Рішення

від 08.10.2020 по справі 923/669/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2020 року м.Херсон Справа № 923/669/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. , при секретарі судового засідання Кудак М.І., розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівля і дистрибуція" (46027, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Лучаківського, буд.3-А, кв.22, код ЄДРПОУ 40220670)

до Відповідача: Фізичної особи-підприемця Лунів Василя Михайловича (

АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості в розмірі 100 000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Галяк С.В. за довіреністю від 27.08.2020 №35, дійсна до 27.08.2021

від відповідача - Лунів Василь Михайлович

09.07.2020р. позивач звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до відповідача з вимогами про стягнення 100 000,00 грн. основного боргу за договором поставки № б/н від 25.06.2018 через невиконання відповідачем зобов`язань за договором в частині поставки товару, а також неповерненням оплати за товар на вимогу позивача. В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначає, що між сторонами 25.06.2018 було укладено договір поставки № б/н, за умовами якого відповідач зобов`язувався виготовити, поставити та передати у власність позивача пиломатеріали листяних порід, а позивач - прийняти та оплатити товар.

Для виконання попереднього обумовленого замовлення позивачем в якості авансу, в безготівковій формі було перераховано грошові кошти на адресу відповідача 100 000,00 грн., згідно платіжних доручень: № 59 від 26.06.2018 в сумі 20 000,00 грн., № 467 від 27.07.2018 в сумі 25 000,00 грн., № 74 від 27.07.2018 в сумі 10 000,00 грн., № 75 від 30.07.2018 в сумі 45 000,00 грн.

Відповідач отримавши претензію 03.11.2018 проігнорував вимоги про відшкодування коштів. В зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 100000 грн., а також судовий збір.

Одночасно із позовом, позивачем до суду подана заява про забезпечення позову (вх..№1405/20 09.07.2020р.).

Ухвалою від 09.07.2020р. у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме квартиру, яка належить відповідачу на правах власності в межах суми заявлених позовних вимог 100000,00 грн. та сплачених судових зборів в сумі 3333,36 грн. - відмовлено.

Згідно ухвали від 09.07.2020р. позовну заяву залишено без руху.

На виконання ухвали від 09.07.2020р. про залишення позову без руху, позивачем 03.08.2020р. подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою від 07.08.2020р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначив перше засідання по справі на 03.09.2020 р. Ухвалою встановлено Відповідачу строк, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): заяв по суті справи (відзив, заперечення); заяв з процесуальних питань (у разі їх наявності); копій реєстраційних документів. Роз`яснено Відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Ухвалою встановлено Позивачу строк, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, протягом п`яти днів з дня отримання відзиву (якщо такий буде поданий), для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): заяв по суті справи (відповідь на відзив); заяв з процесуальних питань (у разі їх наявності). Копія ухвали надіслана сторонам по справі.

Як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення Відповідач особисто 18.08.2020 отримав ухвалу про відкриття провадження у справі від 07.08.2020.

Станом на 03.09.2020р. відзиву на адресу суду не надходило.

Разом з тим, відповідач з`явився в судове засідання 03.09.2020р. та просив відкласти розгляд справи для ознайомлення з матеріалами справи. Зазначив про юридичну необізнаність, тому просив також відкласти розгляд задля звернення до юриста для захисту своїх прав. Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти відкладення розгляду справи, при цьому зазначив, що в наступне засідання надасть суду оригінали платіжних доручень для огляду.

З метою дотримання завдань та принципів господарського судочинства, зокрема змагальності та рівності учасників справи перед законом і судом, враховуючи клопотання відповідача суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи. Ухвалою від 03.09.2020р. розгляд справи відкладено на 08 жовтня 2020 року об 11:30 год. з обов`язковим викликом законних та повноважних представників сторін. Постановлено розглянути справу у розумний строк, а також зобов`язано позивача надати для огляду у судовому засіданні оригінали усіх доказів, доданих до позовної заяви. Дата судового засідання визначена з урахуванням перебування судді у відпустці.

03.09.2020р. відповідач подав до канцелярії суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи, з матеріалами справи ознайомився 03.09.2020р.

Відповідно до ч.1 ст.252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до п. 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон України від 30.03.2020 № 540-IX), яка діяла до 16.07.2020) було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон України від 18.06.2020 № 731-IX), згідно розділу І якого внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема, пункт 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції: 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

За змістом п. 2 розділу ІІ Закону України від 18.06.2020 № 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення в редакції Закону України від 30.03.2020 р. № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р. № 731-IX. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 № 731-IX.

Проте, протягом 20-денного строку після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 № 731-IX та станом на дату ухвалення цього рішення учасники справи не подавали заяви про продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 № 731-IX.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Станом на 08.10.2020р. Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Позивачем 08.10.2020р. на виконання ухвали від 03.09.2020р. до суду надано клопотання про долучення доказів, за переліком.

В судове засідання 08.10.2020р. прибув представник позивача та відповідач. Представник позивача наполягав на розгляді справи та прийняті рішення по суті позовних вимог. Відповідач в судовому засіданні підтвердив факт отримання від позивача коштів, проте зазначив, що він їх не використовував, а віддав їх іншій особі.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов розгляд справи, у відповідності до ч.9 ст.165 ГПК України, здійснений за наявними матеріалами справи.

Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, суд

встановив :

25.06.2018 р. між фізичною особою-підприємцем Лунів Василем Михайловичем (надалі Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЛЯ І ДИСТРИБУЦІЯ» (надалі Покупець, Замовник) укладений договір поставки № б/н, за умовами п.1.1. якого Продавець зобов`язується виготовити, поставити та передати у власність Покупця пиломатеріали листяних порід, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати Товар на умовах даного Договору. За п.1.2. Договору, асортимент, кількість, ціна, якість, упаковка Товару визначається Сторонами в розділах 2-3 Договору.

Відповідно до умов розділу 2 Договору, Продавець зобов`язується виготовити та передати Замовнику 200 м.куб. сухої букової необрізної дошки, товщиною не менше 32 мм., шириною не менше 120 мм., довжиною не менше 2100 мм. Якість Товару повинна відповідати стандартам вказаним в замовленні, якість гарантується Продавцем. Згідно п.3.1.,3.2. розділу 3 Договору, поставка Товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлення Покупця. Поставка Товару здійснюється транспортом Покупця.

Згідно п. 4.1. Договору, ціна Товару встановлюється в національній валюті - гривнях, вартість 1 м.куб. 1 сорт - 7960,00 грн., 2 сорт -= 5742,00 грн., 3 сорт - 4176,00 грн. П.4.4. Договору передбачає, що Покупець оплачує Товар протягом 1 (одного) банківського дня на момент виготовлення, завантаження на транспортний засіб і підписання видаткової накладної.

П.9.2. Договору зазначає, що Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Для виконання попереднього замовлення (п.3.1. Договору) ТОВ ТОРГІВЛЯ І ДИСТРИБУЦІЯ , в якості авансу, в безготівковій формі було перераховано грошові кошти на адресу Відповідача в сумі 100 000,00 грн., згідно платіжних доручень: №59 від 26.06.2018 сума 20000,00 грн.; №467 від 27.07.2018 сума 25000,00 грн., №74 від 27.07.2018 сума 10000,00 грн., №75 від 30.07.2018 сума 45000,00 грн.

Відповідно до доданої до матеріалів справи довідки про заборгованість від 01.10.2020р.ю №52 станом на 01.10.2020 позивач оплачений товар не отримував, а Відповідач авансовий платіж не повернув. Загальна заборгованість складає 100000,00 грн., яка підтверджується оригіналами первинних документів (банківськими виписками, платіжними дорученнями, оборотно-сальдовою відомістю).

Однак, Відповідач, всупереч договірним зобов`язанням, передбаченими умовами договору № б/н від 25.06.2018 р. товар не поставив, грошові кошти не повернув.

Як вбачається з матеріалів справи з метою повернення коштів позивач 29.10.2018 надіслав відповідачу претензію про невиконання договірних зобов`язань за вих.№ 69 з вимогою не пізніше наступного робочого дня, з дня отримання даної претензії, повернення усієї суми коштів отриманих за Договором поставки від 25.06.2018р. у розмірі 100 000,00 грн.

Вказана вимога залишена відповідачем без реагування.

З урахування ч. 2 ст. 530 ЦК України, відправлення позивачем претензії відповідачу засобами поштового зв`язку за № 4600113219655 - отримано відповідачем 03.11.2018р.

Доказів вчинення відповідачем дій щодо поставки товару згідно переліку на суму 100 000,00 грн, підписання сторонами первинних документів на передачу товару (видаткових накладних, ТТН, актів), у т.ч. у визначений строк на вимогу позивача, відповідачем суду не надано. Факт отримання зазначених грошових коштів відповідачем не заперечувався в судовому засіданні.

За відсутності доказів поставки товару, повернення коштів на суму 100 000,00 грн., та з огляду не надання відповідачем доказів наявності підстав для їх утримання в своєму розпорядженні, суд дійшов висновку, що грошові кошти у сумі 100 000,00 грн. є такими, що підлягають поверненню позивачу в силу приписів ч. 2 ст. 693 ЦК України, тому суд задовольняє позовні вимоги в частині їх стягнення з відповідача.

Частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, з вищенаведеного прослідковується, що позивачем були виконані зобов`язання перед ФОП Лунів В.М. у повному обсязі, в строк та належним чином, що відповідає положенням чинного законодавства України.

У той же час станом на день подачі позову до суду відповідач зобов`язання перед ТОВ ТОРГІВЛЯ І ДИСТРИБУЦІЯ у частині поставки товару не виконало, що свідчить про порушення положень ст. 509, 526, 530 ЦК України.

Позивач підтвердив, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також оригінали документів, що в копіях подаються до позовної заяви знаходяться у позивача.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частинами першою статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Станом на день розгляду справи, відповідач не надав доказів сплати заборгованості внаслідок невиконання умов Договору, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 100000,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Лунів Василя Михайловича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЛЯ І ДИСТРИБУЦІЯ" (46027, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул. Лучаківського, буд.3А, кв.22, ідентифікаційний код юридичної особи 40220670) заборгованість за Договором №б/н від 25.06.2018р. в розмірі 100 000 грн. (Сто тисяч) грн. 00 коп. - основна заборгованість.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Лунів Василя Михайловича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЛЯ І ДИСТРИБУЦІЯ" (46027, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул. Лучаківського, буд.3А, кв.22, ідентифікаційний код юридичної особи 40220670) 2102 грн. (Дві тисячі сто дві грн.) - витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 15.10.2020.

Суддя Т.Г. Пінтеліна