Постанова

від 07.10.2020 по справі 513/1011/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3321/20

Номер справи місцевого суду: 513/1011/18

Головуючий у першій інстанції Бучацька А. І.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справах:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів колегії: Дрішлюка А.І.,

Громіка Р.Д.,

при секретарі: Павлючук Ю.В.,

за участю: адвоката позивача ОСОБА_1 - Носенка І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Саратського районного суду Одеської області від 05 листопада 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И В:

12 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, який у подальшому був уточнений, до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 13 грудня 2011 року вона придбала житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 5124555100:01:002:0056, призначену для будівництва та обслуговування зазначеного житлового будинку.

01 вересня 2017 року відповідачка ОСОБА_2 придбала житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 0,0556 га, яка використовується відповідачкою на підставі договору оренди землі, укладеного з Саратською селищною радою Одеської області від 12 липня 2017 року, кадастровий номер земельної ділянки 5124555100:01:002:0155.

Відповідачка ОСОБА_2 після початку фактичного користування земельною ділянкою з травня 2017 року порушує права позивачки на належну їй земельну ділянку, розташувала на частині земельної ділянки позивачки тимчасову господарську споруду для утримання свійських тварин та металеву огорожу.

Відповідно до акту, складеного 07 вересня 2018 року комісією Саратської селищної ради Одеської області, було встановлено, що відповідачка самовільно зайняла частину земельної ділянки гр. ОСОБА_1 та розташувала на ній, тимчасову господарську споруду і відмовилась у добровільному порядку усунути перешкоди у користуванні приватною власністю ОСОБА_1 ..

На підставі зазначеного та з наведених у позовній заяві правових підстав ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом та просила суд задовольнити його вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Тропанець Ю.М. позов визнав частково, посилаючись на те, що відповідачка придбала житловий будинок разом із земельною ділянкою, якою раніше користувалась ОСОБА_3 .. Помилка в документах виникла не з вини відповідачки.

Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 05 листопада 2019 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції не роз`яснив відповідачу право на оскарження рішення про визнання права власності на земельну ділянку, частину якої ОСОБА_1 отримала незаконно.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_2 не з`явилась, але про розгляд справи вона сповіщалась належним чином та завчасно, що підтверджено поштовим повідомленням про отримання нею судової повістки.

Від адвоката Тропанец Ю.М. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із його зайнятістю у іншому судовому засіданні, однак судова колегія вважає дані обставини не поважними.

Відповідно до ст. ст. 13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.

Тому згідно правил ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку, що вказані обставини не перешкоджають розглядові справи у відсутність належно сповіщеного відповідача та його адвоката.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляцію, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення за таких підстав.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина перша статті 91 ЗК України передбачає, що власники земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із роз`яснень, викладених у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, який здійснюється згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом, в тому числі відновленням стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Саратської селищної ради від 26.09.2004р. за заявою гр. ОСОБА_4 про розподіл будинку по АДРЕСА_1 на два самостійні входи згідно договору купівлі-продажу НА 0310819 від 24.06.1997р. та оформлення права власності на домобудівлю за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначеним рішенням було постановлено: 1. Провести розподіл домобудівлі на два самостійні виходи. 2. Внести зміни до адресної нумерації, а саме: АДРЕСА_1 - за ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 - за ОСОБА_5 . 3. Саратському БТІ та РОН внести відповідні зміни до технічної документації на ці будівлі. 4. Оформити право власності на домобудівлю по АДРЕСА_1 , яке складається: житловий будинок літ. А , літня кухня літ. Б , сарай літ. В , навіс - Г , надвірні споруди №1-6, приміщення І за ОСОБА_4 - цілу домобудівлю взамін договору купівлі-продажу від 24.06.1997р. №669 та на домобудівлю по АДРЕСА_1 , яка складається з житлового будинку літ. А та А2 , вбиральні Д , сараю Є та літньої кухні Ж , надвірних споруд №7-11, інших споруд І-ІІІ - ціла домобудівля за ОСОБА_5 взамін договору купівлі-продажу від 29.12.1989р. №1785. 5. Зобов`язати Саратське БТІ та РОН видати гр. ОСОБА_4 свідоцтво про право власності на нерухоме майно та здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 10).

Відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №524217, виданого на підставі рішення сесії Саратської селищної ради від 26.10.2010р., ОСОБА_6 була власником земельної ділянки площею 0,0902 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5124555100:01:002:0056 (а.с. 8).

Позивачка ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 13 грудня 2011 року є власником житлового будинку з надвірними спорудами під номером АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці площею 902 кв.м. кадастровий номер 511244555100:01:002:0056 (а.с. 45-46).

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 13 грудня 2011 року приватним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Сулаковим І.І., ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, розташованої: АДРЕСА_1 , площею 0,0902 га у межах згідно з планом: від А-Б - землі ОСОБА_7 , від Б-В - землі ОСОБА_8 , від В-Г - землі ОСОБА_3 , від Г-А - землі Саратської селищної ради. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Кадастровий номер 511244555100:01:002:0056 (а.с. 48).

Рішенням Саратської селищної ради Саратського району Одеської області від 12 липня 2017 року Про затвердження технічної документації та передачу в оренду строком на 5 років земельної ділянки гр. ОСОБА_3 вирішено: 1. Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 2.Передати в оренду строком на 5 років гр. ОСОБА_3 земельну ділянку кадастровий номер 5124555100:01:002:0155, загальною площею 0,0566 га, в тому числі: капітальна 0,0137 га, прибудинкова територія - 0,0429 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) із земель житлової та громадської забудови Саратської селищної ради раніше наданої в користування, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 01 вересня 2017 року приватним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Сулаковим І.І., ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_2 житловий будинок під номером АДРЕСА_1 , загальною площею 53,8 кв.м, житловою площею 42,0 кв.м, розташований на земельній ділянці площею 0,0556 га, яка використовується на умовах договору оренди землі, укладеного продавцем з Саратською селищною радою Саратського району Одеськорї області 12 липня 2017 року. Згідно із Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ 5104597322017, виданим 10 червня 2017 року відділом Держгеокадастру у Саратському районі Одеської області, цій ділянці надано кадастровий номер 511244555100:01:002:0155 (а.с. 35-36).

Рішенням Саратської селищної ради Саратського району Одеської області від 15 грудня 2017 року Про передачу у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 вирішено: 1. Передати безоплатно у власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку (кадастровий номер 5124555100:01:002:0155) загальною площею 0,0566 га в тому числі: капітальна - 0,0138 га, прибудинкова територія - 0,0429 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) із земель житлової та громадської забудови Саратської селищної ради раніше наданої в користування, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (в межах населеного пункту). 2. ОСОБА_2 здійснити державну реєстрацію права власності не земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 32).

Відповідно до акту обстеження території земельної ділянки по АДРЕСА_1 , складеного у складі комісії та затвердженого Саратським селищним головою А.Л. Негодяєвим 07 вересня 2018 року, під час обстеження території земельної ділянки за адресою заявниці: АДРЕСА_1 , було встановлено, що на території земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1 якої складає згідно державного акту на право власності ЯЛ №524217 - 0,0902 га, дійсно розташована господарська споруда, яка належить гр. ОСОБА_2 , власниці частини житлового будинку по АДРЕСА_1 . Від даної споруди йде нестерпний сморід, кричить хвора тварина. Споруда знаходиться на відстані 9-ти метрів від житлового будинку гр. ОСОБА_1 .. Будівля (господарська споруда) гр. ОСОБА_2 , в якій утримується домашня худоба встановлена з порушенням ветеринарно-санітарних норм. Також поряд із господарською спорудою гр. ОСОБА_2 на відстані 1,5 м від межі земельної ділянки гр ОСОБА_1 виявлена купа гною від домашньої худоби.

Комісією селищної ради встановлено факт самовільного зайняття гр. ОСОБА_2 частини земельної ділянки гр. ОСОБА_1 (0,0172 га, на додатку до акту встановлення меж в натурі зазначено як рілля ) та порушення правил добросусідства.

Згідно із ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною 7 ст. 376 ЦК України передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

З урахуванням змісту статті 376 ЦК України в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.

Відповідно до ухвали суду першої інстанції по справі було проведено судову будівельну- технічну та земельно - технічну експертизу, відповідно до висновку якої встановлено:

1. При дослідженні та на підставі даних Державного акту встановлено, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_1 кадастровий номер якої 5124555100:01:002:0056, має форму багатокутника з наступними розмірами сторін та межує з наступними ділянками:

- Від А до Б (землі гр. ОСОБА_7 ) - межа проходить по прямій лінії з довжиною відрізка (м.) - 3,16;

- Від Б до В (землі гр. ОСОБА_9 ) - межа проходить по прямій лінії з довжиною відрізка (м.) - 35,71;

- Від В до Г (землі гр. ОСОБА_10 ) - межа проходить по прямій лінії з довжинами відрізків (м.) - 1,45 + 7,67 + 10,17 + 4,87;

- Від Г до А (землі Саратської селищної ради) - межа проходить по ламаній лінії з довжинами відрізків (м.) - 35,40 + 4,90 + 5,20 + 4,00 + 14,08;

Площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер якої 5124555100:01:002:0056 складає 902 кв.м..

2. При зліченні даних отриманих під час проведення обстеження, з даними зазначеними у правовстановлюючих документах та документації із землеустрою на земельні ділянки кадастровий номер 5124555100:01:002:0056, яка належить ОСОБА_1 та кадастровий номер 5124555100:01:002:0155, яка належить ОСОБА_2 виявлені порушення меж вищезазначених земельних ділянок.

3. Порушення меж на частині земельної ділянки, кадастровий номер 5124555100:01:002:0056, що належить ОСОБА_1 , полягає у самочинно зайнятій частині земельної ділянка площею 85,70 кв.м. власником суміжної земельної ділянки ОСОБА_2 , кадастровий номер 5124555100:01:002:0155. Розташована самочинно зайнята земельна ділянка вздовж правої бокової межі земельної ділянки кадастровий номер якої 5124555100:01:002:0056 (див. зелений колір на мал.1).

4. Господарська споруда розташована на частині земельної ділянки ОСОБА_1 , кадастровий номер 5124555100:01:002:0056, площа зазначеної споруди становить 60,90 м..

5. Площа земельної ділянки 5124555100:01:002:0056, яку займає господарська споруда становить 60,90 м..

6. На земельній ділянці 5124555100:01:002:0056, вздовж господарської споруди на відстані їм встановлена огорожа з металопрофілю.

7. Довжина огорожі з металопрофілю становить 4,5 м..

8. Господарська споруда та металева огорожа вздовж неї створюють перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною їй земельною ділянкою кадастровий номер 5124555100:01:002:0056.

9. Для усунення перешкод у користуванні ОСОБА_1 належною їй на підставі договору купівлі-продажу земельною ділянкою, кадастровий номер 5124555100:01:002:0056, необхідно демонтувати господарську споруду і металеву огорожу (а.с. 113-119).

Збудований об`єкт нерухомості може бути знесений особою, яка здійснила самочинне будівництво, за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених частинами четвертою та сьомою статті 376 ЦК України: а) якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці; б) якщо така забудова порушує права інших осіб; в) якщо проведення перебудови об`єкта є неможливим; г) особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення.

Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), допустиме лише за умови, якщо неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Як було встановлено, відповідач ОСОБА_2 самовільно, без відповідної правової підстави зайняла частину належної позивачці земельної ділянки, розташувавши на ній господарську споруду та металеву огорожу, чим створила її законному власнику перешкоди в користуванні земельною ділянкою, в добровільному порядку відмовляється усунути перешкоди у користуванні приватною власністю ОСОБА_1 , тому суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо її наміру оскаржувати рішення про визнання права власності на земельну ділянку не стосуються предмету даного позову та не спростовують висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Інших правових доводів апеляційна скарга не містить.

Отже, суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно з`ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, дослідив в судовому засіданні усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості, дав їм правильну оцінку та правильно виходив з того, що законні підстави для задоволення позову відсутні.

У п. 54 Рішення у справі Трофимчук проти України (заява № 4241/03) від 28 жовтня 2010 року, остаточне 28 січня 2011 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що, беручи до уваги свої висновки за статтею 11 Конвенції (див. вище пункти 42-45 ), Суд не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявниці про переслідування її роботодавцем, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими. У зв`язку з цим Суд повторює, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (див. рішення у справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1) .

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Тому, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382-384, 389 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення Саратського районного суду Одеської області від 05 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено: 16 жовтня 2020 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

А.І. Дрішлюк

Р.Д. Громік