Рішення

від 10.09.2020 по справі 753/8957/20

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8957/20

провадження № 2/753/6113/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2020 р. Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Осокорки-Київ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2020 р. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Осокорки -Київ (далі по тексту - ОСББ Осокорки-Київ , позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням інфляційної складової боргу та трьох процентів річних в загальному розмірі 34 874,02 грн.

Позов обґрунтований такими обставинами. Відповідач проживає у квартирі АДРЕСА_1 . Обслуговування мешканців та управління вищевказаним будинком здійснює ОСББ Осокорки-Київ . Як власник квартири і споживач, відповідач зобов`язана щомісяця оплачувати надані внески і платежі на житлово-комунальні послуги. Проте, відповідач своєчасно та у повному обсязі не сплачує за надані їй житлово-комунальні послуги, внаслідок чого у відповідача за період з 01.04.2014 по 01.10.2019 утворилася заборгованість в розмірі 23 323,58 грн. Відповідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, що становить 9 927,25 грн. і 1 623,20 грн. відповідно.

Ухвалою від 12.06.2020 суд відкрив провадження у справі та вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

02.07.2020 до суду надійшло клопотання представника позивача Білонога О.О. про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 31.07.2020 в задоволенні клопотання відмовлено.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою адресат за вказаною адресою не проживає .

Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 8 статті 178 ЦПК України.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою (а.с. 10).

За приписами статей 319, 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Відповідно до положень статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів).

Обслуговування мешканців та управління будинком за адресою: АДРЕСА_1 здійснює ОСББ Осокорки-Київ на підставі відповідних договорів із виконавцями та постачальниками житлово-комунальних послуг.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку, врегульовано Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.11.2001 № 2866-ІІІ (далі - Закон № 2866-ІІІ).

Відповідно до положень статті 4 вищевказаного Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 10 Закону № 2866-ІІІ визначено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту тощо.

Стаття 15 Закону № 2866-ІІІ покладає на співвласника обов`язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (стаття 20 Закону № 2866-ІІІ).

Судом встановлено, що з жовтня 2014 ОСОБА_1 не здійснює в повному обсязі оплату вартості спожитих житлово-комунальних послуг, що обумовило виникнення заборгованості.

На підтвердження розміру позовних вимог позивачем надано розрахунок заборгованості, відповідно до якого заборгованість відповідача по комунальним платежам станом на 01.10.2019 становить 23 323,58 грн. (а.с. 7-9).

Вказаний розрахунок суд покладає в обґрунтування рішення як об`єктивний і належний доказ, що містить відомості щодо розміру нарахованих відповідачу сум, і здійснений на основі затверджених в установленому порядку норм та пропорційно до загальної площі належної відповідачу квартири.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно частини 6 статті 13 Закону № 2866-ІІІ у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

За приписом статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності неможливість виконання ним грошового зобов`язання і у разі прострочення на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Інфляційні втрати обраховуються шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на добуток індексів інфляції за період прострочення (сукупний індекс інфляції).

Три проценти річних розраховуються по формулі: сума боргу х 3 х кількість днів прострочення платежу/365/100.

Згідно з наданим позивачем розрахунком його втрати від інфляції станом на 01.10.2019 склали 9 927,25 грн., а три проценти річних від простроченої суми - 1 623,20 грн. (а.с. 7-9).

Вказаний розрахунок суд покладає в обґрунтування рішення, оскільки він виконаний за вірними формулами, з урахуванням статистичних даних про індекси інфляції за період прострочення і не спростований відповідачем.

Отже, зважаючи на встановлені обставини та вищенаведені положення цивільного закону, суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог ОСББ Осокорки-Київ та задовольняє їх у повному обсязі.

Вирішуючи питання стягнення витрат на правову допомогу, суд виходить із такого.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається із матеріалів справи, 19.04.2018 між позивачем та ТОВ "Київський центр права" було укладено договір про надання правничих послуг № 4, щодо представництва останнім інтересів позивача у суді за вказаним позовом, що підтверджується відповідним договором та ордером на надання правничої допомоги. На виконання вказаних повноважень вказане адвокатське об`єднання надавало відповідні послуги позивачу.

До матеріалів справи було долучено розрахунок витрат на правову допомогу, в якому зазначено, що позивачу надавались наступні послуги: складання позовної заяви - 1608,33 грн., формування матеріалів справи та подача їх до суду - 1072,22 грн., участь у першому судовому засіданні - 1608,33 грн. Тобто загальна сума витрат на правову допомогу складає 4288,88 грн.

Водночас до матеріалів справи додано квитанцію № 1159 від 19.05.2020, з призначенням платежу "оплата за послуги юриста згідно договору № 4 від 19.04.2018" на загальну суму 2680,55 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, з відповідача підлягаєють стягненню на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 2680,55 грн.

Крім того, позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 2102 грн.

З огляду на викладене, з урахуванням ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача з відповідача суми судового збору у розмірі 2102 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Осокорки-Київ задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Осокорки-Київ заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних в сумі 34874,02 грн. витрати на оплату судового збору в сумі 2102,00 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2680,55 грн.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Осокорки-Київ , місцезнаходження: м. Київ, вул. Б. Гмирі, 3, ЄДРПОУ: 24747809.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: