Рішення

від 30.09.2020 по справі 759/16153/19

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. №759/16153/19

пр. №2/759/1162/20

30 вересня 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Войтенко Ю.В.,

за участю секретаря Семененко В.С.,

представника позивача адвоката Петренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Ю.ЕС.АЙ про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року представник позивача звернувся до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Ю.ЕС.АЙ про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 04.06.2019 року о 18 год. 37 хв. по вул. Кільцева дорога, навпроти вул. Янтарна у м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу Фольксваген , д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Фольксваген , д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , власником якого він являється на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . Обставини дорожньо-транспортної пригоди та вина ОСОБА_2 встановлена постановою Святошинського районного суду м. Києва від 30.07.2019. Внаслідок ДТП транспортний засіб Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження. Згідно звіту № 23/19 з оцінки матеріального збитку транспортного засобу від 12.06.2019 року, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 складає 225 713 грн. 00 коп. З метою отримання відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, ОСОБА_1 звернувся з заявою про страхове відшкодування до Генерального директора ТДВ Страхова компанія Ю.ЕС.АЙ , ОСОБА_3 з проханням провести виплату страхового відшкодування, оскільки згідно вимог Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ТДВ Страхова компанія Ю.ЕС.АЙ за договором (полісом) страхування № АО 0669043 від 25.03.2019 року. Позивач вказує, що різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою складає 125 713,00 грн. Окрім того, позивачем були понесені витрати на евакуатор у розмірі 1 000,00 грн., що підтверджується квитанцією № 469836 від 04.06.2019 року та 650,00 грн., що підтверджується квитанцією №1678062 від 11.06.2019 року, витрати на огляд автомобіля після пошкодження у розмірі 1 599,60 грн, що підтверджуються актом виконаних робіт від 11.06.2019 року та квитанцією №0.0.1377913273.1 від 11.06.2019 року, витрати за оцінку матеріального збитку після ДТП у розмірі 1 700,00 грн, що підтверджується товарним чеком № 23/19 від 12.06.2019 року. Також, під час ДТП позивач отримав закриту травму м`яких тканин правої кисті, що підтверджується консультативним висновком від 20.06.2019 року та ультразвуковим дослідженням м`яких тканин від 20.06.2019 року. Витрати за обстеження складають суму у розмірі 550,00 грн., що підтверджується квитанцією ТОВ Медичний центр Меданта від 20.06.2019 року. Разом з тим, позивач вказує, що протиправні дії відповідача спричинили йому не тільки матеріальну, але і моральну шкоду, яку він оцінює у 50 000,00 грн. Моральна шкода позивача полягає у сильному стресі, що викликаний хвилюванням, душевними та моральними переживаннями пов`язаним з пошкодженням автомобіля, порушення налагодженого стану життя у зв`язку з відсутністю автомобіля, неможливістю користуватись автомобілем для сімейних потреб, все це позначило негативні зміни у житті позивача. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду та просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду завдану внаслідок ДТП у розмірі 131 212,60 грн, моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн та витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10.09.2019 відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, визначено строк для подачі відзиву відповідача, строк для відповіді на відзив позивача, роз`яснено права (а.с. 56).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10.09.2019 в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Петренко Анни Сергіївни про забезпечення позову - відмовлено (а.с. 57).

В подальшому, 15.10.2019 до суду надійшла заява представника позивача, в якій він просив про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (а.с. 62-63).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21.10.2019 клопотання представника позивача про призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження, в частині розгляду справи в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення. Розгляд справи призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 65).

23.10.2019 від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона вказує, що як вбачається з позовної заяви, представником позивача є Петренко Анна Сергіївна , якою підписаний позов ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. При цьому повноваження представника позивача - адвоката Петренко A.C. не підтверджуються довіреністю, посвідченою нотаріально, на право підпису від імені позивача. Вказує, що поданий до суду позов без підпису позивача ОСОБА_1 , підписаний представником позивача, повноваження якого не підтверджені нотаріальною довіреністю, в силу п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України підлягає залишенню без розгляду (а.с. 68). 23.10.2019 від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про відвід судді.

Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 25.10.2019 заяву про відвід визнано необґрунтованою, заяву передано для подальшого авто розподілу. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30.10.2019 у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді відмовлено (а.с. 74-75).

У письмовому поясненні на позовну заяву від 28.10.2019, наданим Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія Ю.ЕС.АЙ , між ТДВ СК Ю.ЕС.АЙ. та ОСОБА_2 було укладено договір (поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АО/0669043, забезпечений транспортний засіб Volkswagen Polo , р.н. НОМЕР_1 , франшиза за полісом 1000,00 грн. 04.06.2019 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного Volkswagen Polo, реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_2 . 26.09.2019 страховик, керуючись положеннями статті 29, статті 35 Закону, здійснив виплату страхового відшкодування позивачу на загальну суму в розмірі 99 000,00 грн в рамках передбаченого полісом АО/0669043 ліміту) за вирахуванням суми франшизи в розмірі 1 000,00 гривень (а.с.78).

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримала, позов просила задовольнити, уточнила, що визнає, що страховик здійснив виплату страхового відшкодування позивачу на загальну суму в розмірі 100 000,00 грн.

Відповідач, представник відповідача у судове засідання 30.09.2020 не з`явились, проте, 30.09.2020 від відповідача та її представника надійшло клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату у зв`язку з продовженням карантину. Розглянувши клопотання відповідача, суд відмовляє у його задоволенні в частині відкладення розгляду справи з підстав його необґрунтованості та у зв`язку з тим, що суд неодноразово задовольняв клопотання про відкладення розгляду справи, зокрема, 13.11.2019 та 15.04.2020 судом було відкладено судові засідання з огляду на клопотання відповідача. При цьому, клопотання не містить обґрунтованих підстав для відкладення розгляду справи. Запроваджені карантинні обмеження дозволяють сторонам реалізувати свої процесуальні права та обов`язки шляхом подання письмових заяв та клопотань та брати участь в судових засіданнях он-лайн. Водночас, сторона своїми правами не скористалась. Представник позивача категорично заперечувала проти відкладення розгляду справи зазначивши, що сторона відповідача зловживає своїми процесуальними правами та свідомо затягує розгляд справи. У зв`язку з чим, керуючись ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважав за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та її представника, про що було постановлено протокольну ухвалу.

Представник третьої особи просив проводити розгляд справи за їх відсутності (а.с.78-79).

З огляду на викладене, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, заслухавши пояснення позивача та його представника, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Позовна заява ОСОБА_1 підписана його представником адвокатом Петренко А.С., на підтвердження повноважень представника до позову було додано договір про надання правової допомоги між ОСОБА_1 та Петренко А.С. , а також, ордер про надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Петренко А.С. (без обмежень). Відтак, твердження відповідача, викладені у відзиві не знайшли свого підтвердження.

Судовим розглядом встановлено, що 04.06.2019 року о 18 год. 37 хв. по вул. Кільцева дорога, навпроти вул. Янтарна у м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу Фольксваген , д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Фольксваген , д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT (державний номер НОМЕР_2 ) власником транспортного засобу є ОСОБА_1 (а.с. 14).

Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 30.07.2019 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держава в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00грн.

Відповідно до частини шостої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене та відповідно до положення частини шостої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені у постановою Святошинського районного суду м. Києва від 30.07.2019, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На момент вищевказаної дорожнього - транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Volkswagen Polo , р.н. НОМЕР_1 була застрахована в ТДВ Страхова компанія Ю.ЕС.АЙ , що підтверджується полісом № ОА/0669043 (а.с. 80).

05.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся до генерального директора ТДВ Страхова компанія Ю.ЕС.АЙ. ОСОБА_3 з повідомленням про дорожнього - транспортну пригоду та заявою про страхове відшкодування (а.с. 33, 34).

Згідно з звітом №23/19 з оцінки матеріального збитку транспортного засобу від 12.06.2019 матеріальний збиток завданий власнику автомобіля Volkswagen Passat (реєстр. № НОМЕР_2 ) внаслідок ДТП, яка трапилася 04.06.2019 року складає 225 713, 00 грн. (а.с. 16-28).

Відповідно до платіжного доручення №9048 від 26.09.2019 СК Ю.ЕС.АЙ.ТДВ сплатило ОСОБА_1 99000,00 грн. страхового відшкодування згідно страхового акту №19.59.0669043-4113 від 10.09.19 без ПДВ. При цьому, суд бере до уваги пояснення представника позивача, яка визнала сплату страхового відшкодування в розмірі 100 000,00 грн (а.с. 81).

Згідно з довідкою Відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 11.08.2005 року по теперішній час (а.с. 97).

В силу ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина друга ст. 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , зокрема, п. 2.1 ст. 2 передбачено, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України Про страхування , цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Таким чином, з огляду на викладене порядок відшкодування матеріальної шкоди (страхового відшкодування) слід здійснювати в порядку встановленому Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

В порядку ст. 22 вказаного Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. (ст. 6 Закону).

При настанні страхового випадку страховик, тобто в даному випадку відповідач, відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. (ст.22.1 Закону).

Згідно з ч.1 ст. 33-1 Закону, страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до ДТП, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов`язані сприяти страховику в розслідуванні причин та обставин ДТП, а саме: надати для огляду належний транспортний засіб, повідомити страховика про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї ДТП.

В порядку ст. 35 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для отримання страхового відшкодування потерпілий, який має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Позивачем було подано письмову заяву про виплату страхового відшкодування разом із усіма необхідними документами в строки, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до п.36.7. ст.36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку, чим і скористався позивач.

Верховним Судом в Постанові від 08 квітня 2019 року по справі № 910/14693/17 щодо подібних правовідносин було висловлено наступну позицію, зокрема, відповідно до пункту 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Крім того, власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб (п. 20.)

Відтак, за наявності у водія транспортного засобу реєстраційного документа на цей транспортний засіб, законність володіння таким транспортним засобом презюмується.

Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до положення ч.1 та п.1 ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, в тому числі, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

З урахуванням викладеного, повно та всебічно дослідивши обставини справи в частині вимог позивача до, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що внаслідок ДТП позивачу завдано збитків, розмір яких визначено станом на момент розгляду даної справи, з урахуванням положень 30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та з огляду на виплату позивачу страхового відшкодування в розмірі 100 000,00 грн, суд вважає доведеним, що позивачу було завдано матеріальну шкоду в розмірі 126263,00 грн, яка підлягає стягненню з відповідача, як особи, винної у дорожньо транспортній пригоді.

Щодо інших витрат, слід зазначити про таке.

Витрати за оцінку матеріального збитку після ДТП у розмірі 1 700 грн позивач підтверджує товарним чеком № 23/19 від 12.06.2019, водночас, надана копія товарного чеку не містить інформації відносно якого автомобілю, якої дорожньо-транспортної пригоди виданий вказаний чек, інформація про платник вказаної послуги у копії чеку також відсутня, у зв`язку з чим, суд не вважає вказані витрати позивача доведеними (а.с. 29).

Відповідно до рахунку (акт виконаних робіт) наданого офіційним дилером Audi та Volkswagen позивачем понесено витрати на огляд автомобіля у розмірі 1 599, 60. Водночас, позивачем не доведено загальнообов`язкового характеру таких витрат, відтак вказані витрати не можуть вважатись реальними збитками, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині (а.с. 30, 31).

Відповідно до квитанцій № 469836 від 04.06.2019 та № 1678062 від 11.06.2019 вказана вартість транспортних послуг в розмірі 1 000,00 грн та 650,00 грн відповідно. Проте, знову ж таки, вказані квитанції не містять інформації про отримувача таких послуг, при цьому, позивач вказує, що вказані послуги пов`язані з евакуанням транспортного засобу, проте ця інформація нічим не підтверджується, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині (а.с. 32).

Відповідно до консультативного висновку від 20.06.2019 року та ультразвукового дослідження м`яких тканин від 20.06.2019 року, під час ДТП позивач отримав закриту травму м`яких тканин правої кисті. Витрати за обстеження складають суму у розмірі 550 грн., що підтверджується квитанцією ТОВ Медичний центр Меданта від 20.06.2019 року, відтак, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню (а.с.35-38).

З приводу відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Так, позивач оцінює моральну шкоду, спричинену йому у розмірі 50 000 грн., мотивуючи тим, що перебував у сильному стресі, що викликаний хвилюванням, душевними та моральними переживаннями пов`язаними з пошкодженням автомобіля, порушенням налагодженого стану життя у зв`язку з відсутністю автомобіля, неможливістю користуватись автомобілем для сімейних потреб, все це позначило негативні зміни у житті позивача.

Статтею 23 Цивільного кодексу України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я тощо.

Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як роз`яснено у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року №4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

При цьому у відповідності до абзацу 2 пункту 5 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року №4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Враховуючи тривалість вимушених змін у житті позивача, тривале знаходження в стані стресу, та зниження якості проживання, небажання відповідачів добровільно відшкодувати завдану шкоду, виходячи з вимог розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням того, що в результаті ДТП позивач отримав шкоду своєму здоров`ю, суд вважає, що в рахунок відшкодування моральної шкоди достатнім і необхідним буде стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн.

Суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

У ч. 1, 2, 8 статті 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Таким чином, оскільки позивач на виконання свого процесуального обов`язку надав належні і неспростовні докази на підтвердження своєї позиції, у суду наявні підстави для задоволення позовних вимог, та оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про часткове задоволення позову за його доведеністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 1312, 63 грн.

На підставі викладеного, керуючись вимогами, Законом України Про страхування , Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ст. ст. 23, 979, 988, 1166, 1167, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України та ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Ю.ЕС.АЙ про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 126 263,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1312,63 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.

Сторони мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даної копії рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 09.10.2020.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

Третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Ю.ЕС.АЙ (Код ЄДРПОУ 32404600, адреса: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6 А).

Суддя Ю.В. Войтенко