Постанова

від 28.05.2021 по справі 921/448/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2021 р. Справа №921/448/20

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Бойко С.М.

Якімець Г.Г.

без виклику сторін.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного малого підприємства Сіріус , с.Петриків Тернопільської області

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.10.2020 (суддя Стопник С.Г.)

у справі № 921/448/20

за позовом Дочірнього підприємства Техніка , м. Борщів, Тернопільська область

до відповідача: Приватного малого підприємства Сіріус , с.Петриків Тернопільської області

про стягнення заборгованості в сумі

106 721, 40 грн

ВСТАНОВИВ:

Суть справи.

Дочірнє підприємство Техніка звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовом до Приватного малого підприємства СІРІУС про стягнення заборгованості в сумі 106 721,40 грн, в тому числі: 101 991,86 грн основного боргу з орендної плати, 462,82 грн пені, 72,95 грн штрафу, 1979,93 грн 3% річних та 2213,84 грн втрат від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальної громади м. Борщова за №6 від 01.10.2011.

Рішенням Господарського суду від 07.10.2020 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного малого підприємства СІРІУС на користь Дочірнього підприємства Техніка 75 470,49 грн основного боргу з орендної плати, 265,39 грн пені, 1971,35 грн 3% річних, 2213,84 грн втрат від інфляції, та 1198,82 грн в повернення сплаченого судового збору. В решті позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем доведено наявність заборгованості за договором оренди; відповідач заперечень з приводу наведеного позивачем розрахунку ціни позову не подав, як і не надав доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості станом на дату розгляду справи.

В частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення 26 521,37 грн основного боргу з орендної плати, нарахованої за період з 2015 по травень 2017 року (в тому числі донарахованих сум на індекс інфляції за вказаний період), то рішення обґрунтоване пропуском позовної давності.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення про відмову у позові. У своїй апеляційній скарзі покликається на такі обставини.

- відповідно до ч.ч.1, 2 ст.761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права; наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму;

- відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №220906025 від 19.08.2020, предмет оренди - нежитлове приміщення по вул. Шевченка, 7, в м.Борщів Тернопільської області в реєстрі не зареєстровано;

- суд першої інстанції не надав оцінки тому факту, що до матеріалів справи не надано акту приймання-передачі майна від територіальної громади м.Борщева в особі Борщіської міської ради до ДП Техніка ;

- ДП Техніка не являється власником, балансоутримувачем нерухомого майна, яке передавалось в оренду, а отже не мало правових підстав на укладення договору оренди нерухомого майна, що їй не належить;

- відповідно до акту приймання-передачі в оренду ПМП Сіріус передано нежитлове приміщення по вул.Шевченка, 7 в м.Борщів без документів на такі споруди (технічний паспорт на нерухоме майно);

- у разі наявності у ДП Техніка майна, що стало предметом спірного договору, підприємство зобов`язане повідомляти про таке майно органи ДФС (проте річних звітів, повідомлення форми 20-ОПП позивачем не було подано);

- відповідно до п.10.4 договору оренди продовження строку дії договору оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору при обов`язковій наявності дозволу органу уповноваженого управляти об`єктом оренди. При цьому, в матеріалах справи відсутні дозволи органу управління комунальним майном, у зв`язку з чим ПМП Сіріус вважає, що даний договір припинив свою дію 30.09.2016. Лише після пред`явлення ДП Техніка позову, ПМП Сіріус стало відомо, що договір оренди індивідуально визначеного майна (нежитлових приміщень у м. Борщів) не припинено.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін. Свої заперечення обґрунтовує такими обставинами.

- Законодавство, яке регулювало передачу комунального майна в оренду, на момент укладання договору оренди з ПМП Сіріус не містило вимог щодо передачі орендарю правовстановлюючих документів на орендоване нерухоме майно, у тому числі технічного паспорта на таке майно.

- Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №222794702 від 04.09.2020, а також Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САВ №598484 від 08.04.2008, нежитлове приміщення магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 загальною площею 124,5 кв.м за адресою АДРЕСА_1 , належить до комунальної власності Борщівської міської об`єднаної територіальної громади.

- В договорі оренди індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальної громади м.Борщева від 01.10.2011 за №6 допущено технічну помилку (описку), а саме зазначено адресу: м.Борщів, вул. Шевченка, будинок 7, тоді як правильною є адреса із номером будинку 7а . Однією з причин допущення вищевказаної помилки став той факт, що при укладанні з ПМП Сіріус першого договору оренди майна №1 ще 01.07.2002 вищевказане нежитлове приміщення магазину Кобзар мало адресу будинок 7 без літери а . Вищевказана літера а була додана до номера будинку в адресі цього об`єкта оренди у 2007 році згідно з рішенням виконавчого комітету Борщівської міської ради від 24.12.2007 №508 із подальшим внесенням до свідоцтва та реєстру.

- Згідно ч.ч.1,2 ст.17 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 10.04.1992 , термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. При цьому, орендна плата за користування об`єктом оренди відповідачем сплачувалась по серпень 2018 року (сплачено у серпні 2018 року - 9633,00 грн, всього за 2017 рік - 24262,88 грн, за 2018 рік - 24840,62 грн), що свідчить про продовження ним договірних відносин, пов`язаних з користуванням нежитловим приміщенням, після вищевказаної дати - 30.09.2016.

- ДП Техніка не є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і не має обов`язку щодо його сплати. Орендна плата за договором оренди з ПМП Сіріус сплачується до місцевого бюджету, а тому у ДП Техніка також не виникає жодних податкових зобов`язань, пов`язаних з орендою. У зв`язку із цим форма 20-ОПП по об`єкту оренди до податкових органів не подавалась.

Третьою особою подано пояснення по суті апеляційної скарги, в яких просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Борщівська міська рада зазначає, що об`єкт оренди, за користування яким виникла заборгованість відповідача, належить до комунальної власності Борщівської міської об`єднаної територіального громади. А в силу приписів ст.17 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ДП Техніка , як підприємство комунальної власності, є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним міській раді.

Інших клопотань, заяв в порядку ст.207 ГПК України сторонами заявлено не було.

Фактичні обставини справи та оцінка суду.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 01.10.2011 між Дочірнім підприємством Техніка (орендодавець) та Приватним малим підприємством Сіріус (орендар) укладено договір №6 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальної громади м.Борщева.

Відповідно до п. п.1.1, 1.2, 3.1, 3.3, 3.6, 10.1, 10.2, 10.4 вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне окремо індивідуально визначене майно нежитлове приміщення площею 13,06 кв.м, розміщене за адресою: м.Борщів, вул.Шевченка, 7, на першому поверсі приміщення, що перебуває на балансі ДП Техніка .

Стан майна на момент укладення договору (потребує/не потребує поточного або капітального чи поточного і капітального ремонту) визначається в акті приймання-передавання за узгодженим висновком орендодавця і орендаря.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за оренду майна, що належать до спільної власності територіальної громади м. Борщева, затвердженої рішенням Міської ради від 28.02.2007 №338 або за результатами конкурсу на право оренди комунального майна і становить без ПДВ за перший місяць оренди жовтень 2011 року 10 грн за 1 м.кв. У разі, якщо неможливо зробити розрахунок орендної плати за перший місяць оренди (при відсутності інформації про індекс інфляції), цей пункт викладається в такій редакції:

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за оренду майна, що належать до спільної власності територіальної громади м. Борщева, затвердженої рішенням Міської ради або за результатами конкурсу на право оренди комунального Майна і становить без ПДВ за перший місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) жовтень 2011 року 10 грн за 1 м.кв. Орендна плата за перший місяць оренди жовтень 2011 року становить 130,60 грн .

Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата сплачується незалежно від результатів господарської діяльності орендаря щомісяця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, на рахунок ДП Техніка .

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з урахуванням пені в розмірі 0,1% облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Цей договір укладений строком на 1 рік, що діє з 01.10.2011 до 30.09.2012 включно. Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язання.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов протягом одного місяця після закінчення строку його чинності договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди.

Вказаний договір підписано уповноваженими представниками орендодавця і орендаря та скріплено відтисками їх печаток.

01.10.2011 сторонами підписано акт приймання-передачі майна, відповідно до якого ДП Техніка (орендодавець) передає, а ПМП Сіріус (орендар) приймає нежитлове приміщення за адресою м. Борщів, вул. Шевченка, 7, площею 13,06 м.кв, зазначивши, що таке знаходиться в задовільному стані придатному для використання.

В подальшому, сторонами підписано низку додаткових угод до договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до спільної власності територіальної громади м.Борщева №6 від 01.10.2011, зокрема, такі.

- Додаткову угоду від 01.06.2012, якою на підставі рішення Борщівської міської ради Про внесення змін в рішення міської ради №388 від 28.02.2002 Про методику розрахунків орендної плати та порядок використання плати за оренду майна територіальної громади міста , та п.3.5 вищевказаного договору оренди, пункт 3.1. цього договору Орендна плата викладено в наступній в наступній редакції: Орендна плата за користування приміщенням сплачується у розмірі 30 грн. за 1 м2 .

- Додаткову угоду від 10.05.2014, якою сторони погодили Розділ 3 Орендна плата надалі затвердити в такій редакції:

3.1. Орендна плата нараховується у відповідності методики розрахунку за оренду майна спільної власності територіальної громади міста Борщева, Тернопільської обл., затвердженої рішенням сесії Борщівської міської ради №338 від 28.02.2007 року із внесеними змінами станом на 28.05.2014, та складає 36 грн. на місяць за 1 м2, в тому числі ПДВ становить 6,00 грн.

3.6. Орендна плата за користування, сплачується орендарем незалежно від результатів господарської діяльності користувача щомісячно до 15 числа місяця, наступного розрахунковим. Кошти за користування нерухомим майном вносяться орендарем на рахунок міської ради згідно представленого рахунку: плата без врахування ПДВ - розрахунковий рахунок - 3321750700031 , код платежу 22080400; ПДВ - розрахунковий рахунок 37325035001971 .

- Додаткову угоду від 01.07.2014, якою Розділ 1 Предмет договору надалі затверджено в такій редакції:

1.1. В порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування приміщення, що визначене у даному договорі, своєчасно сплачувати орендну плату, а після припинення дії цього договору, повернути орендодавцю в належному стані.

1.2. Приміщення, що передається в оренду знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 7, м.Борщів, загальна площа 47,80 м2, і належить орендодавцю.

1.3. Приміщення, що передається в оренду, перебуває в стані, придатному для використання відповідно до мети оренди .

Після підписання вказаної додаткової угоди, сторонами також підписано акт приймання - передачі приміщення до договору оренди нежитлового приміщення від 01.10.2011 №6, відповідно до якого ДП Техніка (орендодавець) передає, а ПМП Сіріус (орендар) приймає нежитлове приміщення за адресою м. Борщів, вул. Шевченка, 7, площею 47,80 м.кв, із зазначенням, що таке приміщення знаходиться в задовільному стані придатному для використання.

Окрім цього, матеріалами справи встановлено таке.

Згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок (будинковолодіння) від 12.03.1998, виданого виконкомом Борщівської міської Ради народних депутатів Борщівського району, посвідчено, що в цілому магазин Кобзар , розташований в АДРЕСА_1 належить Комбінату комунальних підприємств на праві особистої власності.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Борщівської міської ради від 24.12.2007 №508 Про присвоєння окремого номера та видачу територіальній громаді міста свідоцтва про право власності на магазин ІНФОРМАЦІЯ_1 по вул. Шевченка, 7 в м. Борщеві присвоєно окремий номер нежитловому приміщенню магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_2 .

Як зазначено у Свідоцтві про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 , виданому виконавчим комітетом Борщівської міської ради 08.04.2008, нежиле приміщення, магазин ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташоване за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 124,5 кв.м, належить до комунальної власності, власник Територіальна громада міста.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №222794702 від 04.09.2020, нежитлове приміщення магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 , загальною площею 124,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , належить до комунальної власності; власник територіальна громада міста Борщів; підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія САВ №598484 від 08.04.2008.

Місцевим господарським судом також встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006826538 від 26.06.2020, Дочірнє підприємство Техніка є юридичною особою, а її засновником є Борщівський комбінат комунальних підприємств, що також відображено в п.1.2 статуту ДП Техніка . Нежитлове приміщення по вул. Шевченка, 7а у м. Борщів Тернопільської області знаходиться на балансі ДП Техніка , як комунального підприємства Борщівської міської об`єднаної територіальної громади, що, зокрема, підтверджується долученою копією інвентарної картки на цей об`єкт за №24341.

Щодо розбіжності між адресою нежитлового приміщення, яка зазначена у вищезазначеному свідоцтві про право власності на нерухоме майно та вказаною у спірному договорі оренди, то суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції про ідентичність вищевказаного приміщення та тим, що фактично за договором оренди, укладеного із ПМП Сіріус , перейшло право користування частиною нежитлового приміщення загальною площею 47,8 кв.м, розташованого за адресою: вул. Шевченка, будинок 7а у м.Борщів, Тернопільської області.

Помилкове зазначення у договорі оренди номера будинку без літери а не спростовує той факт, що відповідач використовує зазначене приміщення на правах оренди та не звільняє його від обов`язку сплачувати передбачену договором орендну плату.

Апелянтом не спростовано факт користування ПМП Сіріус переданим йому нежитловим приміщенням загальною площею 47,8 кв.м; доказів закінчення строку дії договору оренди апелянтом не подано; наявності у відповідача доказів у встановленому порядку направлених заперечень щодо подальшого продовження його дії, як і доказів повернення орендованого приміщення орендодавцю матеріали справи також не містять.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо чинності на даний час спірного договору оренди та відповідно наявності обов`язку у відповідача сплачувати орендну сплату за користування об`єктом оренди.

Матеріалами справи також встановлено, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області проведено ревізію Борщівського міського бюджету та фінансово-господарської діяльності Борщівської міської ради за період з 01.07.2013 по 30.09.2016, за результатами якої складено акт ревізії №08-22/1 від 18.01.2017.

У підрозділі 2 розділу II цього акта ревізії, зокрема, зазначено, що в ревізійному періоді частина нежитлових приміщень комунальної власності були орендовані юридичними та фізичними особами.

Договори оренди комунального майна укладались відповідно до Методики розрахунку орендної плати та порядку використання плати за оренду майна територіальної громади міста, затвердженої рішенням сесії міської ради від 28.02.2007 № 388 (з подальшими змінами та доповненнями).

Відповідно до умов укладених договорів та пункту 6.3 Методики, розмір орендної плати за кожний наступний місяць повинен визначатись шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції.

Ревізією правильності та повноти нарахування орендної плати встановлено, що в порушення ст.193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-1V (із змінами), умов укладених договорів та пункту 6.3 Методики, в червні 2015 року при діючих договорах оренди для розрахунку суми орендної плати не взято до уваги розмір орендної плати попереднього місяця (в більшості випадків для розрахунку використано розмір базового місяця); встановлено факти невірного застосування індексу інфляції; а починаючи з 01.01.2016 корегування розміру орендної плати на індекс інфляції взагалі не проводилось.

У зв`язку з вищевикладеним, ДП Техніка звернулось до суду про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди.

Оцінка суду.

Між сторонами виникли правовідносини щодо виконання договірних зобов`язань у орендних відносинах.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України .

Згідно ст.ст.2,19 Закону України Про оренду державного та комунального майна (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до п.6 ст.283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ), з врахуванням особливостей, передбачених ГК України .

Згідно з ч.1 ст.759 ЦК України , ч.1 ст.283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п.п.1.1, 3.6 договору оренди (зі змінами та доповненнями) відповідач, як орендар, повинен незалежно від результатів своєї діяльності щомісячно до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим сплачувати орендну плату на відповідний рахунок міської ради згідно представленого рахунку.

Враховуючи норми ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 10.04.1992, вимоги пункту 6.3 Методики та пункту 3.3 договору оренди орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

За викладених обставин, апеляційний господарський суд погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що внаслідок вищезгаданих порушень, Борщівським міським бюджетом недоотримано доходів (орендної плати за комунальне майно) на загальну суму 104956,95 грн (2013 рік - 2240,29 грн, 2014 рік - 5169,99 грн, 2015 рік - 41361,69 грн, січень-вересень 2015 року - 56184,98 грн), чим завдано йому матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до ст. 256, 257, 267 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи заявлення відповідачем про застосування строків позовної давності, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу з орендної плати підлягають до задоволення частково в сумі 75 470,49 грн (в межах трирічного строку позовної давності, що включає заборгованість за період червень 2017 року по травень 2020 року, з урахуванням проведених відповідачем оплат у вказаний період).

В частині стягнення решти 26 521,37 грн основного боргу з орендної плати, нарахованої за період з 2015 по травень 2017 року (в тому числі донарахованих сум на індекс інфляції за вказаний період), місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову у позові у цій частині у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Згідно ст. ст. 610, 611, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 193, 230 ГК України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 ст. 231, ст.232 ГК України , штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано

Згідно ст.ст. 1 , 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 3.7 договору оренди передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з урахуванням пені в розмірі 0,1% облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно розрахунку позивача, проведеного окремо по заборгованості за кожен місяць (серпень 2018 травень 2020 року) за період 6 місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано, розмір пені за несвоєчасну сплату орендної плати відповідачем становить 462,82 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки заявленої до стягнення пені, з урахуванням визначеного ст.232 ГК України шестимісячного строку нарахування пені та строку позовної давності в один рік, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення пені у розмірі 265,39 грн пені.

При цьому, необхідно відмовити позивачу у стягненні пені у розмірі 197,43 грн у зв`язку з пропуском строків позовної давності.

Щодо вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, то необхідно зазначити таке.

Згідно ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції вважає правомірною позицію суду першої інстанції про нарахування та стягнення з відповідача 2213,84 грн інфляції втрат та 1971,35 грн 3% річних, та відмову у позові в частині стягнення 8,58 грн 3% річних, як необґрунтовано заявлених.

Щодо стягнення штрафу, то умови укладеного сторонами договору оренди не містять умов щодо застосування штрафу, при цьому п. 3.8 договору передбачає, що зайва сума орендної плати, що надійшла на рахунок орендодавця, підлягає заліку в розрахунок подальших платежів.

А отже, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення штрафу у розмірі 72,95 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 79 921,07 грн, в тому числі: 75 470,49 грн основного боргу з орендної плати, 265,39 грн пені, 1971,35 грн 3% річних та 2213,84 грн втрат від інфляції та відповідно відмови в решті позовних вимог.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 у справі Краска проти Швейцарії вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті , тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Водночас, ЄСПЛ вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі Проніна проти України ).

З огляду на вищевикладене, рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України , у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 11 , 13 , 74 , 129 , 269 , 270 , 275 , 276 , 281- 284 ГПК України ,

Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.10.2020 у справі №921/448/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного малого підприємства Сіріус , с.Петриків Тернопільської області - без задоволення.

2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Справу повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя О.І. Матущак

Судді С.М. Бойко

Г.Г. Якімець