Ухвала

від 07.06.2021 по справі 923/669/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

07 червня 2021 року м.Херсон Справа № 923/669/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. , за участю секретаря судового засідання Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Фізичної особи-підприємця Лунів В.М. про визнання неправомірними дій приватного виконавця під час виконання судового рішення по справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівля і дистрибуція" (46027, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Лучаківського, буд.3-А, кв.22, код ЄДРПОУ 40220670)

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця Лунів Василя Михайловича ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості в розмірі 100 000,00 грн.

За участю - ФОП Лунів В.М.

від ТОВ "Торгівля і дистрибуція" - не прибули

від Приватного виконавця Івано-Франківського виконавчого округу Витвицького В.В. - не прибули

в с т а н о в и в:

09.07.2020р. позивач звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до відповідача з вимогами про стягнення 100 000,00 грн. основного боргу за договором поставки № б/н від 25.06.2018 через невиконання відповідачем зобов`язань за договором в частині поставки товару, а також неповерненням оплати за товар на вимогу позивача. В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначає, що між сторонами 25.06.2018 було укладено договір поставки № б/н, за умовами якого відповідач зобов`язувався виготовити, поставити та передати у власність позивача пиломатеріали листяних порід, а позивач - прийняти та оплатити товар.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 08.10.2020р. по справі №923/669/20 з Фізичної особи-підприємця Лунів В.М. на користь ТОВ "Торгівля і дистрибуція" було стягнуто 100 000 грн. (сто тисяч) грн. 00 коп. - основної заборгованості, 2102 грн. (дві тисячі сто дві грн.) - витрат по сплаті судового збору.

11.11.2020р. на виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 08.10.2020р. у даній справі виданий відповідний наказ.

09.04.2021р. на виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 11.11.2020р. № 923/669/20 приватний виконавець Івано-Франківського виконавчого округу Витвицький Володимир Васильович виніс постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні (ВП) № 64337562, з накладенням арешту на грошові кошти в сумі 112513,12 грн. на рахунки, відкриті в Акціонерному товаристві Укрсиббанк МФО 351005 на ім`я ОСОБА_1 .

13.05.2021р. фізична особа-підприємець Лунів В.М. звернувся до Господарського суду Херсонської області зі скаргою про визнання неправомірними дій приватного виконавця (вх. №1421/21), в якій просить суд:

1. Визнати протиправними та незаконними дії Приватного виконавця Івано-Франківського виконавчого округу Витвицького Володимира Васильовича щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 09.04.2021р. у виконавчому провадженні (ВП) № 64337562, в частині накладення арешту в сумі 112513,12 грн. на картковий рахунок (пенсійна картка) НОМЕР_2 , відкритий в Акціонерному товаристві Укрсиббанк МФО 351005.

2. Скасувати постанову про арешт коштів боржника (ВП) № 64337562 від 09.04.2021р., винесену Приватним виконавцем Івано-Франківського виконавчого округу Витвицьким Володимиром Васильовичем.

3. Зобов`язати Приватного виконавця Івано-Франківського виконавчого округу Витвицького Володимира Васильовича зняти арешт з рахунку НОМЕР_2 , відкритий в Акціонерному товаристві Укрсиббанк МФО 351005, який відкрито на ім`я ОСОБА_1 , для зарахування пенсії.

Ухвалою від 13.05.2021р. суд прийняв скаргу фізичної особи-підприємця Лунів В.М. про визнання неправомірними дій приватного виконавця до розгляду, призначив судове засідання для розгляду скарги на 21 травня 2021 р., запропонував стягувачу та приватному виконавцю надати заперечення щодо скарги.

Безпосередньо в день засідання 21.05.2021р. на електронну пошту суду надійшли письмові заперечення приватного виконавця Івано-Франківського виконавчого округу Витвицького Володимира Васильовича на скаргу ФОП Лунів В.М.

В судове засідання 21.05.2021р. прибув особисто ФОП Лунів В.М., просив суд відкласти розгляд його скарги, наполягав надати можливість ознайомитись із наданими запереченнями на скаргу приватного виконавця Івано-Франківського виконавчого округу Витвицького Володимира Васильовича та надати свої правові позиції.

Суд вважав можливим задовольнити клопотання про відкладення розгляду скарги, ухвалою від 21.05.2021р. відклав розгляд скарги до 07.06.2021р., з урахуванням відпустки судді.

25.05.2021р. до суду поштою надійшли письмові заперечення приватного виконавця Івано-Франківського виконавчого округу Витвицького Володимира Васильовича на скаргу ФОП Лунів В.М, з відповідним обґрунтуванням та додатками.

01.06.2021р. від ФОП Лунів В.М. до суду надійшла заява, в якій викладено правові позиції, якими останній просить при ухваленні рішення за скаргою застосовувати правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду № 642/6675/18 від 03.10.2019р., у якому зазначено, що відрахування із пенсійних виплат проводиться в порядку встановленому законом, при цьому арешт пенсійних коштів особи, позбавляє таку особу джерел до існування та порушує її право на соціальний захист. До заяви додано копію заяви ОСОБА_1 , що подавалась ним до Каховського ПФУ 04.01.2015р. про перерахування на його поточний рахунок відкритий в АТ Укрсиббанк належну йому суми пенсії.

В судовому засіданні 07.06.2021р. ФОП Лунів В.М. підтримав подану скаргу, просив її задовольнити в повному обсязі, при цьому врахувати висновок Верховного Суду зроблений у справі №642/6675/18.

Інші учасники справи в судове засідання не прибули, причини неявки суду не повідомили.

Приватний виконавець (представник) Івано-Франківського виконавчого округу Витвицького В.В. також не з`явився в судове засідання, причини неявки суду не повідомив.

Вимоги за скаргою ФОП Лунів В.М. обґрунтовано тим, що 30.04.2021р. під час спроби проведення розрахунків за продукти в магазині, боржнику стало відомо, що його пенсійна картка, відкрита в АТ Укрсиббанк заблокована. Цим же днем представниками банку було повідомлено, що на пенсійний рахунок НОМЕР_2 , накладено арешт згідно з постановою про арешт коштів боржника (ВП) № 64337562 від 09.04.2021р. та було надано ксерокопію даної постанови. Боржник стверджує, що зазначена постанова на його адресу приватним виконавцем не надсилалась, про її наявність боржнику стало відомо 30.04.2021р. після спілкування з працівниками банку, в зв`язку чим боржник просить відраховувати 10-ти денний строк на оскарження дій виконавця саме з цієї дати.

Боржник вважає дії Приватного виконавця Івано-Франківського виконавчого округу Витвицького Володимира Васильовича щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 09.04.2021р. у виконавчому провадженні (ВП) № 64337562, в частині накладення арешту в сумі 112513,12 грн. на картковий рахунок (пенсійна картка) НОМЕР_3 , відкритий в АТ Укрсиббанк на ім`я боржника, неправомірними, з наступного.

Згідно з приписами ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Розділом IX Закону України Про виконавче провадження врегульовано звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, зокрема умови, порядок, розмір такого стягнення. Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України Про виконавче провадження , стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до положень ст. 70 Закону України Про виконавче провадження , з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від низ обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Конституційний Суд України у своєму рішенні №25рп/2009 від 7 жовтня 2009 року зазначив що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.

Арештований рахунок є рахунком, на який надходить пенсія, яка є єдиним засобом існування боржника, а тому накладений арешт порушує його право на соціальне забезпечення, на соціальний захист, гарантовані Конституцією України. Відповідно до приписів ч. 5 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження , арешт з майна (коштів) може бути знятий за рішенням суду.

Від Приватного виконавця Івано-Франківського виконавчого округу Витвицького Володимира Васильовича надійшли заперечення на скаргу, якими виконавець вважає, що скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького В.В. перебуває виконавче провадження ВП № 64337562 з виконання наказу №923/669/20 виданого Господарським судом Херсонської області про стягнення з Фізичної особи - підприємця Лунів Василя Михайловича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЛЯ І ДИСТРИБУЦІЯ" (46027, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Лучаківського, буд. ЗА, кв. 22, ідентифікаційний код юридичної особи 40220670) заборгованості за Договором № б/н від 25.06.2018р. в розмірі 100000 грн. (Сто тисяч) грн. 00 коп. основна заборгованість; стягнення з Фізичної особи - підприємця Лунів Василя Михайловича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЛЯ І ДИСТРИБУЦІЯ" (46027, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Лучаківського, буд.3А, кв.22, ідентифікаційний код юридичної особи 40220670) 2102 грн. (Дві тисячі сто дві грн.) - витрат по сплаті судового збору.

Статтею 18 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ГПК України).

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст. 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 9 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Важливо зазначити, що відповідно до Основного Закону України держава забезпечує захист прав усіх громадян та суб`єктів господарювання, не залежно від форми власності; усі рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 55, частина п`ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Всі судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та Конвенції , визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. При цьому виконавче провадження охоплюється вказаними конвенційними гарантіями ст. 6.

В рішенні у справі "ІІІмалько проти України" від 20 липня 2004 року Європейський суд вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею б Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а також юридичних осіб, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Виконання судових рішень це заключна стадія процесу, заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав. Згідно із прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

Отже, завданням приватного виконавця є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень передбачених законом, яке є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Однак, боржником незважаючи на обов`язковість, рішення суду не виконується.

Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 64337562 від 01.02.2021року відкрито виконавче провадження з примусового наказу №923/669/20 виданого 11.11.2020р Господарським судом Херсонської області.

Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження №64337562 було зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено останнього про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику було направлено пам`ятку про його права та обов`язки, а також виклик приватного виконавця з вимогою з`явитись 09.02.2021 о 10:00 год. за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано- Франківськ, вул. Чорновола, буд. 4 офіс 2 до приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького В.В. з приводу виконання рішення суду.

Пунктом 6 постанови про відкриття виконавчого провадження повідомлено сторін про право ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до автоматизованої системи виконавчого провадження, за адресою в мережі Інтернет https://asvpweb.minjust.gov.ua/, де також забезпечена можливість онлайн-оплати.

Однак, боржник ОСОБА_1 не виконав законні вимоги приватного виконавця, а саме: не з`явився 09.02.2021р. о 10:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького В.В., не надав декларацію про доходи та майно боржника, що подається відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", а також не надав пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа з повідомленням про заходи, що вживаються з метою його виконання, достовірні відомості про доходи та місце роботи, достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо), у тому числі про кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, що знаходяться на території України та за її межами, достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності, достовірні відомості про майно, що перебуває в заставі/іпотеці або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб (місцезнаходження майна, його характеристика тощо), достовірні відомості про майнові права, на які може бути звернено стягнення, зокрема частки у статутному капіталі юридичних осіб, в тому числі майнові права, що є предметом застави/іпотеки, копії паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон, довідку про склад сім`ї, документи щодо зареєстрованих осіб в житлових будинках, квартирах, що належать на праві приватної та/або спільної власності.

Вищевказану постанову про відкриття виконавчого провадження боржником ОСОБА_1 було одержано 09.02.2021року, що підтверджуються повідомленням про вручення поштового відправлення.

У відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувану про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1- 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Отже, ОСОБА_1 належним чином повідомлений про початок примусового виконання рішення.

07 квітня 2021 року приватному виконавцю надійшло повідомлення від АТ "Укрсиббанк" №31-1/22196-БТ про відкриття/закриття рахунків фізичних осіб-боржників у банках України.

09.04.2021 року постановою про арешт коштів боржника №64337562 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках у: АТ "УкрСиббанк" МФО 351005, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику: ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 112513,12 грн.

Ураховуючи, те що боржником було отримано доступ автоматизованої системи виконавчого провадження в мережі Інтернет, виконавець вважає, що строк для оскарження постанови про арешт коштів боржника від 09.04.2021р. визначений статтею 341 ГПК України пропущений, оскільки боржник може ознайомлюватися із матеріалами виконавчого провадження у будь-який час.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

У відповідності до ч. 5 статті 19 Закону України Про виконавче провадження боржник зобов`язаний сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій та:

1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;

5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця;

6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Отже, як вказує виконавець у запереченні, у даному випадку боржник не повідомив про наявність у нього відкритих рахунків у банківських установах, наявність доходів та не подав декларацію про доходи.

Статтею 56 Закону № 1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України Про електроенергетику , на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України Про теплопостачання , на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України Про теплопостачання , статті 18-1 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення , на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки , на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VІІI виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VІІІ підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492. поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404- VІІІ повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту Із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII.

Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15.

З огляду на вищенаведене постанова приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького В.В. прийнята у відповідності до чинного законодавства, акціонерному товариству УкрСиббанк роз`яснено порядок її виконання, із застереженням щодо накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом та які належать боржнику. АТ УКРСИББАНК , на яке нормами статті 52 Закону № 1404-VIII покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

За таких обставин, рахунок боржника не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у постанові від 03.02.2021р. у справі №756/1927/16-ц. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

На підставі вищевикладеного приватний виконавець просить відмовити в повному обсязі в задоволенні скарги боржника ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича при винесенні постанови про арешт коштів від 09.04.2021р № 64337562.

Заслухавши учасника справи, дослідивши матеріали справи, норми права, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і дії, суд приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 08.10.2020р. по справі №923/669/20 з Фізичної особи-підприємця Лунів В.М. на користь ТОВ "Торгівля і дистрибуція" було стягнуто 100 000 грн. (сто тисяч) грн. 00 коп. - основної заборгованості, 2102 грн. (дві тисячі сто дві грн.) - витрат по сплаті судового збору. 11.11.2020р. на виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 08.10.2020р. у даній справі виданий відповідний наказ.

01.02.2021р. приватним виконавцем Івано-Франківського виконавчого округу Витвицьким Володимиром Васильовичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64337562, яка була надіслана боржнику, також виконавцем надсилався виклик за вих.№01-29/267 (а.с.155, 159,157,160).

07.04.2021р. виконавець отримав інформацію від АТ "Укрсиббанк" про відкриті рахунки (а.с.161).

09.04.2021р. на виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 11.11.2020р. № 923/669/20 приватний виконавець Івано-Франківського виконавчого округу Витвицький В.В. прийняв постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні (ВП) № 64337562, з накладенням арешту на грошові кошти в сумі 112513,12 грн. на рахунки, відкриті в Акціонерному товаристві УкрСиббанк , МФО 351005 на ім`я ОСОБА_1 .

Матеріали справи також містять: копію картки банку з реквізитами ОСОБА_1 , в якій вказано, що картковий рахунок НОМЕР_2 , відкритий в Акціонерному товаристві Укрсиббанк МФО 351005 є пенсійною карткою (а.с.110); копію виписки ОСОБА_1 за картковим рахунком (пенсійна картка) за період з 30.10.2020р. по 30.04.2021р., яка містить інформацію про рух коштів по рахунку (а.с.111-115); копію довідки про доходи видану пенсіонеру ОСОБА_1 (а.с.116); копію відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 , в якій зазначено, що за період з 3 кварталу 2020р. по 4 квартал 2020 р. інформація про доходи відсутня (а.с.117); копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , виданого 12.03.2015р. серія НОМЕР_4 (а.с.118).

Так, відповідно до статті 129-1 Конституції України cуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною першою статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

За змістом статей 1, 5 Закону № 1404-VIII Про виконавче провадження, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Загальний порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначений в статті 48 Закону № 1404-VIII, так звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України Про електроенергетику , на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України Про теплопостачання , на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України Про теплопостачання , статті 18-1 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення , на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки , на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

При цьому стаття 48 Закону № 1404-VIII встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Статтею 56 Закону № 1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З наведених норм права вбачається, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.

Суд, приймаючи судове рішення за результатами розгляду цієї скарги враховує, що згідно з частиною першою статті 69 Закону України Про виконавче провадження підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Відповідно до частини другої статті 70 Закону України Про виконавче провадження з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

Відповідно до частини другої статті 50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Статтею 46 Конституцією України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 25рп/2009 від 7 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані. Норми статті 41 Конституції України встановлюють принцип непорушності права приватної власності.

Таким чином, твердження вказані у запереченні приватного виконавця про те, що рахунок боржника не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, оскільки після зарахування даних коштів вони є власністю боржника та втрачають свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо) є безпідставними, так як чинним законодавством передбачений окремий порядок здійснення таких відрахувань, а тому суд приходить до висновку про те, що арешт пенсійних коштів особи, позбавляє дану особу джерел до існування та порушує її право на соціальний захист.

Крім того суд також звертає увагу на ту обставину, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статі 59 Закону України Про виконавче провадження підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Із матеріалів справи вбачається, що станом на час розгляду скарги у суді приватному виконавцю вже було відомо про те, що рахунок боржника відкритий у АТ "Укрсиббанк", має спеціальний режим використання, проте зняття арешту з даного рахунку ним здійснено не було.

Аналогічну правову позиції з цього приводу має Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі №642/6675/18.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для скасування постанови про арешт коштів боржника (ВП) № 64337562 від 09.04.2021р., винесену Приватним виконавцем Івано-Франківського виконавчого округу Витвицьким Володимиром Васильовичем, оскільки вона прийнята у відповідності до норм Закону України Про виконавче провадження .

Посилання приватного виконавця на висновки Верховного Суду у постанові від 03.02.2021р. у справі №756/1927/16-ц судом не беруться до уваги, оскільки правовідносини в ній стосуються питання накладення арешту на рахунок боржника призначений для отримання заробітної плати.

Правовідносини ж у цій справі безпосередньо стосуються пенсійного забезпечення (пенсійних виплат) боржника, які мають інше, відмінне від заробітної плати правове походження і які повинні бути соціально захищеними.

Таким чином, скарга в частині визнання протиправними та незаконними дії виконавця в частині накладення арешту в сумі 112513,12 грн. на картковий рахунок (пенсійна картка) НОМЕР_2 , відкритий в Акціонерному товаристві Укрсиббанк МФО 351005, та в частині зобов`язання приватного виконавця зняти арешт з рахунку НОМЕР_2 , відкритий в Акціонерному товаристві Укрсиббанк МФО 351005, який відкрито на ім`я ОСОБА_1 , для зарахування пенсії, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Керуючись ст.ст. 48, 52, 56, 59 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст.342, 343, 234-235 ГПК України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Скаргу фізичної особи-підприємця Лунів Василя Михайловича про визнання неправомірними дій Приватного виконавця Івано-Франківського виконавчого округу Витвицького Володимира Васильовича (вх. №1421/21) - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та незаконними дії Приватного виконавця Івано-Франківського виконавчого округу Витвицького Володимира Васильовича щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 09.04.2021р. у виконавчому провадженні (ВП) № 64337562, в частині накладення арешту в сумі 112513,12 грн. на картковий рахунок (пенсійна картка) НОМЕР_2 , відкритий в Акціонерному товаристві Укрсиббанк МФО 351005.

3. Зобов`язати Приватного виконавця Івано-Франківського виконавчого округу Витвицького Володимира Васильовича зняти арешт з рахунку НОМЕР_2 , відкритий в Акціонерному товаристві Укрсиббанк МФО 351005, на ім`я ОСОБА_1 , для зарахування пенсії.

4. В частині скасування постанови про арешт коштів боржника (ВП) № 64337562 від 09.04.2021р., винесеної Приватним виконавцем Івано-Франківського виконавчого округу Витвицьким Володимиром Васильовичем - скаргу залишити без задоволення.

5. Ухвалу надіслати всім учасникам справи та Приватному виконавцю Івано-Франківського виконавчого округу Витвицькому В.В.

Відповідно до ч. 2 ст. 235, ст. 255 ГПК України ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена. Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення її повного тексту.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст ухвали складено та підписано 11.06.2021

Суддя Т.Г. Пінтеліна