Рішення

від 22.09.2020 по справі 404/225/20

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/225/20

Номер провадження 2/404/56/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року м. Кропивницький

Кіровський районний суд м. Кіровограду складі:

головуючої судді - Варакіної Н.Б.

за участю секретаря Уманенко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ТОВ «Агрофірма Хлібодар» (ЄДРПОУ 32315956, вул. Єльворті, 7 кв. 410, м. Кропивницький) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

13.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Агрофірма Хлібодар» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. В обґрунтування вимог посилається на те, що з 19.09.2017 працював на ТОВ «Агрофірма Хлібодар» водієм автотранспортних засобів. 19.09.2019 взяв відношення в в/ч А-0680 для відбору, вивчення та призову у Збройні Сили України на контрактній основі. Почав оформлення документів і 10.10.2019 у Кропивницькому МВК отримав припис про убуття в в/ч НОМЕР_1 для подальшого проходження військової служби за контрактом, але при цьому 10.10.2019 цілий день знаходився на роботі (завершив роботу близько 20:00). Повідомив відповідача про призов на військову службу за контрактом та останній робочий день 10.10.2019. Відповідач запропонував написати заяву про звільнення за власним бажанням від 25.09.2019. Відмовився написати таку заяву, на що отримав погрозу бути звільненим за прогули. З 25.10.2019 на його адресу надсилалися рекомендовані листи із завідомо провокативними питаннями. Листом від 31.10.2019 отримав наказ № 81 к/тр від 31.10.2019 про звільнення за відсутність на робочому місці та на підприємстві без поважних причин 02.09.2019, 03.09.2019, 04.09.2019 та 11.10.2019, 15.10.2019, 16.10.2019. Зазначає, що 11.10.2019 близько 17.00 знаходився на роботі і надав документи відповідачу з військової частини про направлення на військову службу за контрактом. Також надав відповідачу витяг з наказу про призначення на посаду та копію укладеного контракту. Вважає наказ про звільнення від 31.10.2019 на підставі п. 4 ст. 40 КзПП України незаконним, оскільки знаходився на робочому місці протягом усього робочого часу в офісі ТОВ «Агрофірма Хлібодар» за адресою вул. Ельворті, 7 оф. 410, м. Кропивницький. Відповідач не запропонував надати письмові пояснення щодо відсутності на роботі. Крім того, звільнення відбулося в порушення ч. 3 ст. 119 та ст. 148 КЗпП України.

ТОВ «АгрофірмаХлібодар» надалавідзив,в якомупозовні вимогине визнало,вважаючи їхбезпідставними танадуманими знаступних підстав.10.10.2019,позивач дійсноцілий деньзнаходився нароботі.Вказану обставинувідповідач незаперечує.Про призовна військовуслужбу законтрактом позивачтовариству неповідомляв.Про зазначеніобставини товариствустало відомо,тільки,після ознайомленнязі змістомкопії позовноїзаяви,яка надійшлана адресутовариства 30.01.2020року.Погроз тавимоги відвідповідача позивачунаписати заявупро звільненняза власнимбажанням від25.09.2019не надходилота єнеправдою,що підтверджуєтьсяподальшими діямисамого позивача.В поясненнях,наданих товариству,позивач підтвердивсвою відсутністьна роботіпротягом 02-04.09.2019та незазначив жоднихповажних причинвідсутності,чим визнавці дніпрогулами.Позивач 11.10.2019був відсутнійна роботіпро щоскладені акти.Копія наказупро звільненняпозивача,була направленана йогоадресу поштою,яку вінособисто отримав04.11.2019.Особисто вруки позивачунаказ прозвільнення вручитине буломожливості,оскільки наказдатований 31.10.2019,а останнійдень,коли позивачбув присутнійна роботібуло 10.10.2019,після цієїдати позивачна роботіне з`являвся.Відповідач надсилавписьмові повідомленняпро необхідністьнадати письмовіпояснення провідсутність наробочому місці,які позивачемпроігноровані. Позивач вступив на військову службу за контрактом 11.10.2019, а звільнений з роботи 10.10.2019, до його вступу на військову службу, тому вимоги ст. 119 КзПП України не порушені. Позивач помилково вважає, що звільнений з роботи 31.10.2019, оскільки наказ про звільнення датований 10.10.2019, і не оскаржений останнім. Відповідач зазначає, що дійсні обставини справи були такими. Начальник служби з безпеки фінансово-економічної товариства ОСОБА_2 виявив порушення порядку ведення обліку робочого часу за вересень 2019 року, про що написав доповідну. На підставі доповідної виданий наказ № 3 к-т/м про проведення службового розслідування обліку робочого часу на підприємстві у вересні 2019 року. За наслідками розслідування встановлено розбіжності даних обліку щодо двох осіб ( ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ) На підставі даних GPS навігації встановлено, що автомобіль Land Rover НОМЕР_2 , який умовно закріплено за водієм ОСОБА_1 протягом 02.09.2019 - 04.09.2019 безвиїзно знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , під охороною, що в свою чергу свідчило про те, що ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці та на підприємстві. В зв`язку з виявленням відсутності ОСОБА_1 на роботі з 02.09.2019 по 04.09.2019, проведено розслідування причин та обставин його відсутності на роботі в ці дні. ОСОБА_1 , 30.10.2019, в письмових поясненнях відзначив, що дійсно був відсутній 02.09.2019, 03.09.2019, 04.09.2019 року на роботі, в зв`язку з тим, що в ці дні був відсутній генеральний директор, водієм якого він є, тому він також не вийшов на роботу. Комісія встановила, що заяви від ОСОБА_1 про надання додаткових вихідних або про надання частини основної відпустки або відпустки без збереження заробітної плати або інших заяв для визнання відсутності 02.09.2019, 03.09.2019, 04.09.2019 поважними (обґрунтованими) не надходили; накази, розпорядження інші локальні нормативні акти, які б обґрунтовували поважність причин відсутності ОСОБА_1 на роботі в зазначені дні у товаристві не приймались та не видавались. За результатами розслідування встановлено, що ОСОБА_1 був відсутній з 02.09.2019 по 04.09.2019 на роботі без поважних причин, в наслідок чого до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення. Крім того відповідач у відзиві посилається на те, в порушення вимог ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Спірний наказ прийнято 31.10.2019, копію наказу позивач отримав 04.11.2019. Позивач до суду звернувся в січні 2020 року, тобто з пропуском місячного строку з дня вручення копії наказу про звільнення. Оскільки вимоги позивача є безпідставними, у позові має бути відмовлено за безпідставністю вимог.

Ухвалою суду від 20.01.2020 відкрито спрощене провадження у справі.

Ухвалою суду від 20.01.2020 витребувані докази.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Завгородня В.В. вимоги підтримала, з підстав викладених у позові, просила задовольнити.

Представники відповідача адвокат Головатюк С.А. та адвокат Босонченко О.М. позов не визнали, з підстав, викладених у відзиві.

За клопотанням представника позивача, в судовому засіданні допитані свідки.

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що працював в ТОВ «Агрофірма Хлібордар» начальником служби з безпеки фінансово економічної у 2018-2019 роках. Ініціював службове розслідування, оскільки з`ясував, що водія ОСОБА_1 не було на роботі. Наказ про проведення службового розслідування видав голова товариства. Під час розслідування звіряли табеля робочого часу, перевіряли де знаходився автомобіль, опитували свідків. З`ясували, що ОСОБА_1 не було на роботі 4 або 5 робочих днів у вересні. ОСОБА_1 особисто йому говорив про свою відсутність, мотивуючи тим, що в ці дні був відсутній голова товариства, водієм якого він був, тому і йому не було необхідності приходити на роботу. Телефонував ОСОБА_1 , щоб останній надав письмові пояснення, але він відмовлявся. Комісія 2 рази виїжджала за місцем проживання ОСОБА_1 , але він ховався від них. Перший раз ніхто не вийшов, другий раз вийшла жінка та сказала, що батька немає дома. Комісія склала висновок за результатами службового розслідування. Робоче місце ОСОБА_1 не визначено, оскільки він водій і очікує директора підприємства або в приймальні, або в авто, або в офісі по вул. Єльворті, де очікують всі водії своїх керівників.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що працює заступником генерального директора з економічних питань та була членом комісії по перевірці факту відсутності на роботі ОСОБА_1 вивчала документи, складені в результаті перевірки, оскільки облік робочого часу ведеться в головному офісі у м. Кропивницький та у с. Суботці Знам`янського району Кіровоградської області.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що працює головним бухгалтером ТОВ «Агрофірма Хлібордар», приймала участь у службовому розслідуванні по факту відсутності на роботі водія ОСОБА_1 , який був відсутній на роботі декілька днів в вересні 2019 .

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що працює виконавчим директором ТОВ «Агрофірма Хлібодар», складав акт, що водія ОСОБА_1 не було в с. Суботці Знам`янського району Кіровоградської області, у ті дні, які зазначені в акті.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що складав акт про відсутність ОСОБА_1 в с. Суботці Знам`янського району Кіровоградської області, у ті дні, які зазначені в акті.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що складав акт про відсутність ОСОБА_1 в с. Суботці Знам`янського району Кіровоградської області, у ті дні, які зазначені в акті. В с. Суботці Знам`янського району Кіровоградської області знаходиться господарство ТОВ «Агрофірма Хлібодар» та тракторна бригада.

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що комісія виявила факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці. Приймала участь у складанні акту про те, що ОСОБА_1 відмовився від надання письмових пояснень про свою відсутність на роботі з 02.09.2019 по 04.09.2019.

Свідок ОСОБА_11 суду показала, що працює бухгалтером ТОВ «Агрофірма Хлібодар» та був виявлений факт відсутності водія ОСОБА_1 на роботі 4-5 днів у 2019 році без поважних причин.

Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідків, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 19.09.2017 ОСОБА_1 працював ТОВ «Агрофірма Хлібодар» водієм автотранспортних засобів.

Начальником служби безпеки фінансово-економічної ОСОБА_2 виявлено розбіжності між даними обліку робочого часу за вересень 2019 року. Так, за даними ОСОБА_1 був відсутній на роботі з 02.09. по 04.09.2019 без поважних причин, що вбачається з акту від 22.10.2019.

З 23.10.2019 по 30.10.2019 проведено службове розслідування, за результатами якого комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 був відсутній на роботі на території товариства 02.09, 03.09, 04.09.2019. На вимогу товариства документів, які підтверджують поважність відсутності на роботі не надав. В письмових поясненнях поважні причини відсутності на роботі не зазначив. Відсутність на роботі ОСОБА_1 в зазначені дні є прогулом, відповідно до п. 4 ст. 40 КзПП України. Комісія рекомендувала директору застосувати дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 .

Під час проведення службового розслідування встановлено, що за даними GPS навігації встановлено, що автомобіль Land Rover НОМЕР_2 , який умовно закріплено за водієм ОСОБА_1 протягом 02.09.2019 - 04.09.2019 безвиїзно знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , під охороною, що свідчить про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці та на підприємстві.

Відповідачем, 25.10.2019, направлено ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , повідомлення про необхідність терміново (28.10.2019 року) з`явитися за адресою АДРЕСА_3 для надання документів та пояснень щодо поважності підстав та обставин відсутності на роботі з 02.09.2019 по 04.09.2019 включно.

ОСОБА_1 28.10.2019 з`явився за адресою АДРЕСА_4 та відмовився надавати письмові пояснення начальнику юридичного відділ Босонченко О.М., про що бу складений акт. В якому також зазначено, що ОСОБА_1 усно повідомив, що прийде ще раз 29.10.2019 орієнтовно у цей же час, можливо знайде підтверджуючи документи за період відсутності на роботі.

ОСОБА_1 29.10.2019 не з`явився, про що начальник юридичного відділу Босонченко О.М., юрисконсульт ОСОБА_12 , заступник генерального директора з економічних питань Зозуля Т.А., начальник служби з безпеки фінансово-економічної Снісар І.С. склали акт, відповідно до якого ОСОБА_1 протягом 29.10.2019 року на території товариства за адресою АДРЕСА_4 , не з`являвся, документів та пояснень не надавав.

29.10.2019 начальник юридичного відділу Босонченко О.М. та начальник служби з безпеки фінансово-економічної ОСОБА_2 об 19.30 год здійснили відвідування вдома працівника ТОВ «Агрофірма Хлібодар» ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 та склали акт про те, що в будинку горить світло, але до них ніхто не вийшов. Близько 20.00 приїхала донька ОСОБА_1 та повідомила, що батька немає вдома.

30.10.2019 начальник юридичного відділу Босонченко О.М. та начальник служби з безпеки фінансово-економічної ОСОБА_2 об 07.00 год здійснили відвідування вдома працівника ТОВ «Агрофірма Хлібодар» ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 та склали акт про те, що ніхто до них не вийшов.

Поясненнями бухгалтера ОСОБА_11 та головного бухгалтера ОСОБА_6 підтверджено, що документів, які б свідчили про поважність причин відсутності на робочому місці та на території товариства 02.09.2019, 03.09.2019, 04.09.2019 від ОСОБА_1 не надходили.

ОСОБА_1 року надав письмові пояснення 30.10.2019, в яких зазначив, що його відсутність на території товариства 02.09, 03.09, 04.09.2019 обумовлена відсутністю на роботі генерального директора, водієм якого він являється. Оскільки при прийомі на роботі йому були визначені саме такі умови праці.

За результатами службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 був відсутній на роботі без поважних причин з 02.09.2019 по 04.09.2019, в наслідок чого, наказом № 10 к-т/м від 31.10.2019 застосовано до нього за грубе порушення трудової дисципліни відсутність на робочому місці та на підприємтсві без поважних причин 02.09.2019, 03.09.2019, 04.09.2019 та 11.10.2019, 15.10.2019, 16.10.2019 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за прогули без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Наказ направлений ОСОБА_1 за вих. 31/10/19-08А-1 від 31.10.2019.

Наказом № 81 к/тр від 31.10.2019 позивач звільнений з 10.10.2019 за прогули без поважних причин 02.09.2019, 03.09.2019, 04.09.2019 та 11.10.2019, 15.10.2019, 16.10.2019 на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Наказ направлений ОСОБА_1 за вих. № 31/10/19-08А-2 від 31.10.2019.

Наказ позивач отримав 04.11.2019

Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 приносив та здавав до ТОВ «Агрофірма Хлібодар» відомості про укладення контракту на проходження військової служби.

Відповідач проти цього заперечує, та зазначає, що про факт укладення контракту позивачем на проходження військової служби стало відомо з його позову, який товариство отримало 30.01.2020.

Доказів на підтвердження надання ТОВ «Агрофірмі Хлібодар» документів про укладення контракту суду позивачем не надано.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Як встановлено положеннями ст. 147 КЗпП України, прогул є дисциплінарним проступком, за вчинення якого передбачено такі види дисциплінарного стягнення як догана або звільнення.

Відповідно до п. 24 Постанови пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. При цьому обов`язок з доведення поважності причини відсутності на роботі покладено на працівника.

Письмовими доказами, наданими відповідачем підтверджено, що позивач з 02.09. по 04.09.2019 був відсутній на території підприємства, про що сам позивач зазначив у власних письмових поясненнях генеральному директору ТОВ «Агрофірма Хлібодар».

Доказів поважності причин відсутності на підприємстві з 02.09. по 04.09.2019 позивач не надав.

Згідно з вимогами ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Дисциплінарне стягнення застосовано до позивача не пізніше одного місяця з дня виявлення, відповідно до вимог закону.

Відповідно до ст.149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати віл порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач неодноразово намагався отримати письмові пояснення від ОСОБА_1 , щодо причин відсутності на роботі, але вдалося це зробити тільки 30.10.2019.

Згідно ч. 3 ст. 119 КЗпП України, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Посилаючись на зазначену норму, позивач вважає, що за ним, як працівником прийнятим на військову службу за контрактом, мало бути збережено місце роботи, на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

Позивач звільнений з роботи з 10.10.2019.

Контракт про проходження громадянами України військової служби, укладений позивачем, набирав чинності 11.10.2019.

Позивач не надав суду доказів того, що він повідомив відповідача про укладенні ним контракту про проходження громадянами України військової служби.

За таких обставин порушення вимог ст. 119 КЗпП України відповідачем не допущено.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як роз`яснено в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року, установлені статтею 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. Ці строки не перериваються і не зупиняються.

Наказ про звільнення прийнятий 31.10.2019, його копію позивач отримав 04.11.2019, до суду звернувся 13.02.2020, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 233 КЗпП України.

Якщо строк звернення до суду, установлений статтею 233 КЗпП України, пропущений без поважних причин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском зазначеного строку.

Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.

Відповідно до ч. ч. 2 - 4 ст. 12 та ч. 1 ст. 81ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Докази надані відповідачем спростовують докази та обставини, на які посилається позивач, тому суд відмовляє у задоволенні позову за недоведеністю позовних вимог.

На підставі ст.ст. 40, 147-149 КЗпП України, керуючись ст. 265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ТОВ «Агрофірма Хлібодар» (ЄДРПОУ 32315956, вул. Єльворті, 7 кв. 410, м. Кропивницький) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складений 29.09.2020.

Суддя Кіровського Н. Б. Варакіна

районного суду

м.Кіровограда