Постанова

від 19.07.2021 по справі 753/8957/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №753/8957/20 Головуючий у 1 інстанції: Мицик Ю.С.

Провадження №22-ц/824/8005/2021 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

19 липня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Сліпченка О.І., Суханової Є.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 вересня 2020 року в справі позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Осокорки-Київ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ

У червні 2020 року ОСББ Осокорки-Київ звернулося до суду із позовом доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в якому з просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ Осокорки-Київ заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.10.2014 року по 01.10.2019 року з урахуванням інфляційного нарахування та 3% річних у розмірі 34 874 грн 02 коп., судовий збір у розмірі 2 102 грн та витрат на послуги з підготовки до розгляду та розгляду справи в суді у розмірі 4 288 грн 88 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_1 .

Обслуговування мешканців та управління вищевказаним будинком здійснює ОСББ Осокорки-Київ .

Відповідач є власником квартири в„–160 , відповідальним за її особовим рахунком та споживачем житлово-комунальних послуг.

Відповідач своєчасно та у повному обсязі не сплачує за надані їй житлово-комунальні послуги, внаслідок чого у неї за період з 01.04.2014 по 01.10.2019 утворилася заборгованість в розмірі 23 323 грн 58 коп., а також 9 927 грн 25 коп. інфляційного нарахування та 1 623 грн 20 коп. 3% річних.

Задля забезпечення захисту власних законних прав та інтересів ОСББ Осокорки-Київ звернулося до фахівців в галузі права, а саме, до ТОВ КИЇВСЬКИЙ ЦЕНТР ПРАВА , за послуги якого сплатило 2680 грн 55 коп.

Попередній розмір витрат, які пов`язані із підготовкою до розгляду та розгляду справи в суді, становить 4 288 грн 88 коп.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 вересня 2020 року позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Осокорки-Київ задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Осокорки-Київ заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних в сумі 34874,02 грн, витрати на оплату судового збору в сумі 2102,00 грн, та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2680,55 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю; здійснити поворот виконання рішення суду; постановити окрему ухвалу щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що позивачем було надано підроблену довідку щодо одноособового власника квартири в„–160 , а також не зазначено про поділ у 2016 році квартири в рівних долях по 1/2 кожній стороні ( ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ).

Посилається на те, що позивачем не було вказано про наявність судового наказу, за яким з неї стягнуто заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 10 227 грн 03 коп., які були стягнуті з неї.

Вказує, що позивачем був прихований факт сплати відповідачем належної її 1/2 частки боргу за житлово-комунальні послуги та утримання будинку в сумі 13 888 грн 51 коп.

Крім того, просить застосувати строк позовної давності.

ОСББ Осокорки-Київ подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Вказує, що рішення суду є законним та обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи та не вказують на порушення норм процесуального та матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

У порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлені та підтверджуються матеріалами справи наступні обставини.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою, виданою ОСББ Осокорки-Київ .

Відповідно до п. 1.1, 1.2 Статуту ОСББ Осокорки-Київ створено власниками приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Діяльність об`єднання регулюється Законом України Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29 листопада 2001 року N2866-111, Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку від 14.05.2015 року №417-VIII, Житловим кодексом Української РСР, Земельним та Цивільним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом.

За положеннями п. 2.1 Статуту метою створення об`єднання є належне утримання та використання неподільного й загального майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території, забезпечення захисту прав співвласників та дотримання їх обов`язків, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутними документами.

За положеннями ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартир та нежитлових приміщень у дво - або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території.

Згідно ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

За положеннями ст. 15 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

У п. 5.2.6, 5.2.7 Статуту ОСББ Осокорки-Київ визначено, що співвласники об`єднання зобов`язані своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату спожитих житлово-комунальних послуг, інших обов`язкових платежів та спільних цільових витрат, вносити платежі на розрахунковий рахунок об`єднання у розмірі, встановленому Загальними зборами співвласників об`єднання, з урахуванням реальних витрат. В разі несвоєчасної оплати спожитих житлово-комунальних послуг, інших обов`язкових платежів та спільних цільових витрат, співвласник зобов`язаний сплатити об`єднанню виниклу суму заборгованості з урахуванням інфляційної складової, розрахованої до офіційного індексу інфляції на певний період часу, та 3% річних, що передбачено ЦК України.

Відповідно до ст. 5Закону України Про житлово-комунальні послуги до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

З положень ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги вбачається, що споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

За умовами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території станом на 01 жовтня 2019 року заборгованість ОСОБА_1 становить 34 874 грн 02 коп., з яких: борг по внескам на утримання будинку та прибудинкової території - 23 323 грн 58 коп., інфляційні втрати - 9 927 грн 25 коп., 3% річних - 1 623 грн 20 коп. (а.с.7-9)

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що довідка щодо одноособового власника квартири в„–160 , яка надана позивачем, є підробленою, у 2016 році квартира поділена в рівних долях по 1/2 кожній стороні, а саме, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача щодо належності квартири саме їй, ОСОБА_1 .

Саме лише посилання апелянта в апеляційній скарзі на наявність рішення суду щодо належності 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 без надання підтверджуючих документів не може бути підставою для скасування рішення суду.

Не заслуговують на увагу також доводи апелянта про наявність судового наказу від 18 серпня 2016 року, за яким з неї стягнуто заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 10 227 грн 03 коп., оскільки до апеляційної скарги ОСОБА_1 було надано судовий наказ, зі змісту якого неможливо встановити з кого саме було стягнуто заборгованість та за якою адресою зареєстрований боржник.

Крім того, не надано доказів, що така заборгованість була погашена ОСОБА_1 саме за цим судовим наказом та у визначеному в ньому розмірі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить застосувати строк позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Нормою ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов`язана лише з наявністю про це заяви сторони. Таким чином, суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідність до ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом першої інстанції зроблено запит про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 (а.с. 25)

За відомостями електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 26)

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12 червня 2020 року відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

На зазначену вище адресу судом першої інстанції було направлено відповідачу копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками, проте конверт повернувся з відміткою за зазначеною адресою не проживає . (а.с. 39)

Згідно із п. 4, 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що відповідач у даній справі вважається такою, що була належним чином повідомлена про відкриття провадження у справі та про її розгляд за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Крім того, адреса: АДРЕСА_1 , зазначена в апеляційній скарзі як місце проживання апелянта.

За таких обставин відсутні підстави для врахування заяви ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що нею було сплачено борг за житлово-комунальні послуги та утримання будинку в сумі 13 888 грн 51 коп., на підтвердження чого надає копію квитанції про оплату комунальних послуг від 01 вересня 2020 року в розмірі 13 888 грн 51 коп. (а.с. 68)

Згідно з ч. 8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, єдиний винятковий випадок, коли є можливим прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом строку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи, у цьому випадку на відповідача.

У п. 6 ч. 2 ст. 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційний скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Тлумачення змісту пункту 6 частини другої статті 356, частин першої, другої та третьої статті 367 ЦПК України вказує на те, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі подання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.

Оскільки подана до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 квитанція про оплату комунальних послуг має виключне значення для правильного вирішення справи, колегія суддів враховує її при вирішенні даної справи.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 20 985 грн 51 коп. (34 874 грн 02 коп. - 13 888 грн 51 коп.)

Щодо вимог ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали суду щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , то колегія суддів зазначає, що вирішення питання про постановлення окремої ухвали віднесено на розсуд суду та здійснюється ним з урахуванням, зокрема, значущості та/або системного характеру допущених порушень, а також нагального характеру необхідності їх усунення для дієвого відновлення прав особи.

Колегіє суддів не встановлено підстав для постановлення окремих ухвал щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також просила здійснити поворот виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1, 5-6 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Відповідачем не надано документу, який підтверджує те, що суму, стягнуту за оскаржуваним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 вересня 2020 року , списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Із долучених ОСОБА_1 документів (а.с. 70-71) до апеляційної скарги не можливо встановити, що виконавче провадження було відкрито саме на виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 вересня 2020 року та що на підставі оскаржуваного рішенням суду було стягнуто 43 972 грн 23 коп.

Водночас, ОСОБА_1 не позбавлена можливості після отримання необхідних документів звернутися до суду з заявою про поворот виконання рішення у відповідності до ч. 9 ст. 444 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У позовній заяві ОСББ Осокорки-Київ просило стягнути витрати на послуги з підготовки до розгляду та розгляду справи в суді у розмірі 4 288 грн 88 коп. на підставі п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.

Згідно із ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

До позовної заяви було додано копію договору про надання правничих послуг №4 від 19 квітня 2018 року, укладеного між ОСББ Осокорки-Київ та ТОВ Київський центр права , розрахунок витрат на правову допомогу на суму 4 288 грн 88 коп., платіжне доручення №1159 від 19 травня 2020 року.

Із зазначених вище документів вбачається, що ТОВ Київський центр права було надано професійну правничу допомогу.

У ч. 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачем не надано доказів надання правничої допомоги адвокатом, як того вимагають положення ст. 137 ЦПК України, а тому колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 4 288 грн 88 коп., які фактично є витратами, пов`язаними з правничою допомогою.

Відповідно до ч. 10, 13 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням зазначеного та враховуючи пропорційність задоволених позовних вимог, на ОСББ Осокорки-Київ покладається сплачений ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 9 грн 20 коп.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376 , 381 - 383 ЦПК України , суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 вересня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Осокорки-Київ заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних змінити, зменшивши суму з 34 874 грн 02 коп. до 20 985 грн 51 коп.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 вересня 2020 року в частині стягнення витрат на оплату судового збору в сумі 2102 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2680 грн 55 коп. скасувати.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Осокорки-Київ на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 9 грн 20 коп.

Відмовити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Осокорки-Київ в задоволенні вимог щодо стягнення витрат на послуги з підготовки до розгляду та розгляду справи в суді.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді О.І. Сліпченко

Є.М. Суханова