Постанова

від 16.03.2010 по справі 3/375

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТ ИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна , 4/6, тел. 278-43-43

Вн. № < Внутрішній Номер сп рави >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 березня 2010 року 12:56 № 3/375

Окружний адміністра тивний суд міста Києва у скла ді головуючої судді Блажівс ької Н. Є., суддів Власенкової О. О. та Кочана В. М., при секрета рі судового засідання Микола єнко І. О.,

розглянув у відкритому суд овому засіданні адміністрат ивну справу

За позовом ОСОБА_1

до

Треті особи Міністерства охорони здор ов' я України,

Міністерства освіти і наук и України

Східноукраїнський націон альний університет ім. В. Даля ,

Комісія Людських та Громад янських прав СКУ,

Луганська обласна клініч на психоневрологічна лікарн я

про визнання незаконним норма тивно-правового акта та зобо в' язання вчинити дії

У судовому засіданні 16 бе резня 2010 року відповідно до пу нкту 3 статті 160 Кодексу адміні стративного судочинства Укр аїни проголошено вступну та резолютивну частину Постано ви.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И

ОСОБА_1 (надалі - також «Позивач») звернувся до Окру жного адміністративного суд у міста Києва з позовом до Мін істерства охорони здоров' я України (надалі - також «Від повідач 1») та Міністерства ос віти України (надалі - також «Відповідач 2»), за участю Схі дноукраїнського національн ого університету ім. В. Даля (н адалі - також «Третя особа 1» ), Комісії Людських та Громадя нських прав СКУ (надалі - так ож «Третя особа 2») та Луганс ької обласної клінічної пс ихоневрологічної лікарні (на далі - також «Третя особа 3») т а, з урахуванням уточнених по зовних вимог, просив про визн ання незаконним «Перечня мед ицинских противопоказаний к приему абитуриентов в высши е учебные заведения» в части ні заборони навчання на спец іальності «правознавство»о сіб, хворих на епілепсію; зобо в' язання Відповідачів забе зпечити ОСОБА_1 додаткови м бюджетним місцем у Східноу країнському національному у ніверситеті ім. В. Даля при при йомі на навчання в 2010 році за сп еціальністю «правознавство ».

Позовні вимоги мотивовані тим, що застосування Відпові дачами при прийнятті рішень щодо вступу до вищого навчал ьного закладу пункту 38а (група ХІІ додатку «Перелік віднос них медичних протипоказань д о вступу у ВНЗ») до Переліку ме дичних протипоказань до прий ому абітурієнтів до вищих на вчальних закладів, затвердже них Наказом Міністерства охо рони здоров' я СРСР і Мініст ерства вищої та середньої сп еціальної освіти СРСР № 542/464 ві д 26 травня 1976 року, - є протипра вним та таким, що суперечить п оложенням чинного законодав ства України.

Представником Позивача в с удовому засіданні було зазна чено про те, що наявність в «Пе реліку медичних протипоказа нь до прийому абітурієнтів д о вищих навчальних закладів» спеціальності «правознавст во»серед тих, на яких протипо казано навчання хворих на еп ілепсію, суперечить положенн ям статей 23, 24 та 53 Конституції У країни.

При навчанні як ОСОБА_1, так і інших осіб, хворих на епі лепсію, на спеціальності «пр авознавство» жодних порушен ь прав інших громадян, на думк у представника Позивача, не в бачається.

Як зазначив представник ОСОБА_1, Міністерством охор они здоров' я України та Мін істерством освіти України ст ворено перепони, зокрема, для реалізації Позивачем його к онституційного права на віль ний розвиток його особистост і та безоплатне здобуття вищ ої освіти в державних і комун альних навчальних закладах н а конкурсній основі.

Відповідачі - Міністерст во охорони здоров' я України та Міністерство освіти Укра їни, - явку уповноважених пр едставників не забезпечили, про дату та час судового засі дання повідомлені належним ч ином.

В матеріалах справи наявні письмові заперечення Мініст ерства охорони здоров' я Укр аїни, в яких Відповідач 1 посил ається на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.

В обґрунтування заперечен ь на позов Відповідач 1 вказує на те, що ОСОБА_1 бу ло відмовлено в допуску до вс тупних випробувань за напрям ом підготовки «право»в СНУ і м. Даля через медичні протипо казання.

Комісія ЛКК Луганської обласної клінічної психоне врологічної лікарні, як вказ ує Відповідач 1, ретельно вивч ивши медичну документацію По зивача, прийшла до висновку п ро те, що згідно «Переліку мед ичних протипоказань по прийо му абітурієнтів до вищих нав чальних закладів»п. 38 а група XI, ОСОБА_1 навчання в універ ситеті за спеціальністю «Пра во»протипоказано, оскільки П озивач хворіє на епілепсію.

На звернення ОСОБА_1 до М іністерства охорони здоров' я України від 20 липня 2007 року, як зазначає Відповідач 1, після у важного розгляду, йому було н адано відповідь, в якій зазна чалося, що Постановою Верхов ної Ради України «Про порядо к тимчасової дії на територі ї України окремих актів зако нодавства Союзу РСР»№ 1545-ХІІ, п ередбачено, що до прийняття в ідповідних Актів законодавс тва України застосовуються А кти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, в то му числі, і Наказ Міністерств а охорони здоров' я СРСР та М іністерства вищої і середньо ї спеціальної освіти СРСР ві д 26 травня 1976 року № 542/464, яким затв ерджено «Перелік медичних пр отипоказань по прийому абіту рієнтів до вищих навчальних закладів». Тобто, вищезазнач ений Наказ, яким керувалася к омісія ЛКК Луганської об ласної клінічної психоневро логічної лікарні, на думку Ві дповідача 1, є чинним в Україні і не суперечить Конституції України.

Третя особа 1 - Східноукраї нський національний універс итет ім. В. Даля, - явку уповно важеного представника до суд у не забезпечив та подав заяв у про розгляд справи без учас ті його представника.

Представник Третьої особи 2 - Комісії Людських та Грома дянських прав СКУ, - в судово му засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на їх обґрунтованість, та просив з адовольнити в повному обсязі .

Третя особа 3 - Луганська обласна клінічна психонев рологічна лікарня, - явку уп овноваженого представника д о суду не забезпечила, про дат у та час судового засідання п овідомлена належним чином.

В матеріалах справи містят ься письмові пояснення Луг анської обласної клінічно ї психоневрологічної лікарн і на адміністративний позов, в яких Третя особа 3 покликаєт ься на те, що при вирішенні пит ання щодо можливості навчанн я абітурієнта ОСОБА_1 в ун іверситеті за спеціальністю «Право»з урахуванням даних Довідки до акту огляду психі атричноїТ МСЕК № 0028726 від 14 грудн я 2006 року, фахівці Лугансько ї обласної клінічної психо неврологічної лікарні керув алися «Переліком медичних пр отипоказань до прийому абіту рієнтів до вищих навчальних закладів», затвердженим спіл ьним наказом Міністерства ох орони здоров' я СРСР та Міні стерства вищої і середньої о світи СРСР № 542/464 від 6 тр авня 1976 року з оцінкою стану зд оров' я ОСОБА_1

Оскільки статтею 38-а «Перел іку медичних протипоказань д о прийому абітурієнтів до ви щих навчальних закладів», як вказує Третя особа 3, передбач ено, що епілепсія, навіть у вип адку непрогредієнтного пере бігу захворювання з рідкими судомними нападами, без вира жених змін особистості та ст ійкої втрати працездатності , є протипоказанням для вступ у на навчання до вищих навчал ьних закладів за фахом «Прав о»(XI група Переліку спеціальн остей та спеціалізації), 13 лип ня 2007 року лікарсько-консульт ативною комісією (ЛКК) Луга нської обласної клінічної психоневрологічної лікарні було прийнято рішення, що абі турієнту ОСОБА_1 навчання в університеті за фахом «Пра во»протипоказане. Висновок к омісії № 1988 у встановленому по рядку було направлено на адр есу Східноукраїнського наці онального університету ім. В . Даля.

Розглянувши подані до кументи і матеріали, заслуха вши пояснення представника П озивача та представника Трет ьої особи 2, всебічно і повно з ' ясувавши всі фактичні обст авини, на яких ґрунтується по зов, об' єктивно оцінивши до кази, які мають юридичне знач ення для розгляду справи і ви рішення спору по суті, Окружн ий адміністративний суд міст а Києва, -

В С Т А Н О В И В

Важливим елементом си стеми конституційних прав, с вобод та обов' язків людини і громадянина є культурні пр ава, основним серед яких є пра во на освіту. Закріплене в кон ституціях більшості розвину тих держав, воно посідає чіль не місце в структурі констит уційно-правового статусу люд ини та є необхідним фактором розвитку не тільки особисто сті, її інтелектуального пот енціалу, але й політичної та е кономічної системи суспільс тва. З проголошенням України незалежною державою право к ожного на освіту стало одним із фундаментальних прав люд ини, гарантованих у конститу ційному порядку.

Так, статтею 53 Конституції У країни закріплено, що кожен м ає право на освіту. Держава за безпечує доступність і безоп латність дошкільної, повної загальної середньої, професі йно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних нав чальних закладах; розвиток д ошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, про фесійно-технічної, вищої і пі слядипломної освіти, різних форм навчання; надання держа вних стипендій та пільг учня м і студентам. Громадяни мают ь право безоплатно здобути в ищу освіту в державних і кому нальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Відповідно до Преамбули За кону України «Про освіту»осв іта - це основа інтелектуаль ного, культурного, духовного , соціального, економічного р озвитку суспільства і держав и. Метою освіти є всебічний ро звиток людини як особистості та найвищої цінності суспіл ьства, розвиток її талантів, р озумових і фізичних здібност ей, виховання високих мораль них якостей, формування гром адян, здатних до свідомого су спільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуальн ого, творчого, культурного по тенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, заб езпечення народного господа рства кваліфікованими фахів цями. Освіта в Україні ґрунту ється на засадах гуманізму, д емократії, національної свід омості, взаємоповаги між нац іями і народами.

Основними принципами осві ти в Україні є: доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх по слуг, що надаються державою; рівність умов кожної людини для повної реалізації її з дібностей, таланту, всебічно го розвитку; гуманізм, демокр атизм, пріоритетність загаль нолюдських духовних цінност ей; органічний зв'язок з світо вою та національною історією , культурою, традиціями; незал ежність освіти від політични х партій, громадських і реліг ійних організацій; науковий, світський характер освіти; і нтеграція з наукою і виробни цтвом; взаємозв'язок з освіто ю інших країн; гнучкість і про гностичність системи освіти ; єдність і наступність систе ми освіти; безперервність і р ізноманітність освіти; поєдн ання державного управління і громадського самоврядуванн я в освіті (стаття 6 Закону Укр аїни «Про освіту»).

Відповідно до частини 3 ста тті 42 Закону України «Про осві ту»держава створює умови гро мадянам України для реалізац ії їх права на здобуття вищої освіти.

Суспільні відносини у галу зі навчання, виховання, профе сійної підготовки громадян У країни, правові, організацій ні, фінансові та інші засади ф ункціонування системи вищої освіти, умови для самореаліз ації особистості, забезпечен ня потреб суспільства і держ ави у кваліфікованих фахівця х визначено Законом України «Про вищу освіту».

Державна політика у галузі вищої освіти ґрунтується на принципах: доступності та ко нкурсності здобуття вищої ос віти кожним громадянином України; незалежності здо буття вищої освіти від вплив у політичних партій, громадс ьких і релігійних організаці й; інтеграції системи вищої о світи України у світову сист ему вищої освіти при збереже нні і розвитку досягнень та т радицій української вищої шк оли; наступності процесу здо буття вищої освіти; державно ї підтримки підготовки фахів ців для пріоритетних напрямі в фундаментальних і прикладн их наукових досліджень; глас ності при формуванні структу ри та обсягів освітньої та пр офесійної підготовки фахівц ів (частина 2 статті 3 Закону Ук раїни «Про вищу освіту»).

Згідно з частиною 1 статті 4 З акону України «Про вищу осві ту»громадяни України мають п раво на здобуття вищої освіт и.

Телеграмою Східноукраїнс ького національного універс итету ім. В. Даля від 15 липня 2007 року ОСОБА_1 повід омлено про відмову в допуску до вступних випробувань та у часті в конкурсі за напрямом підготовки «право»через мед ичні протипоказання (рішення приймальної комісії СНУ ім. В . Даля, протокол НР 21 від 14 липня 2007 року).

У відповідь на скаргу Позив ача листом Луганської об ласної клінічної психоневро логічної лікарні № 3088 від 31 лип ня 2007 року Позивача повідомле но про те, що 13 липня 2007 року до Луганської обласної кліні чної психоневрологічної лік арні надійшов лист ректора С хідноукраїнського націонал ьного університету Голубч енко О. Л. з проханням надати висновок щодо можливості на вчання абітурієнта ОСОБА_1 в університеті за спеціаль ністю «Право». Комісія ЛКК Луганської обласної кліні чної психоневрологічної лік арні ретельно вивчила медичн у документацію та 13 липня 2007 ро ку прийшла до висновку, що абі турієнту ОСОБА_1 згідно «П ереліку медичних протипоказ ань по прийому абітурієнтів до вищих навчальних закладів », п. 38а-група XI, навчання в уніве рситеті за спеціальністю «Пр аво»протипоказано. Висновок ЛКК за № 1988/1 від 13 липня 20 07 року було відправлено ректо ру Східноукраїнського націо нального університету.

18 липня 2008 року ОСОБА_1 зве рнувся до Головного лікаря Луганської міської лікарн і № 2 із заявою, в якій просив на дати роз' яснення щодо норма тивно-правового акту, яким вс тановлено протипоказання дл я навчання за фахом «право».

Листом Луганської місь кої багато профільної лікарн і № 2 № 01/914 від 1 серпня 2008 року Поз ивачу повідомлено про те, що в ін згідно висновку невропато лога не може навчатися у вищо му навчальному закладі за фа хом «право»у зв' язку із зах ворюванням - віддалені насл ідки черепномозкової травми . Висновок наданий на підстав і «Переліку медичних протипо казань до прийому абітурієнт ів у вищі і середні спеціальн і учбові заклади», затвердже ні заст. міністра охорони здо ров' я СРСР V-1968 р. гр. ХІБ ст. 34-а-/80/ .

Таким чином, Суд звертає ув агу на те, що Позивачу було від мовлено в допуску до вступни х випробувань та участі в кон курсі за напрямом підготовки «право»через медичні протип оказання на підставі положен ня статті 38 а (група ХІ додатку «Перелік відносних медичних протипоказань до вступу у ВН З») до Переліку медичних прот ипоказань до прийому абітурі єнтів до вищих навчальних за кладів, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров ' я СРСР і Міністерства вищо ї та середньої спеціальної о світи СРСР № 542/464 від 26 травня 1976 року.

Статтею 38а Додатку «Перелі к відносних медичних протипо казань до вступу у ВНЗ») до Пер еліку медичних протипоказан ь до прийому абітурієнтів до вищих навчальних закладів, з атверджених Наказом Міністе рства охорони здоров' я СРСР і Міністерства вищої та сере дньої спеціальної освіти СРС Р № 542/464 від 26 травня 1976 року, визна чено, що особам із захворюван ням «епілепсія з непрогредіє нтним перебігом з нечастими судорожними приступами (не ч астіше 1-4 раз на рік) та іншими ф ормами пароксизмів (висцеров егетативні приступи, абсанси і т. п.) без порушення інтелект уально-мністичних функцій і виражених змін особистості п ри наявності критичного відн ошення до захворювання і збе реження працездатності. Епіл епсія з непрогредієнтним пер ебігом на стадії терапевтичн ої ремісії із повною соціаль но-трудовою компенсацією без судомних чи інших приступів , без дисфорій і паморочливих станів за відсутності поруш ення інтелектуально-мнестич них функцій і виражених змін особистості»протипоказано навчатися, зокрема, за спеціа льністю 1801 - «Правознавство» (державно-правова, господарс ько-правова, судова і прокуро рсько-слідча).

На підставі закріпленого в ищенаведеною нормою положен ня Позивачу було відмовлено в допуску до вступних випроб увань та участі в конкурсном у відборі за напрямом підгот овки «право».

Проаналізувавши матеріал и справи та вимоги чинного за конодавства України, Суд зве ртає увагу на наступне.

Право на освіту - це право людини на здобуття певного о бсягу знань, культурних нави чок, професійної орієнтації, які необхідні для нормально ї життєдіяльності в умовах с учасного суспільства. Освіта - це цілеспрямований процес виховання і навчання з метою набуття встановлених держав ою освітніх рівнів.

В Україні освіта визнаєтьс я однією з пріоритетних сфер соціально-економічного, дух овного та культурного розвит ку суспільства

Право кожної особи на освіт у закріплено Конституцією Ук раїни, Законом України «Про о світу»та Законом України «Пр о вищу освіту».

Системно проаналізувавши зміст вищевказаних актів за конодавства, Суд приходить д о висновку про те, що Конститу цією України, Законом Україн и «Про освіту»та Законом Укр аїни «Про вищу освіту» не вст ановлено жодних обмежень пра ва особи на освіту (зокрема, не обумовлено можливість реалі зації особою права на освіту відповідним станом її здоро в' я).

Вищезазначене підтверджу ється і Рішенням Конституцій ного Суду України № 5-р п/2004 від 4 березня 2004 року, яким ви значено, що «за положеннями с татті 53 Конституції України п раво на освіту гарантовано к ожному (частина перша); держав а забезпечує доступність і б езоплатність дошкільної, пов ної загальної середньої, про фесійно-технічної, вищої осв іти в державних і комунальни х навчальних закладах (части на третя). Право на освіту гара нтується кожній людині на пр инципах рівності, визначених статтею 24 Конституції Україн и. Визнання права кожної люди ни на освіту відповідає, зокр ема, Загальній декларації пр ав людини (стаття 26), Міжнародн ому пакту про економічні, соц іальні та культурні права (ст аття 13)».

«Системний аналіз положен ь Конституції України, в яких вживається термін «доступні сть», дає підстави для виснов ку, що поняття «доступність о світи» у частині третій стат ті 53 Конституції України озна чає створення державою можли востей для реалізації права людини на освіту. При цьому не обхідно зазначити, що доступ ність дошкільної і загальної середньої освіти є гарантіє ю права кожного на здо буття такої освіти, якому кор еспондує обов' язок держави забезпечити реалізацію цьог о права. Доступність вищої ос віти в державних і комунальн их навчальних закладах поляг ає у створенні державою відп овідних умов для їх функціон ування і розвитку, за яких осо ба змогла б реалізувати своє право на здобуття вищої осві ти на основі конкурсного від бору, з урахуванням своїх зді бностей та інтересів у вільн ому виборі типу вищого навча льного закладу, напряму підг отовки і спеціальності, проф ілю навчання. Таким чином, вих одячи із змісту поняття «дос тупність», яке вживається у п оложеннях Основного Закону У країни, відповідних законах про освіту, інших нормативно -правових актах, Конституцій ний Суд України вважає, що дос тупність освіти за конституц ійно-правовим смислом необхі дно розуміти так, що ніком у не може бути відмовлено у пр аві на освіту, і держава має ст ворити можливості реалізува ти це право (пункт 4. 2 мотиву вальної частини Рішення Конс титуційного Суду України № 5-р п/2004 від 4 березня 2004 року).

Згідно з пунктом 1 резолюти вної частини Рішення Констит уційного Суду України № 5-рп/2004 від 4 березня 2004 року «доступні сть освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту на принципах рівност і, визначених статтею 24 Консти туції України, означає, що нік ому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості для реа лізації цього права»

Суд також вважає за необхід не зазначити про те, що на сьог однішній день також прийнято ряд міжнародно-правових акт ів у сфері освіти, які гаранту ють права людини на освіту.

Так, пунктом 1 статті 26 Загал ьної декларації прав людини визначено, що «кожна людина м ає право на освіту. Освіта по винна бути безплатною, хоча б початкова і загальна. Початк ова освіта повинна бути обов ' язковою. Технічна і профес ійна освіта повинна бути заг альнодоступною, а вища освіт а повинна бути однаково дост упною для всіх на основі здіб ностей кожного».

Статтею 2 Європейської конв енції прав людини (протокол № 1) встановлено, що «нікому не м оже бути відмовлено у праві н а освіту. Держава при виконан ні будь-яких функцій, що вона ї х бере на себе в галузі освіти й навчання, визнає право бать ків забезпечувати освіту й н авчання своїх дітей відповід но до власних релігійних і фі лософських переконань».

Міжнародним пактом про еко номічні, соціальні та культу рні права (Нью-Йорк, 1966 рік), зокр ема, статтею 13, закріплено пра во кожної людини на освіту й в изначено основні гарантії йо го реалізації.

Відтак, Суд звертає увагу н а те, що чинним національним т а міжнародним законодавство м в галузі освіти право кожно ї особи на освіту не обумовле но конкретними вимогами щодо стану її здоров' я.

Відповідно до частини 2 ста тті 8 Конституції України Кон ституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти при ймаються на основі Конституц ії України і повинні відпові дати їй.

Оскільки Конституція Укра їни, як зазначено в статті 8, ма є найвищу юридичну силу, а її н орми є нормами прямої дії, адм іністративний суд при розгля ді справи оцінює зміст відпо відного закону чи іншого нор мативно-правового акта з точ ки зору його відповідності К онституції і в усіх необхідн их випадках застосовує Конст итуцію як акт прямої дії.

Пунктом 1 Перехідних положе нь до Конституції України ви значено, що закони та інші нор мативні акти, прийняті до наб уття чинності цією Конституц ією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції Укра їни.

Вищенаведеною нормою Осно вного Закону визначено імпер ативне правило, відповідно д о якого закони та інші нормат ивні акти, прийняті до набутт я чинності Конституцією Укра їни, є чинними лише у тій части ні, яка не суперечить Констит уції України.

Відтак, закони та інші норм ативні акти, прийняті до набу ття чинності Конституцією Ук раїни, які не відповідають її положенням, є нечинними в сил у положення пункту 1 Перехідн их положень Конституції, як н орми прямої дії.

Суд звертає увагу на те, що в даному випадку нечинність в ідповідного нормативно-прав ового акта встановлено нормо ю Конституції, як нормою прям ої дії.

Постановою Верховної Ради України № 1545-XII від 12 вересня 1991 р оку «Про порядок тимчасової дії на території України окр емих актів законодавства Сою зу РСР»встановлено, що до при йняття відповідних актів зак онодавства України на терито рії республіки застосовують ся акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульов ані законодавством України, за умови, що вони не суперечат ь Конституції і законам Укра їни.

Водночас, частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встанов лено, що у разі невідповіднос ті нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному догов ору, згода на обов'язковість я кого надана Верховною Радою України, або іншому правовом у акту суд застосовує правов ий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, проаналізував ши положення статті 38а Додатк у «Перелік відносних медични х протипоказань до вступу у В НЗ») до Переліку медичних про типоказань до прийому абітур ієнтів до вищих навчальних з акладів, затверджених Наказо м Міністерства вищої та сере дньої спеціальної освіти СРС Р № 542/464 від 26 травня 1976 року, та, вр аховуючи вимоги частини 2 ста тті 8 та пункту 1 Перехідних по ложень Конституції України, Суд приходить до висновку пр о те, що стаття 38а Додатку «Пер елік відносних медичних прот ипоказань до вступу у ВНЗ») до Переліку медичних протипока зань до прийому абітурієнтів до вищих навчальних закладі в, затверджених Наказом Міні стерства охорони здоров' я С РСР і Міністерства вищої та с ередньої спеціальної освіти СРСР № 542/464 від 26 травня 1976 року, є такою, що суперечить Конституції України, а, відта к, в силу закріпленого пункто м 1 Перехідних положень Конст итуції України правила, є неч инною в Україні.

Відтак, дії органів державн ої влади, зокрема, Міністерст ва охорони здоров' я України та Міністерства освіти і нау ки України, щодо застосуванн я статті 38а Додатку «Перелік в ідносних медичних протипока зань до вступу у ВНЗ»до Перел іку медичних протипоказань д о прийому абітурієнтів до ви щих навчальних закладів, зат верджених Наказом Міністерс тва охорони здоров' я СРСР і Міністерства вищої та серед ньої спеціальної освіти СРСР № 542/464 від 26 травня 1976 року, в право відносинах з громадянами Укр аїни, є протиправними та таки ми, що не відповідають Консти туції України.

В спірних правовідносинах відсутні правові підстави д ля застосування Міністерств ом охорони здоров' я України та Міністерством освіти і на уки України положень вищенав еденої норми, оскільки її змі ст суперечить вимогам статті 53 Конституції України.

Суд також звертає увагу на те, що Відповідач 1, як суб' єк т владних повноважень, в силу повноважень, наданих йому чи нним законодавством України , зобов' язаний приймати від повідні управлінські рішенн я виключно на підставі полож ень Конституції та чинного з аконодавства України, уникаю чи прийняття немотивованих р ішень. Необґрунтованим є пос илання Відповідача 1, як суб' єкта владних повноважень, на висновки медичної установи (яка не є компетентним органо м в сфері правозастосування) , які, окрім іншого, є незаконн ими та такими, що не відповіда ють Конституції України.

Стосовно посилань предста вника Відповідача 1 стосовно того, що особа, яка хворіє на е пілепсію, не має права в подал ьшому займатися конкретними видами діяльності, Суд зверт ає увагу на їх необґрунтован ість та безпідставність, оск ільки право на освіту, як конс титуційне право особи, не є то тожним праву на заняття конк ретним видом діяльності. Крі м того, особа, реалізувавши на дане їй Конституцією України право на освіту, не зобов' яз ана працювати за фахом.

Відповідно до частини 2 ст атті 162 Кодексу адміністратив ного судочинства України суд може прийняти іншу постанов у, яка б гарантувала дотриман ня і захист прав, свобод, інтер есів людини і громадянина, ін ших суб'єктів у сфері публічн о-правових відносин від пору шень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене , для належного захисту поруш ених прав Позивача, Суд вважа є за необхідне визнати проти правними дії Міністерства ох орони здоров' я України та М іністерства освіти і науки У країни щодо застосування при прийнятті рішень щодо вступ у до вищого навчального закл аду пункту 38а (група ХІІ додат ку «Перелік відносних медичн их протипоказань до вступу у ВНЗ») до Переліку медичних пр отипоказань до прийому абіту рієнтів до вищих навчальних закладів, затверджених Наказ ом Міністерства охорони здор ов' я СРСР і Міністерства ви щої та середньої спеціальної освіти СРСР № 542/464 від 26 травня 1976 року.

Позовна вимога про визнанн я незаконним «Перечня медици нских противопоказаний к при ему абитуриентов в высшие уч ебные заведения» в частині з аборони навчання на спеціал ьності «правознавство»осіб , хворих на епілепсію, не підля гає задоволенню, оскільки вк азаний нормативний акт в оск аржуваній частині є нечинним в силу норми прямої дії Конст итуції України (пункту 1 Перех ідних положень).

Стосовно позовної вимоги п ро зобов' язання Відповідач ів забезпечити ОСОБА_1 дод атковим бюджетним місцем у С хідноукраїнському націонал ьному університеті ім. В. Даля при прийомі на навчання в 2010 ро ці за спеціальністю «правозн авство», Суд звертає увагу на наступне.

Завданням адміністратив ного судочинства є захист пр ав, свобод та інтересів фізич них осіб, прав та інтересів юр идичних осіб у сфері публічн о-правових відносин від по рушень з боку органів дер жавної влади, органів місцев ого самоврядування, їхніх по садових і службових осіб, інш их суб'єктів при здійсненні н ими владних управлінських фу нкцій на основі законодавств а, в тому числі на виконання де легованих повноважень (части на 1 статті 2 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и).

Задоволенню в адміністрат ивному процесі підлягають ли ше ті вимоги, які відновлюють порушені права позива ча. Адміністративний суд від повідно до вимог Кодексу адм іністративного судочинства України не вирішує вимоги ос оби на майбутнє.

Відтак, зазначена позовна в имога є необґрунтованою, оск ільки в даній частині позовн их вимог немає підстав вважа ти, що Відповідачі ухилятиму ться від виконання покладени х на них чинним законодавств ом України повноважень щодо вчинення відповідних дій.

Згідно вимог статті 6 Кон ституції України органи зако нодавчої, виконавчої та судо вої влади здійснюють свої по вноваження у встановлених ці єю Конституцією межах та від повідно до законів України.

Суд звертає увагу на те, щ о усі рішення та дії суб' єкт а владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчине ні) на підставі, в межах повнов ажень та у спосіб, що визначен і законом.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи мі сцевого самоврядування, їх п осадові особи зобов'язані ді яти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що пе редбачені Конституцією та з аконами України.

Суд також звертає увагу сто рін на те, що суб' єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рі шень, обґрунтованих припущен нями, а не конкретними обстав инами.

Частиною 1 статті 91 Кодексу а дміністративного судочинст ва України визначено, що витр ати, пов'язані з переїздом до і ншого населеного пункту стор ін та їхніх представників, а т акож найманням житла, несуть сторони.

Згідно з частиною 3 стат ті 94 Кодексу адміністративно го судочинства України якщо адміністративний позов задо волено частково, судові витр ати, здійснені позивачем, при суджуються йому відповідно д о задоволених вимог, а відпов ідачу - відповідно до тієї ч астини вимог, у задоволенні я ких позивачеві відмовлено.

На підтвердження витрат П озивача, що пов'язані із прибу ттям до суду, представником П озивача надано проїзні докум енти № 032595, № 956202, № 330935, № 330934, № 963117, № 927109, № 537362, № 968829, № 531583, № 531582, № 100900 на загальну суму 1004 грн. 56 коп., які підтверд жують факт понесення витрат Позивача на прибуття до суду .

В пропорційному співвідн ошенні Позивачу задоволено о дну позовну вимогу з двох. Від так, пропорційно до задоволе них позовних вимог стягненню з Відповідачів підлягає 502 гр н. 28 коп. (1004 грн. 56 коп. : 2 = 502 грн. 28 коп. ) судових витрат, тобто по 251 грн . 14 коп. (502 грн. 28 коп. : 2 = 251 грн. 14 коп.) з кожного Відповідача.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинс тва України визначено, що роз гляд і вирішення справ в адмі ністративних судах здійснює ться на засадах змагальності сторін та свободи в наданні н ими суду своїх доказів і у дов еденні перед судом їх переко нливості, а частиною 1 статті 7 1 Кодексу адміністративного судочинства України зазначе но, що кожна сторона повинна д овести ті обставини, на яких ґ рунтуються її вимоги та запе речення.

Виходячи з меж заявлених по зовних вимог, системного ана лізу положень чинного законо давства України та матеріалі в справи, колегія суддів дійш ла висновку, що викладені в по зовній заяві докази Позивача є частково обґрунтованими, т а відповідно такими, що підля гають задоволенню частково.

На підставі вищевик ладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 171 та 254 Кодексу а дміністративного судочинст ва України, Окружний адмініс тративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В

Адміністративний позо в задовольнити частково.

1. Визнати протипра вними дії Міністерства охоро ни здоров' я України та

Міністерства освіти і на уки України щодо застосуванн я пункту 38а (група ХІ додатку « Перелік відносних медичних п ротипоказань до вступу у ВНЗ ») до Переліку медичних проти показань до прийому абітуріє нтів до вищих навчальних зак ладів, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров ' я СРСР і Міністерства вищо ї та середньої спеціальної о світи СРСР № 542/464 від 26 травня 1976 р оку.

2. В задоволенні реш ти позовних вимог - відмовит и.

3. Стягнути з Міністерс тва охорони здоров' я Україн и на користь ОСОБА_1 251 грн. 14 коп. судових витрат.

4. Стягнути з Міністерств а освіти і науки України на ко ристь ОСОБА_1 251 грн. 14 коп. су дових витрат.

Постанова відповідно д о частини 1 статті 254 Кодексу ад міністративного судочинств а України набирає законної с или після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ц им Кодексом, якщо таку заяву н е було подано.

Постанова може бути оскарж ена до суду апеляційної інст анції протягом десяти днів з дня її складення в повному об сязі за правилами, встановле ними статтями 185-187 КАС України , шляхом подання через суд пер шої інстанції заяви про апел яційне оскарження з наступни м поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апе ляційна скарга може бути под ана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарж ення, якщо скарга подається у строк, встановлений для пода ння заяви про апеляційне оск арження.

Головуюча суддя Н. Є. Бла жівська

Судді В. М. Кочан

О. О. Власенкова