.3 Договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальної громади м. Борщева від 01.10.2011 №6, укладеного ДП "Техніка" з ПМП "Сіріус", згідно яких орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до пунктів 1.1, 3.6 Договору оренди (зі змінами та доповненнями) відповідач, як орендар, повинен незалежно від результатів своєї діяльності щомісячно до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим сплачувати орендну плату на відповідний рахунок міської ради згідно представленого рахунку.

Проте, як стверджує позивач і вбачається із поданого ним Розрахунку ціни позову, орендарем (відповідачем) впродовж 2015-2018 років орендна плата сплачувалась не в повному обсязі, а за період з вересня 2018 року по травень 2020 року не сплачувалась взагалі. За період з 2015 по травень 2020 і станом на 01.06.2020 загальна сума заборгованості (основного боргу) відповідача складає 101 991,86 грн.

В матеріалах справи також наявні претензії, які Борщівською міською радою направлялися відповідачу з актами звірки взаєморозрахунків та з вимогою сплатити суму заборгованості з орендної плати (№1193/02-18 від 05.07.2018, №2324/02-18 від 13.12.2017, №1034/02-18 від 11.06.2018), які за твердженнями позивача відповідачем залишено без будь-якого реагування, що слугувало підставою для звернення із даним позовом до суду.

Відповідач заперечень з приводу наведеного позивачем Розрахунку ціни позову не подав, як і не надав доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості станом на дату розгляду справи, водночас його представник в судовому засіданні 28.09.2020 року в усній формі заявив про застосування до вказаних правовідносин позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 258 ЦК України для стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність строком в один рік.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Частиною 3 ст.267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки законодавством не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про застосування (сплив) позовної давності, така заява може бути викладена у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного (відповідна позиція Верховного Суду викладена, зокрема, у постановах від 09.04.2019 у справі №912/1104/18, від 20 вересня 2019 року у справі №904/4342/18).

Враховуючи вищенаведене та оскільки Дочірнє підприємство "Техніка" звернулося із даним позовом до суду 30.06.2020 (згідно відмітки відділення Укрпошти на конверті), позовні вимоги щодо стягнення з відповідача - Приватного малого підприємства "Сіріус" основного боргу з орендної плати підлягають до задоволення частково - в сумі 75 470,49 грн (в межах трирічного строку позовної давності, що включає заборгованість за період червень 2017 року по травень 2020 року, з урахуванням проведених відповідачем оплат у вказаний період) як обгрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

В частині стягнення решти 26 521,37 грн основного боргу з орендної плати, нарахованої за період з 2015 по травень 2017 року (в тому числі донарахованих сум на індекс інфляції за вказаний період) - в позові слід відмовити за пропуском позовної давності.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Щодо вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань .

Згідно ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання по сплаті орендної плати, позивачем на підставі ст.625 ЦК України заявлено до стягнення 2213,84 грн втрат від інфляції та 1979,93 грн 3% річних за період з 16.09.2018 по 30.06.2020 (в межах трирічного строку позовної давності).

Перевіривши за допомогою програми "ЛІГА:ЗАКОН" надані позивачем розрахунки заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд вважає правомірним нарахування відповідачу 2213,84 грн втрат від інфляції та 1971,35 грн 3% річних , а позов в даній частині є таким, що підлягає до задоволення.

В частині стягнення 8,58 грн 3% річних в позові слід відмовити, як необгрунтовано заявлених.

Щодо вимоги про стягнення пені та штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.ст.546-551 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, а її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно частини 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.258 ЦК України та ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано та стягуються такі санкції протягом строку позовної давності в один рік, при цьому позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України.

Як вже зазначалось вище, у п.3.7 Договору оренди передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з урахуванням пені в розмірі 0,1% облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно розрахунку позивача, проведеного окремо по заборгованості за кожен місяць (серпень 2018 - травень 2020 року) за період 6 місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано, розмір пені за несвоєчасну сплату орендної плати відповідачем становить 462,82 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки заявленої до стягнення пені, з урахуванням визначеного ст.232 ГК України шестимісячного строку нарахування пені та строку позовної давності в один рік, до задоволення судом підлягає позов в частині стягнення 265,39 грн пені, в тому числі: по заборгованості за грудень 2018 року - за період з 30.06.2019 по 16.07.2019 в сумі 2,63 грн; по заборгованості за січень 2019 року - за період з 30.06.2019 по 16.08.2019 в сумі 7,37 грн; по заборгованості за лютий 2019 року - за період з 30.06.2019 по 16.09.2019 в сумі 12,15 грн; по заборгованості за березень 2019 року - за період з 30.06.2019 по 16.10.2019 в сумі 16,69 грн; по заборгованості за квітень 2019 року - за період з 30.06.2019 по 16.11.2019 в сумі 21,30 грн; по заборгованості за травень 2019 року - за період з 30.06.2019 по 16.12.2019 в сумі 25,73 грн; по заборгованості за червень 2019 року - за період з 16.07.2019 по 16.01.2020 в сумі 27,19 грн; по заборгованості за липень 2019 року - за період з 16.08.2019 по 16.02.2020 в сумі 25,64 грн; по заборгованості за серпень 2019 року - за період з 16.09.2019 по 16.03.2020 в сумі 23,57 грн; по заборгованості за вересень 2019 року - за період з 16.10.2019 по 16.04.2020 в сумі 21,80 грн; по заборгованості за жовтень 2019 року - за період з 16.11.2019 по 16.05.2020 в сумі 19,77 грн; по заборгованості за листопад 2019 року - за період з 16.12.2019 по 16.06.2020 в сумі 17,85 грн; по заборгованості за грудень 2019 року - за період з 16.01.2020 по 30.06.2020 в сумі 14,76 грн; по заборгованості за січень 2020 року - за період з 16.02.2020 по 30.06.2020 в сумі 11,25 грн; по заборгованості за лютий 2020 року - за період з 16.03.2020 по 30.06.2020 в сумі 8,33 грн; по заборгованості за березень 2020 року - за період з 16.04.2020 по 30.06.2020 в сумі 5,43 грн; по заборгованості за квітень 2020 року - за період з 16.05.2020 по 30.06.2020 в сумі 3,08 грн; по заборгованості за травень 2020 року - за період з 16.06.2020 по 30.06.2020 в сумі 0,85 грн.

Щодо стягнення решти 197,43 грн пені - в позові слід відмовити за пропуском позовної давності.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 72,95 грн штрафу, розрахованого на підставі п.3.8 Договору оренди в розмірі 0,1% від суми заборгованості 72946,74 грн, що виникла за період з вересня 2018 по травень 2020.

Проте, умови укладеного сторонами Договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальної громади м.Борщева від 01.10.2011 за №6 не містять умов щодо застосування штрафу.

А пункт 3.8 Договору передбачає, що зайва сума орендної плати, що надійшла на рахунок Орендодавця, підлягає заліку в розрахунок подальших платежів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що 72,95 грн штрафу заявлено позивачем необґрунтовано, а тому позов в цій частині до задоволення не підлягає.

Враховуючи вищенаведене, позов Дочірнього підприємства "Техніка" підлягає до задоволення в частині стягнення з відповідача 79 921,07 грн, в тому числі: 75 470,49 грн основного боргу з орендної плати, 265,39 грн пені, 1971,35 грн 3% річних та 2213,84 грн втрат від інфляції.

Судові витрати .

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог - в розмірі 1198 грн 82 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 194, 202, 232, 233, 236-238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного малого підприємства "СІРІУС" (вул. Стефаника, 16, с.Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область, код 14039649) на користь Дочірнього підприємства "Техніка" (вул. Нова, 54, м. Борщів, Борщівський район, Тернопільська область, код 32517370) - 75 470,49 грн основного боргу з орендної плати, 265,39 грн пені, 1971,35 грн 3% річних, 2213,84 грн втрат від інфляції, та 1198,82 грн в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст.256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 жовтня 2020 року.

Суддя С.Г. Стопник